У. Матеріали для самостійної аудиторної роботи

5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на

практичному занятті:

• Обстежити хворого з гострим екзогенним отруєнням

• Проаналізувати історії хвороб з оцінкою лабораторних і додаткових методів обстеження

• Налагодити моніторне спостереження за фізіологічними параметрами хворих

• Виконати необхідні лікарські лікувальні маніпуляції (налагодити кисневі інгаляції, провести туалет верхніх дихальних шляхів, забезпечити венозний доступ, ввести шлунковий зонд і уретральний катетер тощо)

• Скласти план додаткового обстеження і написати листки призначень для інтенсивної терапії обстежених хворих

Vіі. Рекомендована література:

1. Навчальна

А) Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

3. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

Б) Додаткова:

1. Основи інтенсивної терапії. Під ред. Л.В.Усенко. Тернопіль: "Укрмедкнига", 2002. – 328 с.

2. Неотложная медицинская помощь. Справочник практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

3. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ /За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

2. Методична:

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (метод. посібник): - Київ, 2006.

Тема №8: інтенсивна терапія при окремих видах гострих отруєнь

(4 год)

. Актуальність теми: В цілому світі, і в Україні зокрема, впродовж останніх десятиріч склалася так звана “токсична ситуація”, яка зумовлена розвитком хімічної та фармакологічної промисловості, забрудненням оточуючого середовища, поганим дотриманням охорони праці та техніки безпеки, використанням в побуті цілої низки хімічних речовин з потенційно токсичними властивостями, створенням в домашніх умовах індивідуальних аптечок, розповсюдженням самолікування з використанням ряду сильнодіючих медикаментів, збільшенням кількості суіцидальних спроб та ін. Все це привело до того, що кількість гострих екзогенних отруєнь з кожним роком зростає, а число госпіталізованих з цією патологією досягло 1 чол. на 1 тис. населення в рік. При попаданні отрути в організм людини спрацьовують природні шляхи детоксикації, однак можливості їх обмежені функціональною спроможністю видільних органів (печінки, нирок, легень, ШКТ, шкіри). В цьому разі отруєння викликають декомпенсовані стани і нерідко приводять до трагічних наслідків. Роль анестезіолога при цьому полягає в стимуляції цих органів, але часто це малоефективно і треба застосувати штучні методи виведення або нейтралізації токсичних речовин, застосовуючи методи екстракорпоральної детоксикації.

ІІ. Навчальні цілі:

А. Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо епідеміології, причин виникнення, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії гострих екзогенних отруєнь (1 рівень)

В. Знати:

• основні групи отруйних речовин;

• шляхи поступлення отрут в організм людини;

• суть поняття "летальний синтез";

• клінічні стадії перебігу гострих екзогенних отруєнь;

• основні напрямки медичної допомоги при отруєннях;

• фізико-хімічні властивості основних представників отруйних речовин;

• класифікацію протиотрут;

• міжнародну таблицю антидотів;

• напрямки інтенсивної терапії хворих з основними видами отруєнь (2 рівень).

С. Оволодіти навичками:

• постановки оро- та назогастрального зонда;

• промивання шлунка;

• налагодження надійного венозного доступу за допомогою венозних катетерів (периферичних або центральних);

• введення постійного уретрального катетера (типу Фолея);

• налагодження кисневих інгаляцій;

• підключення хворого до моніторного спостереження;

• підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів (положення голови, оральні або назальні повітроводи, ларингеальні маски тощо);

Вміти (оволодіти вміннями):

• поставити попередній діагноз та скласти план обстеження для хворого з гострим екзогенним отруєнням;

• провести диференційну діагностику із захворюваннями, що мають подібну симптоматику;

• скласти план проведення осмотичного форсованого лужного діурезу;

• призначити антидотну терапію;

• визначити якісний і кількісний склад замісної інфузійної терапії;

• оцінити загальний стан потерпілого на основі моніторингу його основних фізіологічних функцій;

• виставити покази до екстракорпоральних методів детоксикації;

• скласти план проведення операції замінного переливання крові.

D. Розвивати творчі здібності шляхом вибору найбільш оптимальних методів діагностики і схем лікування (4 рівень).