- •Isbn 978-966-8226-87-8 оригінал-макет. 2010
- •Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- •Предмет і завдання диференціальної психології
- •Зародження наукипро індивідуальні відмінності
- •Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- •Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- •Канали отримання інформації про індивідуальність.
- •Теорії про вплив середовища і спадковості
- •Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- •1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- •Організм як чинник індивідуальності
- •Індивід як формально-динамічна характеристика особистості
- •Особистість — психологічний носій соціальних властивостей
- •Індивідуальність — інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •Структура Індивідуальності
- •Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації Індивідуальних відмінностей
- •2,1. Темперамент
- •Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- •Конституційні теорії темпераменту
- •Зв'язок між будовою тіла і темпераментом (за б. Кречмером)
- •Соціальні типи (за е. Кречмером)
- •Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- •Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- •Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- •Факторні теорії темпераменту
- •Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- •5 Диференціальна психологія
- •Психологічні теорії темпераменту
- •Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- •Стать у структурі індивідуальності
- •Теорії і концепції розвитку статевої Ідентичності
- •Етологія статі
- •Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- •Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- •Рівні розвитку моральної думки за л. Кольбергом
- •Запитання. Завдання
- •Характер у структурі індивідуальності
- •Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- •Особистісні типи
- •Емоційна нестабільність
- •7 Дифереиціальна психологія
- •Теорія рис г-в. Олпорта
- •Факторна структура особистості
- •Теорія рис г.-ю. Айзенка
- •Типи поєднання екстраверсії і невротизму за г.-ю. Айзенкон
- •Риси особистості в теорії р.-б. Кеттела
- •П'ятифакторна модель вивчення особистості (ffm)
- •Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- •Індивідуальні параметри сприйняття
- •Диференціація уявлень і уяви
- •Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- •8 Диференціальна психологія
- •Стильові характеристики мислення
- •Запитання. Завдання
- •Сутність і характеристики здібностей
- •Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- •Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- •Продуктивтсть «ціна»
- •Типи інтелектуальних здібностей
- •Типи інтелектуальної обдарованості
- •Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- •Геніальність як прояв обдарованості
- •Розумова відсталість і деменція
- •Тестування здібностей особистості
- •Запитання. Завдання
- •Сутність інтелекту як психічної реальності
- •Характеристика тестологічних підходів до інтелекту
- •Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- •V:ed (вербально-рахунково-освітній) — відображає вияв знань і навичок, набутих переважно в школі;
- •Багатофакторні теорії інтелекту
- •1) Тип виконуваної розумової операції:
- •Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- •Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- •Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- •Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- •Інтелект у структурі індивідуальних властивостей
- •Запитання. Завдання
- •Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- •Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- •Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- •Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- •Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- •Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- •Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- •Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей
- •Основні концептуальні підходи до креативності
- •Механізми і чинники креативності
- •Інтуїція як механізм творчості
- •Діагностування креативностІ
- •Детермінанти міжгрупових відмінностей
- •Критерії відмінностей між соціальними групами
- •Вплив на особистість соціоекономічних чинників
- •Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- •Вплив статусного рівня на Інтелект
- •Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- •Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- •Специфіка крос-культурних досліджень
- •Культурні відмінності і їх вияви
Тестування здібностей особистості
Тестом здібностей вважають будь-який психометричний інструмент, який використовують з метою прогнозування можливостей конкретної людини. Засоби вимірювання досягнень, спеціальних здібностей, інтересів, рис особистості чи будь-якої іншої людської якості або поведінки можна кваліфікувати як тести здібностей. Сфера використання терміна «тест здібностей» зазвичай обмежена окремими тестами чи батареями тестів спеціальних здібностей, призначеними для вимірювання здібностей до засвоєння різних дисциплін або практичного освоєння специфічних умінь і професійних навичок.
Такі тести інтелекту, як «Шкала інтелекту Стенфорд-Біне» і «Шкала інтелекту дорослих Векслера», вимірюють комплекс («композит») спеціальних здібностей. Результати, отримані з їх використанням, значущо корелюють з успішністю діяльності в широкому спектрі. Однак цим тестам властива низька точність налаштування, тобто їх кореляції з успішністю у спеціальних галузях зазвичай низькі. Навпаки, тести спеціальних здібностей мають вищу точність налаштування, їх середні кореляції з успішністю в широкому спектрі здебільшого нижчі, ніж у загальних тестів інтелекту.
проте кореляція спеціального тесту з успішністю в чітко визначеній галузі є вищою.
Спочатку розробники тестів загальних здібностей уважали, що такі тести вимірюють вроджений потенціал до научіння. Тому на показники таких тестів не повинен впливати досвід навчання і тренування. Проте показники за іншими тестами здібностей, наприклад показники моторної спритності, значно поліпшуються з практикою.
Тести здібностей до навчання дають змогу передбачити ступінь успішності у вузьких галузях, таких як математика, музика, рідна мова, мистецтво, і підходять для розподілу учнів з метою спеціалізації. Вони нерідко мають піиршу сферу охоплення, ніж тести досягнень, проте часто буває дуже важко розмежувати їх на основі специфічних завдань. Головна відмінність між ними полягає в призначенні: тести здібностей передбачають научуваність; тести досягнення оцінюють результати минулого навчання і поточні знання. Змішування цих різновидів пояснюється тим, що багато тестів досягнень дають змогу прогнозувати подальші успіхи точніше, ніж деякі тести здібностей, особливо коли передбачувані досягнення належать до вузької галузі. А. Анастазі у праці «Психологічне тестування» зазначає, що відмінність між тестами здібностей і досягнень можна відобразити на континуумі, на одному кінці якого — тести специфічних, шкільних досягнень (наприклад, тести, створені вчителем для застосування у своєму класі), на другому — тести загальних здібностей (наприклад, тести інтелекту). Такі тести здібностей, як «Тест академічного оцінювання» (SAT) і « Письмові іспити для аспірантів » (GRE), потрапили б у середину цього континууму.
За зразком «Армійського α-тесту» (розробленого у США в 1917 р.) було створено численні тести для вимірювання Інтелекту — IQ-тести. Якщо показники великої групи дітей за тестом інтелекту представити у вигляді графіка, на якому зображено частоту вияву кожного показника, вийде крива нормгільного розподілу. Середнє (усереднений показник) завжди дорівнює 100, а стандартне відхилення — приблизно 15. Дітей, показник яких не досягає 70 (нижні 2% населення), вважають особами з психічною затримкою розвитку або розумово відсталими, а дітей з показниками вище 130 (верхні 2% населення) іноді зараховують до категорії обдарованих.
Багатофакторні тести здібностей містять набір субтестів, що оцінюють щирший спектр здібностей, ніж IQ-те-сти. Отримувана за їх допомогою інформація корисна у професійному й освітньому консультуванні. Батарею суб-тестів стандартизують на одних і тих самих людях, що дає змогу порівнювати за різними субтестами й ідентифікувати слабкі і сильні здібності. Прикладами тестових батарей здібностей є «Диференціальні тести здібностей» (DAT), «Батарея тестів загальних здібностей» (GATB), яку використовують у профконсультуванні, добираючи професії на основі системи патернів професійної придатності.
Часто використовують DAT. який охоплює вісім субтестів: «Вербальне міркування», «Оперування числами», «Абстрактне міркування», «Швидкість і точність конторських операцій», «Механічне міркування», «Просторові відносини», «Орфографія і використання слів». Об'єднання показників за субтестами «Вербальне міркування і «Оперування числами» дає комплексний показник, порівнюваний із загальними показниками IQ за шкалою інтелекту Векслера для дітей {WISC-R) або за шкалою Стенфорд-Біне. DAT використовують у роботі з учнями 8—9 класів, щоб забезпечити їх інформацією для планування подальшої освіти.
До багатофакторних тестів здібностей також належать:
«Батарея професійної придатності Збройних сил США» (ASVAB);
«Тест здібностей для тих, хто не вміє читати» (NATB);
«Комплексна батарея здібностей»;
«Батарея здібностей Гілфорда-Циммермана»;
«Міжнародна батарея тестів первинних чинників»;
« Національні тести готовності» (MRT);
«Тест базисних понять Бозна» (ВТВС).
Є також тести спеціальних здібностей для прогнозування успішності в конкретних галузях діяльності, що оцінюють канцелярські і стенографічні здібності, зір і научуваність, слух, механічні здібності, музичні й артистичні здібності, креативність. Для добору на конкретні спеціальності використовують:
«Тест академічних здібностей» (SAT);
«Тестову батарею Програми тестування американських коледжів» (ACT);
«Тест для вступників до юридичної школи» (LSAT);
«Тест для вступників до медичного коледжу» (МСАТ).
Тести здібностей мають бути валідними і надійними. Вкрай важливо, щоб вони показували прогностичну валідність, тобто те наскільки тестові показники можуть передбачати заданий критерій. Показники тестів здібностей використовують не для визначення успішності виконання завдань, що містяться в них, а для прогнозування певного релевантного критерію (наприклад, «Тест аналогій Міллера» можна застосовувати для прогнозування успішності навчання в аспірантурі). Зазвичай для опису прогнозованих зв'язків послуговуються коефіцієнтами кореляції, при цьому кореляції від 0,40 до 0,50 вважають прийнятними. Деяким тестам здібностей, особливо загальним тестам інтелекту, таким як «Шкала інтелекту Стенфорд-Бі-не», бажано також мати конструктну валідність.
Знання показників за тестами здібностей може допомогти вчителям у прогнозуванні успіхів учнів і виробленні індивідуального підходу до їх навчання. У проф-консультуванні тести здібностей допомагають виявляти відмінності в здібностях і визначати співвідношення сильних і слабких сторін консультованого з погляду вмінь, необхідних для оволодіння різними професіями. Ці результати також допомагають консультантам діагностувати причини неуспішності. Наприклад, IQ-тести можуть показати, що дитині нудно на уроках або її фруструє навчання в школі. Тести здібностей використовують також для виявлення затримок психічного розвитку.
У ситуаціях, коли з великої кількості кандидатів потрібно дібрати обмежену групу учнів, тести здібностей можуть бути основою для порівняння цих осіб, і тоді у поєднанні з іншими джерелами інформації показники тестів впливатимуть на результати добору певних дітей.
