Інтегральні регулятори напруги

Схема інтегрального регулятора напруги Я112В1 складається з декількох функціональних каскадів.

Рис. 9. 9. Електрична схема інтегрального регулятора напруги Я112В1.

Вимірювач напруги (чутливий каскад) включає в себе стабілітрон VD2 з вхідним подільником напруги на резисторах R1, R3 і R_рег. Резистор R_рег призначений для наладки регулятора на необхідний рівень напруги.

В регулювальний каскад включені складений транзистор VT3 - VT2, який керується транзистором VT1, і резистори R6, R4, R5.

Крім того, в схему регулятора включені додаткові елементи:

резистор підживлення R9 (між клемами Б і Д), який покращує самозбудження генератора;

конденсатор C1 для забезпечення роботи генераторної установки без акумулятора (згладжує пульсацію випрямленого струму);

резистор R­2 з перемикачем посезонного регулювання - для підвищення рівня регульованої напруги на 0, 8...1, 2 В при роботі взимку.

При включенні “ маси” струм від акумуляторної батареї проходить через вхідний подільник напруги, а також через резистор R6, беземітерні переходи складеного транзистора VT3- VT2 і резистор R5. Складений транзистор відкривається і пропускає незначний струм через резистор R9 в обмотку збудження генератора (до 0, 085 А). Після запуску двигуна обмотку збудження живить генератор від додаткового випрямляча. Доки напруга генератора не досягла регульованого рівня, струм в обмотку збудження йде через відкритий складений транзистор. Як тільки напруга генератора досягає регульованого значення, збільшується струм в подільнику напруги і зростає падіння напруги на резисторі R_рег. При цьому стабілітрон переходить в провідний стан і підвищує потенціал бази вхідного транзистора VT1. Останній відкривається і шунтує переходи база – емітер складеного транзистора VT3 - VT2, який закривається і розмикає коло живлення обмотки збудження. Струм в обмотці збудження знижується: його деякий час підтримує ЕРС самоіндукції, струм якої замикається через гасильний діод VD1. Напруга генератора знижується, зменшується падіння напруги на резисторі R_рег, стабілітрон переходить в непровідний стан, транзистор VT1 закривається, а транзистор VT3 - VT2 відкривається, струм в обмотці збудження зростає і напруга генератора збільшується вище регульованого рівня; процес повторяється.

Із зростанням частоти обертання генератора час відкритого стану транзистора VT3 - VT2 зменшується, тому знижується і середнє значення струму в обмотці збудження. Регулятор підтримує заданий рівень напруги (між клемою В і “ масою”) при зміні частоти обертання, струмового навантаження і температури.

Резистор R4 зменшує потужність, яка розсіюється транзистором VT3, а резистор зворотнього зв’язку R5 зменшує помилку регулювання. З’єднання зворотнього зв’язку R4 = С2 забезпечує чіткість переключення транзистора VT3 - VT2 з відкритого стану в закритий, а також необхідну частоту переключення. Конденсатор С3 сприяє чіткому переключенню їх із закритого положення у відкрите.

Основні правила експлуатації генераторних установок

При встановленні акумуляторної батареї на автомобіль необхідно

слідкувати за правильним її ввімкненням у мережу, оскільки в разі приєднання “ + ” батареї на “масу” станеться коротке замикання через блок випрямлячів.

Під час зупинки двигуна відбувається розряджання акумуляторної батареї через обмотку збудження генератора, а тому в цьому випадку потрібно вимикати “ масу ” чи запалювання. Разом з тим не можна вимикати

“ масу ” при працюючому двигуні, оскільки можливе різке підвищення напруги і вихід з ладу напівпровідникових приладів.

В процесі експлуатації генераторних установок потребує перевірки і регулювання натяг приводного паса генератора за його прогином між шківами.

Потрібно стежити за надійністю з’єднань у клемах. У разі втрати контакту корпусу генератора з “ масою “ чи замикання між собою клем “ + “ і Ш вимикається регулятор напруги, значно зростає напруга в мережі, збільшується зарядний струм, що призводить до википання електроліту в акумуляторній батареї і перегоряння електроламп.

Замикання клем “ + “ або В (ВЗ) на “ масу “ також призводить до короткого замикання батареї і перегоряння запобіжника в мережі заряджання або при його відсутності – до перегрівання проводів і виходу з ладу покажчика струму.

Вказані несправності вимагають під час миття та заправляння двигунів маслом стежити за недопущенням прямого потрапляння масла і води на генераторну установку, особливо під час її роботи.

Щодня після пуску двигуна слід перевірити генераторну установку за покажчиками струму чи напруги. Справною вважають генераторну установку, якщо за середньої частоти обертання колінчастого вала покажчик струму реєструє зарядний струм або контрольна лампочка гасне. В процесі заряджання акумуляторної батареї значення зарядного струму зменшується до нуля.