Вимоги до постановки запитань:

• питання мають бути логічно пов’язаними між собою (індуктивно або дедуктивно);

• питання мають бути конкретними;

• бажано уникати альтернативних запитань;

• запитання не повинні бути подвійними чи потрійними;

• не можна у запитання включати невідомі терміни, складнопідрядні речення;

• додаткові запитання не повинні бути такими, що підказують, а тим паче – невизначеними;

• запитання ставляться перед усім класом, а для відповіді викликається один учень;

• запитання мають бути індивідуалізованими.

Етапи підготовки до бесіди (за Є.Козиною):

1. чітке визначення теми та мети бесіди;

2. складання її плану;

3. формулювання основних та допоміжних питань;

4. підбір наочних посібників (за необхідності) [24].

В иди бесіди

репродуктивна

евристична

Рис. 9. Класифікація природознавчих бесід

У репродуктивній бесіді використовуються питання на відтворення інформації (репродуктивно-мнемічні), або на стимулювання процесу пізнання (репродуктивно-пізнавальні).

Мета репродуктивно-мнемічних запитань полягає у закріпленні, повторенні, перевірки набутих учнями знань („Які корисні копалини видобуваються в нашій місцевості?”, „Скільки планет у Сонячній системі?” тощо) .

Репродуктивно-пізнавальні запитання використовують, як правило, у процесі спостережень для організації та спрямування процесу пізнання („Погляньте і скажіть, на яких деревах уже пожовтіло листя?”).

Евристична бесіда складається із продуктивно-пізнавальних запитань. Як правило, в евристичній бесіді ставиться проблемне запитання (таке, що містить протиріччя між знанням та незнанням учнів), а потім підпроблемні – такі, що призводять учня до розв’язання проблеми.

Наприклад,

Проблема: „Від чого і як виникають бурульки?

Підпроблеми: „Чому сніг на даху тане?” (температура стіни, що повернена до сонця, вище 0).

„Чому крапля, що нависла на карнизі, замерзає?” (температура повітря нижче 0).

Розв’язання проблеми: сніг на даху тане, тому, що дах теплий, а крапля, що падає, попадає в морозне повітря та замерзає.

4. Практичні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”

В основі практичних методів навчання лежить практична пізнавальна діяльність учнів.

До практичних методів навчання природознавства відносяться:

• вправи;

• дидактичні ігри;

• дослідно-експериментальна робота;

• моделювання;

• проектування.

4.1. Вправи передбачають багаторазове повторення певних дій та спрямовані на відпрацювання предметних та інтелектуальних умінь. Вправи можуть бути конструктивними, аналітичними або творчими (за класифікацією А.Богуш, Н.Гавриш). Виконання вправ передбачає такі види діяльності:

Конструктивні вправи – це самостійні вправи дітей з різним матеріалом, які діти виконують після пояснення вчителя (робота із приладами; орієнтування за картою планом, глобусом).

Аналітичні вправи – вправи на відпрацювання інтелектуальних умінь (на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, усвідомлення часових відносин, аналіз, порівняння, класифікацію).

Творчі вправи – виконання учнями самостійних дій на основі набутих раніше способів діяльності („перетвори”, „домалюй”, „придумай”, „склади” тощо)

4.2. Дидактична гра природничо-соціального змісту спрямована на організацію засвоєння чи закріплення природничо-соціальних знань та вмінь у процесі ігрової діяльності.

Роль дидактичної гри є особливою у процесі навчання шестирічних першокласників, оскільки їх провідною діяльністю є навчальна з елементами дидактичної гри. Поступово дидактичні ігри поступаються місцем іграм-імітаціям та іграм-стратегіям

Структура дидактичної гри передбачає наявність таких елементів: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, навчальне виконання задачі, результат.

Існує багато різних класифікацій дидактичних ігор. Ми розглянемо 2 із них: за ігровими засобами та за дидактичним навантаженням.