Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мет озн дітей з прир горопаха.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Спостерігаючи - пізнаємо

Серед різноманітних методів екологічного виховання до­шкільників головне місце варто відвести спостереженню.

Правильна організація спостережень забезпечує формуван­ня і розвиток у дітей виразних уявлень про тварин і рослини, про сезонні зміни в природі.

Зміст спостережень за живими об’єктами куточка природи

і ділянки дитячого садка складається з таких моментів: розг­лядання зовнішніх особливостей будови рослин і тварин; спос­тереження за їхніми проявами (способами функціонування); виявлення залежності стану живої істоти від наявності або відсутності необхідних умов (у тому числі і тих, котрі створю­ються працею людей).

її усіх групах дитячого садка, починаючи з молодших, до- шкільники ознайомлюються з рослинами, що є в групі і на ділян-

ііі Поїш розглядають дерева, трави, кімнатні рослини, учаться і розрізнити III характерними ознаками будови (формою і за- пмріпігіїмнм і in іч, і. пі гі її, плоді н) і п рпнильно називати. Спос- і і'і и пі и їм и мі рос іншими, особливо и процесі праці, діти ознай­ом п ю и і їм н і фу и кп,і и ми і х п іх органі н: корі пням рослина утри- му< ТІ.I II ВЗСМІІІ, усмоктує воду і ПОЖИВНІ речовини, ЩО ПО стеб- 'iv (< і < > ПГ »у poll і) (Ідуть до листя, квітів, плодів. Листя потрібне, ІЦОҐ) поглинати світло. На місці квітів з’являються плоди, у яких до.чрінае. насіння - це майбутні нові рослини. Знання функцій окремих органів забезпечує розуміння взаємозалежної роботи живого організму в цілому.

Різний стан дерев і кущів, поява і зникнення трав’янистої рослинності II теплий і холодний час року дозволяють у процесі спостережеш, сформувати п дітей виразні уявлення про за- не,і МІСТІ, життя рослин під комплексу зовнішніх умов.

Зміс том спостережеш, :іл тваринами с їхні зовнішні особли­вім ті (Пудовії), способи функціонування (поведінка), компонен-

  1. и і . рі діипіщії існування, прояву пристосувального взаємозв’-

  2. псу і.і середовищем, характер взаємин людини з тваринами.

Крім змісту, надзвичайно важливо визначити організацій­но-методичну форму проведення спостережень. У практиці дошкільного виховання склався традиційний тип заняття, на иному здіііспюється розглядання певної тварини або рослини. Мета такого заняття - ознайомити з усіма характерними риса­ми живого об’єкта, повідомити способи догляду за ним. Як пра­вило, дітям дається вичерпна інформація, і надалі нових відо­мостей про нього вони не одержують. Контакт із новою живою Істотою, поміщеною в куточку природи, здійснюється лише через трудові дії під час догляду за нею. У плані екологічного и 11 >. і пт и п я такий спосіб пізнання малоефективний, тому що не

забезпечує поступового нагромадження відомостей і система­тичного їхнього поглиблення, не дозволяє достатньою мірою простежити залежність стану живої істоти від факторів навко­лишнього середовища, не приводить дітей до розуміння необ­хідності виконувати трудові обов’язки, у результаті яких ство­рюються повноцінні умови для існування тварини або рослини.

Таким чином, заняття-спостереження не забезпечує достат­ньою мірою формування в дітей усвідомленого ставлення до об’єктів природи.

Багаторічна практика переконує в ефективності іншого підходу до організації пізнавальної діяльності дошкільників. Його суть - проведення поза заняттями циклу спостережень на одну тему. Кожен окремий цикл - це ряд взаємозалежних спос­тережень за конкретним об’єктом куточка природи або ділян­ки. Кожне спостереження має свою мету і певний (несхожий з іншими) зміст. У комплексі спостережень одного циклу в до­шкільників формуються різнобічні і систематизовані знання про рослини або тварин.

У чому ж переваги циклу спостережень перед заняттям, на якому відбувається розглядання об’єкта? Вони очевидні і зво­дяться до наступного. У циклі здійснюється розподіл всього обсягу знань на «порції», що забезпечує поступове, а виходить, більш надійне їхнє засвоєння. Кожне наступне спостереження дозволяє демонструвати нові особливості вже знайомого об’єкта, розширювати й уточнювати наявні уявлення. Саме багаторазо­ве (але з різною метою) звертання до того самого об’єкта формує в дітей стійкий інтерес до нього, у результаті чого виникає по­треба в нових (що особливо цінно) самостійних спостереженнях.

При організації спостережень важливими є такі моменти:

Компактне проведення циклу. Одне спостереження повин­не йти за іншим без великих розривів у часі. У цьому випадку зміст кожного наступного спостереження, «нашаровуючись» на попередні, зміцнює (уточнює і доповнює) єдину систему знань про об’єкт.

Перевага візуального джерела знань над словесним. Діти повинні одержувати інформацію при безпосередньому розг­ляданні ними об’єкта. Питання і дуже короткі пояснення спо­нукають їх називати побачене. Звідси випливає така вимога: у н ожному конкретному спостереженні повинно одночасно бра­ти участь стЛльки дітей, скільки може розташуватися на­вколо об’єкта (акваріума, клітки з птахом тощо), щоб безпе­решкодно його розглядати. В окремих випадках, коли спосте­реження проводиться на прогулянці, у ньому може брати участь уся група.

Охоплення спостереженнями всіх дітей. Кожне конкрет­ні- «Цім І < • р<< і, < • 1111 >|, якщо його проводити по підгрупах, повто- рІ КІЛЬКИ ршііп.

Опори ни (ІІо./ю,‘ічнІ особливості, видову специфіку тварин

  1. рослин. Для шиі.нішонниих спос тережень необхідно спеціально створювати умови. І Іаприклад, черепаха активна, якщо її тіло ролі гріте (рефлектором, сонцем), - можна спостерігати процес и хпрчунання, способи пересування.

Організація циклічних спостережень.

Розглянемо приблизний перелік спостережень за птахами :і дітьми різних вікових груп.

Друга молодша група.

Спостереження 1. Ознайомлення з птахом.

Ознайомити з птахом, внесеним у куточок природи, повідо- мпти його назву. Звернути увагу на те, що він красивий, весе­лий, живе її клітці, жішво скаче і щебече.

Спостереження 2. Що птах їсть.

І Іокігшти, що птаха годують сумішшю зерен (зерна дрібні,

и кольору), тертою морквою, крихтами сиру, яйця, дають

моду. ІСорм ісладуть у годівницю, воду наливають у поїлку. У

ІI I';і МІ г дзьоб, яким він клює корм і п’є воду.

Спостереження 3. Птаха годують щодня.

І Іротягом декількох днів продемонструвати, що птах жи-

  1. її і і його 'треба годувати щодня з ранку.

('постереження 4. Що птах робить у клітці (завдання).

Спонукати дошкільників до самостійних спостережень - учити помічати різні дії птаха, називати їх.

('постереження 5. Хто піклується про птаха.

Звернути увагу нате, що птах не може сам себе нагодувати. Про нього піклуються люди: дають корм, наливають чисту воду, ЧІП'ТНТЬ клітку.

Укладач Н.М. Горопаха

Спостереження 6. Зовнішній вигляд птаха.

Уточнити особливості зовнішнього вигляду птаха: є голова, тулуб, ноги, хвіст, крила. На голові - очі і дзьоб, яким він клює корм, п’є воду. За допомогою лапок скаче по клітці, сидить на жердинці; крилами махає.

Спостереження 7. Як птах купається.

Показати дітям, як птах може купатися у воді, якщо йому поставити купалку: він лапками залазить у воду, присідає, б’є крилами. Йому подобається купатися.

Середня група.

Спостереження 1. Ознайомлення з птахом.

Ознайомити з птахом, що буде жити в куточку природи. Виявити, чим він відрізняється від того, за яким діти спостері­гали торік (розміром, забарвленням тощо). Установити риси подібності в зовнішності птахів, - є голова, тулуб, хвіст, крила, ноги; на голові - очі і дзьоб.

Спостереження 2. У яких умовах живе птах.

Ознайомити з умовами утримування птаха: живе в про­сторій клітці, де є жердинка, пісок і дрібні камінці, годівниця з кормом і поїлка з водою. Показати необхідність таких умов: у великій клітці птах може літати, пурхати, сідати на жердин­ки; пісок клює, ковтає його; кормом харчується; воду п’є, ку­пається в ній.

Спостереження 3. Хто і як доглядає за птахом.

Показати, що життя птаха залежить від людини: щоб він добре себе почував, був здоровим і веселим, за ним треба догля­дати: чистити клітку, просіювати пісок, мити годівницю, не залишати птаха без корму і води. Усе треба робити обережно: птахи дуже полохливі.

Спостереження 4. Як птах поводиться після прибирання (завдання для самостійного спостереження).

Учити дітей помічати особливості поведінки птаха, пов’я­зувати їх з умовами, що створюються людьми, які доглядають за ним. Заохочувати висловлювання про побачене.

Спостереження 5. Як птах співає (завдання).

Учити дітей самостійно прислухатися до звуків, що видає птах, слухати його спів. Пояснити: спів птаха - його радісний стан, що буває при гарному догляді.

Спостереження 6. Зовнішній вигляд птаха.

Уточнити уявлення про зовнішній вигляд птаха: одна голо- ва, один хвіст, один дзьоб, два крила, дві ноги, двоє очей, багато пір’я, що покриває усе тіло, крім дзьоба і лап. Пера різного ко­льору, м’які, легенькі.

Спостереження 7. Як птах купається (завдання).

Заохочувати самостійні спостереження дітей і висловлюван- іі)і 111 іо побачене. Учити помічати дії птаха під час купання і щепи и 1.1 по: сидячи пп жердинці, пін укладає дзьобом пір’їнки, І'У III И І І. І Ч , чічіу риться.

('постере чі єн її и ії І Ішіїїці) птахові ноги і крила.

Уточнити функції оргп 111 и пересування птаха: за допомо­гою ми стрибає по клітці, сидить на жердинці, почухує тіло; за допомогою крил літає, перепурхує з місця на місце, купається У ""ДІ-

Старша група

Спостереження 1. Ознайомлення з новим птахом.

Знайти підмінні риси і риси подібності в зовнішній будові мойого птаха (у порівнянні з птахом попереднього року).

('постереження 2. Умови життя птаха.

Уточнити, які предмети складають умови існування птаха (клітка, жердинки, пісок, корм, вода). Показати значення кож­ного предмета: у клітці птах живе (це його будинок); на жер­динках пін відпочиває, скаче по них; кормом харчується; воду п’є; пісок клює (з його допомогою їжа перетравлюється). Щоб птах був здоровим, веселим, умови, у яких він живе, повинні бути гарні - велика клітка, кілька жердинок, чистий пісок і чиста вода, різноманітні корми: зерносуміш, м’які корми (сир, яйце, морква), зелень (букетики трав), мінеральна підгодівля (вугілля, крейда, шкаралупа).

Спостереження 3. Праця чергових - турбота про птаха.

Продемонструвати дітям послідовність виконання чергови- ми трудових дій, обережне поводження біля клітки.

Спостереження 4. Яка зелень краща (завдання).

Продовжувати учити самостійно спостерігати за поведін­кою птаха. Запропонувати з’ясувати, як птах буде реагувати на поставлені в клітку коробки з зеленим вівсом і черешками тра­нсі капції, що склює раніше.

Спостереження 5. Які ноги в птаха.

Уточнити особливості будови ніг птаха, їхнє пристосуваль­не значення: ноги тонкі, угорі покриті пір’ям, унизу - лусоч­ками. На ногах чотири широко розставлених пальці - три впе­ред, один назад (у папуги два вперед і два назад), тому птах стоїть стійко. На пальцях тонкі загнуті гострі пазурі, за допомогою яких птах легко утримується на гілках і жердинках.

Спостереження 6. Чи є в птаха шия.

Показати, що коротка, майже непомітна шия птаха може витягатися, і тоді її добре видно. За допомогою шиї птах легко повертає голову в різні сторони й усе помічає.

Спостереження 7. Чи чує птах.

Показати, як птах реагує на звуки, повідомити, що він доб­ре чує: вуха розташовані з боків голови під пір’ям — їх не видно. На звук птах повертає голову, замовкає, перестає їсти, прислу­хається. Несподіваних голосних звуків боїться.

Спостереження 8. Коли співає птах (завдання).

Запропонувати дітям самостійно з’ясувати, коли співає птах: до їжі (купання) або після, у похмуру або сонячну погоду, які видає звуки, чи приємно їх слухати, чи відрізняються його трелі від співу інших птахів.

Спостереження 9. Як птах відпочиває і спить.

Показати, як птах відпочиває, сидячи на жердинці, міцно обхопивши її пальцями. При цьому він розпушує пір’я і закри­ває очі. Засипаючи, птах ховає голову під крило, у сні міцно тримається за жердинку.

Аналогічно організовується цикл спостережень за птахами (парою хвилястих папуг) у підготовчій до школи групі. Вони включають розглядання й уточнення зовнішніх особливостей птаха, детальне ознайомлення зі способами пересування по землі і повітрю, із властивостями пір’я (махових, пухових пер), їх розташуванням на тілі, різним призначенням (для маху - опори на повітрі - і для обігріву).

Дошкільникам цього віку цікаво спостерігати за механізмом зльоту і посадки птаха (хвіст і крила розкриваються віялом).

Кілька спостережень присвячується питанням спілкуван­ня папуг один з одним і людей з папугами, їхньому приручен­ню і навчанню.

Особливий цикл спостережень у цій групі пов’язаний з по­явою потомства в папуг. Звертається увага на гніздування, ви­сиджування яєць і вигодовування пташенят.

В усіх вікових групах проводяться спостереження за птаха­ми на ділянці. Діти учаться розрізняти їх за розміром, кольо­ром оперення, лементом; спостерігають за поведінкою у при­родній обстановці (як птахи пересуваються по землі, як літа­ють, як купаються в піску і калюжах, що клюють, куди сідають дня відпочинку).

Ти І II М ЧИНОМ, ІірОІІОІІОВЛНІ цикли спостережень — це конк­ретизована дл я кожного віку єдинії система уявлень про птахів. Протягом чотирьох років діти ознайомлюються з зовнішньою Оудовою, поводі и кою птахів, умовами їхнього життя. Слід заз- пачити, що при цьому об’єкти розглядаються як єдине ціле й у деталях. У кожній віковій групі спостереження починається з загального огляду птаха. Потім йде ознайомлення з конкрет­ними частинами його тіла, із зовнішніми органами і, що особ­ні во важливо, їх функціями. Від загального, первісного (у другій молодшій групі), ще недиференційованого, дитина про­сувається до поступової і всенаростаючої деталізації, на основі якої в завершальному циклі (підготовча до школи група) вона знову приходить до загального, але вже якісно нового, насиче­ного знанням конкретних «деталей», розумінням їхніх власти­востей і призначення. Таке уявлення забезпечує можливість повноцінного усвідомлення пристосувального взаємозв’язку і ні рн п и (кон кретно птаха) із середовищем, у якому вона живе (для птахів - пристосованість до наземно-повітряного способу життя і певної кліматичної зони).

Розглянемо викладене на нашому прикладі. Спостережен­ня І і 4 у другій молодшій групі - це перше сприйняття птаха: зовнішніх особливостей, що дозволяють виділити його серед інших представників тваринного світу. Одночасно відбуваєть­ся вичленовування поведінки (на прикладі будь-яких дій) як ознаки, у цілому властивої живим істотам (на відміну від птаха- іграшки або птаха, зображеного на картинці).

Спостереження 2,3,5- перше ознайомлення з двома най­ти повнішими умовами життя птаха - їжею і водою. Спостере-

ження з різних боків підводять до їх розуміння: перерахування і показ того, що треба давати пернатим (2); їхня годівля - обо­в’язковий щоденний процес (3), що залежить від людей (5).

Початкові знання про умови життя птаха невеликі, але вони допомагають формувати ставлення дітей до живого об’єкта, і тому їх можна назвати екологічними.

Спостереження б — перша «деталізація» недиференційова- ного цілого: діти знаходять і фіксують зорово частини тіла (го­лова, хвіст тощо). Це необхідно для того, щоб показати різні функції органів, а потім їхню взаємодію. У спостереженні 2 дошкільники бачать, для чого потрібний дзьоб: птах клює по­кладений йому корм, п’є воду. Діти розуміють, що ця «деталь» птахові потрібна: без неї він не може харчуватися.

У спостереженні 7 дошкільники ознайомлюються з ціка­вою поведінкою мешканця клітки - купанням. Птах робить це інакше, не так, як людина, тому його дії викликають подив і як наслідок пізнавальний інтерес. Діти дізнаються про одну з функцій крил (поки не найголовнішу) - птах купається, ляска­ючи ними по воді.

У середній групі спостереження 1-і загальне ознайомлен­ня з новим пернатим, і детальний розгляд усіх його зовнішніх особливостей. Об’єкт важливо порівняти з уже знайомим - це допоможе уточнити, закріпити наявні знання і відзначити нові відмінні ознаки.

У спостереженні 6 виявлені особливості птаха піддаються «математичному аналізові»: діти з’ясовують, скільки в нього крил, ніг, пір’я та ін. Чотирирічним дошкільникам, що уміють рахувати більш ніж до двох, цікаво довідатися, що дзьоб і хвіст у птаха один, очі, ноги і крила - по двох, а от пір’я багато.

Спостереження 8 пропонує уточнити функції вже добре знайомих частин тіла пернатих — ніг і крил. Називаючи дії, що птах робить ногами (сидить на жердинці, скаче по ній, почухує тіло), крилами (махає, ляскає по воді), діти уточнюють, що ці частини тіла багатофункціональні і є органами пересування по повітрі і твердій опорі. Стає зрозумілою їхня велика різниця в будові і те, що ці органи парні: з одним крилом не полетиш, на одній нозі далеко не доскачеш. Знову спостерігаючи за купан - пям птаха (7), діти детально уточнюють, як він це робить, відзна- чають, що процедура йому подобається. Одночасно бачать ще одну функцію дзьоба — чистить пір’їнки, укладає їх.

У середній групі продовжується розширення уявлень про умови життя птахів (спостереження 2, 5). Діти ознайомлюють­ся з усіма компонентами штучно створеного для пернатих сере­довища: простора клітка, жердинки, пісок, корм, вода. Дізна­ються, яким чином такі умови задовольняють життєві потреби птаха і як відображаються на його самопочутті, яке значення має праця людей по догляду за ним (спостереження 3, 4, 5).

У старім і іі грумі продовжується уточнення уявлень про зов­нішню будоиу птаха (спостереження І), про функціонування окремих органів, що забезпечують пернатим швидке орієнту- няппя и навколишньому оточенні, що в остаточному підсумку зв’язане з їхнім виживанням. Спеціальне розглядання шиї ма­ленького птаха (спостереження 6) яскраво демонструє загальні форми пристосованості до життя у певних умовах. Діти виявля­ють, що в птаха шия майже непомітна, але її добре видно, коли птах піднімає голову, кудись заглядає. Шия рухлива, що дає можливість швидко і легко повертати голову в потрібному на­прямку і вчасно помічати небезпеку. Під час спостереження дітям можна нагадати, Що в риб шиї немає: голова переходить відразу в тулуб, тому повертатися вони можуть тільки всім тілом. Після спостереження доцільно поговорити про тварин, у яких довга шия (гусак, лебідь, чапля, жираф), підкреслити, що в цьо­му випадку шия виконує ще одну функцію - допомагає дістава­ти корм із глибини (з-під води) або з висоти (листя на деревах).

Спостереження 7 зв’язане з попереднім. Воно допомагає установити, що птах добре чує: уньогоєвуха, хоча їх і не видно. Слух птаха виявляється поворотом його голови на звук. Таким чином діти дізнаються, що розташовані з боків голови очі, вуха завдяки рухливій шиї дозволяють птахові добре орієнтуватися в навколишньому оточенні: помічати небезпеку, бачити корм, матеріал для влаштування гнізда.

Під час спостережень вихователь допомагає дошкільникам зрозуміти, що птах добре помічає усе, що відбувається навколо.

  1. $ умовах дитячого садка його можуть лякати гучні, рухливі ігри,

великі іграшки, що близько піднесені до клітки. Знання про особливості птаха, способи його реагування спрямовані на фор­мування гуманного ставлення до живих істот.

У спостереженні 5 діти ознайомлюються з пристосуваль­ними особливостями в будові ніг птаха: бачать, як розташуван­ня пальців (уперед, назад, у боки) забезпечує йому стійкість (широку площу опори) при ходьбі; довгі, що легко згинаються, пальці з гострими пазурами дозволяють обхоплювати й утриму­ватися на гілках будь-якої товщини. Спостереження 9 дозволяє зрозуміти, як пернаті відпочивають і сплять сидячи на жер­динці. Звичайно дошкільники бачать птаха тільки в активному стані, тому вечірнє спостереження при виключеному освітленні і повній тиші дасть можливість їм зрозуміти, що все живе має потребу в спокої і для цього потрібні спеціальні умови (у даному випадку темрява і тиша). Діти звернуть увагу: ноги в птаха не такі вже слабкі, якщо він може спати не лягаючи, як це робить людина або багато тварин.

Цілий ряд спостережень (2, 3, 4, 8) поглиблює уявлення про умови життя пернатих, ознайомлює з атрибутами догляду за ними. Звідси випливають вимоги до якості догляду: наприк­лад, птахові, що живе в клітці, потрібний не будь-який корм, а визначений. Крім того, повинна дотримуватися розмаїтість ра­ціону (зерносуміш, м’які корми, зелень, шматочки фруктів, мінеральна підгодівля тощо). Під час цих спостережень важливо навчити дітей бачити, як птах реагує на створені для нього умо­ви, який корм клює в першу чергу і з’їдає до кінця, який зали­шає, якій зелені надає перевагу, як реагує на чисту воду, пісок тощо. Дошкільники повинні зрозуміти: гарний стан птаха, ве­селе щебетання цілком залежать від якості догляду. У процесі спостережень даються знання, що дозволяють формувати усві- домленість трудових дій і зміст гуманного ставлення до тварини.

У підготовчій до школи групі діти спостерігають особли­вості птаха, пов’язані з польотом: розглядають його пір’я; вияв­ляють, що воно різне за забарвленням, довжиною, характером розташування. Така відмінність пов’язана з різним його при­значенням. Найбільш довгі і щільні пера - на крилах і хвості. Діти спостерігають, як змінюється силует птаха, коли він си­дить або ходить зі складеними крилами і коли знаходиться в польоті. Відзначають, що більша поверхня крил і хвоста ство­рим ті,гн за рахунок того, що пера можуть складатися і розкри­ватися як віяло.

.V кожній віковій групі цикл спостережень за птахами в куточку природи доповнюють спостереження за їхніми роди­чами на ділянці. Діти учаться розпізнавати видове різноманіт­тя пернатих - у цьому відмінність змісту спостережень на ділянці. Дошкільники дізнаються, що роблять птахи у при- I >< .11II11) о(іс ПШОНЦІ, як вони поводяться в різних ситуаціях (що и чинні і.. їм, купаються а калюжах і піску, як ходять або скачуть III) землі, ЯКІ ІЮІШ полохливі іі обережні). Особливе значення мають < попере і еііпя за польотом птахів у повітряному про­сторі, зльотом і приземленням.

Мол, па сказати, що цикли спостережень у куточку приро­ди і па ділянці дитячого садка доповнюють один одного і дозво- ля к тть створити в уявленні дітей досить повну картину про жит­ія пернатих: про характер їхнього взаємозв’язку із середови­щем існування (як при штучному утримуванні, так і в природ- пих умовах), про вирощування потомства і різноманіття видів.

Таким чином, цикли спостережень, показані на прикладі птахів, <■ важливим засобом систематичного формування уяв- пепь про різноманітні особливості життя тварин.

11,икни гпоетережопь за рослинами мають свою специфіку.

  1. ч варто її панувати відразу за цілою групою (наприклад, закім-

іі.і їм и м 11 і и м минами, квітами на клумбі). Такі цикли містять

  1. о і > 11111 к ні. -те peace пня (порівняння листя колеусу і баль-

шмшу, хоііі і традесканції), включають елементарну дослід­ним, і.ку роботу (розворот рослин на 180 , щоб простежити пово- р<>т л мстя до світла). Цикли можуть бути скомпоновані різними способами важливо, щоб вони включали такі показники: за­лі ,і, и їсть росту і розвитку рослин від наявності або відсутності необхідних факторів зовнішнього середовища, вплив на них мюдпип. У цьому випадку цикли спостережень також будуть виконувати функцію засобу екологічного виховання дошкіль­ників.

(І Іиколаева С. Наблюдая - познаём // Дошкольное воспитание. - ІІНН № 1.-С. 4-10).

Г. МАЗУРІ НА