Етапи створення проекту

Етап	Зміст
1. Підготовчий	постановка проблеми; формулювання теми проекту; розподіл ролей; надання первинної інформації; визначення форми презентації.
2. Дослідно-творчий	- пошук інформації; - проведення досліджень; - проведення обчислень; - обговорення; - творче оформлення результатів.
3. Заключний.	Презентація проектів та рефлексія.

Таблиця 10

Приклади проектів у курсі „я і Україна”:

Соціальні	Природознавчі
„Фольклорні пошуки”; „Славетні українці”, „Галерея моди”, „Робінзонада”, „Дитяча кав’ярня” тощо	„Охорона птахів”, „Квітка для Дюймовочки”, „Осінні прикмети”, „Первоцвіти”, „Загадки води” тощо

6. Робота з картографічними посібниками та глобусом.

Робота з картографічними посібниками та глобусом у методиці викладання освітньої галузі „Людина і світ” відноситься до методу вправ.

Цей вид роботи є одним із найбільш складних для молодших школярів, оскільки передбачає сформованість абстрактних уявлень та уміння переводити трьохвимірне зображення на площину.

У початковій школі використовуються наступні види мап, адаптованих для дітей молодшого шкільного віку: „Фізична мапа півкуль”, „Фізична карта України”, „Фізична карта ... області” (краєзнавча).

У початковій школі використовуються настінні карти, карти у підручниках та атласах. За програмою, робота із картографічними посібниками впроваджується у 4 класі, хоча пропедевтично діти знайомляться з картою та глобусом раніше: при вивченні тем „Моя країна – Україна”, „Водойми України”,„Пори року”, „День і ніч”. тощо.

Навчальна робота у школі спрямована на розв’язання наступних завдань (Н.Куразов):

1. навчити дітей розуміти мапу;

2. навчити вільно орієнтуватися за мапою;

3. навчити дітей читати мапу.

Рішення цих завдань передбачає здійснення роботи за такими етапами (за Л.Мільчаковим):

1. підготовка о сприйняття топографічного матеріалу, починаючи з 1 класу (вимірювання відстаней, орієнтування у просторі, фіксувати тривимірні об’єкти на площині тощо);

2. уведення понять „обрій”, „лінія обрію”, „сторони обрію”;

3. орієнтуванні на місцевості за ознаками природи, Сонцю та компасу;

4. креслення планів різних предметів, приміщень;

5. уведення поняття „масштаб”;

6. зображення напрямків та предметів на кресленні;

7. ознайомлення із планом місцевості;

8. виявлення відмінностей плану від мапи (табл. 11);

Таблиця 11

Порівняння плану та мапи

Назва	Основні властивості
	Креслення	Зменшення відстані	Позначення предметів	Визначення сторін обрію	Визначе-ня відстані
план	Невелика ділянка місцевості	У сотні, тисячі разів (крупний масштаб)	Особливі умовні позначки	За стрілкою „північ-південь”	Точне
мапа	Великі простори	У сотні, тисячі, мільйони разів (дрібний масштаб).	Загальноприйняті умовні позначки	За нанесеними лініями (паралелі, медіани)	Менш точне

9. вивчення особливостей мапи (масштаб, паралелі та медіани);

10. робота з фізичною картою України (її читання, знаходження основних об’єктів та населених пунктів). Основні правила показу об’єктів:

    • показувати об’єкти за допомогою указки, стоячи обличчям до вікна та не затуляючи мапу;

    • річки показувати від витоку до гирла, гори – від хребта, міста – указівкою на місце та підкресленням назви;

    • моря, океани, великі території, басейни річок, межі держави обводять замкненою лінією.

11. вивчення мапи півкуль, своєї місцевості.

12. робота із глобусом – моделлю Землі:

• знаходження низин та височин, гір, морів, океанів;

• паралельна робота з мапою.

Можливий і зворотній принцип роботи з картографічними посібниками: від знайомства із глобусом до складання планів.

Під час роботи молодших школярів із контурною мапою необхідно їх навчити знаходити потрібні об’єкти, підписувати відповідні назви, наносити форми рельєфу, умовні позначки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно враховувати, що:

• підписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

• підписи річок розташовуються паралельно напрямку (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

• надписи міст (островів, озер) завжди ідуть упродовж паралелей;

• виконуються правила використання кольорів, прийнятих на відповідних типах мапи [24].

Питання для самоконтролю:

1. Яких вимог необхідно дотримуватись при використанні методу демонстрації?

2. Назвіть види природознавчих спостережень.

3. У якій послідовності організовується спостереження за тваринами та рослинами.

4. Які спостереження називаються фенологічними?

5. Які види розповіді використовуються під час вивчення курсу освітньої галузі „Людина і світ”?

6. Залежно від чого природознавчі бесіди розрізняються на репродуктивні та евристичні?

7. Назвіть основні вимоги до постановки запитань у природознавчій бесіді.

8. Наведіть приклади завдань для учнів у процесі роботи з текстами підручника.

9. Які вправи необхідно використовувати для закріплення природознавчих умінь у початковій школі?

10. Назвіть види дидактичних ігор природознавчого змісту.

11. Чим дослід відрізняється від експерименту?

12. Наведіть приклади дослідно-експериментальної роботи при вивченні освітньої галузі „Людина і світ”.

13. Які моделі може створювати учень у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”?

14. У чому полягає метод інтелектуальних карт?

15. При вивченні яких тем доцільно використовувати метод моделювання маленькими чоловічками?

16. Назвіть етапи виконання творчого проекту.

17. Наведіть приклади проектів природознавчого та соціального змісту.

18. Наведіть послідовність роботи з картографічними посібниками.

19. Які методи навчання природознавства можна віднести до проблемних?

20. Які методи доцільно використовувати у навчанні природознавства шестирічок?

Рекомендована література:

1. Байбара Т. М.Методика навчання природознавства в початкових класах: навч. посіб. / Т. М. Байбара. – К. : Веселка, 1998. – 334 с.

2. Владимирова Т. В. Шаг в неизвестность: Методика ознакомления дошкольников с явлениями неживой природы / Т. В. Владимирова; [ред. И. Я. Гуткович] – Ульяновск, 2001. – 108 с.

3. Козина Е. Ф. Методика преподавания естествознания: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е. Ф. Козина, Е. Н. Степанян. – М. : Академия, 2004. – 496 с.

4. Миронов А. В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах: учеб. пособие для студентов факультетов педагогики и методики начального образования педвузов / А. В. Миронов. – М. : Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.