- •Державні іспити!
- •2. «Журналіст змінює професію» як метод збирання інформації.
- •6. Аудіовізуальна журналістика: синтез виражально-зображальних засобів.
- •9. Василь Стус – публіцист: речник нації та гуманістичної візії людини
- •12. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
- •14. Візії національного та міжнаціонального солідаризму на прикладі журналу Єжи Гедройца „Kultura” (Париж).
- •15. Габріель Гарсіа Маркес про призначення журналіста
- •16. Газета в системі сучасних змі та її типи
- •17. Діалогічні жанри в аудіовізуальному контенті.
- •19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
- •20. Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •1. Міжнародні
- •2. Національні
- •3. Корпоративні
- •Редакційні
- •21. Жанрові різновиди репортажу на радіо і телебаченні.
- •22. Журнал як тип періодичного видання в укр. Журналістиці.
- •25. Журналістська діяльність м.Міхновського.
- •26. Загальна характеристика Інтернет-змі в Україні.
- •27. Загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення.
- •28. Засоби гумору і сатири в сучасних змі.
- •29. . Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному тексті.
- •30. Значення інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці.
- •31. І.Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
- •33. Ідея державності в українській пресі періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •34. Ідея призначення України в західноукраїнській публіцистиці хх століття.
- •35. Ідея соборності в українській публіцистиці першої половини хх століття.
- •36. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
- •37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
- •38. Інтерв'ю та його жанрові особливості у пресі, на радіо і телебаченні.
- •39. Інформаційна культура як показник професіоналізму змі.
- •40. Інформаційні агенції України і світу (загальна характеристика).
- •41. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування.
- •46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •47. Культурний синтез «Схід-Захід» у публіцистиці в. Липинського.
- •48. М.С.Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – поч. Хх століття.
- •49. Масова комунікація: суть, особливості, різновиди.
- •50. Методи збору інформації в журналістиці.
- •51. Методологія і методика стилістичного аналізу публіцистичного тексту як цілісної структури.
- •53. Мішель Монтень – фундатор жанру есе.
- •54 Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення.
- •55. Мовні засоби увиразнення журналістського тексту
- •56. Моральний тип мислення в публіцистиці (на прикладі р.Емерсона, т.Карлейля, т.Масарика, є.Сверстюка).
- •57. Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0.
- •58. Національна ідея у публіцистиці Джузеппе Мацціні.
- •59. Національний інформаційний простір України: проблеми становлення
- •60. Національні пріоритети в телерадіожурналістській діяльності.
- •61. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років хх століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика
- •62. Опишіть відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці.
- •65. Опишіть порядок проведення навчання з питань охорони праці.
- •66. Опишіть систему управління охороною праці на державному рівні.
- •67. Основні етапи роботи над журналістським твором.
- •71. Основні сучасні теорії преси (загальний огляд).
- •72. Особливості комерційної реклами
- •73. Особливості новинної телерадіожурналістики
- •74. Особливості тексту для традиційних і нових медіа
- •78.Охарактеризуйте мікроклімат виробничого середовища.
- •83. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
- •84. Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
- •87. Ринципи конвергентної журналістики та професійні стандарти.
- •88. Принципи редакторського аналізу текстів.
- •89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.
- •90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.
- •91. Професійні стандарти телерадіожурналістської творчості.
- •92. Публіцистика д. Донцова: основні ідеї та проблематика.
- •93. Публіцистика м. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
- •94. Публіцистика о. Ольжича: ідеї і проблематика.
- •96.Публіцистика с. Петлюри: ідеї і проблематика.
- •101. Роль змі в масовізації сучасної культури.
- •103. Росія чи Європа? (пошуки геополітичної ідентичності в публіцистиці і. Франка та м. Грушевського).
- •104. Свобода слова і соціальна відповідальність журналіста.
- •105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
- •106. Соціальні мережі як інструмент роботи журналіста.
- •107. Специфіка жіночого тексту у світоглядній публіцистиці (на прикладі Світлани Алексієвич і Оріани Фаллачі).
- •108. Специфіка і функції полеміки у змі.
- •109. Специфіка роботи власного кореспондента газети, радіо і телебачення в Україні та за кордоном.
- •110. Стаття як жанр журналістики.
- •111. Стилістичні засоби в структурі журналістського тексту.
- •112. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми та перспективи.
- •113. Сучасні змі про Шевченкову візію України.
- •115. Сучасні тенденції розвитку телерадіожурналістики.
- •116. Текст як основний об’єкт редакторського аналізу.
- •117. . Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів.
- •118. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо- та телемовленні й способи їх усунення.
- •119. Українська мова як державна: проблеми функціонування в медіапросторі.
- •120. Форми цензури в змі.
- •121. Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.
72. Особливості комерційної реклами
Комерційна реклама — це реклама товарів і послуг, призначених для споживання як фізичними особами, так і підприємствами, організаціями. Основною маркетинговою метою будь-якої комерційної реклами є стимулювання збуту й/або створення попиту на той або інший товар або послугу. Комерційна реклама може або "проштовхувати" товар/ послугу на споживача, тобто стимулювати товаропровідні мережі активно продавати, або "простягати" товар/послугу через товаропровідні мережі шляхом стимулювання споживчого попиту на них.
Кошти від реклами є одним з джерел прибуткової частини бюджету видання. Поруч з рекламою цю ж функцію (наповнення бюджету) виконують реалізація тиражу, видавнича та комерційна діяльність. Загально реклама може займати до 40% площі номера не рекламного видання. Кожна редакція встановлює ціну реклами, систему її публікацій, відношення до закордонної реклами, забезпечує надходження реклами до редакції. Редакція визначає характер і місце розміщення реклами. У більшості великих та середніх газет, а також на радіо та телебаченні створюють спеціальні відділи реклами, які займаються цими питаннями. Реклама, звичайно, може бути не лише відкрита, але й прихована. У випадку прихованої реклами, її можуть подавати у вигляді публіцистики чи новин. Додатковим джерелом прибутку для редакції є друкування приватних оголошень, які можуть бути некомерційними чи комерційними. Рекламну ціну визначає редакція. Ціна залежить від величини площі, від сторінки, кількості реклами, регіону розповсюдження, тиражу чи навіть кольору видання. Ціна реклами у конкурентних виданнях впливає одна на одну. Тобто редакції таких видань свідомо чи ні узгоджують ціну на рекламу, таким чином формуючи ринкові відносини. Має значення також день виходу газети. Враховують і верстку та дизайн. Водночас кожне видання має свою систему знижок чи націнок, систему заохочень рекламодавців. На радіо та ТБ основною особливістю розміщення реклами є те, що її пускають лише у відповідний проміжок часу і обов’язково мусять дотримуватися норм чинного законодавства щодо, наприклад, заборони переривати рекламою дитячі передачі. Реклама на телебаченні коштує на кілька порядків більше, ніж реклама у пресі. Проте і тут значну вагу має рейтинг каналу. Щодо радіо, то така реклама дешевша, ніж на ТБ, але дорожча від газетної. Загалом усі види ЗМІ отримують левову часку своїх прибутків саме з реклами. Успішними вважають ті ЗМІ, які мають широке коло рекламних клієнтів.
73. Особливості новинної телерадіожурналістики
Специфіка телебачення як виду ЗМІ
Зробити це найлегше шляхом порівняння телебачення з його «старшими» побратимами - театром, кіно, радіо. Адже близьку спорідненість телебачення з цими засобами інформації та пологами мистецтва цілком очевидно: діалог, дія, акторську гру телебачення успадкувала від театру; екран і його зображально-виражальні засоби телебачення запозичив у кіно, здатність проникнути в будинки людей, настирливість і одночасність телебачення отримало від радіо .
Одна обставина має бути особливо підкреслено. Радіо і друк наділили телебачення громадськими функціями. Дуже спокусливо, до більшої слави телебачення, забути про його зв'язки з іншими родами мистецтва та журналістики. Але поза зв'язку з цим неможливо зрозуміти природу телебачення.
Подібно до радіо, телебачення має і одночасністю і здатністю прийти в будинки людей.Тому воно і стало одним з головних засобів інформації. Характер аудиторії, умови прийому передач визначають також спільність багатьох жанрів і форм радіомовлення і телебачення і, головне, збіг їхніх суспільних функцій.
Відмінність від телебачення радіомовлення - у засобах вираження. Єдиний засіб радіо - звук; телебачення впливає і зображенням.
Новини – першочергове завдання журналістики. У світі завжди є багато цікавих подій і явищ. Завдання в тому, щоб їх знайти та оперативно і вміло подати. Щоб завоювати увагу пересічного читача і глядача, виграти к постійній конкурентній боротьбі, редакції багатьох ЗМІ вишукують незвичні, небуденні, виняткові події та факти, до аномалії включно. Йдеться про сенсаційні повідомлення, тобто неординарні, виняткові, а тому й цікаві, хай і малозначущі події, здатні задовольнити людську допитливість. Загалом новинна журналістика орієнтується на значимість подій та інформує про них у формі повідомлень та інформаційних матеріалів. Структура повідомлень відповідає моделі перевернутої піраміди. Цю метафору вживають для позначення принципу, згідно з яким найважливіша інформація, її ядро, ставиться на початок, а вже потім повідомляються подробиці та загальна інформація. Інформаційний випуск повинен розпочинатися найважливішою історією. Глядачі хочуть побачити новину години першою, а станція хоче утримати увагу глядачів за допомогою найсильнішої історії. Часто головним критерієм під час вибору історії виступає її близькість. Деякі станції взагалі наполягають на тому, щоб випуски починалися місцевими новинами. Важливість новини є головним критерієм для її вибору. Для решти новин випуску є лише один критерій – вони мають відбиратися згідно з їхньою інформаційною цінністю. Інформаційний випуск – це тур подіями по всьому світу. Найкраще новинний випуск звучить тоді, коли географічні стрибки зведені до мінімуму. Зазвичай це означає окремі випуски національних новин, міжнародних, регіональних та місцевих. Проте важливість новин перевищує потребу в географічній послідовності. В обов’язки диктора може входити читання рекламних оголошень. На великих телерадіокомпаніях реклама може зачитуватися за секунду до сюжетів.
Серед характерних рис новин, перш за все слід виділити: Швидкоплинність. Новина, як явище життя, користуючись математичною термінологією - величина постійна, оскільки поява нових відомостей - об'єктивно існуюча закономірність. Але як приватний факт, як дана конкретність, новина - величина змінна, тому що життя ніколи не стоїть на місці, і кожен день приносить щось нове, до цього невідоме. Тому те, що сьогодні вважається новиною, завтра найчастіше вже перестає бути нею. Висока привабливість. Ця риса новин пояснюється здатністю їх задовольняти пізнавальну потребу людей, яка, як відомо, є однією з найдавніших потреб людини. Завдяки своїм змістом - завжди свіжому, часто несподіваного і непередбаченого, новини порівняно легко «пробивають» різноманітні «фільтри» і «бар'єри» у свідомості людей і фіксуються їх пам'яттю. ^ Здатність новин порівняно легко проникати у свідомість, закріплюватися в ньому, запам'ятовуючи слідами пережитого досвіду. Проникаючи у свідомість, новини несуть із собою не тільки конкретні імена, цифри, факти, але й певні їх характеристики, оцінки, думки і судження про них. В особливому характері впливу новин полягає їх четверта характерна риса. Властивий новинам коментар, сприймаючись людьми, надалі впливає на їх соціальну поведінку. Саме тому деякі дослідники вважають новини «троянським конем пропаганди» і схильні розглядати їх як варіант відомого в психології процесу навіювання.
Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
Особливості жанрів радіожурналістики обумовлюються специфікою радіоканалу і формою втілення мовного спілкування. Вони оперують живим словом. Багато жанрів радіожурналістики прийшли в ефір зі звичайного побутового спілкування. Вони видозмінилися під впливом літературної творчості, стали складнішими, багатограннішими. Спрямованість на аудиторію, спрямованість до слухача в радіожанрах проявляються різними способами: від прямого звернення до введення в текст різних регулятивних прийомів.
Ще одна особливість радіожанрів: вони дуже рухливі і часто не мають чітких меж, виникає іноді ускладнення при жанровому визначенні конкретного матеріалу. Така динаміка і розмитість контурів пояснюються специфікою публіцистичнї творчості, різноманітністю його методів та індивідуальними підходами журналістів до створення твору. Для більш глибокого розуміння жанру потрібно ще одне істотне доповнення: жанри функціонують не ізольовано, а в системі. Міжжанрова взаємодія починає проявлятися вже у жанрах інформаційних - радіоінтерв'ю і радіорепортажів. У них можуть бути присутніми елементи коментаря, замальовки, огляди. Так, елементи замальовки на початку інтерв'ю дають можливість слухачам уявити обстановку спілкування. Елементи коментаря - відтінити оціночну сторону матеріалу. Елементи інтерв'ю в репортажі допомагають точніше, цікавіше намалювати картину того, що відбувається події, вносять мовне розмаїття в текст. Функції і предмет журналістського відображення визначають і ступінь прояву особистості автора у творі: від відбору фактів в інформаційному повідомленні, інтерпретації фактів, подій, явищ в аналітичних жанрах, їх монтажі в програмах новин до присутності автора як ліричного персонажа в радіонарисі або радіооповіданні. В інформаційному спілкуванні елементи художньої організації тексту присутні лише у початковому стані. В міру ускладнення завдання і способів їх втілення збільшується використання художніх прийомів.
Під впливом часу система жанрів радіожурналістики змінюється. Серед головних особливостей її модифікації - подолання письмових текстів і звернення до природної розмовної мови.
Характер новини на радіо Специфічні особливості новин на радіо обумовлюються специфікою самого радіо як каналу масової інформації: ^ Вони сприймаються на слух і несуть в собі більшу кількість додаткової інформації, ніж ті ж новини в газеті. Ця додаткова або як її ще називають «незмістовна інформація» передається слухачам за допомогою інтонацій, наголосів, зміни інтенсивності голосу, його висоти, тембру. Тому що звукові новини впливають на розум і почуття людей активніше в порівнянні з друкованими. ^ Вони більш оперативні, ніж газетні, а у багатьох випадках і телевізійні. Слова «сьогодні», «тільки що», «годину назад», «зараз, коли ви слухаєте випуск» особливо характерні для новин по радіо. ^ Вони можуть бути сприйняті тільки в момент їх передачі, так як слухач не має можливості повертатися до передаваного повідомлення. У більшості випадків ця обставина призводить до того, що процес осмислення сприйнятої на слух новини як би скорочується або затримується і головною стає не раціональна, а емоційна сторона сприйняття. ^ Вони не вимагають спеціальної концентрації уваги і можуть бути сприйняті «між справою». Вони адресуються одночасно всім, але сприймаються обмеженою аудиторією - найчастіше в сімейному колі або ж індивідуально. ^ Вони можуть бути сприйняті в будь-якому місці - вдома, на прогулянці, в автомобілі, туристському поході і т.п. Об'єктом журналістської уваги новини стають тоді, коли хід подій, який вони відображають, досягає певного ступеня завершеності і проявляється у відкритому громадському факті. Саме цей факт в більшості випадків і знаменує собою народження новини, відображає діалектичний стрибок, сигналізує про появу інформаційного приводу - права і можливості довести новину до відома слухачів в її найкращому якості. Новини - явище соціальне. З точки зору різних класів, партій, соціальних груп, станів, інтересів держав вони є важливим інструментом управління суспільством і формування масової свідомості. Звідси бере початок тенденційність у їх відборі та тлумаченні. Так вони стають важливою зброєю класової боротьби і починають виступати як вагомий фактор ідеологічного і організаторського впливу на людей. Тому обмежувати поле функціонування новин тільки агітаційним моментом можна. Новини - це також і пропаганда, і організація. В рамках цієї триєдиної функції новини виконують ряд важливих завдань: - Першими відображають найважливіші в нашій країні і за кордоном; - Щодня виховують масову аудиторію на живих конкретних прикладах і зразках всіх областей життя.
