- •Державні іспити!
- •2. «Журналіст змінює професію» як метод збирання інформації.
- •6. Аудіовізуальна журналістика: синтез виражально-зображальних засобів.
- •9. Василь Стус – публіцист: речник нації та гуманістичної візії людини
- •12. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
- •14. Візії національного та міжнаціонального солідаризму на прикладі журналу Єжи Гедройца „Kultura” (Париж).
- •15. Габріель Гарсіа Маркес про призначення журналіста
- •16. Газета в системі сучасних змі та її типи
- •17. Діалогічні жанри в аудіовізуальному контенті.
- •19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
- •20. Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •1. Міжнародні
- •2. Національні
- •3. Корпоративні
- •Редакційні
- •21. Жанрові різновиди репортажу на радіо і телебаченні.
- •22. Журнал як тип періодичного видання в укр. Журналістиці.
- •25. Журналістська діяльність м.Міхновського.
- •26. Загальна характеристика Інтернет-змі в Україні.
- •27. Загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення.
- •28. Засоби гумору і сатири в сучасних змі.
- •29. . Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному тексті.
- •30. Значення інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці.
- •31. І.Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
- •33. Ідея державності в українській пресі періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •34. Ідея призначення України в західноукраїнській публіцистиці хх століття.
- •35. Ідея соборності в українській публіцистиці першої половини хх століття.
- •36. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
- •37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
- •38. Інтерв'ю та його жанрові особливості у пресі, на радіо і телебаченні.
- •39. Інформаційна культура як показник професіоналізму змі.
- •40. Інформаційні агенції України і світу (загальна характеристика).
- •41. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування.
- •46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •47. Культурний синтез «Схід-Захід» у публіцистиці в. Липинського.
- •48. М.С.Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – поч. Хх століття.
- •49. Масова комунікація: суть, особливості, різновиди.
- •50. Методи збору інформації в журналістиці.
- •51. Методологія і методика стилістичного аналізу публіцистичного тексту як цілісної структури.
- •53. Мішель Монтень – фундатор жанру есе.
- •54 Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення.
- •55. Мовні засоби увиразнення журналістського тексту
- •56. Моральний тип мислення в публіцистиці (на прикладі р.Емерсона, т.Карлейля, т.Масарика, є.Сверстюка).
- •57. Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0.
- •58. Національна ідея у публіцистиці Джузеппе Мацціні.
- •59. Національний інформаційний простір України: проблеми становлення
- •60. Національні пріоритети в телерадіожурналістській діяльності.
- •61. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років хх століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика
- •62. Опишіть відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці.
- •65. Опишіть порядок проведення навчання з питань охорони праці.
- •66. Опишіть систему управління охороною праці на державному рівні.
- •67. Основні етапи роботи над журналістським твором.
- •71. Основні сучасні теорії преси (загальний огляд).
- •72. Особливості комерційної реклами
- •73. Особливості новинної телерадіожурналістики
- •74. Особливості тексту для традиційних і нових медіа
- •78.Охарактеризуйте мікроклімат виробничого середовища.
- •83. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
- •84. Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
- •87. Ринципи конвергентної журналістики та професійні стандарти.
- •88. Принципи редакторського аналізу текстів.
- •89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.
- •90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.
- •91. Професійні стандарти телерадіожурналістської творчості.
- •92. Публіцистика д. Донцова: основні ідеї та проблематика.
- •93. Публіцистика м. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
- •94. Публіцистика о. Ольжича: ідеї і проблематика.
- •96.Публіцистика с. Петлюри: ідеї і проблематика.
- •101. Роль змі в масовізації сучасної культури.
- •103. Росія чи Європа? (пошуки геополітичної ідентичності в публіцистиці і. Франка та м. Грушевського).
- •104. Свобода слова і соціальна відповідальність журналіста.
- •105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
- •106. Соціальні мережі як інструмент роботи журналіста.
- •107. Специфіка жіночого тексту у світоглядній публіцистиці (на прикладі Світлани Алексієвич і Оріани Фаллачі).
- •108. Специфіка і функції полеміки у змі.
- •109. Специфіка роботи власного кореспондента газети, радіо і телебачення в Україні та за кордоном.
- •110. Стаття як жанр журналістики.
- •111. Стилістичні засоби в структурі журналістського тексту.
- •112. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми та перспективи.
- •113. Сучасні змі про Шевченкову візію України.
- •115. Сучасні тенденції розвитку телерадіожурналістики.
- •116. Текст як основний об’єкт редакторського аналізу.
- •117. . Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів.
- •118. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо- та телемовленні й способи їх усунення.
- •119. Українська мова як державна: проблеми функціонування в медіапросторі.
- •120. Форми цензури в змі.
- •121. Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.
19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
Кого не показують у рекламі
Багато рекламодавців кажуть, що реклама не створює реальність, а тільки тримає дзеркало, в якому відображається суспільство. Будь це правдою, ми могли б очікувати зображення в рекламі різноманітних соціальних груп. Однак персонажами (причому обох статей) більшої частини реклами в Північній Америці і Європі виступають молоді, стрункі, підтягнуті надзвичайно або спортивні представники «білої раси». Хоча окремі рекламодавці вже починають усвідомлювати важливість різних культурних груп і зображують інших персонажів. Реклами в цілому в цьому відношенні ще треба буде пройти довгий шлях. Кількість рекламних роликів, в яких з'являються люди з чорним кольоромшкіри, зростає, але персонажі азіатського та латиноамериканського походження все ще відносно рідкісні. І майже ніколи не побачиш в рекламі покалічених людей, а старим, як було вже зазначено, тільки й залишається, що рекламувати зубні протези і харчову добавку для літніх Geritol.У Північній Америці рекламна галузь керується кодексом поведінки і поруч етичних принципів. Один з основних принципів говорить, що і окремі особи, і компанії мають право на свободу слова. Саме на цьому принципі будували захист свого права на рекламу виробники тютюнових та алкогольних виробів. Часто він входить у суперечність з другим принципом - обов'язком перед суспільством, - Згідно з яким компанія зобов'язана піклуватися про членів суспільства, в якому вона працює, а позитивний для суспільства результат її діяльності повинен переважувати негативний.
Рекламна етика також заснована на принципах свободи вибору і свободи дій. Ці принципи є наслідком віри в переваги вільної ринкової економіки. Поінформовані споживачі, які мають свободу дій, регулюють ділову активність компаній своїми індивідуальними купівельними рішеннями. Праву споживачів на свободу вибору відповідають два інших принципи: свобода від примусу і свобода від нанесення збитку. Реклама не повинна недобросовісним чином переконувати споживачів або маніпулювати ними, щоб підштовхнути їх до поганого вибору. Правдива, що повідомляє достовірну інформацію реклама-неодмінна умова прийняття споживачами інформованих рішень про товари і послуги. У 1962 році президент США Джон Ф. Кеннеді виголосив доповідь "Спеціальне повідомлення про захист інтересів споживачів", в якому виклав описані вище принципи. Президент заявив, що існують чотири основних права споживачів: право на безпеку, право бути поінформованим, право вибору і право бути почутим. Ці принципи важливі для винесення рішення про етичність чи неетичність тієї або іншої реклами. Етична не пропонує споживачам небезпечні товари. У той же час вона забезпечує аудиторію точною і достовірною інформацією, допомагає споживачам зробити інформоване вибір і надає їм можливість висловити свою думку через громадські засоби масової інформації.
Етичні кодекси
У етичні кодекси, якими керується рекламна галузь, включені етичні та правові засади. У США саме широке застосування знайшли два кодекси, розроблені Американською маркетинговою асоціацією й Американською асоціацією рекламних агентств. Всі компанії зобов'язані керуватися основним правилом професійної етики: навмисно не шкодити.
Наприклад, відомий персонаж може рекламувати тільки ті товари і послуги, якими він сам користується. Не повинно бути вводять в оману повідомлень про ціну. У рекламі не допускаються зневажливі висловлювання про конкуруючих товари або послуги. Заяви, зроблені професіоналами або вченими, не можна тлумачити перекручено. І нарешті, не допускається використовувати заяви або зорові елементи, образливі для суспільної моралі.
е допускається використовувати в рекламі образ інвалідів, так само як експлуатувати забобони і страх споживачів. Кодекс також містить керівні принципи, що стосуються стереотипів статевих ролей. Зокрема, рекомендовано в ролі осіб, які приймають рішення, наділених владою або користуються авторитетом, зображати як чоловіків, так і жінок (всіх віків і будь-якого етнічного походження); уникати реклами, побудованої на сексуальності; зображати чоловіків і жінок, які виконують роботу по дому на рівних; дотримуватися в тексті реклами принцип рівності статей, тобто говорячи про "людську істоту", слід використовувати в рівній мірі чоловічий і жіночий рід. У рекламних кодексах багатьох країн прописані такі етичні принципи в рекламі:
1. Правдивість.
2. Доказовість. Рекламні заяви необхідно підтверджувати свідоцтвами.
3. Порівняння. У рекламі необхідно уникати помилкових та непідтверджених заяв про конкурента, його товари або послуги.
4. Рекламна приманка. Реклама не повинна перемикати увагу покупців на інший товар. Наприклад, "потужний звук, чотири динаміки - нова автомагнітола "..."! Чи не правда, добре підходить до вашого нового" Порше "з двигуном в 500 кінських сил?".
5. Заяви про ціни. Реклама повинна уникати заяви про ціни, які брехливі або вводять в оману, так само як заяв про економію без доказів її реальності.
6. Смак і благопристойність. Реклама повинна уникати заяв, ілюстрацій, натяків і підтекстів, які суперечать доброму смаку та образливі з позиції громадської благопристойності.
