Тестування здібностей особистості

Тестом здібностей вважають будь-який психоме­тричний інструмент, який використовують з метою прогнозування можливостей конкретної людини. Засо­би вимірювання досягнень, спеціальних здібностей, інтересів, рис особистості чи будь-якої іншої людської якості або поведінки можна кваліфікувати як тести здібностей. Сфера використання терміна «тест здібно­стей» зазвичай обмежена окремими тестами чи батарея­ми тестів спеціальних здібностей, призначеними для вимірювання здібностей до засвоєння різних дисциплін або практичного освоєння специфічних умінь і профе­сійних навичок.

Такі тести інтелекту, як «Шкала інтелекту Стенфорд-Біне» і «Шкала інтелекту дорослих Векслера», вимірюють комплекс («композит») спеціальних здібно­стей. Результати, отримані з їх використанням, значу­що корелюють з успішністю діяльності в широкому спектрі. Однак цим тестам властива низька точність налаштування, тобто їх кореляції з успішністю у спе­ціальних галузях зазвичай низькі. Навпаки, тести спе­ціальних здібностей мають вищу точність налаштування, їх середні кореляції з успішністю в широкому спектрі здебільшого нижчі, ніж у загальних тестів інтелекту.

проте кореляція спеціального тесту з успішністю в чітко визначеній галузі є вищою.

Спочатку розробники тестів загальних здібностей уважали, що такі тести вимірюють вроджений потен­ціал до научіння. Тому на показники таких тестів не повинен впливати досвід навчання і тренування. Проте показники за іншими тестами здібностей, наприклад показники моторної спритності, значно поліпшуються з практикою.

Тести здібностей до навчання дають змогу передбачи­ти ступінь успішності у вузьких галузях, таких як мате­матика, музика, рідна мова, мистецтво, і підходять для розподілу учнів з метою спеціалізації. Вони нерідко мають піиршу сферу охоплення, ніж тести досягнень, проте часто буває дуже важко розмежувати їх на основі специфічних завдань. Головна відмінність між ними полягає в призначенні: тести здібностей передбачають научуваність; тести досягнення оцінюють результати минулого навчання і поточні знання. Змішування цих різновидів пояснюється тим, що багато тестів дося­гнень дають змогу прогнозувати подальші успіхи точ­ніше, ніж деякі тести здібностей, особливо коли перед­бачувані досягнення належать до вузької галузі. А. Анастазі у праці «Психологічне тестування» зазна­чає, що відмінність між тестами здібностей і досягнень можна відобразити на континуумі, на одному кінці якого — тести специфічних, шкільних досягнень (наприклад, тести, створені вчителем для застосування у своєму класі), на другому — тести загальних здібно­стей (наприклад, тести інтелекту). Такі тести здібно­стей, як «Тест академічного оцінювання» (SAT) і « Письмові іспити для аспірантів » (GRE), потрапили б у середину цього континууму.

За зразком «Армійського α-тесту» (розробленого у США в 1917 р.) було створено численні тести для вимі­рювання Інтелекту — IQ-тести. Якщо показники вели­кої групи дітей за тестом інтелекту представити у вигляді графіка, на якому зображено частоту вияву кожного показника, вийде крива нормгільного розподі­лу. Середнє (усереднений показник) завжди дорівнює 100, а стандартне відхилення — приблизно 15. Дітей, показник яких не досягає 70 (нижні 2% населення), вважають особами з психічною затримкою розвитку або розумово відсталими, а дітей з показниками вище 130 (верхні 2% населення) іноді зараховують до категорії обдарованих.

Багатофакторні тести здібностей містять набір субтестів, що оцінюють щирший спектр здібностей, ніж IQ-те-сти. Отримувана за їх допомогою інформація корисна у професійному й освітньому консультуванні. Батарею суб-тестів стандартизують на одних і тих самих людях, що дає змогу порівнювати за різними субтестами й ідентифі­кувати слабкі і сильні здібності. Прикладами тестових батарей здібностей є «Диференціальні тести здібностей» (DAT), «Батарея тестів загальних здібностей» (GATB), яку використовують у профконсультуванні, добираючи професії на основі системи патернів професійної придат­ності.

Часто використовують DAT. який охоплює вісім субтестів: «Вербальне міркування», «Оперування числами», «Абстрактне міркування», «Швидкість і точність конторських операцій», «Механічне мірку­вання», «Просторові відносини», «Орфографія і вико­ристання слів». Об'єднання показників за субтестами «Вербальне міркування і «Оперування числами» дає комплексний показник, порівнюваний із загальними показниками IQ за шкалою інтелекту Векслера для дітей {WISC-R) або за шкалою Стенфорд-Біне. DAT використовують у роботі з учнями 8—9 класів, щоб забезпечити їх інформацією для планування подальшої освіти.

До багатофакторних тестів здібностей також нале­жать:

• «Батарея професійної придатності Збройних сил США» (ASVAB);

• «Тест здібностей для тих, хто не вміє читати» (NATB);

• «Комплексна батарея здібностей»;

• «Батарея здібностей Гілфорда-Циммермана»;

• «Міжнародна батарея тестів первинних чинників»;

• « Національні тести готовності» (MRT);

• «Тест базисних понять Бозна» (ВТВС).

Є також тести спеціальних здібностей для прогнозу­вання успішності в конкретних галузях діяльності, що оцінюють канцелярські і стенографічні здібності, зір і научуваність, слух, механічні здібності, музичні й артистичні здібності, креативність. Для добору на кон­кретні спеціальності використовують:

• «Тест академічних здібностей» (SAT);

• «Тестову батарею Програми тестування амери­канських коледжів» (ACT);

• «Тест для вступників до юридичної школи» (LSAT);

• «Тест для вступників до медичного коледжу» (МСАТ).

Тести здібностей мають бути валідними і надійни­ми. Вкрай важливо, щоб вони показували прогностич­ну валідність, тобто те наскільки тестові показники можуть передбачати заданий критерій. Показники тестів здібностей використовують не для визначення успішності виконання завдань, що містяться в них, а для прогнозування певного релевантного критерію (наприклад, «Тест аналогій Міллера» можна застосову­вати для прогнозування успішності навчання в аспі­рантурі). Зазвичай для опису прогнозованих зв'язків послуговуються коефіцієнтами кореляції, при цьому кореляції від 0,40 до 0,50 вважають прийнятними. Деяким тестам здібностей, особливо загальним тестам інтелекту, таким як «Шкала інтелекту Стенфорд-Бі-не», бажано також мати конструктну валідність.

Знання показників за тестами здібностей може допо­могти вчителям у прогнозуванні успіхів учнів і виро­бленні індивідуального підходу до їх навчання. У проф-консультуванні тести здібностей допомагають виявляти відмінності в здібностях і визначати співвідношення сильних і слабких сторін консультованого з погляду вмінь, необхідних для оволодіння різними професіями. Ці результати також допомагають консультантам діаг­ностувати причини неуспішності. Наприклад, IQ-тести можуть показати, що дитині нудно на уроках або її фруструє навчання в школі. Тести здібностей викори­стовують також для виявлення затримок психічного розвитку.

У ситуаціях, коли з великої кількості кандидатів потрібно дібрати обмежену групу учнів, тести здібно­стей можуть бути основою для порівняння цих осіб, і тоді у поєднанні з іншими джерелами інформації показники тестів впливатимуть на результати добору певних дітей.