- •Державні іспити!
- •2. «Журналіст змінює професію» як метод збирання інформації.
- •6. Аудіовізуальна журналістика: синтез виражально-зображальних засобів.
- •9. Василь Стус – публіцист: речник нації та гуманістичної візії людини
- •12. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
- •14. Візії національного та міжнаціонального солідаризму на прикладі журналу Єжи Гедройца „Kultura” (Париж).
- •15. Габріель Гарсіа Маркес про призначення журналіста
- •16. Газета в системі сучасних змі та її типи
- •17. Діалогічні жанри в аудіовізуальному контенті.
- •19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
- •20. Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •1. Міжнародні
- •2. Національні
- •3. Корпоративні
- •Редакційні
- •21. Жанрові різновиди репортажу на радіо і телебаченні.
- •22. Журнал як тип періодичного видання в укр. Журналістиці.
- •25. Журналістська діяльність м.Міхновського.
- •26. Загальна характеристика Інтернет-змі в Україні.
- •27. Загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення.
- •28. Засоби гумору і сатири в сучасних змі.
- •29. . Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному тексті.
- •30. Значення інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці.
- •31. І.Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
- •33. Ідея державності в українській пресі періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •34. Ідея призначення України в західноукраїнській публіцистиці хх століття.
- •35. Ідея соборності в українській публіцистиці першої половини хх століття.
- •36. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
- •37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
- •38. Інтерв'ю та його жанрові особливості у пресі, на радіо і телебаченні.
- •39. Інформаційна культура як показник професіоналізму змі.
- •40. Інформаційні агенції України і світу (загальна характеристика).
- •41. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування.
- •46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •47. Культурний синтез «Схід-Захід» у публіцистиці в. Липинського.
- •48. М.С.Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – поч. Хх століття.
- •49. Масова комунікація: суть, особливості, різновиди.
- •50. Методи збору інформації в журналістиці.
- •51. Методологія і методика стилістичного аналізу публіцистичного тексту як цілісної структури.
- •53. Мішель Монтень – фундатор жанру есе.
- •54 Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення.
- •55. Мовні засоби увиразнення журналістського тексту
- •56. Моральний тип мислення в публіцистиці (на прикладі р.Емерсона, т.Карлейля, т.Масарика, є.Сверстюка).
- •57. Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0.
- •58. Національна ідея у публіцистиці Джузеппе Мацціні.
- •59. Національний інформаційний простір України: проблеми становлення
- •60. Національні пріоритети в телерадіожурналістській діяльності.
- •61. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років хх століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика
- •62. Опишіть відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці.
- •65. Опишіть порядок проведення навчання з питань охорони праці.
- •66. Опишіть систему управління охороною праці на державному рівні.
- •67. Основні етапи роботи над журналістським твором.
- •71. Основні сучасні теорії преси (загальний огляд).
- •72. Особливості комерційної реклами
- •73. Особливості новинної телерадіожурналістики
- •74. Особливості тексту для традиційних і нових медіа
- •78.Охарактеризуйте мікроклімат виробничого середовища.
- •83. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
- •84. Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
- •87. Ринципи конвергентної журналістики та професійні стандарти.
- •88. Принципи редакторського аналізу текстів.
- •89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.
- •90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.
- •91. Професійні стандарти телерадіожурналістської творчості.
- •92. Публіцистика д. Донцова: основні ідеї та проблематика.
- •93. Публіцистика м. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
- •94. Публіцистика о. Ольжича: ідеї і проблематика.
- •96.Публіцистика с. Петлюри: ідеї і проблематика.
- •101. Роль змі в масовізації сучасної культури.
- •103. Росія чи Європа? (пошуки геополітичної ідентичності в публіцистиці і. Франка та м. Грушевського).
- •104. Свобода слова і соціальна відповідальність журналіста.
- •105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
- •106. Соціальні мережі як інструмент роботи журналіста.
- •107. Специфіка жіночого тексту у світоглядній публіцистиці (на прикладі Світлани Алексієвич і Оріани Фаллачі).
- •108. Специфіка і функції полеміки у змі.
- •109. Специфіка роботи власного кореспондента газети, радіо і телебачення в Україні та за кордоном.
- •110. Стаття як жанр журналістики.
- •111. Стилістичні засоби в структурі журналістського тексту.
- •112. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми та перспективи.
- •113. Сучасні змі про Шевченкову візію України.
- •115. Сучасні тенденції розвитку телерадіожурналістики.
- •116. Текст як основний об’єкт редакторського аналізу.
- •117. . Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів.
- •118. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо- та телемовленні й способи їх усунення.
- •119. Українська мова як державна: проблеми функціонування в медіапросторі.
- •120. Форми цензури в змі.
- •121. Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.
46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
Політична ситуація – це сукупність конкретних обставин політичного життя країни в конкретний історичний момент. Політична ситуація може бути:
стабільною
нестабільною
Стабільною ситуація є у таких випадках:
— коли у правовому полі держави працюють усі державні інститути;
— повністю сформовані органи законодавчої, виконавчої і судової влади. (кожен виборчий процес – елемент нестабільності);
— відсутні антагоністичні протиріччя між гілками влади;
— більшість населення країни підтримує державний курс правління і дії уряду. Загалом, підтримка дуже нестала і змінна величина.
— стабільно працює економіка;
— щороку зростає валовий національний продукт:
- 2 % - застій
+ 2 % - норма
+ 5-6 % - зростання
+ 9-10 % - економічний бум (Китай)
Нестабільною є ситуація якщо:
— великі соціальні потрясіння. Особливо, якщо у масових акціях протесту звучать політичні вимоги;
— глобальні для масштабів країни релігійні потрясіння (91-91 рр. в Галичині – одні з найзапекліших, бо з елементами фанатизму). Не повинно бути політичної партії на релігійній основі!
— За умови глобальної та затяжної економічної кризи:
a) Спад виробництва
b) Втрата купівельної спроможності основної частини населення
c) Зубожіння народних мас
В демократичних суспільствах за економічним показником судять про ефективність діяльності уряду
— несформований і незатверджений бюджет – страждає інвестиційна політика держави, обділені працівники бюджетної сфери і найменш захищені верстви суспільства. Найгірший бюджет є кращим ніж ніякий. В Україні якщо не прийняли бюджет – діє бюджет минулого року.
— ріст відкритого і прихованого безробіття;
— конфлікт між гілками влади;
— фізична смерть або тривала недуга перших осіб;
— виборча кампанія.
Нестабільну політичну ситуацію не можна розцінювати як вкрай негативне явище. Своєчасно вирішена, вона призводить до поступу. Невчасно вирішена – до вищого рівня нестабільності: політичного конфлікту і політичної кризи.
Політичні конфлікти:
локальні
регіональні
втрата територіальної цілісності держави
державні
міждержавні
світові
втрата самостійності і незалежності держави.
Політична нестабільність може ініціюватись із-за меж держави.
Політична криза – вищий рівень політичної нестабільності. Коли не може повноцінно функціонувати один з органів влади.
Журналісти при нестабільних політичних ситуаціях, які вже мають форму конфлікту або кризи, вдаються до таких заходів:
з’ясовують причини виникнення такої ситуації;
визначають основні сил протистояння, їх вимог, гасла можливості; Під особливим контролем ж-та є позиція силових структур;
визначають масштаби дестабілізації;
простежують зміни в політичній ситуації і тенденції розвитку подій;
інформують про позиції провідних політичних сил світу щодо певних подій;
прогнозують хід розвитку політичного процесу, з’ясовують шляхи подолання кризових явищ.
Вплив на формування політичної влади:
Політична влада – це державна влада + влада політичних організацій. Державна влада в демократичних суспільствах поділяється на три гілки6 законодавчу, виконавчу і судову. Влада політичних організацій реалізовується через депутатські фракції, програмні документи, представників цієї політичної партії в урядових структурах (КМУ, окремих міністерствах та комітетах).
Вплив ЗМІ:
— під час виборів;
— мають підвищувати електоральну активність;
— відстежують процес формування та роботу парламенту і КМ;
— висвітлюють роботу політичних партій;
— преса і влада – природні опоненти. Преса – соціальний інститут, який прискіпливо оцінює роботу уряду. Функція сторожового пса – з приводу і без приводу гавкати на уряд, щоб той не зіпсувався.
— Відстежують ймовірні кандидатури на ті чи інші посади, аналізують з точки зору професіоналізму, освіти, досвіду, моральних критеріїв.
Преса формує громадську думку про певних політиків та політичні сили, що має велике значення під час виборів. ЗМІ – одне з основних об’єктивних і авторитетних джерел інформації щодо кандидатів, платформи та програми політичних партій. “Політики стають політиками завдяки тому, що на них звернули увагу медіа”. ЗМІ створюють імідж та підтримують рейтинги теперішніх чи майбутніх політиків.
