Глава xijix — — — — господарське судочинство

§ 1. Система господарських судів

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суд­дів» від 07.07.2010 р. господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції. Історично господарські суди пов'язані з арбітражними судами й органами арбітражу, що були утво­рені ще на початку 1920-х pp., під час становлення радянської правової системи.

У 1922 р. були створені арбітражні комісії при вищих органах вла­ди та їх органах на місцях. Арбітражні комісії займались розглядом майнових спорів між підприємствами й організаціями. Процедура роз­гляду таких спорів відбувалась відповідно до ЦПК УРСР 1924 р.

Розвиток радянської економічної системи наприкінці 1920-х на початку 1930-х pp., відмова від приватного сектору економіки, перехід під державний контроль усіх суб'єктів господарювання спричинили створення органів Державного арбітражу. Завдання і компетенція Дер­жавного арбітражу визначались Положенням про Державний арбітраж від 03.05.1931 р.¹

Характер повноважень органів Державного арбітражу та їх місце в системі органів влади свідчили про те, що ці органи не є органами судової влади, а є органами управлінськими, повноваження яких спря­мовані на зміцнення договірної дисципліни, впорядкування розрахун­ків між суб'єктами господарювання в умовах планової соціалістичної економіки.

Процеси, що почались у СРСР у середині 1980-х pp., "поступовий перехід від планової соціалістичної економіки до ринкової багатоуклад­ної економіки спричинили утворення спеціалізованих органів, покли­каних розглядати спори між суб'єктами господарювання з урахуванням цих нових обставин.

У грудні 1990 p. IV з'їзд Рад СРСР прийняв постанову про ство­рення замість органів державного арбітражу арбітражних судів. У черв­ні 1991 р. Верховною Радою УРСР був прийнятий Закон «Про арбі­тражний суд». У листопаді 1991 р. Верховною Радою був прийнятий і у березні 1992 р. набув чинності Арбітражний процесуальний кодекс України.

Розвиток правової реформи у 2001 р. призвів до істотних змін у за­конодавстві, що регулює діяльність господарських судів. У червні 2001 р. Арбітражний процесуальний кодекс України був перейменований на Господарський процесуальний кодекс України, а у лютому 2002 р. був прийнятий новий Закон України «Про судоустрій України». Зако­нодавство України про судоустрій набуло подальшого розвитку із прийняттям 07.07.2010 р. нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до цього Закону в Україні діють Вищий господарський суд України, апеляційні господарські суди, господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя.

Вищий господарський суд складається із суддів, обраних на по­саду безстроково, голови суду та його заступників. У Вищому госпо­дарському суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією. Судову палату очолює секретар судової палати. У Вищому господарському суді діє пленум, при суді існує Науково-консультативна рада.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господар­ські суди, які утворюються відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційних судах можуть утворюватися судові палати. Судову палату очолює секретар.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені проце­суальним законом до їх підсудності.

Закон покладає на господарські суди обов'язок захищати права та інтереси учасників господарських відносин, сприяти зміцненню за­конності, вносити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодав­ства тощо.

Вищий господарський суд України: розглядає в касаційному по­рядку справи відповідної судової юрисдикції; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагаль­нення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам ниж­чого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законо­давства щодо вирішення господарських справ; здійснює інші повно­важення, передбачені законом.

Розгляд справ у господарських судах ґрунтується на принципах диспозитивності, змагальності, рівності всіх учасників судового про­цесу перед законом і судом, гласності розгляду справ.

Судді господарського суду — це посадові особи, що наділяються повноваженнями безпосередньо здійснювати правосуддя в господар­ських відносинах. їх статус не відрізняється від статусу суддів інших юрисдикцій.