- •Методика викладання освітньої галузі
- •Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Методика викладання освітньої галузі „Людина і світ” як педагогічна дисципліна
- •Основні питання теми
- •1. Становлення методик викладання природничих та суспільнознавчих наук.
- •Дореволюційний період (1786-1917 рр.)
- •Розвиток методики викладання природознавства та суспільнозавства у радянський період
- •Радянський період (1917-1990)
- •2. Предмет та завдання методики викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •3. Методи дослідження методики викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Методи дослідження
- •М етодика викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Тема 2. Зміст курсу „я і Україна” у сучасній початковій школі
- •Основні питання теми
- •1. Сучасні програми з курсу „я і Україна”.
- •4 Компоненти змісту освіти
- •1. “Я і Україна” (автори т.Байбара, н.Бібік, н. Коваль).
- •2.“Я і Україна. Довкілля” (автори в.Ільченко, к.Гуз)
- •2. Принципи побудови курсу „я і Україна”
- •3. Цілі вивчення курсу „я і Україна”
- •2. Розвивальні:
- •3. Виховні:
- •Тема 3. Система знань та умінь у шкільному курсі „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Види уявлень та понять у курсі „я і Україна”.
- •2. Методика формування уявлень та понять у курсі „я і Україна”.
- •3. Методика формування вмінь у курсі „я і Україна”.
- •Засоби формування вмінь у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”
- •Порівняльний аналіз навчальних програм із курсу
- •Приклад оформлення календарного плану
- •Рекомендована література:
- •Питання до модулю 1
- •Тестові завдання до модулю і
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: істина/хибність
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •36. Тип: відповідності
- •37. Тип: відповідності
- •Тема 1. Матеріальна база викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •Класифікація обладнання.
- •Класифікація основного обладнання:
- •2. Обладнання живого кутка.
- •Вимоги до утримання птахів
- •Вимоги до утримання ссавців
- •3. Обладнання географічного майданчика
- •4. Обладнання навчально-дослідної ділянки.
- •5. Організація навчальної екологічної тропи.
- •Тема 2. Характеристика методів викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •1. Класифікація методів.
- •2. Наочні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Структура короткотривалого спостереження
- •Засоби фіксації:
- •3. Словесні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Види розповіді за характером викладення основного матеріалу:
- •Види розповіді за рівнем пізнавальної самостійності учнів:
- •Вимоги до постановки запитань:
- •4. Практичні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Види дидактичних ігор за ігровими засобами:
- •Види природознавчих ігор за дидактичним навантаженням:
- •Гра „Що змінилося в природі?”
- •Гра „Чим ти на мене схожий?”
- •Гра „Що без чого не існує”
- •Гра „Упізнай за звуком”
- •Гра „Відгадай квітку”
- •С мотивація Сенсорні дії Висунення гіпотези труктура експерименту Структура досліду
- •Етапи створення проекту
- •Приклади проектів у курсі „я і Україна”:
- •Робота з картографічними посібниками та глобусом.
- •Тема 3. Форми вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Основні питання теми
- •1. Поняття про форми вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •2. Урок - основна форма вивчення курсу „я і Україна”
- •2.1. Класифікація уроків у курсі „я і Україна”.
- •2.2. Методика проведення комбінованого уроку з курсу „я і Україна”.
- •Тема: Мішані ліси (4 клас)
- •Хід уроку
- •Тема: Термометр (2 клас)
- •Хід уроку
- •1. Фронтальна бесіда
- •2. Робота зі схемами
- •1. Знайомство з термометром
- •2. Робота з демонстраційною моделлю
- •3. Демонстрація дослідів
- •Тема: Орієнтування за місцевими ознаками. Компас (4 клас)
- •Хід уроку-екскурсії
- •1. Фронтальна бесіда
- •1. Розповідь учителя
- •2.5. Особливості проведення нетрадиційних уроків у курсі „я і Україна”
- •Організація проектної діяльності
- •1. Організація полілогу
- •1. Створення моделі “Наша школа”
- •Перетворення моделі:
- •Тема: Які бувають нитки
- •Хід уроку
- •1. Організація початку уроку.
- •2. Комунікативна гра “Нитка дружби”:
- •3. Виготовлення колажу “Символ дружби”:
- •5. Робота в групах (проектування)
- •6. Робота над фразеологізмом “нитка Аріадни”
- •7. Робота з мапою:
- •7. Математичні ігри з нитками
- •8. Підсумок уроку (у колі)
- •3. Позаурочні форми роботи.
- •3.1. Домашня робота у вивченні курсу “я і Україна”.
- •3.2. Ведення календаря природи
- •3.3. Робота у живому кутку
- •3.4. Робота на навчально-дослідній ділянці
- •3.5. Робота на географічному майданчику.
- •4. Позакласна робота у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Сценарій свята «Стрітення»
- •1. Вступ
- •7. Конкурс знавців народних прикмет.
- •8. Інсценізація.
- •9. Поява пташок.
- •10. Поява Весни
- •11. Прощання із Зимою.
- •12. Хоровод „Ой минула вже зима”.
- •13. Фінал свята
- •Тема 6. Екологічна освіта молодших школярів на уроках курсу „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Зміст екологічної освіти молодших школярів.
- •2. Формування екологічної культури молодших школярів.
- •3. Формування моральних та екологічних відносин у молодших школярів.
- •4. Дослідницькі домашні завдання екологічного змісту
- •Контрольні завдання до самостійної роботи (модуль іі)
- •Планування індивідуальної роботи
- •Планування фронтальної роботи з екологічного виховання
- •Вивчення курсу “я і Україна” в 1 класі
- •Визначте тип бесіди.
- •Які помилки допущено під час розробки запитань?
- •Запропонуйте свій варіант бесіди на означену тему.
- •Визначте тип розповіді.
- •Перетворіть дану розповідь на проблемне викладення.
- •Припустіть можливі помилки вчителя.
- •Розробіть евристичну бесіду для вивчення цієї теми.
- •Визначити наукову основу казки.
- •Визначте позитивні та негативні сторони інструктажу вчительки.
- •Запропонуйте свій варіант інструктажу дітей
- •Запропонуйте можливий вихід із ситуації.
- •Переконайте від імені вчительки дітей у тому, що їх робота не була марною.
- •Запропонуйте серію екологічних проектів.
- •1 Визначте помилки вчителя в організації екскурсії
- •2. Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії
- •Які недоліки ви помітили в організації екскурсії?
- •Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії. Рекомендована література
- •Питання до модулю іі
- •Тестові завдання до модулю іі
- •Тип: відповідності
- •Тип: відповідності
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: заповніть бланк
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тема 1. Викладання курсу „я і Україна” за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова
- •Основні питання теми
- •1. Особливості розвивального навчання.
- •2. Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної систем навчання.
- •Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної технологій навчання
- •3. Викладання курсу „я і Україна” у початковій школі за системою Ельконіна-Давидова.
- •Тема 2. Формування дослідницької поведінки молодших школярів за методикою о.Савенкова
- •Основні питання теми
- •1. Структура дослідницької поведінки.
- •2. Розвиток уміння бачити проблеми
- •2. Розвиток уміння бачити проблеми.
- •3. Спостереження та експерименти.
- •4. Методика проведення навчальних досліджень
- •4. Методика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами.
- •Vі. Обговорення доповіді.
- •Пам’ятка педагогу:
- •Тема 3. Використання трвз-технології на уроках курсу „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Сутність трвз-технології.
- •2. Методи трвз-технології.
- •Морфологічна таблиця «Порівняння властивостей твердих та рідких речовин»
- •Ігри на розвиток органів чуття:
- •Ігри на закріплення властивостей речей:
- •Ігри на пізнання фізичних явищ
- •Тема 4. Інтеграція знань при вивченні освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •1. Сутність процесу інтеграції у педагогіці.
- •2. Інтегровані курси.
- •3. Інтеграція курсу «я і Україна» з іншими предметами.
- •Інтеграція між предметних знань навколо поняття „дослідження”
- •4. Інтегрований курс “Дитяча філософія” як засіб створення цілісної картини світу в молодших школярів”
- •4.1. Філософія як об’єкт інтеграції.
- •4.2. Теоретичні засади курсу “Дитяча філософія”.
- •4.3. Особливості проведення уроків із “Дитячої філософії”
- •Тема “Краса”
- •Хід уроку
- •IV. Поповнення “чарівної скриньки”.
- •V. Організація полілогу.
- •VI. Пошукова діяльність (робота в групах по 5 осіб).
- •VII. Проблемна ситуація за сюжетом народної казки “Курочка ряба”
- •VIII. Підсумок уроку.
- •Тема 5. Використання інтерактивних технологій у процесі викладання курсу «я і Україна».
- •Основні питання теми
- •1. Сутність інтерактивного навчання.
- •2. Упровадження інтерактивних технологій на уроках курсу «я і Україна».
- •3. Навчальний діалог – комунікативна лінія інтерактивного навчання.
- •Тема 6. Технологія проектування на уроках курсу „я і Україна” в початкових класах
- •Основні питання теми
- •1. Технологія проектування в історико-педагогічному контексті.
- •2. Методика організації творчого проектування в початковій школі.
- •Методи роботи на структурних одиницях проекту
- •3. Застосування технології проектування на уроках курсу “я і Україна”.
- •Організація роботи зі створення енциклопедії
- •Організація дослідної діяльності зі створення енциклопедії
- •4. Проектування в системі „Intel: навчання для майбутнього”
- •Контрольні завдання для самостійної роботи (модуль ііі)
- •Сучасні інтегровані курси
- •Фрагмент тематичного плану з курсу „Дитяча філософія”
- •Матеріали для самостійної роботи Шаблон для виконання проекту (завдання 6)
- •IV. Блок особистісного зростання
- •Матеріал для створення уроків філософії з деяких тем
- •Гра „Однакові скульптури”
- •Робота в групах (створення інтелектуальних карт)
- •Корова, що співає
- •Практична діяльність
- •Тема 2 . Що в житті повторюється?
- •Комунікативна гра „Що я ще не казав (не робив)?”
- •Ігрова вправа „Що я сьогодні робив уперше?”
- •Моделювання в малих групах
- •Створення інтелектуальної карти „винахідники”
- •Рекомендована література для самостійної роботи (модуль ііі)
- •Питання до модулю ііі
- •Тестові завдання до модулю ііі
- •Орієнтовні теми курсових досліджень
- •Список використаної літератури
- •2. Інформаційний блок 2.1. Побудуйте логічну схему понять
- •3. Дидактико-методичний блок
- •4. Технологічний блок
- •Конспект уроку
- •Хід уроку
- •1. Опитування за технологією “Мікрофон”
- •2. Робота в групах по чотири особи
- •V. Визначення обов’язків людини з опорою на символічні зображення прав:
- •Vі. Робота в групах по чотири особи
- •Vіі. Блок фізичного розвитку
- •2. Виконання комплексу вправ:
- •5. Блок особистісного зростання
- •Додаток б Народні прикмети Ознаки гарної погоди
- •Глосарій
Тема: Мішані ліси (4 клас)
Мета: формувати уявлення про географічне розміщення зони мішаних лісів на території України, її кліматичні умови, рослинний і тваринний світ. Залежність між елементами живої та неживої природи в мішаних лісах, уміння розрізняти рослини й тварини зони мішаних лісів;
розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; висловлювати й доводити судження, аргументуючи свою відповідь;
виховувати розуміння й відчуття краси природи; розвивати позитивні емоції під час сприймання об'єктів природи, прагнення охороняти природу.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта природних зон України, гербарії та малюнки рослин (дерев, кущів, трав’янистих рослин) мішаних лісів, малюнки тварин (діапозитиви), фільм „Життя лісу”
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Фронтальна бесіда (з опорою на глобус та телурій)
- Яку форму має Земля?
- Що таке вісь Землі?
- Як вона розміщена у просторі?
- Як зумовлюється зміна пір року?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Постановка проблеми
- До чого призводить нерівномірне освітлення Сонцем земної поверхні?
2. Полілог.
3. Повідомлення теми
Уся територія материка розділена на частини – природні зони. На території України виділяється чотири природних зони. Сьогодні ми почнемо вивчати зону мішаних лісів.
ІV. Засвоєння нових знань, умінь, навичок
1. Робота за картою України
- Пригадайте й назвіть сторони горизонту. Покажіть основні сторони горизонту на карті.
- Яким кольором позначена зона мішаних лісів?
- Визначте за картою, у якій частині України розміщена зона мішаних лісів.
- Зона мішаних лісів займає північну частину України. Її називають Українським Поліссям.
2. Робота за підручником
- Які характерні особливості різних пір року в зоні мішаних лісів? Щоб дати відповідь на це запитання, прочитайте за підручником перший абзац статті „Мішані ліси”
3. Робота з малюнками та гербарієм
- Назвіть яруси лісів.
- Які дерева, кущі, трав’янисті рослини ростуть у зоні мішаних лісів?
Учитель називає невідомі дітям рослини та повідомляє нові факти про них. Розглядаються спочатку листяні, потім хвойні дерева, потім кущі та трав’янисті рослини..
4. Загадки про тварин
- Ви переконалися, що рослинний світ зони мішаних лісів багатий та різноманітний. Яким може бути тваринний світ? Чому?
- Хто ж саме мешкає в таких лісах? (загадування загадок)
5. Робота з малюнками
- Знайдіть на малюнках тварин, що мешкають у зоні мішаних лісів.
Фізхвилинка
V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь, навичок
1. Бесіда
- Яку територію Землі називають природною зоною?
- Яку природну зону вивчали на уроці?
- Які групи рослин ростуть у зоні мішаних лісів?
- Чому можлива така різноманітність?
- Які групи тварин населяють зону мішаних лісів?
- Назвіть причини такої кількості та різноманітності.
2. Заповнення таблиці
Назва природ-ної зони |
Пори року |
Рослини |
Тварини |
Корисні копалини |
Міста |
||||||||
зима |
весна |
літо |
осінь |
дерева |
кущі |
трави |
комахи |
птахи |
звірі |
Інші тварини |
|||
VІ. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок
1. Гра „Хто зайвий”
Учителем добираються ілюстрації або гербарні зразки рослин, які ростуть у зоні мішаних лісів, і доповнюються рослинами, нетиповими для неї. Завдання для учнів: вибрати й назвати рослини мішаного лісу.
Така ж гра проводиться і для тварин.
Гра „Хто у лісі живе”. „Що у лісі росте”
На дошці вивішують малюнки рослин чи тварин. Один учень описує одну з рослин або загадує загадку про неї, а інші відгадують. Той, хто відгадав, знімає малюнок. Хто найбільше зніме малюнків, той переміг.
3 . Моделювання
Скласти ланцюг живлення.
Хто чим живиться у лісі: синиця гусениця-листогриза ласка тополя жук-носоріг
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати статтю в підручнику „Мішані ліси”
Підібрати ілюстрації рослин і тварин мішаних лісів.
Індивідуальні завдання для спостережень.
VІІІ. Підсумок уроку.
2.3. Методика проведення предметного уроку
Предметні уроки використовуються тільки при вивченні природничих тем. Уперше термін „предметний урок” було впроваджено О.Гердом у методичному посібнику для вчителів „Предметні уроки в початковій школі”.
Основна мета предметного уроку полягає у формуванні у дітей цілісного уявлення про предмети та явища навколишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об’єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення й формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами.
Особливості предметного уроку:
різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивостей; установлення зв’язків і залежностей; умов існування, походження, способів добування або пророщування; значення для людини;
робота з натуральними об’єктами;
основний вид діяльності учнів – дослідна або практична робота;
основні форми роботи: колективні, групові.
проводиться, як правило, після екскурсій;
організується дослідна робота;
має макроструктуру комбінованого уроку.
За допомогою логічної схеми предметного змісту теми “Зернові рослини” (2 клас) проілюструємо різнобічне вивчення матеріалу на предметному уроці (за Т.Байбарою):
1. Зернові рослини (поняття).
Зміст:
- трав’янисті рослини, в яких корінь росте пучком;
- стебло-соломинка;
- плід-зернівка.
2. Різноманітність зернових рослин: пшениця, жито, ячмінь, рис, овес, кукурудза.
3. Значення зернових рослин (уявлення)
Зміст:
- для людини – продукт харчування;
- для домашніх тварин – корм.
4. Вирощування зернових рослин (уявлення).
Зміст:
- підготовка ґрунту;
- внесення добрив;
- посів;
- догляд за посівами;
- полив.
5. Ставлення до хліба (уявлення) [4, с. 284].
Необхідно враховувати, що при роботі з живими організмами, корисними копалинами існує традиційний порядок – від візуально фіксованих рис до уточнення особливих властивостей, можливостей застосування.
Як зазначено вище, макроструктура предметного уроку така ж, як у комбінованого уроку. Наведемо приклад оформлення плану-конспекту предметного уроку з теми „Термометр” (за матеріалами Т. Байбари [3]).
