4. План і організаційна структура заняття

№ п/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Навч. цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час, хв.
1	Підготовчий етап: 1.Організаційні заходи				3
	2.Постановка навчальних цілей				5
	3.Контроль вихідного рівня знань	Другий	Тестовий контроль	Тестові завдання вихідного рівня знань. Перелік питань для опитування	17 20
2	Основний етап: Самостійна робота студента під керівництвом викладача	Третій	Виписки з історій хвороби, протоколи маніпуляцій, листки призначень	Протоколи лікування, медична та діагностична апаратура	75
3	Заключний етап: 1. Контроль і корекція рівня професійних навичок 2. Контроль кінцевого рівня знань 3. Підведення підсумків, оголошення оцінок 4. Домашнє завдання, інструкції до виконання	Третій	Індивідуальний контроль виконання практ. навичок Тестовий контроль	Історії хвороби, схеми лікування, таблиця протиотрут Тестові завдання кінцевого рівня знань, ситуаційні задачі	20 20 5 5

VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

6.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань

6.1.1. Перелік питань для опитування:

1. Епідеміологія гострих екзогенних отруєнь.

2. Класифікація отруйних речовин.

3. Шляхи поступлення отрут в організм.

4. Поняття про "летальний синтез".

5. Основні принципи ІТ гострого отруєння.

6. Природні шляхи виведення токсичних речовин з організму.

7. Методи та особливості виведення отруйних речовин з ШКТ.

8. Основні принципи та методика форсованого лужного осмотичного діурезу.

9. Основи детоксикаційної спроможності печінки.

10. Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

11. Принципи антидотної терапії.

6.1.2. Тестові завдання вихідного рівня знань

№ 1. Найбільш швидко клінічні прояви гострого хімічного отруєння проявляються при поступленні токсиканта:

1. Через шкіру

2. Орально

3. Інгаляційним шляхом

4. Ректально

5. Через статеві органи

№ 2. Як називають хімічні речовини, які, поступаючи в організм людини, не приймають участі в

енергетичному і пластичному обміні:

1. Антибіотики

2. Серцеві глікозиди

3. Ксенобіотики

4. Токсиканти

5. Мінеральні добавки

№ 3. Клінічна картина при гострих отруєннях поділяється на такі стадії:

1. Початкова і розвитку клінічних проявів

2. Токсикогенна і соматогенна

3. Токсикогенна і летальна

4. Скрита і клінічних проявів

5. Початкова і поліорганної недостатності

№ 4. До екстракорпоральниїх метолів детоксикації не відноситься:

1. Гемосорбція

2. Плазмаферез

3. Гемодіафільтрація

4. В/в інфузійна терапія

5. Гемодіаліз

№ 5. До основних принципів лікування гострих отруєнь відноситься:

1. Призначення антибіотиків

2. Найшвидше виведення токсичних речовин з організму

3. Призначення знеболюючих препаратів

4. Гіпотермія

5. Інгаляційна терапія

№ 6. Найбільш частою причиною отруєнь є:

1. Професійні

2. Внаслідок надзвичайних станів і катастроф

3. Побутові

4. З суіцидальною метою

5. З кримінальною метою

№ 7. Головною причиною зростання гострих отруєнь є:

1. Неконтрольований продаж лікарських препаратів

2. Використання токсичних доз препаратів для переривання небажаної вагітності

3. Самолікування

4. Створення домашніх аптечок

5. Поширення алкоголізму, наркоманій та токсикоманій

№ 8. Беззондове промивання шлунку при гострому пероральному отруєнні протипоказано:

1. Хворим в комі

2. При отруєнні ФОС

3. При отруєнні нітратами

4. При отруєнні барбітуратами

5. При отруєнні бензодіазепінами

№ 9. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні рекомендується здійснювати:

1. Одноразово

2. Кожну годину

3. Кожні 6 год впродовж доби

4. 2 рази на добу

5. Взагалі не рекомендується

№ 10. Промивання шлунку у хворого в свідомості шляхом стимуляції блювоти недопустимо проводити при отруєнні:

1. Метанолом

2. Оцтовою есенцією

3. Белоїдом

4. ФОС

5. Аміназином

Еталони відповідей:

1 – 3; 2 - 3; 3 - 2; 4 - 4; 5 - 2; 6 – 3; 7 - 5; 8 - 1; 9 - 3; 10 – 2.