Хід прогулянки.

Під час зборів на прогулянку вихователь говорить: «Зверніть увагу на свій одяг. У всіх рейтузи і теплі шкарпетки, валянки і кофточки. Подивіться: у що одягнена Катруся? У неї тепле паль­то. А у Вови і Кості - шуби, чорні, теплі. В Олі шубка коричне­ва, а у Світлани - біла. Усі діти одягли хутряні шапки, рука­виці, шарфи. Ми всі тепло вдягаємося, тому що на вулиці дуже холодно, морозно, зима. Оленці я зав’яжу пасок тугіше, щоб холодний вітер не піддував, мороз не забирався під шубу. А Саш­кові ремінь затягну. Подивіться уважно один на одного. Всі усе надягли? Сергійку, подивися, чи одягнула Юля рукавиці? Ми із собою сьогодні візьмемо ляльок, нехай погуляють. Вони не змерзнуть, на них теж теплі речі одягнуті: чобітки, рукавиці, шубки, пальта!»

Вийшовши на прогулянку, вихователь звертає увагу дітей на одяг перехожих: «Бачите, дідусь у валянках йде, у хутряній шапці. Він одягся тепліше, щоб мороз його не заморозив. От вона яка, зимонька-зима, холоднеча люта! А от хлопчик біжить, підстрибує, щоб холодно не було. На руках у нього рукавиці, на ногах чобітки! Навколо сніг лежить, укутав він землю, і птахи поховалися у свої гніздечка від холоду. Нікого не видно, усіх розігнала зима холодна. Тільки один вітер гуляє. Послухайте, як він співає: «Уууу! Уууу!» Повторіть, як співає-завиває сер­дитий зимовий вітер. А нам він не страшний. Ми тепло одяг­нені. Не страшний холод і тому, хто працює. Давайте і ми по­працюємо, зробимо снігову гірку для ляльок. Вони будуть ката­тися і теж не змерзнуть!»

Педагог пропонує спочатку згребти сніг в одне місце, а якщо його буде мало, принести ще в цебрах, набираючи його строго до певної позначки. Показує, як правильно набирати сніг, нести його до місця будівлі, не відволікаючись, доводити почату спра­ву до кінця.

Як тільки будівля завершена, діти відносять весь інвентар на місце і починають катати ляльок з гірки. Педагог стежить, щоб діти дотримували черговості, поступалися один одному.

Побачивши, що інтерес дітей до гри слабшає, вихователь організовує нову рухливу гру. Бере на себе роль Діда Мороза, що прийшов з лісу і привів із собою своїх друзів. Дід Мороз по­важно походжає по ділянці і вимовляє співуче: «Я - Мороз - Червоний ніс! Бородою обріс. Я шукаю в лісі друзів. Виходьте швидше! Виходьте, зайчики!»

Діти починають стрибати, як зайчики. Потім вихователь викликає ведмедиків (діти йдуть перевальцем), птахів (усі ма­хають «крильцями»), білок (усі стрибають), лисиць (усі біжать дрібними кроками по площадці).

Після цього діти переходять до самостійної діяльності. <...>

Конспект №8 «Сніжинки летять!»

Г. Черноморцева, вихователь ясел №769

Програмний зміст.

1. Спостереження за снігопадом. Запропонувати дітям роз­глянути сніжинки.

2. Вправа на удосконалювання дихання: подути на сніжинки.

3. Трудові дії: спорудження сніговика. Учити дітей правиль­но носити сніг для будівлі, допомагати товаришам у виконанні трудових дій.

4. Рухлива гра «Закинь у ціль».

5. Індивідуальна робота з Лесиком Д., Вовою X., Севою В. по удосконалюванню навичок метання.

Хід прогулянки.

Діти виходять на прогулянку під час снігопаду. Вихователь говорить: «Подивіться, як повільно кружляють і падають на зем­лю сніжинки. Одні сідають на доріжку, інші - на стіл, треті - на вас. Яка велика сніжинка на рукаві в Марини!» Діти почина­ють розглядати сніжинки на своєму одязі. Педагог пропонує знайти на шубі найбільшу сніжинку, потім найменшу, розгля­нути їх. Потім простягає долоню, на якій станула сніжинка. Читає вірш про зірочку-крихітку, закінчуючи його словами: «Сіла і станула на моїй долоньці». Пропонує малятам витягну­ти руку в рукавиці, а як тільки сяде сніжинка, подути на неї: «Нехай летить».

Під керівництвом вихователя діти споруджують сніговика з великим кошиком для закидання сніжків. Носять цебрами сніг, згрібають його лопатами. Закінчивши роботу, відносять інвентар на місце і починають грати — кидати в кошик снігови­ка сніжки.

(Теплюк С. Работа с детьми на прогулке зимой // Дошколь­ное воспитание. - 1990. — №1. — С. 34-42).

Н. ЛИСЕНКО, д-р пед. наук, Прикарпатський університет ім. В. Стефаника