- •Методика викладання освітньої галузі
- •Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Методика викладання освітньої галузі „Людина і світ” як педагогічна дисципліна
- •Основні питання теми
- •1. Становлення методик викладання природничих та суспільнознавчих наук.
- •Дореволюційний період (1786-1917 рр.)
- •Розвиток методики викладання природознавства та суспільнозавства у радянський період
- •Радянський період (1917-1990)
- •2. Предмет та завдання методики викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •3. Методи дослідження методики викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Методи дослідження
- •М етодика викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Тема 2. Зміст курсу „я і Україна” у сучасній початковій школі
- •Основні питання теми
- •1. Сучасні програми з курсу „я і Україна”.
- •4 Компоненти змісту освіти
- •1. “Я і Україна” (автори т.Байбара, н.Бібік, н. Коваль).
- •2.“Я і Україна. Довкілля” (автори в.Ільченко, к.Гуз)
- •2. Принципи побудови курсу „я і Україна”
- •3. Цілі вивчення курсу „я і Україна”
- •2. Розвивальні:
- •3. Виховні:
- •Тема 3. Система знань та умінь у шкільному курсі „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Види уявлень та понять у курсі „я і Україна”.
- •2. Методика формування уявлень та понять у курсі „я і Україна”.
- •3. Методика формування вмінь у курсі „я і Україна”.
- •Засоби формування вмінь у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”
- •Порівняльний аналіз навчальних програм із курсу
- •Приклад оформлення календарного плану
- •Рекомендована література:
- •Питання до модулю 1
- •Тестові завдання до модулю і
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: істина/хибність
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •36. Тип: відповідності
- •37. Тип: відповідності
- •Тема 1. Матеріальна база викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •Класифікація обладнання.
- •Класифікація основного обладнання:
- •2. Обладнання живого кутка.
- •Вимоги до утримання птахів
- •Вимоги до утримання ссавців
- •3. Обладнання географічного майданчика
- •4. Обладнання навчально-дослідної ділянки.
- •5. Організація навчальної екологічної тропи.
- •Тема 2. Характеристика методів викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •1. Класифікація методів.
- •2. Наочні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Структура короткотривалого спостереження
- •Засоби фіксації:
- •3. Словесні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Види розповіді за характером викладення основного матеріалу:
- •Види розповіді за рівнем пізнавальної самостійності учнів:
- •Вимоги до постановки запитань:
- •4. Практичні методи викладання освітньої галузі „Людина і світ”
- •Види дидактичних ігор за ігровими засобами:
- •Види природознавчих ігор за дидактичним навантаженням:
- •Гра „Що змінилося в природі?”
- •Гра „Чим ти на мене схожий?”
- •Гра „Що без чого не існує”
- •Гра „Упізнай за звуком”
- •Гра „Відгадай квітку”
- •С мотивація Сенсорні дії Висунення гіпотези труктура експерименту Структура досліду
- •Етапи створення проекту
- •Приклади проектів у курсі „я і Україна”:
- •Робота з картографічними посібниками та глобусом.
- •Тема 3. Форми вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Основні питання теми
- •1. Поняття про форми вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •2. Урок - основна форма вивчення курсу „я і Україна”
- •2.1. Класифікація уроків у курсі „я і Україна”.
- •2.2. Методика проведення комбінованого уроку з курсу „я і Україна”.
- •Тема: Мішані ліси (4 клас)
- •Хід уроку
- •Тема: Термометр (2 клас)
- •Хід уроку
- •1. Фронтальна бесіда
- •2. Робота зі схемами
- •1. Знайомство з термометром
- •2. Робота з демонстраційною моделлю
- •3. Демонстрація дослідів
- •Тема: Орієнтування за місцевими ознаками. Компас (4 клас)
- •Хід уроку-екскурсії
- •1. Фронтальна бесіда
- •1. Розповідь учителя
- •2.5. Особливості проведення нетрадиційних уроків у курсі „я і Україна”
- •Організація проектної діяльності
- •1. Організація полілогу
- •1. Створення моделі “Наша школа”
- •Перетворення моделі:
- •Тема: Які бувають нитки
- •Хід уроку
- •1. Організація початку уроку.
- •2. Комунікативна гра “Нитка дружби”:
- •3. Виготовлення колажу “Символ дружби”:
- •5. Робота в групах (проектування)
- •6. Робота над фразеологізмом “нитка Аріадни”
- •7. Робота з мапою:
- •7. Математичні ігри з нитками
- •8. Підсумок уроку (у колі)
- •3. Позаурочні форми роботи.
- •3.1. Домашня робота у вивченні курсу “я і Україна”.
- •3.2. Ведення календаря природи
- •3.3. Робота у живому кутку
- •3.4. Робота на навчально-дослідній ділянці
- •3.5. Робота на географічному майданчику.
- •4. Позакласна робота у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.
- •Сценарій свята «Стрітення»
- •1. Вступ
- •7. Конкурс знавців народних прикмет.
- •8. Інсценізація.
- •9. Поява пташок.
- •10. Поява Весни
- •11. Прощання із Зимою.
- •12. Хоровод „Ой минула вже зима”.
- •13. Фінал свята
- •Тема 6. Екологічна освіта молодших школярів на уроках курсу „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Зміст екологічної освіти молодших школярів.
- •2. Формування екологічної культури молодших школярів.
- •3. Формування моральних та екологічних відносин у молодших школярів.
- •4. Дослідницькі домашні завдання екологічного змісту
- •Контрольні завдання до самостійної роботи (модуль іі)
- •Планування індивідуальної роботи
- •Планування фронтальної роботи з екологічного виховання
- •Вивчення курсу “я і Україна” в 1 класі
- •Визначте тип бесіди.
- •Які помилки допущено під час розробки запитань?
- •Запропонуйте свій варіант бесіди на означену тему.
- •Визначте тип розповіді.
- •Перетворіть дану розповідь на проблемне викладення.
- •Припустіть можливі помилки вчителя.
- •Розробіть евристичну бесіду для вивчення цієї теми.
- •Визначити наукову основу казки.
- •Визначте позитивні та негативні сторони інструктажу вчительки.
- •Запропонуйте свій варіант інструктажу дітей
- •Запропонуйте можливий вихід із ситуації.
- •Переконайте від імені вчительки дітей у тому, що їх робота не була марною.
- •Запропонуйте серію екологічних проектів.
- •1 Визначте помилки вчителя в організації екскурсії
- •2. Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії
- •Які недоліки ви помітили в організації екскурсії?
- •Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії. Рекомендована література
- •Питання до модулю іі
- •Тестові завдання до модулю іі
- •Тип: відповідності
- •Тип: відповідності
- •Тип: множинний вибір-множинна відповідь
- •Тип: заповніть бланк
- •Тип: множинний вибір-єдина відповідь
- •Тема 1. Викладання курсу „я і Україна” за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова
- •Основні питання теми
- •1. Особливості розвивального навчання.
- •2. Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної систем навчання.
- •Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної технологій навчання
- •3. Викладання курсу „я і Україна” у початковій школі за системою Ельконіна-Давидова.
- •Тема 2. Формування дослідницької поведінки молодших школярів за методикою о.Савенкова
- •Основні питання теми
- •1. Структура дослідницької поведінки.
- •2. Розвиток уміння бачити проблеми
- •2. Розвиток уміння бачити проблеми.
- •3. Спостереження та експерименти.
- •4. Методика проведення навчальних досліджень
- •4. Методика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами.
- •Vі. Обговорення доповіді.
- •Пам’ятка педагогу:
- •Тема 3. Використання трвз-технології на уроках курсу „я і Україна”
- •Основні питання теми
- •1. Сутність трвз-технології.
- •2. Методи трвз-технології.
- •Морфологічна таблиця «Порівняння властивостей твердих та рідких речовин»
- •Ігри на розвиток органів чуття:
- •Ігри на закріплення властивостей речей:
- •Ігри на пізнання фізичних явищ
- •Тема 4. Інтеграція знань при вивченні освітньої галузі „Людина і світ”
- •Основні питання теми
- •1. Сутність процесу інтеграції у педагогіці.
- •2. Інтегровані курси.
- •3. Інтеграція курсу «я і Україна» з іншими предметами.
- •Інтеграція між предметних знань навколо поняття „дослідження”
- •4. Інтегрований курс “Дитяча філософія” як засіб створення цілісної картини світу в молодших школярів”
- •4.1. Філософія як об’єкт інтеграції.
- •4.2. Теоретичні засади курсу “Дитяча філософія”.
- •4.3. Особливості проведення уроків із “Дитячої філософії”
- •Тема “Краса”
- •Хід уроку
- •IV. Поповнення “чарівної скриньки”.
- •V. Організація полілогу.
- •VI. Пошукова діяльність (робота в групах по 5 осіб).
- •VII. Проблемна ситуація за сюжетом народної казки “Курочка ряба”
- •VIII. Підсумок уроку.
- •Тема 5. Використання інтерактивних технологій у процесі викладання курсу «я і Україна».
- •Основні питання теми
- •1. Сутність інтерактивного навчання.
- •2. Упровадження інтерактивних технологій на уроках курсу «я і Україна».
- •3. Навчальний діалог – комунікативна лінія інтерактивного навчання.
- •Тема 6. Технологія проектування на уроках курсу „я і Україна” в початкових класах
- •Основні питання теми
- •1. Технологія проектування в історико-педагогічному контексті.
- •2. Методика організації творчого проектування в початковій школі.
- •Методи роботи на структурних одиницях проекту
- •3. Застосування технології проектування на уроках курсу “я і Україна”.
- •Організація роботи зі створення енциклопедії
- •Організація дослідної діяльності зі створення енциклопедії
- •4. Проектування в системі „Intel: навчання для майбутнього”
- •Контрольні завдання для самостійної роботи (модуль ііі)
- •Сучасні інтегровані курси
- •Фрагмент тематичного плану з курсу „Дитяча філософія”
- •Матеріали для самостійної роботи Шаблон для виконання проекту (завдання 6)
- •IV. Блок особистісного зростання
- •Матеріал для створення уроків філософії з деяких тем
- •Гра „Однакові скульптури”
- •Робота в групах (створення інтелектуальних карт)
- •Корова, що співає
- •Практична діяльність
- •Тема 2 . Що в житті повторюється?
- •Комунікативна гра „Що я ще не казав (не робив)?”
- •Ігрова вправа „Що я сьогодні робив уперше?”
- •Моделювання в малих групах
- •Створення інтелектуальної карти „винахідники”
- •Рекомендована література для самостійної роботи (модуль ііі)
- •Питання до модулю ііі
- •Тестові завдання до модулю ііі
- •Орієнтовні теми курсових досліджень
- •Список використаної літератури
- •2. Інформаційний блок 2.1. Побудуйте логічну схему понять
- •3. Дидактико-методичний блок
- •4. Технологічний блок
- •Конспект уроку
- •Хід уроку
- •1. Опитування за технологією “Мікрофон”
- •2. Робота в групах по чотири особи
- •V. Визначення обов’язків людини з опорою на символічні зображення прав:
- •Vі. Робота в групах по чотири особи
- •Vіі. Блок фізичного розвитку
- •2. Виконання комплексу вправ:
- •5. Блок особистісного зростання
- •Додаток б Народні прикмети Ознаки гарної погоди
- •Глосарій
3. Спостереження та експерименти.
Спостереження розглядається як найпростіше дослідження, яке вимагає вольових зусиль та має завершуватися формулюванням висновків та нового знання. Під час спостережень можуть використовуватись телескопи, мікроскопи, вимірювальні пристрої.
О.Савенков пропонує такі вправи для розвитку спостережливості:
Вправа “Спостереження очевидного”.
Дитині пропонується розглянути будь-який добре знайомий йому об’єкт і сказати, що бачать його очі в цю хвилину. Потім поговоріть із дитиною про те, яку інформацію з минулого досвіду ви можете розповісти про цей об’єкт.
Гра “Чарівні перетворення”
На основі цієї гри можна провести розумовий експеримент. Ми вивчаємо, як стихія вогню спливає на зміни фізичних властивостей води. Один із дітей виконує роль Вогню, інші – крапельки води, що в холоді замерзають. Коли Вогонь далеко, вони рухаються повільно та перетворюються на крижані кульки. Коли Вогонь близько, вони рухаються швидше, випаровуються, стають невидимими (присідають).
Дослідно-експериментальна діяльність є більш складним видом діяльності, ніж спостереження. Вона передбачає відтворення об’єкту пізнання у спеціально створених умовах із метою дослідження певних ознак. О. Савенков розрізняє практичні та інтелектуальні експерименти. Практичні експерименти передбачають маніпулятивну діяльність з об’єктом із метою встановлення його певних властивостей за допомогою органів відчуття..
Інтелектуальні експерименти спрямовані на розв’язання проблемних задач за допомогою логічних розмірковувань. Ознайомтесь із проблемними задачами Д.Фрімена:
Що можна зробити з аркуша паперу?
Що буде, якщо всі стануть вище за зростом?
На якого звіра сходе небо, що темнішає перед грозою?
Чому металеву пружину можна порівняти з надією?
Якщо б озеро було б столом, чим були б човни?
Процес розв’язання таких завдань і є інтелектуальним експериментом, згідно з інтерпретацією О. Савенкова.
Дослідно-експериментальну діяльність вже було розглянуто у попередньому розділі. Ознайомтесь з описом експерименту, що пропонує О. Савенков із метою розвитку дослідницької поведінки молодшого школяра.
Експеримент “Як вода зникає?”
Візьмемо різні предмети: губку, газету, тканину, рушник, поліетилен, металеву пластину, дерев’яний брусок, фарфорове блюдце. Обережно за допомогою ложки наллємо воду на кожен із предметів.
Які предмети не всмоктують воду?
Які найкраще всмоктують?
Наступна частина експерименту пов’язана з випаровуванням води. Ми перевірили, що фарфор не всмоктує воду. Тепер візьмемо блюдце з водою, поставимо на підвіконня.
Що відбувається? Вода перетворюється на пару та зникає у повітрі.
4. Методика проведення навчальних досліджень
4. Методика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами.
О. Савенков розробив систему поетапного залучення молодших школярів до дослідної діяльності, враховуючи психологічні особливості цього віку. Так, всі дослідження виконуються за певним алгоритмом.
Рис. 15. Алгоритм проведення дослідження: (за О.Савенковим)
Особливо цікавою є ігрова методика проведення досліджень із молодшому школярами, яка складається з кількох етапів.
І. Підготовка.
На цьому етапі
розробляється алгоритм досліджень,
виготовляються спеціальні картки для
організації самостійних досліджень:
Рис. 16. Картки для організації самостійних досліджень
ІІ. Проведення тренувального заняття.
На тренувальному занятті педагог демонструє поетапність виконання дослідження: вибір теми (проблема), постановка запитань (гіпотеза), проведення дослідження, підбиття підсумків (рішення). ІІІ. Постановка проблеми.
ІV. Збір матеріалу.
У зборі матеріалу використовується алгоритм дослідження (картки). Інформацію краще одразу фіксувати. V. Доповідь.
