Типи поєднання екстраверсії і невротизму за г.-ю. Айзенкон

	Стабільний	Невротичний
Інтроверт	Спокійний, урівноважений, надійний, контрольований, миролюбний, уважний, дбайливий, пасивний	Легко піддається змінам настрою, тривожний, ригідний, розсудливий, песимістичний, замкнутий, нетовариський, тихий

Екстраверт

Лідер, безтурботний, поступливий, веселий, чуйний, балакучий, доброзичливий, товариський

Вразливий, неспокійний, агресивний, збудливий, непостійний, імпульсивний, оптимістичний, активний

Для діагностування структури особистості за Айзенком застосовують стандартизований опитувальник, використання якого у близнюкових дослідженнях свідчить про великий внесок генотипічних факторів у мінливість екстраверсії — інтроверсії і внутріпарні стосунки та всі особистісні прояви. Генетичну зумовле­ність невротизму за допомогою опитувальника ще не доведено.

Риси особистості в теорії р.-б. Кеттела

Описуючи особистість, Р.-Б. Кеттел виокремив поверхневі риси (вторинні) і породжувальні (первинні, початкові), які, у свою чергу, поділяють на конститу­ційні, зумовлені генетично (експериментальні) і ті, що розвиваються під впливом досвіду і навчання (характе­рологічні). Збільщивши групи дібраних Г.-В. Олпортом означень, що стосуються особистості, він виділив 171 групу синонімів, які потім звів до 36 біполярних най­менувань, а відтак доповнив їх термінами з інших дос­ліджень до 46 пар.

Система породжувальних рис особистості (початко­вих), за Кеттелом, неоднорідна і охоплює:

• конституційні (темпераментальні) риси, що ви­значають реагування: реактивність, швидкість і енер­гію реакцій особистості на стимули середовища;

• риси-здібності, що впливають на ефективність реагування;

• динамічні риси, що належать до рушійних сил реакцій. їх поділяють на два класи: ергі — вроджені риси, які мотивують поведінку людини (спрямованість на боротьбу і суперництво, стадне почуття, автономія), і сентименти, що формуються під впливом соціокуль­турних норм і включають також прояви інтересів, ати-тюди.

Для опису особистості дорослої людини Р.-Б. Кеттел вважав достатніми 19 виокремлених ним факторів, а для опису дитини — всього 12, причому вони частково не збі­гаються. Всі фактори мають позитивний і негативний полюси, проте в психологічному плані вони рівноцінні, а позитивними або негативними можуть ставати лише в контексті певної ситуації (табл. 2.13).

Закінчення таблиці 2.13

1	2
N+ Shrewdness Проникливість вишуканість, уміння поводитися, точність розуму, емоційна стриманість, штучність у поведінці, естетична витонченість, проникливість стосовно оточення, честолюбство, обережність (полюс Макіавеллі)	N- Natural forthrighness Наївність прямота, нетактовність, некон-кретність розуму, емоційна недисциплінованість, природ­ність, безпосередність, простота смаків, недосвідченість в аналізі мотивувань, задоволеність досяг­нутим
0+ Гіпотимія Схильність до почуття провини Печаль, смуток, стурбованість, неспокійність, вразливість, обов'язковість, чутливість до зауважень і осуду, боязливість, зануреність у похмурі роздуми, втомленість, іпохондричність, напруженість	0- Гіпертимія Самовпевненість Веселість, життєрадісність, спокій, самовпевненість, безтурботність, нечутливість до зауважень і докорів, безстрашність, енергійність, активність, розслаблення
Q1+ Радикалізм Гнучкість	Q1- Консерватизм Ригідність
Q2+ Самодостатність Самостійність	Q2- Соціабельність Залежність від групи
Q3+ Контроль бажань Високий самоконтроль поведінки	Q3- Імпульсив кість Низький самоконтроль поведінки
Q4+ Фрустрованість Напруженість	Q4- Н ефрустров аність Розслабленість

* Точну наукову назву фактора подано курсивом.

** Фактори, виявлені тільки на дитячій вибірці, виділені жирним шрифтом.

Крім факторів, наведених у таблиці, в багаторівне­вій структурі особистості наявні:

• фактори другого порядку (екстраверсія — інтро­версія, тривожність — пристосованість, cortertia — pathemia (жвавість кори головного мозку), незалежні­сть — покірність). їх було встановлено шляхом фактор­ного аналізу даних первинних факторів і обчислено арифметично;

• фактори третього порядку (сила нервової системи за збудженням, самокритичність, рівень відповідальності, турбота про самого себе, ступінь соціальної адаптації).

Розроблений для діагностування структури особи­стості опитувальник (16PF) дуже популярний, що пов'язано з його очевидною неклінічною спрямовані­стю, і використовується в Україні у трьох формах — паралельних формах А і В, що містять 187 тверджень, і формі С, розробленій у Санкт-Петербурзі і адаптованій у Києві, яка містить 123 пункти. Існує також дитяча форма, призначена для обстеження молодших школярів.

Р.-Б. Кеттел здійснив репрезентативне дослідження впливу середовища і спадковості на розвиток рис особи­стості. Розробивши спеціальну статистичну процедуру оброблення даних, отриманих з використанням близ­нюкового методу, він оцінив наявність — відсутність генетичного впливу на риси, внаслідок чого було ви­явлено, що риси мають різну природу. Наприклад, при­близно дві третини варіацій інтелекту і впевненості у собі зумовдені спадковістю, тоді як генетичний вплив на невротизм і самосвідомість наполовину менший. За оцінкою Кеттела, приблизно дві третини рис особисто­сті визначаються впливом навколишнього середовища і одна третина — спадковістю.

Додаткові дослідження факторів середовища і спад­ковості дали суперечливі результати. Багато дослідників виявило значний вплив близнюкової ситуації на подібні­сть — відмінність спостережуваних рис. При вивченні типу внутріпарних стосунків було доведено, що вирі­шальною є стать монозиготних близнят. Так, у жіночих пар виявлено значущу подібність за 12 факторами, а в чоловічих — лише за 7. Однак отримані результати пере­водять проблему впливу середовища і спадковості у сферу рольових стосунків, оскільки можливо, що дівчат­ка чутливіші до дії соціальних уявлень про близнят. Спадковість і соціокультурні стереотипи в цьому випад­ку «працюють» на один і той самий результат. Із достат­ньою впевненістю можна вважати генетично зумовлени­ми риси, пов'язані з соціальною екстраверсією (товарись­кість, активність, невротизм), проте з віком ступінь гене­тичної зумовленості поступово зменшується.

Кеттел також продуктивно вивчав дії соціальних груп, до яких належать люди (діапазон мінливості риси всередині групи — синтальність), розвиваючи думку Олпорта про існування загальних та індивідуальних рис.