Приналежності кузова

Внутрішнє дзеркало заднього огляду кріпиться до кузова двома гвинтами. Упором для дзеркала служить спеціальний пластмасовий упор, який опирається на вітрове скло, не допускаючи вібрацію дзеркала при русі автомобіля.

Рис. 20. 13. Дзеркало заднього огляду, протисонячні козирки, фартухи і їх кріплення:

1- внутрішнє дзеркало; 2 – упор; 3 – зовнішнє дзеркало; 4 - зовнішній чохол; 5 -штифт; 6 - кульова опора; 7 – кронштейн; 8 – внутрішній чохол; 9 - регулювальна тяга; 10 – ручка керування; 11 – пружина; 12 – гайка; 13 – заглушка; 14 – пістон кріплення; 15 – втулка; 16 – фартух; 17, 20 – гвинт; 18 – кронштейн; 19 - протисонячний козирок

Зовнішнє дзеркало заднього огляду кріпиться на дверях. Регулювати положення дзеркала можна з салону. Кріпиться дзеркало до дверей наступним чином. Спочатку складається дзеркало з тягою 9

(рис. 20. 13.) і кульовою опорою 6, потім заводиться вилка з кульовою опорою в тягу дзеркала 3 і, суміщаючи отвори вилки, кульової опори і дзеркала, кріпиться штифтом 5. Згодом на кульову опору надівається зовнішній чохол 4, в чохол заводиться кронштейн 7. Потім, надівши на тягу 9 ручку 10, пружину 11 і шайбу, необхідно закріпити складені деталі, закрутивши на тягу 9 гайку 12 з заглушкою 13. Складене дзеркало заводиться ручкою керування 10 ззовні в отвір дверей, з внутрішньої сторони дверей на ручку надівається чохол внутрішній 8 (пластмасовий) і з допомогою двох гвинтів, які пропускаються через отвори чохла, кріпиться дзеркало до різьбових отворів кронштейна 7, розміщеного ззовні дверей. Надійність фіксації положення дзеркала на дверях і легкість регулювання ручкою керування регулюються гайкою 12 і заглушкою 13.

Протисонячний козирок 19 кріпиться до кузова двома гвинтами через кронштейни 18. Фіксація протисонячного козирка і легкість його встановлення регулюється гвинтом 20.

Брудовідбивний фартух кріпиться до кронштейна за аркою заднього колеса. З цією метою на кронштейні передбачені два прямокутні отвори. Для кріплення фартуха спочатку треба завести в отвір фартуха втулку 15, потім вставити втулку 15 з фартухом в отвір кронштейна на кузові і забити в отвір втулки 15 пістон 14.

Опалення і вентиляція салону

Опалення і вентиляція конструктивно взаємозв’язані і служать для вентиляції салону в літній час і подачі нагрітого повітря чи змішаного повітря в салон в зимову пору року. Повітря подається в салон або природнім шляхом при русі або електричним вентилятором, створюючи таким чином комфорт в салоні.

Опалювач розміщений в салоні кузова і кріпиться за провушини корпуса чотирма гайками до приварених шпильок на панелі повітроподачі. Все повітря, яке поступає в салон (холодне чи підігріте), входить через щілини зовнішнього облицювання панелі, дальше через повітропровід, опалювач і в залежності від розміщення заслінок поступає в район скла вітрового вікна, на бокове скло, в центральну частину панелі приладів і в район ніг водія чи пасажира.

Опалювач (рис. 20. 14.) має правий 23 і лівий 5 кожухи, які з’єднуються між собою скобами 28.

В верхній частині опалювача між верхнім 4 і нижнім 14 кожухами кріпиться електродвигун 9 з гумовою прокладкою 8. На вал електродвигуна з обох боків напресовуються робочі колеса7, які утримуються стопорними кільцями 29. В внутрішній частині кожухів є вибірка, пазами якої через прокладку 8 утримується електродвигун. Кожухи 4 і 14 між собою кріпляться болтами. Підібраний електродвигун з робочими колесами і кожухами встановлюється у виборці між правим і лівим кожухами і утримується в спеціально відлитих кільцевих канавках.

Рис. 20. 14. Деталі опалювача і його кріплення:

1 – блок керування опалювачем; 2 – скоба кріплення тяги; 3 – тяга;4 – верхній кожух;

5 – лівий кожух; 6 – резистор; 7 – робоче колесо; 8 – прокладка; 9 – електродвигун;

10 – заслінка кожуха; 11 – пружина заслінок; 12 – кран керування; 13 - шланг від двигуна;

14 – нижній кожух; 15 – шланг від крана керування; 16 – задня заслінка; 17, 21 – важелі приводу заслінок; 18 – ущільнювач; 19 – шланг від двигуна; 20 – радіатор; 22 – пружина заслінок; 23 – правий кожух; 24 – передня заслінка; 25 – пластинчаста гайка; 26 – болт кріплення блока; 27 – рукоятка; 28 – пружинна скоба кріплення кожухів; 29 – стопорне кільце

Керування роботою електровентилятора здійснюється ручкою 6 (рис. 20. 14.) частоти обертання електродвигуна, яка виведена також на панель приладів. Електрична схема включення електродвигуна приведена на рис. 20. 15, вигляд А).

В нижній частині опалювача розміщений радіатор 20 (рис. 20. 14.), який кріпиться до зовнішньої панелі правого кожуха трьома гвинтами. Радіатор з’єднаний з краном керування 12 і системою охолодження двигуна шлангами 15 і 19. Шланги на стінці моторного відсіку ущільнені гумовим ущільнювачем 18.

Над радіатором встановлені заслінки передня 24 і задня 16. Приводи заслінок здійснюються важелями 17 і 21, які виведені на праву сторону кожуха. Для фіксації важелів в закритому чи відкритому положенні служить пружина 22.

Під радіатором встановлена заслінка кожуха 10 з рукояткою керування, яка розміщена в нижній частині опалювача

Рис. 20. 15. Опалення і вентиляція:

1 – панель приладів; 2 – скло вітрового вікна; 3 – облицювання панелі; 4 – капот передка;

5 – бокові сопла вентиляції і обігрівання салону; 6 – ручка переключення частоти обертання електродвигуна вентилятора; 7 – рукоятка керування краном опалювача;

7– важіль керування заслінками опалювача; 9 – важіль відкриття нижньої заслінки;

10 – ручка (маховичок) приводу заслінок; 11 – рукоятка керування напрямними соплами;

12 – панель повітроподачі; 13 – кожух опалювача; 14 – тяга керування краном опалювача;

15 – робоче колесо; 16 – відвідний шланг; 17 – підвідний шланг; 18 – радіатор опалювача;

19 – ущільнювач; 20 – блок резисторів; 21 – електродвигун вентилятора; 22 – болт кріплення блока керування опалювачем; 23 – блок керування опалювачем;

24 – запобіжник; 25 – центральна заслінка вентиляції;

I – шлях холодного повітря; II – шлях нагрітого повітря; III – шлях повітря при вентиляції;

IY – шлях рідини через кран і радіатор опалювача; Y - кран керування; YI – електродвигун з робочими колесами і електрична схема включення

Кран керування 12 опалювачем служить для регулювання циркуляції рідини в радіатора. На опалювачі може бути встановлений кран керування пластмасовий чи металічний нерозбірної конструкції. Керування краном здійснюється тягою 3, з’єднаною з блоком керування 1. Блок керування кріпиться в середній частині панелі приладів двома болтами, рукоятка його виведена на панель приладів.

Робота опалювача. Для опалення салону і запобігання стекол від запотівання і обмерзання необхідно:

• відкрити кран опалювача переміщенням рукоятки 7

(рис. 20. 14) в крайнє ліве положення;

• відкрити заслінки передню і задню, встановивши важіль 8 керування заслінками в нижнє положення.

При русі автомобіля нагріте повітря буде поступати в салон. Для збільшення його постування можна додатково включити електричний вентилятор. Електровентилятор включається ручкою 6, яка має чотири положення: “ Включено “, а при повороті ручки 6 за годинниковою стрілкою включаються 1 - а, 2 – а чи 3 – я швидкості обертання електровентилятора.

В залежності від положення заслінки 25 (керується ручкою 10) і нижньої заслінки, яка відкривається важелем 9, а також положенням рукоятки 11 керування соплами нагріте повітря буде поступати на панель приладів, бокові стекла, скло вітрового вікна і в район ніг водія і пасажира.

Для швидкого нагрівання тільки вітрового скла і бокових стекол потрібно заслінку 25 на панелі приладів і заслінку під радіатором (яка керується важелем 9) закрити, направивши таким чином максимально весь потік теплого повітря на стекла.

Ефективність роботи опалювача залежить від температури охолоджувальної рідини в двигуні, яку в холодну пору року необхідно підтримувати в межах 80...90  С.

Для швидкого прогрівання двигуна і підвищення ефективності опалювача необхідно в зимову пору року перед радіатором охолодження двигуна встановити екран для підтримання нормальної температури двигуна.

Радіатор ( рис. 20. 16.) розбірний, трубчасто – пластинчастий, з пластмасовими бачками.

Рис. 20. 16. Радіатор опалювача:

1 – ущільнювальна прокладка бачка; 2 – лівий бачок; 3 – відгинаючий вусик бачка;

4 – турбулізатор радіатора; 5, 6 – дно бачка; 7 - охолоджувальна пластина

Серцевина радіатора виготовлена з алюмінієвих охолоджувальних трубок і алюмінієвих охолоджувальних пластин. З кожної сторони серцевини радіатора встановлюється металічне дно з гумовою прокладкою. Прокладка ущільнює кінці трубок, а встановлений на ній пластмасовий бачок притискається до прокладки вусиками, які відгинаються. Всередині трубок встановлені пластмасові турбулізатори для кращого відведення тепла.