Глава 12 Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

§ 1. Загальні засади правової охорони селекційних досягнень у рослинництві і тваринництві

Однією зі сфер творчої діяльності людини, результати якої потребують правової охорони, є селекція (від аигл. selection — вибір, відбір). Сучасна селекція представлена трьома основними на­прямами — селекція рослин, селекція тварин і селекція мікроорганіз­мів. Результатом селекції рослин є сорт рослин, селекції тварин — порода тварин, селекції мікроорганізмів — штам мікроорганізмів. У цьому аспекті варто звернути увагу, що законодавство України у сфері інтелектуальної власності по-різному визначає режим правової охорони результатів селекції. Так, результати селекції мікроорганіз­мів (штами) є об'єктами винаходу і охороняються нормами патент­ного права. Сорти рослин і породи тварин становлять самостійний інститут права інтелектуальної власності (sui generis).

Необхідність виділення селекційних досягнень в галузі рос­линництва і тваринництва в самостійний інститут зумовлена, насамперед, специфікою самих цих об'єктів. Якщо винаходи, корисні моделі і промислові зразки стосуються об'єктів неживої природи (за винятком штамів мікроорганізмів, які на підставі прямої вказівки закону охороняються як винаходи), то селекція має справу з біологічними об'єктами. Ця обставина накладає специфіку і па визначення умов охороноздатності селекційних досягнень, і на зміст прав на них. У цьому аспекті О. П. Сергєєв слушно підкреслює, ідо селекційні досягнення як вирішення конкретних практичних задач досить схожі з винаходами, за допомогою яких також вирішуються задачі практичного харак­теру. Проте па відміну від сфери винахідництва, де вирішення задач має бути технічним, у розглядуваній сфері задачі щодо виведення нових сортів і порід вирішуються біологічними засо-

¹ Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. — М.: Проспект, 2005. - С. 703.

бами^!.'У літературі, щодо цих об'єктів та коле вживаються терміни «біологічне рішення»*,■ «біологічне досягнення»².

Загальні норми щодо права інтелектуальної власності па сорти рослин та породи тварин вміщені у главі 42 ЦК України. Базовим иормативно-правовим актом у сфері охорони прав ін­телектуальної власності па сорти рослин є Закон України від 21 квітня 1993 р. «Про охорону прав на сорти рослин» (в редакції Закону від 17 січня 2002 р.). На основі цього Закону прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють питання охорони сортів рослиії. Крім нього, в. У краї пі діє За­кон України від 26 грудня 2002 р, «Про насіння і садивний матеріал». Щодо порід тварин у цій сфері діє Закон України від 15 грудня 1993 р. «Про племінну справу у тваринництві» (в редакції Закону від 21 грудня 19.99 р.), який, однак, не можна визнати законом, що безпосередньо спрямований па регулювання відносин зі створення і використання порід тварин як об'єктів права інтелектуальної власності. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та організаційні основи племінної справи у тваринництві. Тому можна констатувати, що сьогодні в Україні немає спеціального закону про право інтелектуальної власності на породи тварин, що є суттєвою прогалиною. Ця проблема може бути вирішена двома шляхами: 1) прийняттям окремого закону про охорону прав на породи тварин, який діяв би паралельно із Законом України «Про охорону прав па сорти рослин»; 2) прийняттям єдиного закону про охорону селекційних досяг­нень у рослинництві і тваринництві, як це має місце, наприклад, в Російській Федерації. Другий підхід є більш раціональним, оскільки сорти рослин і породи тварин як об'єкти права інтелек­туальної власності мають чимало спільного, що дає змогу сфор­мулювати уніфіковані положення щодо охорони прав на них.

Серед міжнародно-иравових актів у розглядуваній сфері варто виділити-Міжнародну конвенцію з охорони нових сортів рослин (1961 р.). Україна приєдналася до цієї Конвенції 2 серния 2006 р.