- •Від упорядника
- •Загальні питання методики ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
- •Екологічне виховання дошкільників з позиції нової парадигми
- •Соціально екологічний ідеал
- •Теоретичні основи ознайомлення дошкільників із процесами розвитку в живій природі
- •Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання
- •Вітальна цінність природи
- •Роль педагогічної технології у форму на пні екологічної культури дітей і дорослих
- •Методи ознайомлення з природою дітей дошкільного віку
- •Спостерігаючи - пізнаємо
- •Спостереження дітей на городі, у квітнику, ягіднику
- •Наочні посібники - важливий засіб ознайомлення дошкільників із природою
- •II. Виноградова розглядання картин і слухання музики
- •Ознайомлення дітей із тваринами
- •Використання моделей при ознайомленні з природою
- •Мавріна
- •(Як ознайомлювати малят з природою)
- •«Чарівний телевізор»
- •Трудові доручення на прогулянці влітку Молодший дошкільний вік
- •Золотова праця дітей по догляду за тваринами
- •Влаштування терарію
- •Влаштування інсектарію
- •Влаштування акваріума
- •Праця дітей на городі, у квітнику, ягіднику
- •Види робіт
- •Спільна діяльність дорослого і дітей Її значення в процесі екологічного виховання
- •Теоретичні передумови використання гри в екологічному вихованні дітей
- •Дидактичні ігри для ознайомлення дошкільників з рослинами передмова
- •Граючи, пізнаємо природу
- •Організація і зміст дослідницької діяльності дітей у природі друга молодша та середня групи Ознайомлення з об’єктами неживої природи
- •Ознайомлення з рослинним світом
- •Старша група Ознайомлення з об’єктами неживої природи
- •Мовні логічні завдання
- •Де сніжинки?
- •Зимові брати
- •Чарівні крижинки
- •Коли це буває?
- •Що тут трапилося?
- •Перші квіти
- •Чому дерева білі?
- •Що трапилося на прогулянці?
- •Дивні крапельки
- •Бесіди з дітьми про природу
- •Роль слова в ознайомленні з тваринами
- •Екологічне виховання: соціально моральні задачі
- •Соціально-моральні логічні задачі, що передбачають аналіз чужих та власних дій, поведінки, вчинків
- •Читання художньої літератури про природу
- •Екологічні проекти
- •Екологічний проект «здрастуй, дерево»
- •Якби я був деревом...
- •Але найкраще — мені не потрібні були би черевики,
- •Форми організації роботи по ознайомленню дітей з природою
- •Теоретичні основи занять як форми організації розумового виховання і навчання
- •Екскурсії в природу з дітьми дошкільного віку
- •Види, зміст екскурсій у природу,
- •Методика організації і проведення
- •Робота з дітьми на прогулянці узимку Третій рік життя
- •К. Вежновець, вихователь ясел № 759
- •Є.Коробова, вихователь ясел-садка №719
- •О. Мишева, вихователь ясел-садка №°1137
- •С.Шарюкова, вихователь ясел-садка №1252
- •Хід прогулянки.
- •Г. Черноморцева, вихователь ясел №769
- •Практична екологія
- •Екологічні акції в роботі з дошкільниками (з досвіду роботи)
Спостерігаючи - пізнаємо
Серед різноманітних методів екологічного виховання дошкільників головне місце варто відвести спостереженню.
Правильна організація спостережень забезпечує формування і розвиток у дітей виразних уявлень про тварин і рослини, про сезонні зміни в природі.
Зміст спостережень за живими об’єктами куточка природи
і ділянки дитячого садка складається з таких моментів: розглядання зовнішніх особливостей будови рослин і тварин; спостереження за їхніми проявами (способами функціонування); виявлення залежності стану живої істоти від наявності або відсутності необхідних умов (у тому числі і тих, котрі створюються працею людей).
її усіх групах дитячого садка, починаючи з молодших, до- шкільники ознайомлюються з рослинами, що є в групі і на ділян-
ііі Поїш розглядають дерева, трави, кімнатні рослини, учаться і розрізнити III характерними ознаками будови (формою і за- пмріпігіїмнм і in іч, і. пі гі її, плоді н) і п рпнильно називати. Спос- і і'і и пі и їм и мі рос іншими, особливо и процесі праці, діти ознайом п ю и і їм н і фу и кп,і и ми і х п іх органі н: корі пням рослина утри- му< ТІ.I II ВЗСМІІІ, усмоктує воду і ПОЖИВНІ речовини, ЩО ПО стеб- 'iv (< і < > ПГ »у poll і) (Ідуть до листя, квітів, плодів. Листя потрібне, ІЦОҐ) поглинати світло. На місці квітів з’являються плоди, у яких до.чрінае. насіння - це майбутні нові рослини. Знання функцій окремих органів забезпечує розуміння взаємозалежної роботи живого організму в цілому.
Різний стан дерев і кущів, поява і зникнення трав’янистої рослинності II теплий і холодний час року дозволяють у процесі спостережеш, сформувати п дітей виразні уявлення про за- не,і МІСТІ, життя рослин під комплексу зовнішніх умов.
Зміс том спостережеш, :іл тваринами с їхні зовнішні особливім ті (Пудовії), способи функціонування (поведінка), компонен-
и і . рі діипіщії існування, прояву пристосувального взаємозв’-
псу і.і середовищем, характер взаємин людини з тваринами.
Крім змісту, надзвичайно важливо визначити організаційно-методичну форму проведення спостережень. У практиці дошкільного виховання склався традиційний тип заняття, на иному здіііспюється розглядання певної тварини або рослини. Мета такого заняття - ознайомити з усіма характерними рисами живого об’єкта, повідомити способи догляду за ним. Як правило, дітям дається вичерпна інформація, і надалі нових відомостей про нього вони не одержують. Контакт із новою живою Істотою, поміщеною в куточку природи, здійснюється лише через трудові дії під час догляду за нею. У плані екологічного и 11 >. і пт и п я такий спосіб пізнання малоефективний, тому що не
забезпечує поступового нагромадження відомостей і систематичного їхнього поглиблення, не дозволяє достатньою мірою простежити залежність стану живої істоти від факторів навколишнього середовища, не приводить дітей до розуміння необхідності виконувати трудові обов’язки, у результаті яких створюються повноцінні умови для існування тварини або рослини.
Таким чином, заняття-спостереження не забезпечує достатньою мірою формування в дітей усвідомленого ставлення до об’єктів природи.
Багаторічна практика переконує в ефективності іншого підходу до організації пізнавальної діяльності дошкільників. Його суть - проведення поза заняттями циклу спостережень на одну тему. Кожен окремий цикл - це ряд взаємозалежних спостережень за конкретним об’єктом куточка природи або ділянки. Кожне спостереження має свою мету і певний (несхожий з іншими) зміст. У комплексі спостережень одного циклу в дошкільників формуються різнобічні і систематизовані знання про рослини або тварин.
У чому ж переваги циклу спостережень перед заняттям, на якому відбувається розглядання об’єкта? Вони очевидні і зводяться до наступного. У циклі здійснюється розподіл всього обсягу знань на «порції», що забезпечує поступове, а виходить, більш надійне їхнє засвоєння. Кожне наступне спостереження дозволяє демонструвати нові особливості вже знайомого об’єкта, розширювати й уточнювати наявні уявлення. Саме багаторазове (але з різною метою) звертання до того самого об’єкта формує в дітей стійкий інтерес до нього, у результаті чого виникає потреба в нових (що особливо цінно) самостійних спостереженнях.
При організації спостережень важливими є такі моменти:
Компактне проведення циклу. Одне спостереження повинне йти за іншим без великих розривів у часі. У цьому випадку зміст кожного наступного спостереження, «нашаровуючись» на попередні, зміцнює (уточнює і доповнює) єдину систему знань про об’єкт.
Перевага візуального джерела знань над словесним. Діти повинні одержувати інформацію при безпосередньому розгляданні ними об’єкта. Питання і дуже короткі пояснення спонукають їх називати побачене. Звідси випливає така вимога: у н ожному конкретному спостереженні повинно одночасно брати участь стЛльки дітей, скільки може розташуватися навколо об’єкта (акваріума, клітки з птахом тощо), щоб безперешкодно його розглядати. В окремих випадках, коли спостереження проводиться на прогулянці, у ньому може брати участь уся група.
Охоплення спостереженнями всіх дітей. Кожне конкретні- «Цім І < • р<< і, < • 1111 >|, якщо його проводити по підгрупах, повто- рІ КІЛЬКИ ршііп.
Опори ни (ІІо./ю,‘ічнІ особливості, видову специфіку тварин
рослин. Для шиі.нішонниих спос тережень необхідно спеціально створювати умови. І Іаприклад, черепаха активна, якщо її тіло ролі гріте (рефлектором, сонцем), - можна спостерігати процес и хпрчунання, способи пересування.
Організація циклічних спостережень.
Розглянемо приблизний перелік спостережень за птахами :і дітьми різних вікових груп.
Друга молодша група.
Спостереження 1. Ознайомлення з птахом.
Ознайомити з птахом, внесеним у куточок природи, повідо- мпти його назву. Звернути увагу на те, що він красивий, веселий, живе її клітці, жішво скаче і щебече.
Спостереження 2. Що птах їсть.
І Іокігшти, що птаха годують сумішшю зерен (зерна дрібні,
и кольору), тертою морквою, крихтами сиру, яйця, дають
моду. ІСорм ісладуть у годівницю, воду наливають у поїлку. У
ІI I';і МІ г дзьоб, яким він клює корм і п’є воду.
Спостереження 3. Птаха годують щодня.
І Іротягом декількох днів продемонструвати, що птах жи-
її і і його 'треба годувати щодня з ранку.
('постереження 4. Що птах робить у клітці (завдання).
Спонукати дошкільників до самостійних спостережень - учити помічати різні дії птаха, називати їх.
('постереження 5. Хто піклується про птаха.
Звернути увагу нате, що птах не може сам себе нагодувати. Про нього піклуються люди: дають корм, наливають чисту воду, ЧІП'ТНТЬ клітку.
Укладач
Н.М. Горопаха
Уточнити особливості зовнішнього вигляду птаха: є голова, тулуб, ноги, хвіст, крила. На голові - очі і дзьоб, яким він клює корм, п’є воду. За допомогою лапок скаче по клітці, сидить на жердинці; крилами махає.
Спостереження 7. Як птах купається.
Показати дітям, як птах може купатися у воді, якщо йому поставити купалку: він лапками залазить у воду, присідає, б’є крилами. Йому подобається купатися.
Середня група.
Спостереження 1. Ознайомлення з птахом.
Ознайомити з птахом, що буде жити в куточку природи. Виявити, чим він відрізняється від того, за яким діти спостерігали торік (розміром, забарвленням тощо). Установити риси подібності в зовнішності птахів, - є голова, тулуб, хвіст, крила, ноги; на голові - очі і дзьоб.
Спостереження 2. У яких умовах живе птах.
Ознайомити з умовами утримування птаха: живе в просторій клітці, де є жердинка, пісок і дрібні камінці, годівниця з кормом і поїлка з водою. Показати необхідність таких умов: у великій клітці птах може літати, пурхати, сідати на жердинки; пісок клює, ковтає його; кормом харчується; воду п’є, купається в ній.
Спостереження 3. Хто і як доглядає за птахом.
Показати, що життя птаха залежить від людини: щоб він добре себе почував, був здоровим і веселим, за ним треба доглядати: чистити клітку, просіювати пісок, мити годівницю, не залишати птаха без корму і води. Усе треба робити обережно: птахи дуже полохливі.
Спостереження 4. Як птах поводиться після прибирання (завдання для самостійного спостереження).
Учити дітей помічати особливості поведінки птаха, пов’язувати їх з умовами, що створюються людьми, які доглядають за ним. Заохочувати висловлювання про побачене.
Спостереження 5. Як птах співає (завдання).
Учити дітей самостійно прислухатися до звуків, що видає птах, слухати його спів. Пояснити: спів птаха - його радісний стан, що буває при гарному догляді.
Спостереження 6. Зовнішній вигляд птаха.
Уточнити уявлення про зовнішній вигляд птаха: одна голо- ва, один хвіст, один дзьоб, два крила, дві ноги, двоє очей, багато пір’я, що покриває усе тіло, крім дзьоба і лап. Пера різного кольору, м’які, легенькі.
Спостереження 7. Як птах купається (завдання).
Заохочувати самостійні спостереження дітей і висловлюван- іі)і 111 іо побачене. Учити помічати дії птаха під час купання і щепи и 1.1 по: сидячи пп жердинці, пін укладає дзьобом пір’їнки, І'У III И І І. І Ч , чічіу риться.
('постере чі єн її и ії І Ішіїїці) птахові ноги і крила.
Уточнити функції оргп 111 и пересування птаха: за допомогою ми стрибає по клітці, сидить на жердинці, почухує тіло; за допомогою крил літає, перепурхує з місця на місце, купається У ""ДІ-
Старша група
Спостереження 1. Ознайомлення з новим птахом.
Знайти підмінні риси і риси подібності в зовнішній будові мойого птаха (у порівнянні з птахом попереднього року).
('постереження 2. Умови життя птаха.
Уточнити, які предмети складають умови існування птаха (клітка, жердинки, пісок, корм, вода). Показати значення кожного предмета: у клітці птах живе (це його будинок); на жердинках пін відпочиває, скаче по них; кормом харчується; воду п’є; пісок клює (з його допомогою їжа перетравлюється). Щоб птах був здоровим, веселим, умови, у яких він живе, повинні бути гарні - велика клітка, кілька жердинок, чистий пісок і чиста вода, різноманітні корми: зерносуміш, м’які корми (сир, яйце, морква), зелень (букетики трав), мінеральна підгодівля (вугілля, крейда, шкаралупа).
Спостереження 3. Праця чергових - турбота про птаха.
Продемонструвати дітям послідовність виконання чергови- ми трудових дій, обережне поводження біля клітки.
Спостереження 4. Яка зелень краща (завдання).
Продовжувати учити самостійно спостерігати за поведінкою птаха. Запропонувати з’ясувати, як птах буде реагувати на поставлені в клітку коробки з зеленим вівсом і черешками трансі капції, що склює раніше.
Спостереження 5. Які ноги в птаха.
Уточнити особливості будови ніг птаха, їхнє пристосувальне значення: ноги тонкі, угорі покриті пір’ям, унизу - лусочками. На ногах чотири широко розставлених пальці - три вперед, один назад (у папуги два вперед і два назад), тому птах стоїть стійко. На пальцях тонкі загнуті гострі пазурі, за допомогою яких птах легко утримується на гілках і жердинках.
Спостереження 6. Чи є в птаха шия.
Показати, що коротка, майже непомітна шия птаха може витягатися, і тоді її добре видно. За допомогою шиї птах легко повертає голову в різні сторони й усе помічає.
Спостереження 7. Чи чує птах.
Показати, як птах реагує на звуки, повідомити, що він добре чує: вуха розташовані з боків голови під пір’ям — їх не видно. На звук птах повертає голову, замовкає, перестає їсти, прислухається. Несподіваних голосних звуків боїться.
Спостереження 8. Коли співає птах (завдання).
Запропонувати дітям самостійно з’ясувати, коли співає птах: до їжі (купання) або після, у похмуру або сонячну погоду, які видає звуки, чи приємно їх слухати, чи відрізняються його трелі від співу інших птахів.
Спостереження 9. Як птах відпочиває і спить.
Показати, як птах відпочиває, сидячи на жердинці, міцно обхопивши її пальцями. При цьому він розпушує пір’я і закриває очі. Засипаючи, птах ховає голову під крило, у сні міцно тримається за жердинку.
Аналогічно організовується цикл спостережень за птахами (парою хвилястих папуг) у підготовчій до школи групі. Вони включають розглядання й уточнення зовнішніх особливостей птаха, детальне ознайомлення зі способами пересування по землі і повітрю, із властивостями пір’я (махових, пухових пер), їх розташуванням на тілі, різним призначенням (для маху - опори на повітрі - і для обігріву).
Дошкільникам цього віку цікаво спостерігати за механізмом зльоту і посадки птаха (хвіст і крила розкриваються віялом).
Кілька спостережень присвячується питанням спілкування папуг один з одним і людей з папугами, їхньому прирученню і навчанню.
Особливий цикл спостережень у цій групі пов’язаний з появою потомства в папуг. Звертається увага на гніздування, висиджування яєць і вигодовування пташенят.
В усіх вікових групах проводяться спостереження за птахами на ділянці. Діти учаться розрізняти їх за розміром, кольором оперення, лементом; спостерігають за поведінкою у природній обстановці (як птахи пересуваються по землі, як літають, як купаються в піску і калюжах, що клюють, куди сідають дня відпочинку).
Ти І II М ЧИНОМ, ІірОІІОІІОВЛНІ цикли спостережень — це конкретизована дл я кожного віку єдинії система уявлень про птахів. Протягом чотирьох років діти ознайомлюються з зовнішньою Оудовою, поводі и кою птахів, умовами їхнього життя. Слід заз- пачити, що при цьому об’єкти розглядаються як єдине ціле й у деталях. У кожній віковій групі спостереження починається з загального огляду птаха. Потім йде ознайомлення з конкретними частинами його тіла, із зовнішніми органами і, що особні во важливо, їх функціями. Від загального, первісного (у другій молодшій групі), ще недиференційованого, дитина просувається до поступової і всенаростаючої деталізації, на основі якої в завершальному циклі (підготовча до школи група) вона знову приходить до загального, але вже якісно нового, насиченого знанням конкретних «деталей», розумінням їхніх властивостей і призначення. Таке уявлення забезпечує можливість повноцінного усвідомлення пристосувального взаємозв’язку і ні рн п и (кон кретно птаха) із середовищем, у якому вона живе (для птахів - пристосованість до наземно-повітряного способу життя і певної кліматичної зони).
Розглянемо викладене на нашому прикладі. Спостереження І і 4 у другій молодшій групі - це перше сприйняття птаха: зовнішніх особливостей, що дозволяють виділити його серед інших представників тваринного світу. Одночасно відбувається вичленовування поведінки (на прикладі будь-яких дій) як ознаки, у цілому властивої живим істотам (на відміну від птаха- іграшки або птаха, зображеного на картинці).
Спостереження 2,3,5- перше ознайомлення з двома найти повнішими умовами життя птаха - їжею і водою. Спостере-
ження з різних боків підводять до їх розуміння: перерахування і показ того, що треба давати пернатим (2); їхня годівля - обов’язковий щоденний процес (3), що залежить від людей (5).
Початкові знання про умови життя птаха невеликі, але вони допомагають формувати ставлення дітей до живого об’єкта, і тому їх можна назвати екологічними.
Спостереження б — перша «деталізація» недиференційова- ного цілого: діти знаходять і фіксують зорово частини тіла (голова, хвіст тощо). Це необхідно для того, щоб показати різні функції органів, а потім їхню взаємодію. У спостереженні 2 дошкільники бачать, для чого потрібний дзьоб: птах клює покладений йому корм, п’є воду. Діти розуміють, що ця «деталь» птахові потрібна: без неї він не може харчуватися.
У спостереженні 7 дошкільники ознайомлюються з цікавою поведінкою мешканця клітки - купанням. Птах робить це інакше, не так, як людина, тому його дії викликають подив і як наслідок пізнавальний інтерес. Діти дізнаються про одну з функцій крил (поки не найголовнішу) - птах купається, ляскаючи ними по воді.
У середній групі спостереження 1-і загальне ознайомлення з новим пернатим, і детальний розгляд усіх його зовнішніх особливостей. Об’єкт важливо порівняти з уже знайомим - це допоможе уточнити, закріпити наявні знання і відзначити нові відмінні ознаки.
У спостереженні 6 виявлені особливості птаха піддаються «математичному аналізові»: діти з’ясовують, скільки в нього крил, ніг, пір’я та ін. Чотирирічним дошкільникам, що уміють рахувати більш ніж до двох, цікаво довідатися, що дзьоб і хвіст у птаха один, очі, ноги і крила - по двох, а от пір’я багато.
Спостереження 8 пропонує уточнити функції вже добре знайомих частин тіла пернатих — ніг і крил. Називаючи дії, що птах робить ногами (сидить на жердинці, скаче по ній, почухує тіло), крилами (махає, ляскає по воді), діти уточнюють, що ці частини тіла багатофункціональні і є органами пересування по повітрі і твердій опорі. Стає зрозумілою їхня велика різниця в будові і те, що ці органи парні: з одним крилом не полетиш, на одній нозі далеко не доскачеш. Знову спостерігаючи за купан - пям птаха (7), діти детально уточнюють, як він це робить, відзна- чають, що процедура йому подобається. Одночасно бачать ще одну функцію дзьоба — чистить пір’їнки, укладає їх.
У середній групі продовжується розширення уявлень про умови життя птахів (спостереження 2, 5). Діти ознайомлюються з усіма компонентами штучно створеного для пернатих середовища: простора клітка, жердинки, пісок, корм, вода. Дізнаються, яким чином такі умови задовольняють життєві потреби птаха і як відображаються на його самопочутті, яке значення має праця людей по догляду за ним (спостереження 3, 4, 5).
У старім і іі грумі продовжується уточнення уявлень про зовнішню будоиу птаха (спостереження І), про функціонування окремих органів, що забезпечують пернатим швидке орієнту- няппя и навколишньому оточенні, що в остаточному підсумку зв’язане з їхнім виживанням. Спеціальне розглядання шиї маленького птаха (спостереження 6) яскраво демонструє загальні форми пристосованості до життя у певних умовах. Діти виявляють, що в птаха шия майже непомітна, але її добре видно, коли птах піднімає голову, кудись заглядає. Шия рухлива, що дає можливість швидко і легко повертати голову в потрібному напрямку і вчасно помічати небезпеку. Під час спостереження дітям можна нагадати, Що в риб шиї немає: голова переходить відразу в тулуб, тому повертатися вони можуть тільки всім тілом. Після спостереження доцільно поговорити про тварин, у яких довга шия (гусак, лебідь, чапля, жираф), підкреслити, що в цьому випадку шия виконує ще одну функцію - допомагає діставати корм із глибини (з-під води) або з висоти (листя на деревах).
Спостереження 7 зв’язане з попереднім. Воно допомагає установити, що птах добре чує: уньогоєвуха, хоча їх і не видно. Слух птаха виявляється поворотом його голови на звук. Таким чином діти дізнаються, що розташовані з боків голови очі, вуха завдяки рухливій шиї дозволяють птахові добре орієнтуватися в навколишньому оточенні: помічати небезпеку, бачити корм, матеріал для влаштування гнізда.
Під час спостережень вихователь допомагає дошкільникам зрозуміти, що птах добре помічає усе, що відбувається навколо.
$ умовах дитячого садка його можуть лякати гучні, рухливі ігри,
великі іграшки, що близько піднесені до клітки. Знання про особливості птаха, способи його реагування спрямовані на формування гуманного ставлення до живих істот.
У спостереженні 5 діти ознайомлюються з пристосувальними особливостями в будові ніг птаха: бачать, як розташування пальців (уперед, назад, у боки) забезпечує йому стійкість (широку площу опори) при ходьбі; довгі, що легко згинаються, пальці з гострими пазурами дозволяють обхоплювати й утримуватися на гілках будь-якої товщини. Спостереження 9 дозволяє зрозуміти, як пернаті відпочивають і сплять сидячи на жердинці. Звичайно дошкільники бачать птаха тільки в активному стані, тому вечірнє спостереження при виключеному освітленні і повній тиші дасть можливість їм зрозуміти, що все живе має потребу в спокої і для цього потрібні спеціальні умови (у даному випадку темрява і тиша). Діти звернуть увагу: ноги в птаха не такі вже слабкі, якщо він може спати не лягаючи, як це робить людина або багато тварин.
Цілий ряд спостережень (2, 3, 4, 8) поглиблює уявлення про умови життя пернатих, ознайомлює з атрибутами догляду за ними. Звідси випливають вимоги до якості догляду: наприклад, птахові, що живе в клітці, потрібний не будь-який корм, а визначений. Крім того, повинна дотримуватися розмаїтість раціону (зерносуміш, м’які корми, зелень, шматочки фруктів, мінеральна підгодівля тощо). Під час цих спостережень важливо навчити дітей бачити, як птах реагує на створені для нього умови, який корм клює в першу чергу і з’їдає до кінця, який залишає, якій зелені надає перевагу, як реагує на чисту воду, пісок тощо. Дошкільники повинні зрозуміти: гарний стан птаха, веселе щебетання цілком залежать від якості догляду. У процесі спостережень даються знання, що дозволяють формувати усві- домленість трудових дій і зміст гуманного ставлення до тварини.
У підготовчій до школи групі діти спостерігають особливості птаха, пов’язані з польотом: розглядають його пір’я; виявляють, що воно різне за забарвленням, довжиною, характером розташування. Така відмінність пов’язана з різним його призначенням. Найбільш довгі і щільні пера - на крилах і хвості. Діти спостерігають, як змінюється силует птаха, коли він сидить або ходить зі складеними крилами і коли знаходиться в польоті. Відзначають, що більша поверхня крил і хвоста створим ті,гн за рахунок того, що пера можуть складатися і розкриватися як віяло.
.V кожній віковій групі цикл спостережень за птахами в куточку природи доповнюють спостереження за їхніми родичами на ділянці. Діти учаться розпізнавати видове різноманіття пернатих - у цьому відмінність змісту спостережень на ділянці. Дошкільники дізнаються, що роблять птахи у при- I >< .11II11) о(іс ПШОНЦІ, як вони поводяться в різних ситуаціях (що и чинні і.. їм, купаються а калюжах і піску, як ходять або скачуть III) землі, ЯКІ ІЮІШ полохливі іі обережні). Особливе значення мають < попере і еііпя за польотом птахів у повітряному просторі, зльотом і приземленням.
Мол, па сказати, що цикли спостережень у куточку природи і па ділянці дитячого садка доповнюють один одного і дозво- ля к тть створити в уявленні дітей досить повну картину про житія пернатих: про характер їхнього взаємозв’язку із середовищем існування (як при штучному утримуванні, так і в природ- пих умовах), про вирощування потомства і різноманіття видів.
Таким чином, цикли спостережень, показані на прикладі птахів, <■ важливим засобом систематичного формування уяв- пепь про різноманітні особливості життя тварин.
11,икни гпоетережопь за рослинами мають свою специфіку.
ч варто її панувати відразу за цілою групою (наприклад, закім-
іі.і їм и м 11 і и м минами, квітами на клумбі). Такі цикли містять
о і > 11111 к ні. -те peace пня (порівняння листя колеусу і баль-
шмшу, хоііі і традесканції), включають елементарну дослідним, і.ку роботу (розворот рослин на 180 , щоб простежити пово- р<>т л мстя до світла). Цикли можуть бути скомпоновані різними способами важливо, щоб вони включали такі показники: залі ,і, и їсть росту і розвитку рослин від наявності або відсутності необхідних факторів зовнішнього середовища, вплив на них мюдпип. У цьому випадку цикли спостережень також будуть виконувати функцію засобу екологічного виховання дошкільників.
(І Іиколаева С. Наблюдая - познаём // Дошкольное воспитание. - ІІНН № 1.-С. 4-10).
Г. МАЗУРІ НА
