Призначення, класифікація і конструктивні параметри електричних стартерів

Електричний стартер призначений для надання обертання колінчастому валу двигуна з частотою, за якої забезпечуються умови для спалахування й горіння робочої суміші (для карбюраторних двигунів – 40...50, для дизельних – 150...200 об/ хв.). Він повинен розвивати достатню для пуску двигуна потужність при заданих температурних умовах; автоматично виключатись після пуску двигуна і не включатись під час його роботи; створювати максимальний момент при якомога меншому струмові живлення. Електричну енергію стартер отримує від акумуляторної батареї.

за типом механізму приводу

за типом механізму керування

Стартери

за способом збудження двигуна

за конструкцією колектора

за способом роз’єднання вала стартера і вінця маховика

з муфтою вільного ходу

з фрикційною муфтою

з автоматичним розчепленням шестерень

з храповою муфтою

Рис. 11. 3. Класифікація стартерів.

Якір електричного стартера виготовляють у вигляді осердя з пазами, який напресовують на вал, що обертається в двох або трьох підшипниках. Число пазів залежно від конструкції стартера становить від 23 до 31. В пази якоря вкладають одно- або двовиткові секції простої хвильової обмотки. Двовиткові секції застосовують в електричних стартерах невеликої потужності. Провідники одновиткових секцій ізолюють один від одного і від пакета якоря електроізоляційним картоном завтовшки 0, 2...0, 4 мм.

Корпуси електричних стартерів виготовляють з труби або зігнутої металевої стрічки з наступним зварюванням у місці стику. До корпусу гвинтами кріплять чотири полюси, на які встановлюють обмотки збудження.

Обмотки збудження можуть бути ввімкнені в електричне коло за різними схемами:

• послідовно, коли весь струм, що проходить через обмотку якоря, проходить і через котушки збудження;

• змішано, коли одна чи дві котушки збудження підключені до обмотки паралельно, інші – послідовно.

Котушки послідовних і паралельних обмоток збудження встановлюють на окремих полюсах, тому їх число відповідає кількості полюсів. Котушки послідовної обмотки збудження мають невелику кількість витків (від 4 до 12) неізольованого мідного дроту прямокутного перерізу. Між витками котушки укладають електроізоляційний картон завтовшки

0,2...0,4 мм. Котушки паралельної обмотки збудження намотують ізольованим круглим дротом, зовні вони ізолюються стрічкою з ізоляційного матеріалу.

Обмотка збудження через щітки й пластини колектора послідовно з’єднана з обмоткою якоря. Дві негативні щітки з’єднані безпосередньо з корпусом стартера, а дві позитивні, ізольовані від корпусу, - з обмоткою збудження.

У стартерах застосовують мідно – графіто – свинцеві щітки типу МГС, МГСО чи МГС – А, до складу яких входять 90 % міді, 6 % свинцю та

4 % графіту. Свинець, який вводять до складу сплаву, знижує спрацювання колектора і спад напруги.

Колектори якоря набирають з мідних пластин (ламелей) на металевій втулці та ізолювальних пластин з міканіту, слюденіту або слюдопласту завтовшки 0,4 ...0,9 мм. За формою колектори бувають циліндричні й торцеві (рис. 11. 4)

Рис. 11. 4. Колектори електричних стартерів:

а – циліндричний на металевій втулці; б – циліндричний з пластмасовим корпусом; в – торцевий;

1 – металева втулка; 2 – натискне кільце; 3 – ізолятор; 4 – ізоляційний корпус; 5 – гайка; 6 – пластмасовий корпус; 7 – армоване кільце