- •Державні іспити!
- •2. «Журналіст змінює професію» як метод збирання інформації.
- •6. Аудіовізуальна журналістика: синтез виражально-зображальних засобів.
- •9. Василь Стус – публіцист: речник нації та гуманістичної візії людини
- •12. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
- •14. Візії національного та міжнаціонального солідаризму на прикладі журналу Єжи Гедройца „Kultura” (Париж).
- •15. Габріель Гарсіа Маркес про призначення журналіста
- •16. Газета в системі сучасних змі та її типи
- •17. Діалогічні жанри в аудіовізуальному контенті.
- •19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
- •20. Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •1. Міжнародні
- •2. Національні
- •3. Корпоративні
- •Редакційні
- •21. Жанрові різновиди репортажу на радіо і телебаченні.
- •22. Журнал як тип періодичного видання в укр. Журналістиці.
- •25. Журналістська діяльність м.Міхновського.
- •26. Загальна характеристика Інтернет-змі в Україні.
- •27. Загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення.
- •28. Засоби гумору і сатири в сучасних змі.
- •29. . Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному тексті.
- •30. Значення інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці.
- •31. І.Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
- •33. Ідея державності в українській пресі періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •34. Ідея призначення України в західноукраїнській публіцистиці хх століття.
- •35. Ідея соборності в українській публіцистиці першої половини хх століття.
- •36. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
- •37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
- •38. Інтерв'ю та його жанрові особливості у пресі, на радіо і телебаченні.
- •39. Інформаційна культура як показник професіоналізму змі.
- •40. Інформаційні агенції України і світу (загальна характеристика).
- •41. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування.
- •46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •47. Культурний синтез «Схід-Захід» у публіцистиці в. Липинського.
- •48. М.С.Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – поч. Хх століття.
- •49. Масова комунікація: суть, особливості, різновиди.
- •50. Методи збору інформації в журналістиці.
- •51. Методологія і методика стилістичного аналізу публіцистичного тексту як цілісної структури.
- •53. Мішель Монтень – фундатор жанру есе.
- •54 Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення.
- •55. Мовні засоби увиразнення журналістського тексту
- •56. Моральний тип мислення в публіцистиці (на прикладі р.Емерсона, т.Карлейля, т.Масарика, є.Сверстюка).
- •57. Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0.
- •58. Національна ідея у публіцистиці Джузеппе Мацціні.
- •59. Національний інформаційний простір України: проблеми становлення
- •60. Національні пріоритети в телерадіожурналістській діяльності.
- •61. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років хх століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика
- •62. Опишіть відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці.
- •65. Опишіть порядок проведення навчання з питань охорони праці.
- •66. Опишіть систему управління охороною праці на державному рівні.
- •67. Основні етапи роботи над журналістським твором.
- •71. Основні сучасні теорії преси (загальний огляд).
- •72. Особливості комерційної реклами
- •73. Особливості новинної телерадіожурналістики
- •74. Особливості тексту для традиційних і нових медіа
- •78.Охарактеризуйте мікроклімат виробничого середовища.
- •83. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
- •84. Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
- •87. Ринципи конвергентної журналістики та професійні стандарти.
- •88. Принципи редакторського аналізу текстів.
- •89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.
- •90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.
- •91. Професійні стандарти телерадіожурналістської творчості.
- •92. Публіцистика д. Донцова: основні ідеї та проблематика.
- •93. Публіцистика м. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
- •94. Публіцистика о. Ольжича: ідеї і проблематика.
- •96.Публіцистика с. Петлюри: ідеї і проблематика.
- •101. Роль змі в масовізації сучасної культури.
- •103. Росія чи Європа? (пошуки геополітичної ідентичності в публіцистиці і. Франка та м. Грушевського).
- •104. Свобода слова і соціальна відповідальність журналіста.
- •105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
- •106. Соціальні мережі як інструмент роботи журналіста.
- •107. Специфіка жіночого тексту у світоглядній публіцистиці (на прикладі Світлани Алексієвич і Оріани Фаллачі).
- •108. Специфіка і функції полеміки у змі.
- •109. Специфіка роботи власного кореспондента газети, радіо і телебачення в Україні та за кордоном.
- •110. Стаття як жанр журналістики.
- •111. Стилістичні засоби в структурі журналістського тексту.
- •112. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми та перспективи.
- •113. Сучасні змі про Шевченкову візію України.
- •115. Сучасні тенденції розвитку телерадіожурналістики.
- •116. Текст як основний об’єкт редакторського аналізу.
- •117. . Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів.
- •118. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо- та телемовленні й способи їх усунення.
- •119. Українська мова як державна: проблеми функціонування в медіапросторі.
- •120. Форми цензури в змі.
- •121. Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.
105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
Газетний менеджмент характеризується триступінчатістю: на найвищому рівні – редактор (головний редактор), його заступники, відповідальний секретар, середній рівень представлено завідувачами відділів, секторів, на найнижчому рівні знаходяться рядові журналісти, т.зв. позаменеджментні працівники.
Секретаріат справедливо називають „штабом” редакції газети. Це зумовлюється функціями цього важливого підрозділу, який здійснює оперативне управління редакцією. Якщо редактор, його заступники, редколегія визначають і втілюють стратегію редакції, то секретаріат, на чолі з відповідальним секретарем, розробляє її тактику.
До основних функцій слід віднести: – планування роботи редакції; – випуск номера газети; – керівництво роботою технічних служб редакції; – організація творчої роботи відділів (секторів), координація їх діяльності; – керування роботою власних та спеціальних кореспондентів.
У секретаріаті концентруються всі види журналістської діяльності: тут макетуються і оперативно формуються сторінки газети, при необхідності вносяться зміни в перебігу випуску друкованого видання.
Успіх газети на ринку інформації у великій мірі залежить від особи відповідального секретаря. Це, як правило, найбільш досвідчений журналіст у редакції. Він повинен бути добрим літературним редактором, володіти технікою верстки та оформлення газети (тобто, газетно-журнальним дизайном), знати газетну поліграфію, весь процес підготовки і випуску номера.
Особлива роль секретаріату, відповідального секретаря, як правильно зазначає І.А. Мельник, в комп’ютеризації редакційного процесу. Нині, зазвичай, головний сервер знаходиться саме в секретаріаті, до нього сходиться вся необхідна інформація від відділіві секторів редакції. У невеликих редакціях один відповідальний секретар виконує всі функції секретаріату, у крупних редакціях відповідальний секретар має одного чи декількох заступників і тоді, відповідно, обов’язки розділяються. А їх багато: хтось стежить за проведенням газетних кампаній, за роботою групи випуску газети, за плануванням поточних номерів, інший – керує процесом тижневого планування, літературного редагування, формує спеціальні полоси, добірки, управляє сектором коректорів, іншими редакційними службами.
У коло обов’язків секретаріату входить безпосереднє керування відділом ілюстрацій, комп’ютерним центром, довідковою бібліотекою, архівом тощо. Саме секретаріат керує і творчою роботою: організовує конкурси між журналістами, відзначає кращі публікації, здійснює оперативний і повсякденний контроль за роботою всіх творчих відділів і обліковує результати їхньої діяльності.
Відповідальний секретар, як один із провідних менеджерів газети, дбає за зміцнення економічної бази редакції. У його обов’язки входить підтримання постійних контактів з комерційними службами, з відділом реклами. Часто такий відділ знаходиться у прямому підпорядкуванні відповідального секретаря, який разом із заввідділом визначає місце рекламних і приватних оголошень на сторінках газети, їх посторінковий розподіл і співвідношення з іншими публікаціями.
