Ознайомлення з рослинним світом

Потреби рослин у воді.

Завдання. Формувати у дітей уявлення про залежність ста­ну рослин від вологості ґрунту: без води рослина жити не може, при нестачі води листочки стають м’якими, опускаються, ник­нуть, в’януть. Щоб рослині вистачало води, її слід поливати.

Вчити дітей визначати ступінь задоволення потреб рослини у под і за рівнем вологості ґрунту і станом листків, стебла. Розви- иати інтерес до об’єктів живої природи, спостережливість.

Початком спостереження має стати проблемна ситуація, в якій діти відповідають на запитання такого характеру: чи всі рослини почувають себе добре після вихідних (святкових) днів? Чому? З чого це видно? Як це перевірити? Після поливання про­нести порівняльне спостереження за цими ж рослинами і підмітити зміни, які сталися.

Дослід І. У дві однакові посудини покласти по дві однакові квасолини. Одну ³ посудин наповнити водою так, щоб квасоли­ни занурились у неї.

11. ід час спостереження запитати: як змінились квасолини? Що з’явилося на насінинах, занурених у воду? Чому? Куди спря­мовані корінці? Чому постійно треба доливати воду? Чим вби­рає рослина воду? і т. д.

<...> Закріпити і поглибити сформовані уявлення доцільно під час догляду за рослинами городу і квітника.

Потреба рослин у поживності ґрунту.

Завдання. Дати дітям уявлення про те, що у непідживлено- му ґрунті рослини погано ростуть: у них стає довгим і тонким стебло, дрібними, блідими листки, майже не утворюється квітка, на них розмножуються шкідники. Такі рослини не жи­вуть довго. Щоб рослина добре росла, її необхідно періодично підживлювати, висаджувати у поживний ґрунт. Вчити дітей встановлювати ступінь поживності ґрунту за зовнішнім вигля­дом рослин.

<...> Дослід 2. Дві цибулини з пророщеними у воді корін­цями висадити у два горщики (один з піском, другий з пожив­ним ґрунтом). Чому цибулини ростуть по-різному? Як забезпе­чити поживність ґрунту? Як можна допомогти рослинам, які висаджені у пісок?

Дослід 3. Посадити у горщики з піском і ґрунтом поперед­ньо пророщену у воді квасолю. Порівняльні спостереження зве­сти до розуміння дітьми поживності ґрунту як умови для росту і розпитку рослин (з’ясування причини швидкого росту однієї і пзсолини і повільного росту іншої; різниці у розмірах листя, його забарвленні).

Старша група Ознайомлення з об’єктами неживої природи

Перехід речовин з твердого стану в рідкий та з рідкого в твердий.

Завдання. Ознайомити дітей з тим, що деякі речовини (лід, смола та ін.) можуть змінювати стан залежно від умов: від на­грівання перетворюються на рідину, а під час охолодження - переходять у твердий стан. Розвивати здатність виділяти за­гальні властивості предметів та залежності між ними при зміні зовнішніх умов.

Дослід 1. Скляні пробірки (можна обрати й інший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробірки у місця з різною температурою повітря. Чому вода надворі перетворилась у лід? Якого кольору лід? Який він на дотик? Запах? Що відбувається з льодом при нагріванні? Чому? Демонструючи на сухій спиртівці дослід, проаналізувати з вихованцями перехід води в різний агрегатний стан в залежності від температури. Ана­логічно можна продемонструвати дослід із смолою.

Дослід 2. У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати. Чому бурульки перетворюються у воду з різною швидкістю? Як можна приско­рити цей процес? Чому в морозний день з сонячної сторони даху капає вода? <...>

Перетворення рідин у пару.

Завдання. Ознайомити дітей з явищем переходу рідини в пару і навпаки: при нагріванні лід перетворюється у воду, вода під час кипіння - в пару, а пара, охолоджуючись, перетворюєть­ся у воду. Дати поняття про те, що стан речовин у природі зале­жить від умов їх існування і доцільної діяльності людини. Роз­вивати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами.

<...> Дослід 2. Сушіння лялькової білизни у різну погоду: теплої вітряної, тихої, похмурої, морозної і т. д. За яких умов білизна висохне швидше? Чому чим сильніший мороз, тим швидше висихає білизна? Чому влітку випадають рясні дощі? Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому? Коли дощ на- : 111 ви и >іі. «курячим» або «сліпим»? Чому взимку випадає дощ, а плітку школи йде сніг?

Дослід 3. Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну подою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сон­цем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкри­тою. В кінці прогулянки проаналізувати зміни, які трапились з водою в закритій та відкритій посудинах. Чому рівень води в них різний? Звідки утворились на кришці краплини води? Чому в суху, жарку погоду стає нижчим рівень води в плескаль- ному басейні, обладнанні для ігор з водою, у відкритих водой­мах? Як повертається вода на землю? Що для цього необхідно?

Сніг.

Завдання. Сформувати уявлення про те, що сніг взимку, як і дощ влітку, утворюється з випаруваної води. Розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами не­живої природи, вчити виділяти їх характерні ознаки. <...>

Дослід 2. Зібрати снігову крупу і розглянути її будову. Вона складається з дрібних кристаликів снігу. Чому не рипить круп­ка під ногами? У що вона перетворюється від нагрівання? Чи можуть з крупи утворитися сніжинки? Чому? Як утворюється крупа із сніжинок?

Іній.

Завдання. Дати дітям поняття про таке явище неживої при­роди, як іній. Показати, що іній - це кристалики водяної пари, які утворюються в морозному повітрі. Іній може випадати як в хмарну, так і в ясну зимову погоду. Він затримується на всіх предметах, рослинах, ґрунті. Його утворення залежить від їх температури. Повітря повинно бути теплішим, ніж поверхня цих предметів.

<...> Дослід 1. В морозну погоду, напередодні потепління, прикрити один чи кілька предметів, рослин. Чому на них не утворився іній?

Дослід 2. Запропонувати перевірити, з чого утворились кри­сталики інею, якщо його обережно зняти з поверхні предметів і помістити в тепле приміщення. <...>

Веселка.

Завдання. Дати дітям уявлення про веселку як явище не- ілівої природи. Поглиблювати і розширювати уявлення про и:іін мозллежність явищ, їх характерні особливості.

Поєднуючи з різною інтенсивністю найяскравіші кольори спектру, веселка є цікавим об’єктом для спостереження і дослід­ницької роботи з дітьми на ділянці в літні дні. Слід пояснити малятам, що веселка з’являється на небосхилі після випадання дощу за ясної сонячної погоди (або раптової появи сонця). Дощ випадає з окремих купчасто-дощових хмар, а не з суцільних, шаруватих. Між хмарами є значні проміжки чистого, освітлено­го неба, і, коли сонячне проміння проходить крізь краплини води, воно, заломлюючись, відбивається. З’являється веселка.

Дослід. На ділянці дитячого садка під час розбризкування води в сонячну погоду малята можуть спостерігати крізь скло штучну веселку (стояти слід спиною до сонця).

Ознайомлення з рослинним світом

Функції окремих частин рослин.

Завдання. Уточнити і розширити уявлення дітей про будо­ву рослин, функції їх окремих частин: корені всмоктують воду, поживні речовини, які по стеблах, гілках і стовбурах (у дерев) надходять до листя, квітів, плодів.

Дослід 1. Під час розмноження кімнатних рослин розгля­нути будову кожного живця. Що відсутнє? Що повинно утворю­ватись на рослині, щоб вона могла рости в ґрунті?

Виставити живці у воду, налиту в прозору посудину, і спос­терігати за процесом формування кореня і розвитком пагона. Чому жовкнуть і опадають листки у пеларгонії? Як змінились живці бегонії? Що змінилось у алоє? Чи є зміни у традесканції, сеткреазії тощо? Що трапилось з живцями, які зразу висадили у ґрунт? В обсязі цього досліду закріпити знання про значення інших факторів неживої природи у житті рослин.

Дослід 2. Відібрати два-три пагони судинних рослин (баль­замін) з добре сформованим коренем і вмістити їх у розчин з барвником. Висновки діти роблять самостійно.

Вплив факторів неживої природи на ріст і розвиток рослин

Світло.

Завдання. Розширити та поглибити уявлення дітей про світло (сконцентроване світло випромінює тепло, його промінь можна побачити), про його роль для життя і розвитку рослин.

Дослід 1. Сонячним і злегка туманним ранком спрямувати люстерком промінь світла на дитину так, щоб «зайчик» опи- пився неподалік від її обличчя. Дитина виразно побачить, як від люстерка до неї тягнеться яскравий промінчик. Можна по­казати, як світло відбивається від поверхні води.

Дослід 2. В рамку фільмоскопа вставити відрізаний шмато­чок чорного паперу з отвором 3-5 мм. Включити фільмоскоп, від нього протягнеться тонкий і яскравий промінь світла. Мож­на направити його у ємність з водою і вміщеним у ній люстер­ком. Діти побачать, що, відбившись від люстерка, промінь змінить свій напрямок. Краще ці досліди проводити у затемне­ному приміщенні.

Дослід 3. Сонячним ранком можна спостерігати, як крізь лег­кий туман пробиваються промені світла. У кожному промені доб­ре видно освітлені сонцем частинки туману. Особливо яскраво ви­діляються промені світла, спрямовані назустріч спостерігачеві.

Дослід 4. Запропонувати кільком малятам спрямувати со­нячних «зайчиків» кому-небудь на долоньку. Дитина зразу відчує, що від сонячних «зайчиків» долоні стало тепліше. Зап­ропонувати малятам пригадати, як приємно гріє щічки сонеч­ко, як нагрівається поверхня одягу від сонячного проміння. З’я­сувати, який одяг нагрівається швидше - темного кольору чи світлого. Чому?

Завдання. Пояснити, що для життя і росту рослин необхідні одночасно світло, вода, тепло, поживний ґрунт, а також турбо­тливий догляд. Закріпити навички визначення задоволення потреб рослин у тому чи іншому факторі: при малій освітленості рослини витягуються у бік світла, листя і стебла бліднішають, у бідному на поживні речовини ґрунті рослини ростуть повільно; без тепла насіння не проросте, листя не розпуститься; без води рослини зів’януть.

Дослід 1. Висадити три однакових цибулини: дві виставити в темне місце, одну - на світло. Провести систематичні спосте­реження. Підвести малят до висновку: при нестачі світла паго­ни цибулі стають блідими, витягуються, втрачають аромат, пружність.

Дослід 2. Одну цибулину з темного місця перенести на світло і поставити поряд з вирощуваною з початку досліду. Вис­новки про зміни діти роблять самостійно.

Дослід 3. Другу цибулину з темного місця виставити на світло. Підсумкове спостереження і узагальнення значення світла провести на матеріалі аналізу розвитку трьох цибулин. Підвести дітей до усвідомлення функції окремих частин рос­лин у поглинанні світла.

Дослід 4. Після обстеження кімнатних рослин їх виставля­ють на світло. Через три-п’ять днів фіксують зміни в положенні листків, пагонів, квітів. «На природі» цей дослід можна поста­вити, спостерігаючи за «поведінкою» соняшника.

Дослід 5. Затемнити молоді рослини соняшника листом фанери. Простежити, в якому напрямку будуть орієнтовані квіти рослини порівняно з незатемненими.

Тепло.

Дослід 1. Поставити у приміщення горщики з перенесе­ними з відкритого ґрунту хризантемою, братками садовими, нагідками та ін. Провести порівняльні спостереження за рос­линами, які залишились у квітнику і перенесеними у при­міщення.

Дослід 2. Зрізані гілки дерев і кущів по-різному розвива­ються у вазах з водою. Чому на вікнах з південної сторони гілки вкрилися листками? Як прискорити ріст і розвиток інших рос­лин? Які ще зміни відбуваються на гілках? Гілки з корінням пересадити в ґрунт у горщики або ящики.

Дослід 3. Перенесений з майданчика дерен із стокротками, подорожником, пижмом та іншими рослинами систематично зрошувати. Провести порівняльні спостереження за змінами у рослин під снігом, на відкритому ґрунті та перенесеними у при­міщення. Узагальнити розумінням впливу тепла на життя рослин.

Вологість і поживність ґрунту.

Діти вже оперують певними уявленнями про роль вологи і поживності ґрунту в результаті проведеної роботи в попередніх групах та на основі поглиблення і розширення знань в обсязі перелічених вище дослідів. Слід провести з вихованцями екс­курсії до теплиць та оранжерей, де вони зможуть побачити ком­плексний вплив на рослини всіх факторів одночасно. З цією ж метою слід організувати «город на вікні» у груповій кімнаті чи іншому придатному для такої роботи приміщенні. <...>

Ознайомлення із сезонними явищами в світі рослин і тварин

Осінь.

15ихователь систематизує уявлення малят про послідовність змін у природі восени, розкриває зв’язок між настанням холо­ду і станом рослин, зникненням комах, відльотом птахів, підго­товкою тварин до зими. <...>

Дослід 1. На деревах ділянки дитячого садка розмістити в окремих місцях ловильні пояси для комах. У другій половині жовтня першій половині листопада оглянути складки вільної корп і захищеної поясами. Підвести дітей до висновку: личин­ки короїда, гусінь золотогузки зимують у корі дерев.

Дослід 2. Утримуючи дафній і циклопів, діти спостеріга­ють за їхньою поведінкою в кутку природи дитячого садка та на водоймі восени. Куди вони зникають? Чому? <...>

Зима.

Зимові явища в рослинному світі пов’язані з періодом гли­бокого спокою.

Дослід 1. Передвесняний загар можна спостерігати в другій половині зими за рахунок збільшення сили і тривалості соняч­ного опромінювання. На покритих паперовими або марлевими поясами відрізках кори загар не проявляється. Дослід можна провести на фруктових або декоративних деревах.

Дослід 2. Танення снігу у другій половині зими навколо стовбурі в дерев, які ростуть на добре освітленій частині ділян­ки. Вибрати одне з дерев. Частину його стовбура біля основи прикрити «щитом» з фанери. Чи утвориться навколо стовбура лунка? Чому?

Дослід 3. Узимку відкопати кусок дерну і перенести у при­міщення. Порівняти зміни, які відбулися в дерні, що був пере­несений восени та взимку, з життям рослин під снігом. Запро­понувати зробити висновки про значення тепла, світла, вологи та догляду за рослинами.

Весна.

Істотні зміни в житті рослин і тварин весною пов’язані із збільшенням тривалості світлового дня і підвищенням темпе­ратури повітря.

Дослід 1. Швидкість танення снігу, чистого, брудного, по- і> ритого аркушем білого паперу, чорного або кольорового. Вис­новок діти роблять самостійно.

Дослід 2. Стан рослин, їх розвиток (стокротки, пижмо, по­дорожник, кульбаба тощо) в залежності від місцезнаходження: під снігом, на оголеній ділянці, з сонячної сторони тощо. Вис­новок діти роблять самостійно.

Дослід 3. Лунки біля основ стовбурів дерев, що утворюються від танення снігу (швидкість їх утворення і розміри в залежності від забарвлення стовбура, його величини і місця розташування).

Дослід 4. Ріст і розвиток рослин на перенесеному в примі­щення дерні та на ділянці дитячого садка. Висновки діти роб­лять самостійно.

Дослід 5. Весняний сокорух у клена гостролистого і берези. Чому не набухають бруньки на окремих гілках (травмованих, підсохлих, зрізаних і не поставлених у воду тощо). Закріпити знання про функції кореня і значення води.

Дослід 6. Запилення ранньоквітучих вітрозапильних дерев на ділянці дитячого садка (ліщина, вільха). Марлевими чохли­ками пов’язати окремі гілки в період цвітіння. Через три-чоти- ри тижні порівняти ці гілки з іншими, що ростуть поряд. Що змінилося? Чому?

З настанням тепла висадити у відкритий ґрунт гілки деко­ративних дерев та кущів (верби, каштана, бузку тощо), які про­росли у вазах. Висновок про значення поживного ґрунту для розвитку рослин діти роблять самостійно.

Потепління, розвиток рослинності сприяє активності тварин. На прикладі співіснування рослин і тварин, як і їх негативного взаємовпливу, слід продемонструвати дітям складні зв’язки при- чинно-наслідкової залежності, які існують у природі.

Дослід 1. Вплив порошку із висушеного чистотілу на по­ширення капустяної блохи і попелиць на овочевих культурах, які вирощують діти на городі дитячого садка.

Дослід 2. Обкурювання димом від спалюваного чистотілу городини, плодово-ягідних насаджень від медянки, білана ка­пустяного тощо.

Дослід 3. Використання відвару полину, бузини або воро­нячого ока для охорони кімнатних рослин від шкідників (попе­лиці, щитівки, трипса).

Дослід 4. У три банки вмістити уражені попелицею листки рослин (кімнатних, відкритого ґрунту тощо). В одну банку по­містити семи-п’ятикрапкове сонечко, у другу - червоних му­рашок, а третю - залишити без змін. Що відбулося?

Дослід 5. Спостереження за розвитком жаби з віддавленої з водойми ікри в різних умовах: різна температура води і різний посуд. Як залежить розвиток жаби від зовнішніх умов?

Дослід 6. Між фруктовими деревами висадити пижмо зви­чайне, гіркий полин, деревій. Чому на деревах немає шкідників (метелика-плодожерки, квітогриза, мідянки та ін.)? Восени порівняти плоди різних дерев. Чим вони відрізняються? Чому?

Дослід 7. Для врятування кущів смородини та аґрусу від метелика-вогнівки у мокрий весняний ґрунт висадити пагони бузини. Порівняти ягоди з різних кущів. Чим вони відрізня­ються? Чому?

Досл ід 8. Простежити за розмноженням кімнатних рослин, ягідних кущів живцями. Висіяти насіння полуниці садової. Чим відрізняються рослини, висаджені різним способом?

Літо.

Наявність улітку достатньої кількості вологи, тепла, світла сприяє пишній рослинності, розвитку тваринного світу.

Дослід 1. Спостереження за розвитком перенесених у ґрунт рослин, висіяних у воду або висаджених у ґрунт взимку. Чому вони відрізняються від висіяних восени?

Дослід 2. Вирощування у куточку лісу рижиків під сосною чи ялиною (розкидати під ними шматки шляпок старих грибів). Вирощування білих грибів аналогічним способом під липою. З якими деревами дружать гриби? Чому їх треба шукати в лісі в такому оточенні? Чому грибів не видно з трави?

Дослід 3. У скляну банку з ґрунтом, покритим шматочка­ми листя, соломи, вмістити кілька дощових черв’яків. Чим вони корисні в природі? Висновок діти роблять самостійно.

Дослід 4. Простежити, як мандрує по водних рослинах вго­ру-вниз п’явушник малий, великий. Чому він перестає рухатись, якщо банку закрити склом? Яку користь приносить п’явушник?

Дослід 5. Розглянути, як личинка ручайника ховається від ворогів. Як вона рухається? Що трапиться, якщо чохлик зруй­нувати або вийняти з води?

Дослід 6. З’ясувати, чому павука називають сріблянкою. Чому після руйнування «срібного одягу» павук піднімається на поверхню води?

Висновки за змістом проблемних дослідів діти роблять са­мостійно, а результати фіксують у щоденниках спостережень.

(Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. - К., 1993. -

С. 6-24 ).

Н. ВИНОГРАДОВА