1 Мкпз — Міжнародна класифікація промислових зразків, запроваджена Ло- карнською угодою від 8 жовтня 1968 р.

У миною патоп гоздатпості промислового зразхса с його новизна. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його сут­тєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки або до дати її пріоритету. При цьому, як зазначено у її. 4 Оглядового листа Вищого господарського-суду України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)», для визнання промислового зразка новим має значення відсутність загально­доступності саме сукупності його суттєвих ознак,, а не коленої з цих ознак окремо¹.

Законодавство закріплює пільгу на новизну: на визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом 6 місяців до дати подання заявки або',, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» у його первісній редакції закріплював дві умови патентоздатності промислового зразка — новизну і промислову придатність. Проте в чинній редакції Закону друга умова не закріплена, її вилучення із. Закону України «Про охорону прав на ..промислові зразки» було викликане відповідною позицією, закріпленою у ЦК Украї­ни. У цьому аспекті*.є слушною точка зору російського вченого С. П. Гришаєва, який зазначає, що доцільність такого виключен­ня (патентне законодавство Російської Федерації теж; спочатку закріплювало як умову патентоздатності промислового зразка промислову придатність, але згодом вилучило цю умову. — Прим. автора) викликає великі сумніви, оскільки за цією оз­накою розмежовували промислові зразки, і твори декоративно- прикладного мистецтва, які хоча і можуть мати функціональне призначення, але мають унікальний характері.

Службові винаходи, корисні моделі та промислові зразки. На практиці досить часто винахідницька чи дизай­нерська творчість належить до кола трудових обов'язків пра­цівника. Відповідно, у таких випадках завжди постає питання про правовий режим результатів творчої діяльності працівника. Адже в цій ситуації є два суб'єкта, які мають заінтересованість у набутті прав інтелектуальної власності на відповідний об'єкт. З одного боку, це працівник, оскільки саме завдяки його творчій праці було створено винахід, корисну модель чи промисловий зразок, з другого — роботодавець, який створював необхідні умови для того, щоб працівник дбсяг творчого результату (забез­печу вав необхідними знаряддями праці, виплачував працівникові заробітну плату і т. д.). Отож завдання патентного законодавства полягає у тому, щоб закріпити розумний баланс (компроміс) інтересів працівника і роботодавця щодо відповідного об'єкта. Власне, з цих міркувань у патентному законодавстві України закріплено категорію службового винаходу, корисної моделі чи промислового зразка!

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» службовий винахід — це винахід (корисна модель), створений працівником:

• у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручен­ням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше;

• з використанням досвіду, виробничих знань, секретів ви­робництва і обладнання роботодавця.

Із Закону випливає, що для визнання винаходу (корисної мо­делі) службовим, між-працівником і роботодавцем мають існувати трудові правовідносини. Підставою їх виникнення є трудовий договір (контракт). При цьому можливі два варіанти:

¹ а) роботи зі створення винаходу (корисної моделі) викопу­ються працівником у зв'язку із виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця. При цьому службові обов'язки — зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інс­трукціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Доручення роботодавця — видане працівни­кові у письмовій формі завдання, яке безпосередньо стосується специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі). В даному випадку слід мати на увазі, що ст. 31 Кодексу законів про пращо (далі — КЗпП) України забороняє власнику чи уповноваженому ним органу вимагати від працівника виконання роботи, не обумо­вленої трудовим договором. Тому коли мова йде про створення об'єкта за дорученням роботодавця, очевидно, що па виконання такої роботи має бути згода працівника. Крім цього, варто звернути увагу на диспозитивиість сформульованої у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» норми, яка допускає закріплення у трудовому договорі (контракті) іншого правового режиму такого винаходу чи корисної моделі;

б) винахід (корисна модель) створюється із використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця.

Закон України «Про охорону прав па промислові зразки» не вживає поняття «службовий промисловий зразок». Проте у ст. 8^;цього Закону йдеться про промисловий зразок, створений у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. По суті, у цьому положенні мається па увазі службовий промисловий зразок.

Визначення ознак службового об'єкта патентного права має важливе практичне значення, оскільки дає змогу у кожному конкретному випадку вирішувати питання про те, чи є той чи інший об'єкт службовим, отже, чи повійрюватимуться на нього спеціальні положення патентного законодавства про службові винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Секретні.винаходи і корисні моделі. Поняття «секретний винахід» (корисна модель) закріплено у патентному законодавстві України в інтересах охорони державної таємниці. Адже винахід чи корисна модель може містити відомості, що становлять державну таємницю. Відповідно, для таких об'єктів патентне законодавство за­кріплює низку спеціальних положень щодо їх правового режиму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» секретний винахід (секретна корисна модель) — це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємни­цю» державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголо­шення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Віднесення винаходу (корисної моделі) до категорії секретного означатиме, що до нього застосовуватимуться спеціальні положен­ия патентного законодавства, які передбачають особливості щодо порядку одержання патенту (наприклад, на відміну від загального порядку, передбаченого для патентування винаходів (корисних моделей), відомості про подану заявку і одержаний патент на сек­ретний винахід (корисну модель) не підлягають опублікуванню), а також здійснення прав, що випливають з патенту-?використання секретного винаходу (корисної моделі), володільцем патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про держав­ну таємницю» та за погодженням із державним експертом).