Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ББК.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
491 Кб
Скачать
☆

§ 4. Дострокове припинення дії свідоцтва та визнання його недійсним

Підставою для дострокового припинення чинності майнових прав на торговельну марку є перетворення торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг. Це зумовлено необхідністю - виконання торговельною маркою основної функції — індивідуалізації товарів і послуг. Виконан­ня цієї функції стає можливим лише за умови дистипктпвпості торговельної марки, тобто її здатності вирізняти товари і послу­ги певної особи серед товарів і послуг інших осіб. Відповідно, втрата торговельною маркою дистииктивпості є підставою для дострокового припинення її правової охорони. Наприклад, такі назви, як Xerox (ксерокс)', Linoleum (лінолеум), Gellophanc ' (целофан) спочатку були торговельними марками, але з часом вони втратили свою дистинктивність, оскільки перетворилися у загальновживані позначення певних видів товарів.

Відповідно до ст. 18.Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія свідоцтва припиняється за рішен­ням суду у зв'язку-з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним-як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки. Тобто передбачено судовий порядок дострокового припинення чинності прав на торговельну марку у зв'язку із перетворенням її у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг. , *

Варто звернути увагу на те, що перетворення торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг є підставою для дострокового припинення чинності прав на торговельну марку у тому випадку, якщо це мало місце після дати подання заявки (на це прямо вказується у ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Річ у тім, що позначення, яке є загальновживаним для товарів і послуг певного виду, не може одержати-правову охорону як торговельна марка (ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Тому, якщо позначення було загальновживаним для товарів чи послуг до дати подання заяв­ки і в процесі використання не набуло дистииктивпості, то це є підставою для визнання прав на торговельну марку недійсними

(ст. 499 ЦК України; ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»), а не для дострокового припи­нення чинності цих прав.

Дострокове припинення чинності майнових прав на торго­вельну марку може.мати місце також з ініціативи володільця свідоцтва за умови, що це не суперечить умовам договору. Во­лоділець свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Державного департаменту інтелектуальної власності. Зазначена відмова наби­рає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Державного 'департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність». Вимоги до заяви передбачені п. 2.6 Положення про Державний реестр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Відмова володільця свідоцтва від нього не повинна суперечити умовам договору. Це застереження спря­моване па захист інтересів особи, з якою володілець свідоцтва уклав договір щодо торговельної марки.

Іншими підставами дострокового припинення прав на торго­вельну марку відповідно до Закону України «Про охорону прав па знаки для товарів і послуг» є:

  1. несплата збору за продовження строку дії свідоцтва. Документ про сплату збору за кожне продовження строку дії свідоцтва має надійти до Державного департаменту інтелекту­> альної власності до кінця поточного періоду'строку дії свідоцтва

за умови сплати збору протягом 6 останніх його місяців. Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а документ про його сплату — надійти до Державного департаменту інте­лектуальної власності протягом 6 місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на. 50 %. Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено;

  1. невикористання торговельної марки в Україні повністю або ■щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом З років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації. Для зазначених цілей використан­ням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. В такому випадку будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або час­тково. У цьому разі дія свідоцтва молсе бути припинена повністю або частково: лише за умови, що володілець свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Поважними причинами, зокрема, є: а) обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, наприклад обмеження ім­порту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодав­ством; б) можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, щодо яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

96

У статті 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і.послуг» передбачено право повторної реєстрації торго­вельної марки, відповідно до якого ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торго­вельної марки протягом 3 років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1—3 ст. 18 цього Закону.

Підстави та порядок визнання недійсним свідоцтва визначені ст. 19 Закону України «Про охорону прав па знаки для товарів і послуг».

Підстави для визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку такі:

а) невідповідність зареєстрованої торговельної марки умовам падання правової охорони; '

б) наявність у свідоцтві елементів зображення торговельної мар­ки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;

в) видача свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Часто-"підставою для визнання недійсними майнових прав па торговельну марку є невідповідність зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони. Так, рішенням Госпо­дарського суду м. Києва, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, задоволено позов ДП «Б.» до Держав­ного департаменту інтелектуальної власності та TOB «М.» про визнання недійсним свідоцтва па товарний знак «Рінгср-Локк». Господарським судом встановлено, що назва «Рінгср-Локк» була включена до моменту реєстрації знака до довідкової фармаколо­гічної літератури, Великої Радянської енциклопедії, що вказує па втрату позначенням дистинктивпості. Отже, господарський суд дійшов висновку, що «Ріпгер-Локк» є загальновживаним позна­ченням відповідного виду фізіологічного розчину, на підставі чого виніс рішення про визнання відповідного свідоцтва недійсним1.

Визнання недійсними прав інтелектуальної власності па торговельну марку здійснюється виключно в судовому порядку. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Державний департамент інтелектуальної власності повідомляє про цс у своє­му офіційному бюлетені «Промислова власність».

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Визнання недійсними прав на торговельну марку потрібно відрізняти, від дострокового припинення чинності цих прав (ст. 497 ЦК України). Відмінність між цими інститутами виявляється у: 1) підставах (див. статті 18, 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»); 2) порядку (визнання недійсни­ми прав на торговельну марку здійснюється завжди в судовому порядку, тоді як дострокове припинення їх чинності в одних ви­падках здійснюється Державним департаментом інтелектуальної

1 Дію.: Юридическая практика. — 2003. — N° 21.

97

им.п Цім И, И IIИ11 Ил I уппм), Л> Мр.МИЖП X ПЛГШДКЛХ Сил підміну

під. до« -/і рокового приппнсппя чинності прав на торговельну марку, у випадку визнання недійсними ці права вважаються недійсними від дати подання заявки, тобто від самого початку).