50. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті

З попереднього матеріалу вже відомо, що статті балансу про грошові кошти, а також активи і зобов’язання, які мають бути отримані або підлягають сплаті у визначеній сумі грошей, класифікуються як монетарні статті і підлягають переоцінці під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют, в яких ці статті відображаються в аналітичному обліку.

Переоцінці підлягають:

• кредиторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та дебіторська заборгованість з їх продажу;

• залишки в іноземній валюті за балансовими рахунками з обліку нарахованих доходів і нарахованих витрат;

• залишки за рахунками 3500 А «Витрати майбутніх періодів» і 3600 П «Доходи майбутніх періодів» до часу їх відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді;

• внески в іноземній валюті до статутного капіталу, що нагромаджуються з метою його збільшення (до моменту державної реєстрації змін);

• залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю;

• боргові цінні папери в іноземній валюті.

По суті, процедура переоцінки монетарних статей балансу пов’язана з перерахунком залишків за рахунками в іноземній ва-люті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют. Слід розуміти, що зі зміною офіційного курсу залишок за монетарними статтями балансу в іноземній валюті не змінюється, а змінюється тільки його еквівалент у гривні. Так, якщо офіційний валютний курс гривні до іноземних валют зростає, то відповідно зростає обсяг монетарної статті, вираженої в іноземній валюті за розрахунку її обсягу в гривнях, що відповідає бухгалтерському проведенню:

Дебет рахунка 3801 АП «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

Кредит рахунка 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Сумою проведення є різниця між гривневим еквівалентом об-сягу статті в іноземній валюті за попереднім і новим офіційним курсом гривні до цієї іноземної валюти.

Переоцінка, або перерахунок, залишків за рахунками в іноземній валюті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні щодо іноземних валют. Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за балансовим рахунком 6204 як нереалізований результат.

51. Придбання основних засобів і нематеріальних активів

Первісна вартість придбаного об’єкта основних засобів включає такі витрати:

сплачену грошову суму постачальникові активів та підрядчику за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)

реєстраційні збори, державне мито та інші платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

сплачену вартість ввізного мита;

суму непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів, якщо вони не відшкодовуються банку;

витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, що безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, придатного для використання за призначенням.

Адміністративні та інші витрати, які не належать безпосередньо до витрат на придбання об'єкта чи доведення його до робочого стану, первісну вартість об'єкта не збільшують.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням.

Основні засоби відображаються в обліку за первісною вартістю. Витрати, які здійснені установою банку під час придбання та підготовки основних засобів до експлуатації, відображаються на рахунках 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами», 4530 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами». Придбання основних засобів за національну валюту в обліку відображається такими бухгалтерськими проведеннями.

Усі розрахунки, пов’язані з придбанням основних засобів у обліку фіксуються через записи за рахунками: 3510 А 3610 П 

Зміст облікової процедури узагальнюють такі бухгалтерські про­ведення:

1. Проведення попередньої оплати:

Дебет рахунка 3510 А Кредит рахунків грошових коштів (1200, 1001, 2600…).

2. Нагромадження інформації про первісну вартість (собівартість):

Дебет рахунка 4430 Кредит рахунків:3510 А 3652 П 3622 П

Інші рахунки — на суму інших витрат, які безпосередньо стосу­ються придбання об’єкта і доведення його до робочого стану.

3. Оприбуткування об’єкта за собівартістю: Дебет рахунка 4400 А Кредит рахунка 4430 А

Оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів здійснюється на підставі затверджених актів приймання-передачі основних засобів. Складання одного акта на кілька об’єктів основних засобів допускається в разі, коли ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно і під відповідальність тієї самої особи. Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому зазначають склад комісії, подають докладну характеристику об’єк­та, рік побудови чи випуску заводом, дату введення в експлуатацію, коротку технічну характеристику, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Указують також особу, яка прийняла основні засоби, та необхідні відомості для нарахування амортизації.Акт затверджується керівником установи і разом з технічною документацією передається на зберігання матеріально відповідальній особі.На підставі цих документів відкривається інвентарна картка, а об’єкту надається порядковий номер, який проставляється в акті приймання-передачі. Приймання завершених робіт з добудови, капітального ремонту та дообладнання об’єкта, котре здійснюється через капітальні вкладення і збільшує балансову вартість об’єкта, оформляється актом приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів.