- •Передмова
- •Тема 1 організація діяльності комерційних банків
- •1.1 Сутність комерційних банків, їх функції та види
- •1.2 Організаційно-управлінська структура банківських
- •1.3 Порядок створення, реєстрації та ліцензування
- •Тема 2 операції комерційних банків з
- •2.1 Власні ресурси комерційних банків
- •2.2 Депозитні операції комерційних банків
- •2.3 Недепозитні операції комерційних банків з формування
- •2.4 Джерела фінансового оздоровлення комерційних банків
- •Тема 3 операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування
- •3.1 Принципи організації безготівкових розрахунків у банках
- •Відкриття та ведення банками рахунків клієнтів у
- •3.3 Форми безготівкових рахунків, види розрахункових
- •Порядок здійснення касових операцій суб’єктів
- •Організація касових операцій в комерційних банках
- •Тема 4 операції банків з векселями
- •4.1 Сутність і види векселів
- •4.2 Класифікація операцій комерційних банків з векселями
- •4.3 Кредитні операції комерційних банків з векселями
- •4.4 Гарантійні операції комерційних банків з векселями
- •4.5 Розрахункові операції комерційних банків з векселями
- •4.6 Комісійні операції комерційних банків з векселями
- •Тема 5 кредитні операції комерційних банків
- •5.1 Сутність і види банківського кредитування
- •5.2 Організація кредитної діяльності банків
- •5.3 Плата за кредит та методи ціноутворення за кредитами
- •5.4 Основні етапи процесу банківського кредитування
- •1. Розгляд заявки на отримання кредиту.
- •2. Оцінка кредитоспроможності позичальника.
- •3. Прийняття рішення про надання кредиту та підготовка кредитного договору.
- •4. Підписання кредитної угоди.
- •5. Надання кредиту.
- •6. Контроль за своєчасним поверненням кредиту та виконанням умов кредитної угоди (кредитний моніторинг).
- •5.5 Основні умови кредитного договору та процес його
- •Тема 6 операції комерційних банків з цінними паперами
- •6.1 Фондовий ринок, його учасники та інструменти
- •6.2 Класифікація операцій комерційних банків з цінними
- •6.3 Економіко-математичні показники якості цінних паперів
- •6.4 Механізм формування портфеля цінних паперів
- •Тема 7 інвестиційна діяльність комерційних банків
- •7.1 Сутність інвестиційної політики банків
- •7.2 Сутність і завдання фінансової стратегії банку
- •7.3 Оцінка ефективності інвестиційної діяльності
- •Тема 8 організаційно-правові засади функціонування валютного ринку в україні
- •8.1 Сутність валютного ринку та його складові
- •8.2 Суб`єкти валютного ринку та організаційно-правові
- •Тема 9 операції комерційних банків в іноземній валюті
- •9.1 Сутність валютних операцій комерційних банків та їх
- •9.2 Відкриття та ведення рахунків клієнтів в іноземній
- •9.3 Поточні неторговельні операції уповноважених
- •9.3.1 Перекази за поточним валютними неторговельними
- •9.3.2 Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів
- •9.4 Поточні торговельні операції уповноважених
- •9.4.1 Операції з торгівлі іноземною валютою резидентами і нерезидентами на валютному ринку
- •9.4.2 Міжнародні розрахунки уповноважених банків
- •9.5 Валютна позиція банків та її регулювання з боку нбу
- •Тема 10 нетрадиційні банківські операції та послуги
- •10.1 Загальна характеристика нетрадиційних банківських
- •10.2 Факторинг та форфейтинг
- •10.4 Гарантійні послуги
- •10.5 Трастові послуги
- •Перелік рекомендованої літератури
7.3 Оцінка ефективності інвестиційної діяльності
комерційного банку
Оцінка ефективності інвестиційної діяльності проводиться шляхом визначення показників:
- індекс рентабельності інвестицій:
:
(7.2)
- норма рентабельності інвестиції:
IRR = r , при якому NРV= 0 (7.3)
- термін окупності інвестицій:
РР
=
п,
при
якому
(7.4)
- коефіцієнт ефективності інвестицій:
,
(7.5)
де РN - чистий прибуток;
PV - ліквідна вартість цінних паперів.
Оцінка інвестиційних операцій з цінними паперами передбачає розрахунок та порівняння показників вартості та доходності операцій з акціями та облігаціями.
Вартість акцій оцінюється за такими формулами:
- вартість акцій, дивіденди по яких зростають з постійним темпом приросту:
PV=C(1+g)/(r - g) (7.6)
де РV - вартість акції;
С - базовий розмір дивідендів;
r - прийнятий рівень процентного доходу;
g - темпи приросту процентного доходу.
- вартість акцій, дивіденди по яких зростають із змінним темпом приросту:
PV
= C
/
+C
/
,
(7.7)
де Со - дивіденд, що виплачується у базовий період часу;
Сk - прогнозований дивіденд у к-му періоді;
g - темпи приросту у k-му періоді;
Р - темпи приросту у наступних періодах.
Доходність акцій оцінюється за допомогою таких показників:
- доход на акцію:
ДА = (Чистий прибуток –
- Дивіденд по привілейованим акціям)/ (7.8)
/Кількість звичайних акцій
- цінність акції:
ЦА = Ринкова ціна акції/Доход на акцію (7.9)
- рентабельність акції:
РА = Дивіденди на 1 акцію/Ринкова ціна акції (7.10)
- дивідендний доход:
ДД = Дивіденди на 1 акцію/Доход на акцію (7.11)
- коефіцієнт котирування акції:
КК = Ринкова ціна акції/Балансова ціна акції (7.12)
Показник дюрації дозволяє вимірювати середню кількість часу, протягом якого до банку надходять усі грошові потоки доходу за відповідним цінним папером, визначає термін окупності для банку вартості фактичних витрат на придбання цінного паперу:
/
,
(7.13)
де СF - потоки процентного доходу і виплати номінальної вартості цінного паперу за n періодів до погашення цінного паперу.
Розмір очікуваної зміни ринкової ціни облігації у зв'язку зі змінами норми доходності на ринку розраховується за формулою:
/
,
(7.14)
де D - середньозважений термін погашення облігації;
r - ринкова процентна ставка.
Для визначення вартості облігацій використовуються такі показники:
- вартість безкупонних облігації розраховується за такою формулою:
PV = FV/ , (7.15)
де РV - теперішня ринкова вартість облігації;
FV - номінальна вартість облігації;
k - період погашення;
r - ринковий процентний дохід;
- вартість облігацій з постійним купонним доходом розраховується за такою формулою:
РV
= С
+
FV/(1+r)
,
(7.16)
де С - однаково постійні купонні надходження по періодах;
Показники доходності облігацій розраховуються за такими формулами:
- показник середньої норми доходу, який розраховується як відношення середньоперіодного доходу до середньої ціни облігації:
ММ= (С + (FМ-РV)/К) / ((FМ+ РV)/2), (7.17)
де MM — норма доходності облігацій;
FМ— номінальна вартість облігації;
С — купонний платіж за окремий період;
PV — вартість придбаних облігацій;
К - кількість періодів нарахування та здійснення купонних платежів, що залишились до погашення облігації;
- показник поточної доходності, який розраховується як відношення купонного доходу за відповідний період до фактичних витрат на придбання облігацій:
СМ=С/РV, (7.18)
де СМ - поточна дохідність облігації;
С - купонний платіж за період;
PV - вартість придбаної облігації;
- показник загальної дохідності облігацій до моменту її погашення, який розраховується як відношення суми купонного платежу за окремий період і частини різниці між номінальною вартістю і ціною придбання облігації, що припадає на відповідний період, до вартості фактичних витрат на придбання облігацій:
GМ= (С+(FV-РV)/К) / РV (7.19)
Основним показником доходності безкупонних облігацій виступає дохідність облігації до моменту погашення:
YTM = (FV-PV)/PV* 365/n, (7.20)
де п — кількість календарних днів до погашення облігацій.
Значний вплив на ефективність інвестиційних операцій з цінними паперами здійснюють ризики:
фінансові, пов'язані з непередбачуваними змінами в обсягах, дохідності, вартості і структурі активів та пасивів;
функціональні, пов'язані з використанням банками різної техніки й технологій, з діяльністю операційних підрозділів, з помилками в управлінні;
системний - ризик понесення збитків від зміни умов функціонування фінансового ринку в цілому або окремих його сегментів (інфляційний, ризик відмови уряду від виконання своїх боргових зобов'язань);
несистемний - ризик, пов'язаний з особливостями обігу конкретних фінансових інструментів, з діяльністю окремих учасників ринку;
процентний, пов'язаний з мінливістю процентних ставок;
кредитний, пов'язаний з можливістю невиконання боргових зобов'язань емітентом.
Тому банки мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб тільки на підставі письмового дозволу НБУ і в розмірі, що не перевищує 5 % регулятивного капіталу банку.
Банкам забороняється інвестувати кошти у підприємства, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників. Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства не повинна перевищувати 15 % від капіталу банку, а його сукупні інвестиції - 60 %. Вказані обмеження не застосовуються, якщо банки придбали акції та інші цінні папери у таких випадках:
у зв'язку з реалізацією права заставодержателя (банк утримує цінні папери не більше 1 року);
з метою створення холдингової групи (банк придбав акції, емітентом яких є інший банк);
у результаті андерайтингу (придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше 1 року).
Інвестиції банків у акції і корпоративні боргові зобов'язання НБУ визначає як високоризиковані операції і застосовує до цих операцій коефіцієнт ризику 100 %, що, у свою чергу, підвищує вимоги до розміру банківського капіталу.
З метою підвищення доходів, зменшення ризику втрати ліквідності в сучасних умовах комерційні банки застосовують дійові методи управління інвестиційним портфелем, а саме:
1. Метод короткострокового акценту. Цей метод відноситься до найбільш обережних. Інвестиційний портфель банку повністю формується з короткострокових цінних паперів (2 - 3 роки), що підвищує банківську ліквідність. Цей підхід доцільний в період зростання процентних ставок. Дохідність тут не розглядається як пріоритетна ціль.
Метод рівномірного розподілу коштів. Дозволяє зменшувати коливання в доходах від цінних паперів і, хоча не приносить великих доходів, гарантує відсутність значних втрат.
Метод довгострокового акценту. Цей метод є протилежністю методу короткострокового акценту. Доцільний в період падіння ринкових норм процента. На практиці є доступною переважно великим банкам, які мають доступ до ліквідних коштів.
Метод процентних очікувань. Застосування цього методу пов'язане з прогнозуванням динаміки процентних ставок і спекуляцією на цих змінах.
Метод «штанги». Цей метод є найбільш доцільним для комерційних банків. При такому підході основна частина інвестиційного портфеля складається з довгострокових зобов'язань, що врівноважуються короткостроковими паперами, в той час як облігацій з середнім терміном дуже мало або вони взагалі відсутні.
Основним засобом зменшення ризику є диверсифікація вкладень, коли капітал розподіляється між великою кількістю цінних паперів. При цьому цінні папери купуються різних видів, різної якості та з різним терміном погашення. За допомогою диверсифікації неможливо повністю позбавитись ризику, але можна його зменшити.
При диверсифікації рекомендується обмежити вкладення коштів у певний вид цінних паперів в розмірі 10 % від загальної вартості інвестиційного портфеля. Коли інвестиційний портфель досягне такого стану, що інвестор забезпечить необхідне досягнення інвестиційних цілей, він вважається збалансованим.
Балансу можна досягнути за допомогою включення до інвестиційного портфеля оборонних цінних паперів (облігацій, простих і привілейованих акцій), що забезпечить надійність вкладень і стабільний дохід, та агресивних цінних паперів (простих акцій), що забезпечують швидке зростання капіталу.
Питання для самоконтролю
Що таке інвестиції, які фактори впливають на їх обсяги?
Які види інвестування мають місце у підприємницькій діяльності?
Які види інвестицій можуть здійснювати комерційні банки?
Які обмеження встановлені НБУ щодо інвестиційної діяльності комерційних банків?
Охарактеризуйте основні напрямки державної інвестиційної політики в Україні.
Визначте принципи і напрями процесу фінансування капітальних вкладень.
Від чого залежить ефективність реальних інвестицій?
Які існують методи зменшення інвестиційного ризику?
Розкрийте зміст та значення інвестиційної політики банку.
Як визначається дохід акціонерного товариства на одну акцію?
Як визначається коефіцієнт ціна-дохід?
Як по коефіцієнту Р/Е визначити вартість акції?
Як визначити дивідендну віддачу акцій?
Як визначити капіталізацію ринку?
Як визначити рентабельність акціонерного капіталу?
Тестові завдання
1. Внутрішня вартість опціону - це:
а) дохід власника опціону, який він отримає в кінці терміну контракту за умови зростання ціни на базовий актив;
б) дохід власника опціону, який він отримає при його перепродажу;
в) дохід власника опціону, який він міг би отримати за умови негайної реалізації базового активу за поточною ринковою ціною.
2. Чи вірне твердження, що близько 95% ф'ючерсних контрактів закінчуються поставкою реального товару?:
а) так;
б) ні.
3. Документований еквівалент цінних паперів іноземного емітента для обігу на міжнародних фондових ринках - це:
а) варант;
б) ордер;
в) депозитарна розписка;
г) сертифікат цінного паперу.
4. Документ, що засвідчує право власності на відповідний цінний папір - це:
а) опціон;
б) ф 'ючерс;
в) варант;
г) сертифікат цінного паперу.
5 . Похідний цінний папір, який може виписуватися при здачі товарів на склад для зберігання, - це:
а) ордер;
б) опціон;
в) квитанція;
г) варант.
6. Визначення основних форм розміщення випущених цінних паперів здійснюється:
а) на першому ринку;
б) на третьому ринку;
в) на первинному ринку;
г) на вторинному ринку.
7. При продажу цінних паперів на первинному ринку доходи отримує:
а) емітент;
б) посередник;
в) інвестор.
8. Обсяг випуску акцій акціонерними товариствами визначається:
а) розміром валового доходу;
б) номінальною ціною акції;
в) розміром резервного фонду;
г) розміром статутного фонду.
9. Біржовий ринок виступає частиною:
а) первинного ринку цінних паперів;
б) вторинного ринку цінних паперів.
10. Організований вторинний ринок цінних паперів представлений:
а) позабіржовою фондово-торговельною системою;
б) регіональними фондовими майданчиками;
в) фондовою біржею;
г) сукупністю фінансових інститутів, об'єднаних в саморегульовані організації.
11. Купівля-продаж цінних паперів шляхом передплати на вторинному ринку здійснюватися:
а) може;
б) не може;
в) може за умови попередньої реєстрації випуску.
12. Реєстратори та депозитарії належать до групи:
а) основних учасників ринку цінних паперів;
б) головних учасників ринку цінних паперів;
в) допоміжних учасників ринку цінних паперів.
13. Інфраструктурні інститути, які спеціалізуються на виконанні функцій зберігання цінних паперів та обліку прав власності, - це:
а) реєстратори;
б) клірингово-розрахункові установи;
в) довірчі товариства (трасти);
г) депозитарії.
14. Збільшення капіталу за рахунок дивідендів та відсотків є метою формування:
а) портфеля консервативного зростання;
б) портфеля середнього зростання;
в) портфеля доходу.
15. Доповніть перелік принципів формування портфеля цінних паперів:
а) безпечність;
б) дохідність;
в) ліквідність;
16. Ціна на державну облігацію залежить від:
а) дохідності інших цінних паперів;
б) економічних та політичних умов, що склалися в державі;
в) бажання НБУ;
г) курсу долара США.
17. Курсова ціна цінного паперу - це:
а) ціна, яка визначається на біржі в процесі торгів;
б) ціна, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства;
в) ціна, яка відображає співвідношення попиту і пропозиції;
г) ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні.
18. Ануїтет - це:
а) рівномірні платежі або постачання грошових коштів через однакові інтервали часу за однаковою ставкою відсотка;
б) вид боргового зобов'язання;
в) стаття активу балансу;
г) вид банківської позики.
19. Дисконтування грошових потоків - це:
а) нарахування відсотків;
б) приведення реальної вартості грошей до їх вартості у майбутньому періоді;
в) сума, що виплачується одноразово;
г) приведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді.
20. Теперішня вартість грошових потоків відображає:
а) поточну ринкову ціну фінансового активу в результаті зрівноваження попиту і пропозиції на нього;
б) надходження, що знаходяться за межами сьогоднішнього дня;
в) рівномірні грошові потоки, що проводяться в кінці періоду.
21. Ставка дисконтування відображає;
а) різницю між ціною фінансового інструмента, що відповідає його номіналу та реально сплаченою за нього ціною, меншою за номінал;
б) знижку з номіналу фінансового інструмента;
в) очікувану дохідність фінансового активу.
22. Ризик, пов'язаний із загальною економічною ситуацією в країні та за кордоном, визначають як:
а) несистематичний;
б) систематичний;
в) ліквідності;
г) селективний.
23. Доповніть перелік методів оцінки фінансового ризику;
а) факторний аналіз;
б) метод експертних оцінок;
в) економіко-математичне моделювання;
24. Процес розподілу інвестованих коштів між різними об'єктами вкладень, які безпосередньо не пов'язані між собою, як метод зниження фінансового ризику називається:
а) страхування;
б) лімітування;
в) диверсифікація.
25. Купівля та/або продаж похідних цінних паперів з метою зниження ризику можливих втрат від майбутніх біржових угод - це:
а) форфетування;
б) лімітування;
в) трансферт;
г) хеджування.
26. Коефіцієнт ризику розраховується як:
а) відношення максимально можливої суми збитку до обсягу власних фінансових ресурсів;
б) відношення середнього квадратичного відхилення до середнього очікуваного значення;
в) відношення дисперсії до середнього квадратичного відхилення.
27. Хеджування може здійснюватись за допомогою:
а) сек'юритизації;
б) консолідації;
в) валютного опціону;
г) фінансового векселя.
28. Біржова операція з продажу термінових контрактів чи опціонів - це:
а) хеджування на підвищення;
б) хеджування на зниження.
29. Спостереження, оцінка і виявлення тенденцій розвитку фінансового ринку - це:
а) моніторинг;
б) прогнозування;
в) моделювання;
г) контролінг.
30. Середній показник біржової активності, який узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час, - це:
а) курсова ціна;
б) котирувальна ціна;
в) біржовий індекс;
г) середньозважена ціна.
31. Які фондові індекси характеризують стан певного внутрішнього ринку цінних паперів?
а) інтернаціональні;
б) інтегральні;
в) секторні;
г) субсекторні,
32. Який з перерахованих фондових індексів є найстарішим?
а) Dow Jones 30 Industrial Average;
б) Standard & Poor`s 500;
в) FТ-SЕ 100;
г) Vаluе Linе Соmроsіtе Іndех.
33. Перший фондовий індекс, який було розраховано і використано на основі узагальнення даних українського фондового ринку, - це:
а) L- індекс;
б) ПФТС - індекс;
в) КАС-20(s);
г) рrо U-50.
34. За методом розрахунку середньогеометричного темпу зростання (зменшення) цін акцій розраховується:
а) Dow Jones Industrial Average;
б) Vаluе Linе Соmроsіtе Іndех;
в) FТ-SЕ 100;
г) Standard & Poor`s 500;
35. Який із фондових індексів відображає вартість акцій усіх корпорацій, що котируються на Нью-Йоркській, Американській фондових біржах і у позабіржовому обігу?
а) SР-500;
б) Wilshsrе-5000;
в) IFC Global;
г) NASDAQ Composite.
36. Сукупний індекс Нью-Йоркської фондової біржі, що відображає динаміку курсів усіх корпорацій, зареєстрованих на Нью-Йоркській фондовій біржі, - це:
а) IFC Global;
б) Vаluе Linе Соmроsіtе Іndех;
в) NYSE composite index;
г) Wilshsrе-5000.
37. До якого фондового індексу, що розраховується Міжнародною Фінансовою Корпорацією, увійшла Україна?
а) IFC Global;
б) DАХ-30;
в) Vаluе Linе Соmроsіtе Іndех;
г) ІFС Frontіеr.
38. До капітальних інвестицій згідно з законодавством відносять:
а) придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів;
б) внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;
в) придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;
г) придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів.
Практичні завдання
Завдання 1. Чистий прибуток комерційного банку-емітенту за період склав 2,13 млн. грн., з якого емітент сплачує по 0,80 грн. на кожну акцію у вигляді дивідендів. Кількість акцій 400 од. Обчисліть прибуток на одну акцію та коефіцієнт платності.
Завдання 2. Чистий прибуток комерційного банку за рік склав 5 млн. грн., а капіталізована вартість акцій дорівнює 7 млн. грн. Обчисліть коефіцієнт рентабельності за чистим прибутком.
