Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

Моральні цінності повністю зумовлюються соціу­мом, у якому живе людина: мораль Давніх Риму і Греції була зовсім не такою, як у християнську добу, розумін­ня добра і зла у сучасних племенах Африки і високороз-винутих країнах Європи кардинально різниться. Тому результати досліджень, отримані в різних країнах, можуть відрізнятися.

Моральні міркування вивчав американський психо­лог Лоуренс Кольберг (1927—1987), послідовник Ж. Піаже, який використовував метод моральних дилем (незавершених історій). Досліджуваним він про­понував висловити своє ставлення до вигаданих історій, подібних до такої: «У Хайнца важко хвора дружина. Не маючи вдосталь грошей, він просить аптекаря дати йому необхідні ліки, проте аптекар не погоджується. Щоб урятувати дружину, Хайнц змушений украсти ліки». Учасникам дослідження, більшість яких стано­вили учні і випускники чоловічого коледжу, ставили стандартні запитання: чи правильно вчинив Хайнц; чому; як би ви діяли на його місці?

Шість емпірично виокремлених стадій Кольберг об'єднав у рівні: «конвенціональний» (лат. conventio — договір) (стадії З і 4) — на підставі домовленості людей, як слід поводитися; «доконвенціональний» (стадії 1 і 2) — такий, що ігнорує традиції і соціальні вимоги; *пост­конвенціональний» (стадії 5 і 6) — орієнтований на високі етичні принципи (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Рівні розвитку моральної думки за л. Кольбергом

1 стадія	Орієнтація на можливе покарання: «Красти погано, бо можна потрапити до в'язниці»
2 стадія	Наївний споживацький гедонізм, орієнтація на задоволення власних потреб: «Не кожен здатниіі добре організувати крадіжку, краще вже не ризикувати і сподіватися на долю»
3 стадія	Мораль «чемної дитини», орієнтована на підтримку добрих стосунків, схвалення оточення: • Не можна красти, бо соромно буде перед сусідами»
4 стадія	Орієнтація на авторитет: •Якби мііі дід дізнався, що я здатний украсти, він мені не пробачив би»
5 стадія	Мораль, заснована на визнанні прав людини і демократично прийнятого закону; «Красти не можна, бо це завдасть збитку аптекареві, який чесно заробляє свій хліб»
6 стадія	Індивідуальні принципи, вироблені самостійно: •Крадіжка — це, звичайно, поганий учинок. Та якщо обирати між майном і людським життям, то можна і вкрасти. Аптекар міг би і поступитися своїм»

Л. Кольберг установив, що більшість людей перебу­ває на конвенціональному рівні морального розвитку, діти і правопорушники — на доконвенціональному і лише деякі етично розвинені особи, що мають альтруї­стичну професію, можуть досягати постконвенціональ-ного рівня.

Пізніше деякі дослідження засвідчили, що орієнти­ром для чоловіків є справедливість — традиційно чоло­віча цінність, а жінкам більш властиво пояснювати добрі вчинки цінністю «турбота», орієнтованою на потреби інших і вимогою відмовитися від власних домагань, жертовністю. На думку К. Джилліган, жінки орієнтуються у моральній поведінці не на об'єктивні права, а на суб'єктивне емоційне сприйняття потреби іншої людини. Вони допомагають не тому, хто заслу­жив, а тому, хто викликає більше співчуття.

Відмінність у ставленні до моральних цінностей між чоловіками і жінками вивчало багато дослідників. Так, рангуючи за значупдістю 15 термінальних (значу­щих) цінностей (М. Рокич), українські жінки відвели «чесності» 7 місце, а «правдивості» — 11. Чоловіки «чесність» поставили на 6 місце, а «правдивість» — на 9 (в США і чоловіки, і жінки відводять цим цінностям 1 або 2 місця).

Альтруїстична (задля порятунку) брехня більше властива жінкам і фемінним чоловікам, егоцентрична (заради своїх цілей) — чоловікам і маскулінним жін­кам. Пояснюючи необхідність брехні, жінки частіше звертаються до її причин («Тому що боялася...»), чоло­віки — до цілей («Для того щоб перемогти...»). Це означає, що жінки у своїх моральних думках радше процесуальні, а чоловіки — результативні.

Особливості моральної свідомості й етичної поведін­ки, пов'язані із статевим диморфізмом, виявляються вже в підлітковому віці. Сучасний російський психолог Світлана Нартова-Бочавер, досліджуючи співвідношен­ня мотивів і цінностей альтруїзму і досягнень у свідомо­сті й поведінці старших школярів (учнів 10 класу), з'я­сувала, що хлопчики, наділені вираженими якостями альтруїзму, вчаться, як правило, краще за інших. Натомість дівчатка, готові завжди надати допомогу, вчилися посередньо, у суб'єктивному семантичному просторі дівчаток образи «філантропа» і «успішного» різко розведені, у хлопчиків — інтегровані. Досягнув­ши бажаного, хлопчики демонструють підвищену готов­ність надавати допомогу іншим, в дівчаток — цей мотив стає слабшим. Отже, і на ментальному, і на поведінко-вому рівнях хлопчики сприймають (переживають) аль­труїстичне і егоїстичне як взаємопосилювальне, тобто вони кооперативні, а дівчатка — ні. Ставлячи перед собою певну прагматичну мету, дівчинка ніби відмо­вляється від альтруїстичної лінії поведінки, а орієнтую­чись на любов до людей, готує себе жертвувати тим, що

6 Диференціальна психологія

їй дороге. Ця особливість, імовірно, пояснює багато якостей російського і українського менталітету.

Усе це свідчить, що на особливості моральної свідо­мості чоловіків і жінок впливають не тільки соціо-культурна ситуація, а й міжстатеві відмінності у пове­дінкових стратегіях.