Класифікація цінних паперів та операцій з ними.
Для відображання операцій із цінними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки дебіторської та кредиторської заборгованості з дальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку цінних паперів відповідно до Плану рахунків.
Загальний портфель ЦП складається з чотирьох портфелів:
1. Торговий портфель ЦП — цінні папери, придбані банком для перепродажу з метою отримання прибутку від короткострокових коливань їх ціни. До торгового портфеля ЦП можуть бути віднесені тільки високоліквідні ЦП.
2. ЦП у портфелі на продаж — це цінні папери, до яких не належать торгові ЦП та ЦП, що утримуються до погашення.
3. ЦП у портфелі до погашення — це боргові цінні папери, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення.
4. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.
Асоційована — це компанія, в якій інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більше голосів об’єкта інвестування. Це означає, що інвестор має суттєвий вплив на асоційовану
компанію.
Суттєвим визнається також вплив, коли інвестор володіє менше від 20 % голосів, але виконуються щонайменше дві з таких умов:
а) інвестор має представників у раді директорів компанії;
б) інвестор бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;
в) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором і компанією;
г) інвестор надає компанії суттєву технічну інформацію.
Дочірня — це компанія, що контролюється банком. Контроль означає, що банк володіє 50 % або більше голосів об’єкта інвестування.
Можливо володіння менше від 50 %, але за умови, що банк має:
а) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими компаніями;
б) право керувати фінансовою та виробничою політикою компанії, і це право закріплено установчими документами;
в) право призначати або звільняти більшість членів ради директорів;
г) право визначального голосу в раді директорів.
Класифікацію портфелів цінних паперів унаочнює рис. 8.1.
Цінні папери, які придбані та (або) зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.
Облік фінансових інвестицій та їх оцінка здійснюються за кожною інвестицією в розрізі емітентів.
Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.
Комісійні витрати та інші витрати, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують (зменшують) суми премії (дисконту) на дату їх придбання.
На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери,
що придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
а) цінних паперів, що утримуються до погашення;
б) цінних паперів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
в) інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.
Рис. 8.1. Класифікація портфелів цінних паперів у банках України