19. Облік безготівкових розрахунків чеками.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Відображення в обліку операцій з розрахунковими чеками здійснюється у такий спосіб:

1.Згідно з заявою клієнта і для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків . Це можуть бути рахунки:

• 2602 П , 2622, 2526, 2552

Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками", що відповідає запису:

Дебет рахунку 2600 АП; Кредит рахунку 2602 П;

Кредит рахунку 6110 П.

Одночасно списується з позабалансу бланк виданої чекової книжки:

Дебет рахунку групи 991 Коррахунки до рахунків розділів 95—98;

Кредит рахунку 9821 А Бланки суворого обліку.

3.Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, проведенння

Дебет рахунку 2602 П; Кредит рахунку 2600 АП.

4. При надходженні розрахункових чеків від іногородніх чекодержателів у банк-емітент до моменту здійснення їх перевірки вони обліковуються на позабалансових рахунках:

Дебет рахунку 9830 А

Кредит рахунку групи 991 Коррахунки до рахунків розділів 95—98.

5. Після прийняття банком-емітентом рішення про здійснення оплати розрахункових чеків будуть зроблені такі бухгалтерські записи:

Дебет рахунку групи 991 Коррахунки до рахунків розділів 95—98

Кредит рахунку 9830 А Документи і цінності, прийняті на інкасо

та одночасно:

Дебет рахунку 2602 П Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання аналітичний рахунок Розрахунки чеками

Кредит рахунку 1200 А Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України.

20. Облік розрахунків акредитивами.

Акредитив — це форма безготівкових розрахунків, за якої клієнт-заявник акредитива доручає банку, що його обслуговує:

• виконати платіж бенефіціару (постачальнику) за товари, ви­конані роботи чи надані послуги;

• надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійсни­ти цей платіж.

При розрахунках акредитивами в економічні відносини всту­пають такі суб'єкти:

- платник — заявник акредитива (аплікант), юридична особа яка звертається до банку, що її обслуговує, для відкриття акреди­тива;

- банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;

- бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив. Це продавець, виконавець робіт або послуг;

- авізуючий банк — банк який за дорученням банку-емітента сповіщає бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якої відповідальності за його оплату;

- виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента проводить оплату документів, зазна­чених в акредитиві. Виконуючий банк може бути одночасно й авізуючим банком.

Банк –емітент може відкривати такі види акредитивів:

1. Покритий –завчасно бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку.

2. Непокритий – оплата за яким гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути:

• Відкличним;

• Безвідкличним.

Бухгалтерські проведення при відкритті акредитиву

1. Відкриття непокритого акредитиву:

Дт 9122 Кт 9900

2. Відкриття покритого акредитиву

Дт 2600,2600 Кт2602,2622

3. Відкриття покритого акредитиву з депонованих коштів у банку який не є банком –емітентом

Дт 2600 Кт 1200

Дт 9802 Кт 9910

4. Отримання заявок по сплаті акредитиву

Дт 9802 кт 9910

5. Отримання коштів заявника акредитива для їх бронювання викон.банком від банка-емітента

Дт 1200 Кт 2602,2622