1.3 Порядок створення, реєстрації та ліцензування

банківських установ

Банки можуть створюватися у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути: ощадними; інвестиційними; іпотечними; розрахунковими (кліринговими).

Банк набуває статусу спеціалізованого банку (крім ощадного) у разі, якщо понад 50 % його активів є активами одного типу:

- для інвестиційного банку – вкладеннями у цінні папери, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

- для іпотечного банку - активами, розміщеними під заставу землі чи нерухомого майна;

- для розрахункового (клірингового) банку - активами, що розміщуються на клірингових рахунках.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо понад 50 % його пасивів з вкладами фізичних осіб.

Учасниками банку можуть бути юридичні й фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх учасників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну репутацію та задовільний фінансовий стан. Істотна участь - пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Юридична або фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її, зобов'язана отримати письмовий дозвіл Національного банку України (НБУ).

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами НБУ.

Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень. НБУ не має права вимагати змін до статутного капіталу банків, зареєстрованих до набрання чинності Законом України «Про банки і банківську діяльність», крім випадків, передбачених законодавством.

НБУ має право встановити для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розміру, передбаченого Законом України «Про банки і банківську діяльність».

НБУ встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку тільки на час створення і реєстрації банків для забезпечення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.

Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку в розмірі, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами, акумулюються учасниками банку (резидентами) на накопичувальному рахунку, що відкривається в територіальному управлінні НБУ за місцем створення банку відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ. Для цього в тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління НБУ заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне управління НБУ відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку.

Реєстрація банків здійснюється НБУ шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління НБУ (ТУ НБУ) за місцем створення банку такі документи:

- заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи, або голови спостережної ради;

- установчий договір, підписаний засновниками (учасниками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб-засновників (учасників) засвідчуються в нотаріальному порядку. Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається;

- статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний головою правління банку. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України і має відповідати вимогам Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати, на поточний рік і стратегію діяльності на найближчі три роки (на кожен рік окремо), що засвідчений підписами засновників банку та/або головою спостережної ради;

- відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

- документи, що дають можливість зробити висновок про бездоганну ділову репутацію та професійну придатність голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку;

- копії звіту про проведення приватного розміщення акцій для банку, який створюється у формі публічного акціонерного товариства;

- угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на термін не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

- копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами-учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу (подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення терміну, встановленого законом для розгляду документів та державної реєстрації банку);

- висновок аудиторської фірми (аудитора), складений за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб-учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України. Інформація, викладена у висновку аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної перевірки звітності юридичних осіб-учасників банку, може перевірятися підрозділами НБУ на підставі даних звітності, за останні чотири звітних періоди (квартали). Разом із зазначеним висновком подаються копії сертифіката аудитора, який підписав висновок;

- бухгалтерську і фінансову звітність юридичних осіб-учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні чотири звітних періоди (квартали), засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера, а також довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників-фізичних осіб, які мають істотну участь у банку;

- установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;

- копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);

- копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;

- документи, які підтверджують ділову репутацію юридичних осіб-учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які мають істотну участь у банку;

- копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі-учаснику, який матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, висновок аудиторської фірми (аудитора) про його фінансовий стан, бухгалтерська і фінансова звітності за останні чотири звітних періоди (квартали);

- документи, що підтверджують ділову репутацію фізичних осіб-учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку;

- копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку, що встановлюється НБУ.

ТУ НБУ за місцезнаходженням банку в місячний термін з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:

- загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність учасників банку і ділову репутацію учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку і підтвердження внесення на накопичувальний рахунок банку коштів до статутного капіталу кожним учасником у передбачених законом розмірах;

- наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла (перевіряється на місці);

- ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку; голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;

- професійну придатність голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;

- відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України. Документи для реєстрації банку розглядаються Генеральним департаментом банківського нагляду та в разі потреби іншими департаментами і подаються до Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ (далі - Комісія НБУ).

НБУ у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається НБУ не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів. НБУ може вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

Реєстрація банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Рішення про реєстрацію банку надсилається листом уповноваженій особі банку та ТУ НБУ за місцезнаходженням банку за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованого банку, титульна сторінка якого засвідчена підписом заступника Голови ї відбитком печатки НБУ. Статут банку повинен бути прошитим і засвідченим на звороті відбитком печатки Управління справами НБУ.

НБУ може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

- порушення порядку створення банку;

- невідповідності установчих документів, потрібних для реєстрації банку, чинному законодавству України;

- подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правовим актам НБУ;

- незадовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, які мають істотну участь у банку;

- відсутності бездоганної ділової репутації принаймні одного із власників істотної участі в банку;

- професійної непридатності чи відсутності бездоганної ділової репутації голови та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера банку.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку НБУ про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:

- розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, терміни та джерела його формування, що підтверджуються відповідною статтею витрат згідно з Законом України «Про Державний бюджет України»;

- перелік банківських та інших операцій;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати в поточному році з обґрунтуванням їх економічного ефекту;

- стратегію банку на наступні три роки.

Іноземні банки мають право відкривати філії та представництва на території України. Іноземний банк має право на відкриття філії в Україні за таких умов:

- держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

- банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;

- між НБУ та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;

• мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації є не меншим 10 мільйонів євро;

• наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України.

Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює НБУ. Акредитація філії іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії. Акредитація філії іноземного банку є підставою для здійснення нею банківської діяльності.

Для акредитації філії іноземного банку подаються:

- клопотання іноземного банку про відкриття філії із зазначенням її місцезнаходження на території України;

- документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку в державі його походження;

- рішення уповноваженого органу іноземного банку про відкриття філії;

- положення про філію, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;

- відомості щодо професійної придатності та ділової репутації керівника і головного бухгалтера філії іноземного банку;

- копія статуту іноземного банку;

- підтверджена незалежним аудитором фінансова звітність іноземного банку за три останніх роки;

- письмовий дозвіл на відкриття філії іноземного банку в Україні, виданий державним або іншим уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано іноземний банк, або письмове запевнення іноземного банку про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;

- повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку;

- письмове зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з діяльністю його філії на території України;

- документи, що підтверджують внесення коштів у розмірі приписного капіталу філії;

- копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію філії іноземного банку, що встановлюється НБУ.

Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами НБУ. НБУ здійснює регулювання діяльності та встановлює економічні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України.

НБУ має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з таких підстав:

- подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів НБУ;

- приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам НБУ;

- кандидатури керівника та головного бухгалтера філії не відповідають вимогам Закону та нормативно-правових актів НБУ щодо професійної відповідності та ділової репутації;

- в іноземному банку виявлено фінансові або правові проблеми, що вказують на можливість негативних наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів банку в результаті відкриття філії.

НБУ приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку протягом трьох місяців з моменту подання всіх необхідних документів. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Діяльність та оподаткування філії іноземного банку здійснюється відповідно до законодавства України, яке застосовується до банків України.

НБУ має право вводити тимчасову адміністрацію та ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку у порядку, передбаченому законодавством України.

НБУ здійснює акредитацію представництв іноземних банків на території України в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами НБУ.

Акредитація представництва іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Для акредитації представництва іноземного банку подаються такі документи: клопотання іноземного банку про акредитацію представництва за підписом уповноваженої особи; документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку; положення про представництво, затверджене уповноваженим органом іноземного банку; довіреність керівнику представництва від іноземного банку на здійснення представницьких функцій; копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію представництва, що встановлюється НБУ.

НБУ може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, невідповідності поданих документів вимогам нормативно-правових актів НБУ, недостовірності наданої інформації або перевищення повноважень щодо сфер діяльності представництва. Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку НБУ приймає протягом одного місяця з моменту подання всіх необхідних документів. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Для отримання попередньої згоди на створення об'єднання банків, його уповноважена особа подає до НБУ такі документи:

- заяву-клопотання про отримання згоди на створення об'єднання;

- рішення про створення об'єднання, оформлене протоколом загальних зборів учасників об'єднання;

- перелік засновників, акціонерів об'єднання та основні засади його створення і діяльності;

- перелік централізованих функцій, що планує виконувати об'єднання;

- бізнес-план, що має містити перелік операцій, які планує здійснювати об'єднання в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки, економічне обґрунтування і мету його створення, дані про управлінську та організаційну структуру;

- інформацію про розмір статутного капіталу об'єднання, джерела та терміни його формування;

- інформацію про голову правління (ради директорів) та головного бухгалтера об'єднання;

- письмове підтвердження територіального управління, структурних підрозділів НБУ;

- про відсутність порушень банками-учасниками вимог чинного законодавства України та його погодження на участь цих банків у створенні об'єднання;

- відповідні документи Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством, про згоду на створення об'єднання.

При створенні об'єднання з іноземним капіталом уповноважена особа має надати такі документи:

- клопотання від імені юридичної особи банку-нерезидента, або правління банку (ради директорів), оформлене на фірмовому бланку;

- витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, в якій офіційно зареєстрований головний офіс іноземного учасника;

- повідомлення керівництва Центрального банку іноземної держави, або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю свого банку—учасника та його згоду на участь цього банку-учасника в створенні об'єднання на території України;

- фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати) іноземного учасника за останній звітний період (рік);

- висновок аудиторської фірми (аудитора) про фінансовий стан банку-учасника та його можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу об'єднання за рахунок власного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу (сплачений та зареєстрований підписний капітал) на час реєстрації банківської корпорації не може бути менше ніж 5 млн. євро. Формування і збільшення статутного капіталу об'єднання може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків його учасників.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу об'єднання резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

При створенні банківської корпорації за участю банку-нерезидента визначена установчим договором частка статутного капіталу в іноземній валюті вноситься учасником-нерезидентом на кореспондентський рахунок НБУ повністю. Якщо на тимчасовому рахунку відповідно до установчого договору зібрано потрібну суму коштів, для державної реєстрації банківської корпорації (далі - корпорація) уповноважена особа у двотижневий термін подає до територіального управління НБУ за місцем створення корпорації такі документи:

- заяву на реєстрацію корпорації за підписом уповноваженої особи та згоду НБУ на її створення;

- установчий договір, засвідчений підписами засновників корпорації та відбитками їх печаток. В установчому договорі визначаються тип банківського об'єднання та вид товариства;

- статут корпорації, затверджений установчими зборами (зборами засновників) і засвідчений підписом голови правління корпорації, має відповідати вимогам Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів. Статут корпорації, заснованої як акціонерне товариство, має містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, форми випуску, кількість акцій (часток), термін і порядок виплати частки прибутку (дивідендів), яка проводиться один раз на рік за підсумками року;

- протокол установчих зборів (зборів засновників), засвідчений підписами голови та секретаря зборів, в якому зазначаються місце і дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Установчі документи (установчий договір, статут) корпорації погоджуються з Антимонопольним комітетом України у випадках, передбачених чинним законодавством України;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які корпорація планує здійснювати в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо). Бізнес-план має бути підготований корпорацією з урахуванням випадків сприятливого та несприятливого розвитку ринку операцій, які корпорація планує здійснювати, стану ринків, що обслуговуватимуться корпорацією, обґрунтування припущень, на підставі яких побудовано бізнес-план, відповідності операцій, які здійснюватиме корпорація, загальним інтересам;

- відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

- документи, що підтверджують бездоганну ділову репутацію голови та членів спостережної ради корпорації;

- копію звіту про наслідки підписки на акції (для корпорації, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банківської корпорації. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка в статутному капіталі корпорації;

- угоду про надання приміщення для розміщення корпорації, засвідчену підписом уповноваженої за установчим договором особи, або договір оренди приміщення на термін не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

- документи про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера;

- фінансову звітність засновників корпорації, яка підтверджується висновком аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності засновників. Інформація, яка викладена у висновку аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної перевірки фінансової звітності засновників корпорації, може перевірятися підрозділами НБУ;

- копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників корпорації (якщо вони здійснюють таку діяльність);

- копію рішення Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення корпорації з метою обмеження проявів монополізму та сприяння захисту економічної конкуренції в банківській сфері у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Засновники зобов'язані сплатити статутний капітал до реєстрації корпорації НБУ.

Реєстрація корпорації здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію корпорації доводиться до відома уповноваженої особи корпорації територіального управління НБУ за місцезнаходженням корпорації листом за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованої корпорації, титульна сторінка якого має бути засвідчена підписом заступника Голови та відбитком печатки НБУ. Статут корпорації прошивається і засвідчується на звороті відбитком печатки Управління справами НБУ.

Для реєстрації банківської холдингової групи (далі холдингова група) уповноважена особа банків-учасників холдингової групи (далі—банки-учасники), що отримали попередню згоду НБУ на створення холдингової групи, подає до територіального управління НБУ за місцезнаходженням материнського банку холдингової групи такі документи:

- заяву про реєстрацію холдингової групи;

- згоду учасників холдингової групи на створення холдингової групи;

- договір про заснування та діяльність холдингової групи. Договір про заснування і діяльність холдингової групи має включати положення про забезпечення виконання учасниками холдингової групи своїх фінансових зобов'язань і відповідальність за результати спільної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників. У випадках, передбачених чинним законодавством України, створення холдингової групи має бути узгоджено з Антимонопольним комітетом України;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які холдингова група планує здійснювати у поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки;

- фінансову звітність банків-учасників за останні чотири звітних періоди (квартали);

- позитивні звіти аудиторських фірм (аудиторів) щодо перевірки фінансової звітності банків-учасників за останній звітний період (рік);

- нотаріально засвідчену копію установчих документів материнського банку та його дочірніх банків. Національний банк приймає рішення про реєстрацію холдингової групи не пізніше ніж затри місяці з часу подання повного пакета документів та набуття банками-учасниками відповідного статусу (материнський банк, дочірні банки).

Реєстрація холдингової групи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію холдингової групи доводиться до відома уповноваженої особи банків-учасників і територіальних управлінь НБУ за місцезнаходженням материнського банку та дочірніх банків холдингової групи листом за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду.

НБУ може відмовити в реєстрації холдингової групи в разі порушення порядку створення холдингової групи, подання неповного пакета документів, їх невідповідності чинному законодавству України, незадовільного фінансового стану банків-учасників, якщо дочірній банк володіє акціями материнського банку більше ніж один місяць та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

При відмові в державній реєстрації холдингової групи НБУ приймає щодо цього мотивоване рішення. У разі його прийняття Національний банк у тижневий термін повідомляє про це уповноважену особу банків-учасників рекомендованим листом за підписом заступника Голови НБУ.

Ліцензування передбачає видачу комерційним банкам, які з часу реєстрації НБУ набули статусу юридичної особи, банківської ліцензії - дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам НБУ, а також діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

НБУ видає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у т. ч. переказ грошових коштів із цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

- лізинг;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів;

- випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання банківської ліцензії, а також письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати наступні операції:

1. Операції з валютними цінностями:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

- відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- операції з банківськими металами на валютному ринку України;

- операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

- здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

- перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

- інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

2. Операції з цінними паперами:

- емісія власних цінних паперів;

- організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

- здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

3. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового ринку;

- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

4. Депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів:

- депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;

- діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

НБУ видає новоствореному банку ліцензію на здійснення банківських операцій у разі дотримання ним таких обов'язкових умов:

- на час прийняття рішення про видачу ліцензії на здійснення банківських операцій зареєстрований статутний капітал банку повинен бути повністю сплачений;

- наявність керівних осіб банку високого професійного рівня (Голова Правління, його заступники, головний бухгалтер та його заступник, члени Правління) та керівників структурних підрозділів, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам;

- наявність підрозділів, які виконуватимуть відповідні банківські операції, та підрозділу внутрішнього аудиту;

- забезпеченість необхідним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам НБУ, для здійснення і обліку банківських операцій та складання щоденного балансового звіту банку;

- відповідність приміщення банку вимогам НБУ, наявність документа на право власності та приміщення або угоди на оренду приміщення з його власником на термін не менше 5 років, а також інших документів.

У разі створення нового комерційного банку внаслідок реорганізації банку, що мав ліцензію на здійснення певних банківських операцій, Правління НБУ, враховуючи досвід роботи, наявність спеціалістів відповідної кваліфікації, технічні умови для здійснення банківських операцій, може прийняти рішення про видачу такому банку ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземній валютах у межах ліцензії банку, що реорганізувався, не враховуючи при цьому вимоги щодо терміну функціонування банку.

У разі створення комерційного банку із стовідсотковою участю іноземного капіталу Правління НБУ, враховуючи досвід роботи, наявність спеціалістів відповідної кваліфікації, технічні умови для здійснення банківських операцій, може прийняти рішення щодо видачі такому банку ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземній валютах, не враховуючи при цьому вимоги щодо терміну функціонування банку.

НБУ приймає рішення про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій діючому банку в разі дотримання ним обов'язкових умов:

- статутний капітал діючого банку повинен бути зареєстрований і фактично сплачений у розмірі, не меншому за встановлений НБУ. Розмір регулятивного капіталу діючого банку повинен бути не меншим за встановлений НБУ і повинен перевищувати розмір зареєстрованого фактично сплаченого статутного капіталу банку;

- безперервне формування резервного фонду банку (в міру витрачання коштів резервного фонду відрахування до нього поновлюються до досягнення розміру, встановленого статутом банку);

- дотримання банком економічних нормативів та мінімальних обов'язкових резервів протягом півріччя, що передує його зверненню до НБУ щодо розширення ліцензії;

- стабільна беззбиткова діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до НБУ;

- стан кредитного портфеля банку не повинен загрожувати інтересам його кредиторів та вкладників (сума сумнівних та безнадійних щодо повернення кредитів не повинна перевищувати розмір фактично сформованого резерву на покриття можливих втрат за позиками банку);

- наявність позитивного висновку зовнішнього аудитора про діяльність банку за звітний рік, що передує зверненню банку до НБУ;

- відсутність письмово підтверджених порушень банком вимог чинного законодавства, нормативних актів НБУ і внутрішніх документів-банку протягом півріччя, що передує зверненню банку до НБУ з клопотанням про розширення ліцензії.

Філії комерційних банків здійснюють банківські операції відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ, згідно з Положенням про філію та за умови видачі комерційним банком-юридичною особою дозволу на здійснення визначених банківських операцій. Філія комерційного банку має право почати здійснення банківських операцій з дати погодження ТУ НБУ за місцезнаходженням філії дозволу на здійснення банківських операцій, виданого їй комерційним банком-юридичною особою.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте суть понять «банк», «банківська установа».

2. Які функції в ринковій економіці виконують банківські установи?

3. Розкрийте важливі завдання, які виконують банки.

4. Які існують види банків залежно від ознак їх класифікації?

5. Розкрийте переваги та недоліки універсальних та спеціалізованих комерційних банків.

6. Охарактеризуйте діяльність спеціалізованих банків.

7. Які існують види банківських об’єднань?

8. Охарактеризуйте типову організаційну структуру банку.

9. Охарактеризуйте склад та функції органів управління банку.

10. Розкрийте завдання та функції основних структурних підрозділів банку.

11. Охарактеризуйте порядок створення та реєстрації банківської установи.

12. Які документи необхідно надати для реєстрації банків?

13. В якому випадку НБУ відмовляє в державній реєстрації банку?

14. Розкрийте порядок реєстрації філії іноземного банку.

15. Вкажіть особливості створення об’єднань банків та об’єднань з іноземним капіталом.

16. Розкрийте порядок створення банківської корпорації.

17. З якою метою проводиться ліцензування банківської діяльності?

18. Розкрийте порядок ліцензування банківської діяльності.

19. На здійснення яких операцій НБУ видає ліцензії та письмові дозволи банківським установам?

20. Назвіть обов’язкові умови, при яких НБУ приймає рішення про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій.

Тестові завдання

1. Банківська система України представлена:

а) трьохрівневою структурою;

б) однорівневою структурою;

в) дворівневою структурою.

2. Вищим органом управління державного банку є:

а) Загальні збори;

б) Наглядова рада;

в) Правління банку.

3. Учасниками банку можуть бути:

а) юридичні та фізичні особи;

б) юридичні особи, в яких банк має істотну участь;

в) резиденти та нерезиденти;

г) держава, в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів;

д) об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

4. Органами контролю банку є:

а) Загальні збори учасників;

б) Спостережна рада;

в) Правління банку;

г) Ревізійна комісія;

д) внутрішній аудит банку.

5. Банк набуває статусу банку з іноземним капіталом за умови, коли частка статутного капіталу банку, що належить нерезидентові, перевищує:

а) 10 %;

б) 50 %;

в) 75 %.

6. Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями за умови отримання:

а) банківської ліцензії;

б) письмового дозволу;

в) банківської ліцензії та письмового дозволу;

г) ліцензії на виконання окремих операцій.

7. Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі:

а) якщо понад 50% його активів є активами одного типу;

б) якщо понад 35% його активів є активами одного типу;

в) якщо всі його активи однорідні.

8. НБУ може відмовити у державній реєстрації банку в разі:

а) порушення порядку створення банку;

б) подання неповного пакету документів;

в) відсутності бездоганної ділової репутації;

г) всі відповіді вірні;

д) жодне із тверджень невірне.

9. Рівень регулятивного капіталу банків-учасників об’єднань має відповідати вимогам, що визначені:

а) нормативними актами податкової адміністрації;

б) нормативними актами страхової компанії;

в) нормативно-правовими актами НБУ.

10. Засновники комерційного банку зобов'язані сплатити внески до статутного капіталу:

а) до реєстрації комерційного банку НБУ;

б) після реєстрації комерційного банку НБУ;

в) після трьох місяців з дня заснування комерційного банку.