Скло кузова

Для вітрового (лобового) скла застосовується поліроване скло типу

“ Триплекс “, а для задніх дверей і бокових вікон безпечне загартоване скло.

Всі вказані стекла мають доволі високу міцність. У випадку руйнування лобове скло розтріскується, зберігаючи при цьому форму і прозорість. Заднє і бокові стекла при руйнуванні розтріскується на дрібні негострі осколки. В прорізі кузова стекла утримуються при допомозі гумових ущільнювачів.

При необхідності знімання скла слід сильно натиснути на скло зсередини кузова, одночасно притримуючи ззовні, щоб воно не впало. Для заміни пошкодженого скла необхідно вийняти з ущільнювача осколки і обережно дерев’яним клином відділити кромки ущільнювача (по всьому периметру з обох сторін) від прорізу кузова і зняти ущільнювач. Очистити ущільнювач і проріз скла від старої мастики чи клею і тампоном, змоченим в розчиннику, ретельно витерти ущільнювач, надягнути ущільнювач на нове скло і притиснути його по всьому периметру.

Для встановлення скла з ущільнювачем в проріз кузова необхідно закласти у вільний паз ущільнювача міцний шнур діаметром 4...5 мм

(рис. 20. 6.), кінці якого вивести всередину нижньої полки ущільнювача.

Рис. 20. 6. Встановлення вітрового скла:

1 – ущільнювач скла; 2 – скло; 3 – фланець прорізу вітрового вікна; 4 – шнур

Потім вставити скло в проріз вікна кузова так, щоб вільні кінці монтажного шнура знаходились всередині кузова. Потягнути одночасно за обидва кінці для переводу гумового ущільнювача за виступаючий фланець прорізу вікна. Цю операцію слід виконувати вдвох: одна людина повинна ззовні притискати скло до прорізу, а інша – висмикувати шнур всередині кузова.

Після встановлення скла необхідно щільно притиснути ущільнювач по всьому периметру до прорізу кузова і скла.

Для покращення герметичності вітрового скла між ущільнювачем і кузовом ззовні по всьому периметру (за винятком нижньої частини скла на ділянці 1200 мм) нанести мастику чи клей. Для цієї мети застосовується мастика 51 – Г – 6 ГОСТ 23744 – 79 чи клей 4010 ТУ 38.105517 – 72.

Для бокових стекол і скла задніх дверей мастики не застосовуються, однак у випадку просочування води місця нещільного прилягання ущільнювача до кузова слід намастити клеєм чи мастикою.

Двері задка

Двері задка двохпанельні, штамповані, з листової сталі. У верхній частині дверей (рис. 20. 7.) приварені дві петлі з шпильками, в нижній частині кріпиться замок 12 двома болтами.

Рис. 20. 7. Деталі дверей задка:

1 – двері задка; 2 – заглушка; 3 – гайка кріплення завісу дверей; 4 – ущільнювач скла;

5 – скло дверей; 6 – упор дверей; 7 – ущільнювальна прокладка замка; 8 – палець упора;

9 – заглушка; 10 – нижній ущільнювач; 11 – обмежувач дверей; 12 – замок дверей;

13 – регулювальна прокладка; 14 – фіксатор дверей; 15 – болт кріплення замка;

16 – ущільнювач; 17 – болт кріплення фіксатора

На бокових прорізах дверей приварені спеціальні кронштейни з різьбою для вгвинчування кульових пальців 8 газонаповнених упорів дверей 6. На дверях є вікно для огляду дороги при русі. Над вікном встановлений в гумовому ущільнювачі жиклер склоомивача. На внутрішній панелі дверей (в нижній частині) встановлений моторедуктор склоочисника, який кріпиться двома болтами. На зовнішній панелі моторедуктор кріпиться спеціальною гайкою.

Для запобігання вібрації дверей задка на замку є спеціальний шип, який при закриванні дверей входить в конічне гніздо верхньої частини фіксатора. Кріпиться замок до панелі дверей, а фіксатор – до панелі задка. Збільшені отвори у фіксаторі під болти дозволяють регулювати положення фіксатора на панелі задка.

У відкритому положенні двері утримуються двома газонаповненими упорами 6 з кульовими пальцями на кінцях. Упори кріпляться шарнірно до кузова і дверей. В трубчастий верхній корпус вставляється поршень, шток якого виходить з корпуса через ущільнювач. Між поршнем і донцем корпуса знаходиться спеціальна рідина, яка змазує шток, і газ. Поскільки газ знаходиться під тиском, розбирання упора не дозволяється.