- •Розділ і загальні засади правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності
- •Глава 1 Інтелектуальна власність та її значення
- •Глава 2 Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •Розділ II авторське право і суміжні права Глава з Авторське право
- •§ 1. Поняття та об'єкти авторського права
- •§ 2. Суб'єкти авторського права
- •§ 3. Особисті немайнові права автора
- •§ 4, Майнові права автора
- •§ 1. Об'єкти та суб'єкти суміжних прав
- •§ 2. Зміст та межі суб'єктивних суміжних прав
- •Глава 4 Суміжні права
- •Розділ III патентне право
- •Глава 5 Патентне право, його об'єкти і суб'єкти
- •§ 1. Загальна характеристика патентного права
- •Та його джерел
- •§ 2. Об'єкти патентного права
- •1 Мкпз — Міжнародна класифікація промислових зразків, запроваджена Ло- карнською угодою від 8 жовтня 1968 р.
- •§ 3« Суб'єкти патентних правовідносин
- •Глава б Патент та порядок його одержання
- •§ 1. Патентна форма охорони прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •§ 2. Патент: поняття, види та межі чинності
- •§ 3. Право на патент та його суб'єкти
- •§ 4. Заявка на видачу патенту
- •§ 5. Дата подання заявки та її правове значення.
- •§ 6. Експертиза заявки
- •Глава 7 Зміст прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Припинення чинності патенту та визнання його недійсним
- •§ 1. Особисті немайнові та майнові права винахідника
- •(Автора промислового зразка)
- •§ 2. Майнові права, що випливають з патенту
- •§ 3. Дії, що не визнаються порушенням прав
- •§ 4. Припинення чинності патенту
- •§ 5. Визнання патенту недійсним
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття «комерційне найменування»
- •§ 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •§ 3. Виникнення та зміст права
- •Глава 10 Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)
- •§ 1, Поняття «торговельна марка»г її об'єкти та умови надання правової охорони
- •§ 2. Суб'єкти та підстави набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку
- •§ 3. Зміст прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- •§ 4. Дострокове припинення дії свідоцтва та визнання його недійсним
- •Глава 11
- •§1. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності
- •§ 2. Надання правової охорони географічним зазначенням
- •§ 3. Зміст прав інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •Глава 12 Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •§ 1. Загальні засади правової охорони селекційних досягнень у рослинництві і тваринництві
- •§ 2. Поняття та умови набуття права інтелектуальної власності
- •§ 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •§ 4. Порядок набуття прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •§ 5. Зміст прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин
- •6. Припинення чинності майнових прав на сорт рослин та породу тварин і визнання їх нечинними
- •Глава 13 Право інтелектуальної власності на компонування (топографію) інтегральних мікросхем
- •§ 1. Компонування інтегральної мікросхеми як об'єкт права інтелектуальної власності
- •§ 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на компонування інтегральних мікросхем
- •§ 3. Набуття прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •§ 4. Зміст прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •§ 5. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на компонування імс
- •Глава 14 Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 1. Поняття та об'єкти раціоналізаторської
- •§ 2. Суб'єкти та порядок набуття права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3, Зміст прав інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава. 15 Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •§ 1. Загальна характеристика інституту комерційної таємниці
- •§ 2. Поняття та ознаки комерційної
- •§ 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •§ 4. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •Глава 16 Право інтелектуальної власності на наукове відкриття
- •Розділ VI договори у сфері інтелектуальної власності
- •Глава 17 Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності: поняття та види
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 18 Договір комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 1. Поняття та правова природа договору '
- •§ 3. Права та обов'язки сторін
- •§ 4. Припинення договору комерційної концесії
- •Розділ VII захист права інтелектуальної власності
- •Глава 19
- •Загальні положення щодо захисту права інтелектуальної власності
- •Глава 20 Захист авторського права та суміжних прав
- •Глава 21
- •Розділ VIII міжнародно-правова охорона права інтелектуальної власності
- •Глава 22
- •Загальні положення міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності
- •Глава 23 Міжнародно-правова охорона авторського права і суміжних прав
- •Глава 24 Міжнародно-правова охорона об'єктів промислової власності
§ 6. Експертиза заявки
Експертизу заявок проводить заклад експертизи — державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укриатснт»). Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи. Основні положения щодо експертизи заявки визначено у ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та ст. 14 Закону України «Про охорону прав па промислові зразки». Більш детально це врегульовано у Правилах розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 1 j березня 2002 р. № 197, та Правилах розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 р. № 198.
Експертиза заявок на об'єкти промислової власності — це науково-технічне дослідження спеціально уповноваженим органом відповідності або невідповідності заявленої пропозиції умовам натептоздатпості заявлених об'єктів, результат якого є підставою надання правової охорони або відмови у наданні такої1.
Більшість правових систем закріплює два види експертизи:
формальна;
кваліфікаційна.
Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).
Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатиості (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності — ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).
Крім цих двох видів експертизи, патентне законодавство України передбачає проведення щодо винаходів і корисних моделей ще попередньої експертизи. Основне завдання цього виду експертизи — визначення того, чи містить заявлений винахід (корисна модель) інформацію, що може бути віднесена до державної таємниці.
Залежно від того, проведення яких саме видів експертиз і в якому порядку, необхідне для видачі патенту, розрізняють такі системи експертиз:
явочна;
перевірочна;
відстрочена.
Явочна.система передбачає видачу патенту за результатами лише формальної експертизи. Перевагою такої системи є відносно проста і швидка процедура одержання патенту. Водночас, оскільки заявлений об'єкт не перевіряється на відповідність його умовам патептоздатності, існує досить .висока ймовірність оспорювання третіми особами виданого таким чином патенту.
Перевірочна система передбачає проведення формальної та кваліфікаційної експертиз заявки. Причому патентне відомство приступає до проведення кваліфікаційної експертизи після завершения формальної експертизи без спеціального клопотання заявника чи третіх осіб. Порівняно із явочною, перевірочна система передбачає більш тривалу процедуру одержання патенту, але, з іншого боку, оскільки проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, існує менша ймовірність оспорення виданого патенту третіми особами.
Відстрочена система експертизи, так само як і 'перевірочна система, передбачає видачу патенту за результатами формальної та кваліфікаційної експертиз. Проте після завершення формальної експертизи патентне відомство не переходить до кваліфікаційної експертизи автоматично — вона проводиться лише за клопотанням заявника чи третьої особи. При цьому патентне законодавство закріплює строк, в межах якого має надійти такс клопотання. Обов'язковим елементом відстроченої системи експертизи є публікація відомостей про подану заявку і падання можливості будь-якій заінтересованій особі ознайомитися з ЇЇ змістом. При цьому заявникові надається тимчасова правова охорона заявленого винаходу.
Законодавство України закріплює різні системи експертиз на окремі об'єкти патентних прав. Розглянемо їх детальніше.
Для одержання патенту України на винахід передбачена відстрочена система експертизи, що включає такі етапи:
1) попередня експертиза. Під час ЇЇ проведення заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до-державної .таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, що можуть становити державну таємницю. За наявності у заявці таких відомостей, а так само у випадку, коли заявка містить пропозицію про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному державному експерту з питань таємниць. Якщо державний експерт прийме рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все наступне діловодство 'за заявкою здійснюється у режимі секретності;
формальна експертиза. Під час її проведення:
встановлюється дата подання заявки;
визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів винаходу (корисної моделі) і чи не належить він до об'єктів, які не можуть одержати правову охорону як винаходи (корисні моделі);
заявка.перевіряється на відповідність формальним вимогам, передбаченим ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та Правилами складання і подання заявки па винахід і заявки на корисну модель;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється па відповідність встановленим вимогам1.
Якщо результати формальної експертизи є позитивними, заявникові надсилається повідомлення про завершення формальної експертизи та можливісь проведення кваліфікаційної експертизи;
публікація відомостей про заявку. Після спливу 18 місяців від дати подання заявки (чи дати пріоритету) Установа публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про заявку, якщо вона не відкликана, не вважається відкликаною чи за нею не прийнято рішення про відмову у видачі натешу. За клопотанням заявника та за умови сплати відповідного збору Установа публікує вказані відомості раніше зазначеного строку. Після вказаної публікації' будь-яка особа має право ознайомитися із матеріалами заявки в порядку, визначеному Інструкцією про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об'єкт права інтелектуальної власності, затвердженою наказом'Міністерства освіти і науки України від 22 квітня 2005 р. № 247. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується відповідний збір.
Опубліковані згідно з вказаним порядком відомості про заявку на патент на винахід падають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані (ст. 21 Закону України «Про охорону прав на' винаходи і корисні моделі»). Запровадження тимчасової правової охорони забезпечує інтереси заявника на стадії одержання патенту. Адже, з одного боку, інформація про вин'ахід стає загальнодоступною внаслідок публікації відомостей про заявку, а з іншого' — патент ще не видано, тобто майнові права інтелектуальної власності на винахід ще не є чинними на загальних засадах. Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою із зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку.на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після одержання ним патенту. Дія тимчасової
правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту па винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки;
4) кваліфікаційна експертиза. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам иатепто- здатності. При відстроченій системі кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви від будь-якої особи та за умови сплати збору за її проведення. Заявник має право подати таку заяву протягом 3 років віддати подання заявки. Інша особа може подати таку заяву після публікації відомостей про заявку, але не пізніше 3 років від дати подання заявки.
Одержання патенту на корисну модель здійснюється за простішою процедурою, ніж одержання патенту па винахід. Законодавство України закріплює явочну систему експертизи заявки па корисну модель. Тобто видача патенту на корисну модель здійснюється без проведения кваліфікаційної експертизи, Загалом, експертиза заявки на корисну модель передбачає такі етапи:
попередня експертиза;
формальна експертиза.
У разі належності заявленого об'єкта до об'єктів корисної моделі, відповідності поданої заявки та документа про сплату збору встановленим законодавством вимогам заявникові надсилається рішення про видачу патенту на корисну модель.
Для промислових зразків теж передбачено явочну систему експертизи. Відповідно до ч. 8 ст, 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» під час проведення експертизи:
встановлюється дата подання, заявки;
визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів промислового зразка;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам, що передбачені ст. 11 вказаного Закону та Правилами складання і подання заявки на промисловий зразок;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Отже, видача патенту на промисловий зразок не передбачає перевірки відповідності заявленого промислового зразка умові патеитоздатності.
Остаточні результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після його затвердження Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту чи про відмову у видачі патенту.
У спеціальній літературі справедливо підкреслюється, що основним недоліком законодавства України про експертизу об'єктів промислової власності на сьогодні є відсутність визначення чітких
* «М4 4
строків п проведення1.
У. Ргг< ір<іціч іііпсигу і сі публікування відомостей про нього. Видача патенту
На підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту. Для цього вносяться відповідні відомості до відповідного Реєстру. В Україні діють відповідні підзакопні норматив- по-правові акти з питань державної реєстрації патентів; Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 291; Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2001 р. № 469; Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 290.
Державна реєстрація патенту здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. № 7-93 ставка державного мита за видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок становить: для фізичних (юри дими их) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 100 доларів США. Розміри і порядок внесення збору за публікації про видачу патенту регулюються Положенням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 р. № 1716.
Якщо протягом 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита та збору не надійшли до закладу експертизи, реєстрація патенту не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
Одночасно з реєстрацією патенту Установа публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про видачу патенту. Саме після такої публікації починають діяти майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що засвідчуються патентом.
Щодо винаходів і корисних моделей не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту Установа публікує опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, па яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).
Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації. Патент видається особі, яка має право на його одержання (заявникові). Якщо право на одержання патенту мають декілька осіб, їм видається один патент. У разі втрати чи зіпсування патенту його володільцю видається дублікат патенту. За видачу дубліката патенту сплачується збір.
