Тема: Термометр (2 клас)

Мета: формувати поняття „термометр”, уявлення про властивості рідин розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні; формувати вміння користуватися термометром; розвивати вміння спостерігати за перебігом і результатами дослідів, доводити власну думку; виховувати охайність.

Тип уроку: предметний

Обладнання: пробірки, закриті корком зі скляною трубкою; термометри для вимірювання температури повітря, води, тіла людини; демонстраційна і роздавальні моделі термометру.

Хід уроку

І. Організація початку уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальна бесіда

- Що називають тілами?

- Назвіть живі тіла.

- Назвіть неживі предмети.

- Чим відрізняються живі тіла від неживих?

2. Робота зі схемами

- Розгляньте схематичні малюнки, на яких за допомогою умовних знаків зображено різні речовини. - На якому малюнку зображено тверду речовину? Рідку речовину? Газоподібну речовину? Доведіть свою думку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

• Що треба знати, щоб відповідно одягатися в різні пори року?

• Якщо людина занедужала, що роблять насамперед?

• За допомогою чого вимірюють температуру?

• А ще вимірюють температуру ґрунту, води. І також за допомогою термометра.

• Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, яку будову має термометр, як ним користуватись, як він працює.

• Отже, тема нашого уроку ...

ІV. Засвоєння нових знань, умінь, навичок.

1. Знайомство з термометром

- Термометр – це прилад для вимірювання температури. Розгляньте термометри, зображені в підручнику. Прочитайте їх назви і скажіть, для чого кожен із них використовують.

2. Робота з демонстраційною моделлю

а) Учитель показує й називає частини термометру, а учні повторюють.

б) учитель пояснює, як визначати температуру за допомогою термометра.

3. Демонстрація дослідів

Дослід 1

Беремо пробірку з водою, яка закрита корком із скляною трубкою. Занурюємо пробірку в гарячу воду. Констатуємо, що рівень води в трубці піднявся.

• Як змінився рівень води у трубці?

• Висновок: при нагріванні вода розширюється.

• Дослід 2

Беремо пробірку з водою, що закрита корком із скляною трубкою. Занурюємо пробірку у воду, яку поступово охолоджуємо за допомогою льоду. Констатуємо, що рівень води в трубці знизився.

• Як змінився рівень води у трубці?

• Висновок: при нагріванні вода стискається.

4. Полілог

- Чому вода при нагріванні розширюється, а при охолодженні стискається?

5. Моделювання маленькими чоловічками

Фізхвилинка „Маленькі чоловічки”

6. Розповідь учителя

- Властивість розширюватися й стискатися мають усі рідини: олія, спирт, ртуть. У термометрах використовують ртуть або забарвлений спирт.

7. Робота з підручником

- Що необхідно пам’ятати, користуючись термометром?

Щоб дати відповідь на це запитання, прочитайте відповідний абзац у підручнику.

V. Систематизація, узагальнення знань

1. Загадка

Відгадайте загадку: Градусна шкала скляну сорочку одягла.

Поясніть свою відповідь.

2. Бесіда

- Який прилад використовують для вимірювання температури?

- Які рідини використовують у термометрах?

- Які бувають термометри?

- Що потрібно пам’ятати, коли користуєшся термометром?

VІ. Застосування ЗУН

1. Робота в зошиті з друкованою основою (с. 50).

2. Рішення проблеми

- Чому з носика повного чайника під час кипіння виливається вода?

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника.

2. Виконати завдання 2 (с. 50) у зошиті з друкованою основою.

3. Індивідуальні завдання для спостережень

VІІІ. Підсумки уроку

2.4. Організація екскурсій у курсі “Я і Україна”.

Екскурсії у вивченні курсу „Я і Україна” можуть використовуватися як урочна або позаурочна форма навчання. У першому випадку мова йде про урок-екскурсію, у другому – про екскурсію як самостійну форму навчання.

Екскурсії визначаються як форма організації діяльності учнів, що дозволяє організовувати спостереження й вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

Розглянемо особливості уроку-ексурсії. Урок-екскурсія поводиться згідно з програмою курсу „Я і Україна”. Основним методом пізнання на екскурсії виступає спостереження. Класифікація екскурсій здійснюється за кількома ознаками.

За місцем у структурі вивчення курсу: вступна, поточна, підсумкова.

За обсягом змісту матеріалу: однотемна або багатотемна.

За місцем проведення: природознавча, сільськогосподарська, виробнича, культурознавча.

Класифікацію уроків-екскурсій можна представити за допомогою схеми (за Т.Байбарою [4, с. 293]):

У рок-екскурсія

вступний поточний підсумковий

багатотемний однотемний багатотемний

Рис. 12. Класифікація уроків-екскурсій

Дидактичною метою вступної екскурсії є отримання чуттєвого досвіду як основи для оволодіння системою понять.

Дидактичною метою поточної екскурсії є формування уявлень або понять про об’єкти та явища природи.

Дидактичною метою підсумкової екскурсії виступає конкретизація, розширення, застосування ЗУН.

Якість проведення екскурсій здебільшого визначається якістю підготовки вчителя до екскурсії. Представимо послідовність підготовки вчителя до екскурсії (за Т. Байбарою):

1. Визначення теми уроку-екскурсії (за навчальною програмою).

2. Визначення виду та мети екскурсії.

3. Складання логічно-понятійної схеми.

4. Вивчення маршруту та місця проведення екскурсії

5. Складання конспекту уроку.

6. Підготовка учнів до екскурсії.

7. Підбір необхідного обладнання [4].

Макроструктура уроку-екскурсії відповідає урокам відповідних типів.

Вступна екскурсія – уроку формування нових ЗУН.

Поточна екскурсія – комбінованому уроку.

Підсумкова екскурсія – уроку систематизації та узагальнення ЗУН.

Проте проведення екскурсій має свою специфіку, що зумовлена місцем проведення, домінуванням методу спостереження, необхідністю застосування різноманітних видів діяльності. Представимо орієнтовну логіку проведення природничих екскурсій:

1. Організація класу.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Організація колективних спостережень у супроводі розповіді (або репродуктивно-пізнавальної бесіди).

4. Узагальнююча бесіда.

5. Індивідуальні спостереження (+збір природного матеріалу восени).

6. Дидактичні ігри з метою закріплення або застосування ЗУН.

7. Підсумки.

Наведемо приклад оформлення плану-конспекту уроку-екскурсії (за матеріалами Т. Байбари [4]).