Екологічний проект «здрастуй, дерево»

<...> Проект «Дерево» уже протягом багатьох літ викорис­товується в освітніх установах нашої країни. Він складається з двох рівнів: проекту «Наше дерево» для дошкільників і проек­ту «Моє дерево» для учнів молодших класів, що забезпечує на­ступність двох початкових щаблів системи безперервної еколо­гічної освіти.

Що таке «екологічний проект»? Насамперед - вирішення певних завдань у процесі дослідження. Масштаб завдань може бути різним, він визначається термінами проведення проекту,

віком і, відповідно, можливостями дітей, змістом освітніх про­грам дошкільної установи (будь-який проект повинен вписува­тися в загальний освітній простір).

Звичайно проект складається з трьох основних етапів.

1. й - підготовчий: постановка мети і завдань, визначення методів дослідження, підготовча робота з педагогами і дошкіль­никами, вибір і підготовка устаткування і матеріалів.

2. й — власне дослідницький: пошук відповідей на постав­лені запитання.

3. й — заключний: узагальнення результатів роботи, їхній аналіз, формулювання висновків і, по можливості, складання рекомендацій для практичних працівників.

Проекти можуть бути короткостроковими і довгострокови­ми: їхня тривалість визначається педагогічним колективом дошкільної установи в залежності від розв’язуваних завдань.

У молодшому віці в дітей, як відомо, переважає чуттєве, об­разне сприйняття навколишнього світу, що потрібно враховува­ти при розробці програм, методик проектно-дослідницької діяль­ності. Знання, отримані дітьми на заняттях, допомагають їм під час спостережень самостійно зрозуміти процеси, що відбувають­ся в природі, явища, провести власні дослідження, узагальнити матеріал; сприяють формуванню екологічно грамотної, безпеч­ної для природи і здоров’я людини поведінки. Однак знання за­лишаються лише засобом, а не метою екологічної освіти.

Методика роботи з дітьми в рамках екологічного проекту «Наше дерево» розроблена на основі інтегрованого підходу. У ході реалізації проекту діти ведуть спостереження, експери­ментують, малюють, ліплять, грають, слухають музику, ознай­омлюються з літературними творами, складають свої казки і оповідання.

Учасники проекту. <...> У проекті можуть брати участь діти середньої, старшої і підготовчої до школи груп. Форми і методи роботи педагог вибирає в залежності від їхніх вікових особливо­стей. Діти середнього дошкільного віку, природно, будуть ви­конувати менший обсяг роботи, використовувати найпростіші методи спостережень, узагальнювати результати своїх дослі­джень, в основному у вигляді малюнків і коротеньких опові­дань. Чим старші діти, тим менша керівна роль педагога, тим більший обсяг досліджень, що, як і форми узагальнення мате­ріалу, стають більш різноманітними. До виконання проекту за­лучаються батьки. Добре, якщо дитячий садок зможе налаго­дити контакти з початковою школою, що працює за проектом «Моє дерево».

Терміни проведення - не менше року, тому що дитина по­винна мати можливість простежити зміни в житті дерева в різні сезони. Регулярність проведення спостережень і досліджень залежить від пори року: найчастіше вони проводяться в період зміни сезонів, наприклад у серпні-вересні, жовтні-листопаді, березні квітні (у різних регіонах цей час припадає на різні місяці). Саме в ці періоди найбільш яскраво виражені сезонні зміни в житті природи, у тому числі дерев.

Об’єкт досліджень. Як об’єкт досліджень нами було обране дерево, що обумовлено низкою причин.

1. Дерева оточують нас постійно, однак діти, як правило, майже не звертають на них уваги. Набагато більший інтерес вони виявляють до тварин і квітучих рослин. Крім того, діти часто сприймають рослини, у тому числі і дерева, як неживі об’єкти, оскільки в них немає способів пересування, аналогіч­них тим, що є у тварин.

2. Дерево - прекрасний об’єкт для фенологічних спостере­жеш,. Так, листяні дерева мають яскраво виражені сезонні зміни. Па їхньому прикладі можуть бути наочно розглянуті взаємо­зв’язки рослин з навколишнім середовищем. Нами була роз­роблена методика складання дітьми листів тваринам, що допо­магає зрозуміти зв’язки тварин з навколишнім середовищем. Цей прийом дозволяє в цікавій для дошкільників формі пояс­нити взаємини живих організмів з навколишнім середовищем і один з одним, що дуже важливо з погляду екологічної освіти.

3. З деревом дитині простіше спілкуватися « на рівних », ніж з невеликими (трав’янистими) рослинами, легше уявити його своїм другом.

Рекомендації педагогові по роботі в рамках проекту.

1. Робота повинна бути організована так, щоб кожна дити­на брала участь у ній з бажанням, виявляла ініціативу, почу­вали, що екологічний проект - та діяльність, якою, крім неї, ні хто зайнятися не може.

2. Дітям необхідна свобода вибору. Хтось з дітей (особливо в підготовчій до ніколи групі) може запропонувати щось своє: самостійно поспостерігати за деревом, зробити додаткові малюн­ки тощо. Досвід показав: багато дітей захоплюється спостере­женнями за деревами і не обмежується виконанням завдань вихователя. Свобода вибору реалізується також при визначенні об’єкта досліджень. Дитина повинна відчути, що це саме її де­рево, вона сама його вибрала, воно подобається їй більше від інших. У процесі реалізації проекту деякі зосереджувалися на спостереженнях за сезонними змінами в житті дерева, інші більш детально вивчали сніговий покрив тощо. У питаннях, діях дитини виявляється її індивідуальність. Дослідження, органі­зовані в різних групах, будуть різними. їх цікаво обговорювати, порівнювати. Вихователі, які працюють за проектом, зазнача­ли, що в процесі його реалізації яскраво виявлялися характери дітей, їхні психологічні особливості.

3. Ставтеся до спостережень дітей серйозно. Якнайчасті­ше хваліть за те, що вони помітили перший листок на дереві, нову тріщинку на корі, зміну запаху, звернули увагу на « настрій » дерева після дощу. Діти повинні почувати значимість того, що вони роблять. Похвала дорослого - прекрасний стимул для них.

4. Виявляйте доброзичливе, зацікавлене ставлення до ди­тячих досліджень. Ніколи не говоріть, що дитина зробила щось неправильно, а її висновки помилкові. Це може погасити інте­рес до роботи. Навіть якщо хтось зробив неправильний висно­вок, не акцентуйте на цьому уваги, а за допомогою навідних запитань, ненав’язливо, разом з дитиною проаналізуйте її вис­новок, щоб вона сама зрозуміла, у чому не права. <...>

5. Намагайтеся уникати повчальності, моралізування, га­сел типу «Діти! Ви повинні любити й охороняти дерева, це наші зелені друзі». Діти нічого не повинні - це педагог повинен делі­катно підвести їх до розуміння правил поведінки в природі. Екологічно грамотна поведінка ґрунтується на розумінні, а не на запам’ятовуванні. Точно так само не слід зловживати вира­зами «Не повинні, не робіть, не можна». Постійне їхнє вживан­ня може призвести до прямо протилежного результату <...>.

6. Підтримуйте природний інтерес дитини до природи, її допитливість. Ці якості - запорука успіху реалізації проекту. Іноді здається, що дитина наводить факти, що не стосуються безпосередньо до проблеми. Не кваптеся її переривати! У неї своя логіка, дайте їй можливість усе пояснити, і ви напевно, зрештою, погодитеся з нею.

7. У процесі досліджень повинні бути задіяні всі органи чуттів: і зір, і нюх, іслух, ідотик. Важливо також підтримува­ти і розпинати емоційне ставлення дошкільників до природи. Саме н цьому ні ці діти після відповідної підготовки здатні сприй­няти дерево як живу істоту. Адже й у казках багато рослин по­водяться як живі істоти.

8. Допомагайте дитині бачити незвичайне в повсякденно­му. У процесі вивчення дерева, на яке дитина раніше не зверта­ла уваги, вона відкриває для себе багато несподіваного, нового, незвичайного. Виявляється, дерево буває різним у різну пого­ду, у різний час року, на ньому живе безліч мешканців (комах, птахів) тощо.

9. Роботу в рамках проекту треба вести регулярно, пос­тійно даючи дітям невеликі за обсягом завдання, нехай не­складні. Тільки так можна побачити сезонні зміни в природі, у тому числі й у житті дерева.

10. Необхідно пам’ятати про особистісну орієнтацію, інди­відуальний підхід, що дуже важливі для дошкільників. Дослі­джуючи дерево, їм хочеться довести, що воно найкрасивіше, найкраще, дуже незвичайне. Підтримуйте в них цю впев­неність. Дитина повинна почувати відповідальність за своє де­рево, уміти передати свої враження про природу друзям, бать­кам, вихователям у різних формах: у розповідях, казках, ма­люнках, пластичних етюдах, музиці. Намагайтеся підкреслю­вати особливість, неповторність кожного дерева, про яке розпо­відають діти. Одним можна сказати: «У вашого дерева незви­чайно красиве (або особливо жовте, особливо ажурне) листя»; іншим: «Ваше дерево дуже струнке» тощо.

11. Робота в рамках проекту припускає співробітництво, співтворчість дитини і педагога. Щоб діти відчули це, роз­кажіть їм про свої улюблені дерева, згадайте які-небудь історії, пов’язані з ними.

12. Ніколи не робіть повчальних висновків на основі вис­ловлювань, висновків дитини. Наприклад, якщо вона розпові­дає про своє дбайливе ставлення до дерева, говорить про дружбу з ним, не слід переривати її: «Ось бачиш, Денисе, ти говориш про дружбу, а вчора побився з Лесиком. Виходить, що розпові­даєш про одне, а робиш по-іншому» (це приклад з реального життя). Після таких повчань Денис битися не перестане, але бажання щиро ділитися з вами своїми переживаннями втра­тить. Причому не тільки він, але й інші діти, що присутні при цій розмові.

13. Розвивайте дитячу фантазію. Іноді дошкільники до­повнюють реальні дослідження фантастичними розповідями, причому щиро в них вірять. Не переконуйте їх і не викривайте в неправді: їм просто хочеться придумати що-небудь таке, що зробило б їхнє дерево особливим. Постарайтеся вийти із ситу­ації з гумором.

14. Важливо творчо розвинути ідеї пропонованого проек­ту, розробивши власну методику, додаткові завдання з ураху­ванням особливостей природи, історії вашої місцевості.

15. Намагайтеся залучити до участі в проекті сім'ю дити­ни. Досвід роботи показав, що багато батьків за власною ініціа­тивою підключилися до роботи з дітьми: допомагали вибрати дерево, доглядати за ним, оформляли разом з дітьми альбоми спостережень, саджали дерева, кущі, розповідали про дерева, що самі колись посадили на честь якихось сімейних подій. Та­ким чином, робота в рамках проекту сприяла формуванню і підтримці сімейних традицій, поглибленню спільної роботи дітей і батьків. Багато дорослих з подивом виявили, що дерева - це цікавий об’єкт для спостережень і для розвитку дитини.

Усі наведені вище рекомендації - результат узагальнення багаторічного досвіду роботи автора і педагогів дитячих садів різних регіонів нашої країни.

Підготовка до роботи педагогів дитячого садка. Проведіть у ДНЗ семінар для всіх педагогів, ознайомте їх зі змістом і ме­тодикою, метою і завданнями проекту. Обговоріть, що можуть зробити в рамках проекту вихователі, музичний керівник, інструктор з фізичної культури, педагог з образотворчої діяль­ності й інші фахівці. Визначте терміни роботи в різних групах, нехай кожен вихователь позначить обсяг роботи і методику з урахуванням вікових особливостей дітей. Згадайте, які дерева є у вас на території. Складіть перспективний план роботи ко­лективу на рік.

Основні напрямки роботи працівників дитячого садка можна позначити в такий спосіб.

Старший вихователь — ознайомлення з проектом, навчан­ня вихователів і фахівців методиці роботи, складання перспек­тивного плану, контроль за ходом роботи і консультування пе­дагогів протягом року. Проведення декількох семінарів у році: перед початком проекту, перед початком кожного етапу роботи і по його завершенні.

Вихователь - головна діюча особа в організації роботи, тому що саме він постійно взаємодіє з дітьми: організовує спостере­ження, дослідження на прогулянках, під час екскурсій, дає завдання, залучає батьків, оформляє разом з дітьми результати досліджень, дає їм можливість передавати свої враження через малюнки, проводить бесіди, організовує ігри, складає разом з дітьми казки, розповіді.

Педагог-еколог - разом зі старшим вихователем виконує координуючу роль, співвідносить завдання і зміст проекту з програмою екологічної освіти, консультує вихователів, бере участь у розробці критеріїв оцінки роботи педагогів ДНЗ й у конкурсах на кращий варіант проекту.

Музичний керівник - добирає пісні, танці, інструментальні твори, пов’язані з тематикою проекту; готує з дітьми пластичні етюди.

Педагог із зображувальної діяльності — допомагає дітям ство­рити «портрети» дерев у різні пори року, відтворити настрій де­рев за допомогою різних матеріалів (фарби, воскові крейди тощо), різних технік малювання. Допомагає вихователеві вибрати кар­тини, які можна використовувати в рамках проекту, організовує екскурсії в картинну галерею, консультує батьків.

Інструктор з фізкультури — проводить під час прогулянок рухливі ігри, бере участь з вихователем у проведенні екскурсій.

Найбільший ефект дає навчання вихователів на практиці. Запропонуйте їм об’єднатися в групи по троє-п’ятеро людей і провести основні дослідження в рамках проекту на території

дитячого садка або в найближчому парку. Звіт про цю роботу може бути представлений у різних варіантах. Працюючи з пе­дагогами на семінарах, ми пропонували їм таке.

• Заповнити альбом «Даше дерево»: відзначити результа­ти виконання завдань (учасники семінару розглядали всі аль­боми й обмінювалися своїми враженнями, виділяли найбільш удалі знахідки: малюнки, добір загадок, вибір імен для дерев).

• Зобразити своє дерево в пластичному етюді чи танці, у формі відеокліпу тощо.

• Скласти оповідання або казку про дерево.

• Придумати емблеми, по яких учасники семінару зможуть відгадати, про яке дерево йде мова.

Співробітництво з батьками. Перед початком роботи з про­екту розповісти батькам про його мету і завдання, постарайтеся переконати їх у необхідності допомоги, серйозного ставлення до досліджень дітей (На жаль, далеко не всі батьки розуміють не­обхідність екологічної освіти. Однак робота в рамках проекту виявляється привабливою для багатьох тат і мам, бабусь і дідусів, зближує їх з дітьми. Дуже часто допомога приходить з боку стар­ших братів і сестер). З’ясуйте, які дерева ростуть у них у дворах, на дачних ділянках. Запропонуйте батькам провести з дітьми різноманітні дослідження дерев, ігри під час відпочинку на при­роді, на дачі. А діти підготовчої до школи групи здатні допомага­ти проводити спостереження дітям молодшого дошкільного віку.

Підготовка матеріалів і устаткування. Для проведення дос­ліджень знадобляться: зошит або альбом для оформлення резуль­татів спостережень; олівці, фломастери, воскові крейди, ліній­ка; мотузка, лупи; слайди, фотографії, репродукції картин із зображенням різноманітних дерев; лопатки, дощоміри, паст­ки для ґрунтових тварин; пакувальні матеріали (стаканчики з- під йогурту, сметани тощо) для проведення експериментів; го­дівниці, шпаківні.

Дощоміри. Цей нехитрий пристрій для виміру кількості опадів, що випали, нескладно зробити з великих пластикових пляшок.

Зніміть пробку, розріжте пляшку навпіл, переверніть верх­ню частину горлечком униз (вийде лійка) і вставте в нижню по­ловину. Вода буде стікати по стінках ємності і збиратися на дні.

Для безпеки краще заклеїти гострі краї пляшки клейкою стрічкою. Можна нанести на стінки дощоміра шкалу (кольорові стрічечки - для молодших дітей або ж цифри - для старших).

Пастки для ґрунтових тварин також виготовляються з пла­стикових пляшок. Розріжте пляшку навпіл, обмотайте краї нижньої частини ізоляційною стрічкою.

Чарівний мішечок для гри «Угадай, що в мішечку». Викори­стовується під час досліджень, екскурсій для визначення пред­меті в па дотик (наприклад, жолудів, ягід горобини тощо).

Шухляда відчуттів. Призначена для тих же цілей. Її зас­тосування доцільне в групових приміщеннях, екологічному класі, лабораторії. У неї можна покласти більші за розміром предмети, ніж у чарівний мішечок. Для її виготовлення можна взяти ісоробки з-під взуття, посилковий ящик. З боків шухля­ди проробіть два отвори. їхній діаметр повинен бути таким, щоб дитина могла засунути в шухляду руку. До кожного отвору з зовнішньої сторони прикріпіть рукав від старої дитячої кофти. Шухляду можна прикрасити наклейками (краще з зображен­ням пейзажів, тварин, рослин) або обшити красивою тканиною, що приваблює увагу дітей. Час від часу ви будете класти в шух­ляду різні предмети, пов’язані з деревом. Завдання дітей - виз­начити їх на дотик і пояснити, за якими ознаками вони змогли це зробити.

Модель дерева. Якщо є можливість, зробіть модель дерева в групі. Її можна виготовити із сухого старого дерева, із сухих гілок, уткнутих в основу, що служить «стовбуром». А в міні- музеї «Дерево» модель зроблена з «труби», на яку намотаний лінолеум, і сухих гілок. Для молодших дітей підійде панно з тканини з зображенням дерева. Протягом року діти спостеріга­ють за змінами в житті дерев і відображають їх на моделях, тому вам також знадобляться паперові або з тканини листки різного кольору (восени можна зібрати справжні), квітки, плоди, пта­хи, метелики тощо. Зробіть їх разом з дітьми. Листки або квітки прикріплюють до дерев різними способами - наприклад, віша­ють на сухі гілки. До тканинної моделі можна прикріпити їх за допомогою «липучок». Варіанти можуть бути різними. Узим­ку ваше дерево буде стояти голим, навесні на ньому з’являться чистки, квітки, прилетять птахи тощо. Під деревами діти бу­дуй. розміщати тварин, що пов’язані з їх деревом.

Набір «Що потрібно нашому дереву». В міру проведення дослідження виготовте з дітьми плоскі (паперові) або об’ємні зображення об’єктів, які потрібні для життя вашого дерева: со­нечко, листок, дощовий черв’як, метелик, крапелька води тощо. Цей же набір придасться і для проведення свята «День дерева».

Коробки для колекції. Підійде будь-яка коробка, наприк­лад з-під взуття, у яку діти будуть складати всі предмети, по­в’язані з їхнім деревом (плоди, насіння, сухі листки, камінчи­ки, знайдені поруч, шматочки кори тощо).

Література. Проаналізуйте, які книги за даною темати­кою є в дитячому садку, складіть каталог, доберіть вірші, опо­відання, казки, загадки, прислів’я, приказки про дерева.

Робота з дітьми.

Бесіда. Перед початком роботи з проекту проведіть бесіду про дерева. Мета - з’ясувати уявлення дітей про ці рослини, їхнє ставлення до них, зацікавити проблемою. Для цього мож­на використовувати такі запитання.

• Чим дерева відрізняються від інших рослин?

• Які дерева ви знаєте?

• Дерева - живі чи ні? Чому ви так вважаєте?

• Чи багато дерев росте біля нашого дитячого садка? Як вони називаються?

• Чи багато дерев росте біля вашого будинку? Як вони нази­ваються?

• Як ви думаєте, хто саджає дерева в місті (селищі)? Для чого?

• Хто з вас бачив дерева в лісі? А хто їх там саджає?

• Де ви бачили дерева в нашому місті (селищі)?

• Як ви вважаєте, у нашому місті мало чи багато дерев? Об­ґрунтуйте свою точку зору.

• Як ви думаєте, де деревам краще живеться: у лісі чи в місті? Чому ви так вважаєте?

• Як ви думаєте, чи досить уваги люди приділяють дере­вам? А ви особисто? Чи допомагали вам коли-небудь дерева? А ви їм? Наведіть приклади.

• Давайте уявимо, що дерева раптом зникли. Що відбудеть­ся на всій Землі? У нашому місті? Біля нашого дитячого садка? Біля вашого будинку? Чи зміниться тоді що-небудь у нашому житті? А чому дерева можуть зникнути?

Ми наводимо приблизний перелік запитань, ви можете виб­рати ті, котрі, на ваш погляд, найбільш цікаві і доступні для ваших вихованців, і доповнити їх своїми варіантами. У процесі обговорення спрямовуйте думки дітей у потрібне русло, по ходу бесіди узагальнюйте сказане, порівнюйте різні точки зору. По закінченні обговорення обов’язково зробіть висновки.

Екскурсія. Проведіть із дітьми екскурсію в парк, сквер, ліс, по території дитячого садка. Особливу увагу приділіть деревам, їхній розмаїтості, красі, особливостям зовнішнього вигляду, подібності, різниці у зовнішньому вигляді. Попросіть дітей визначити настрій дерева, уявити, про що воно думає. Хто до­помагає цим деревам? Є в них друзі? Нехай діти погладять кору, понюхають її, пригорнуться до неї щокою, обіймуть дерево.

Гра. Зробіть з картону кілька силуетів дерев. Розвісьте їх на деревах, розташованих на території дитячого садка. Запропо­нуйте дітям під час прогулянок знайти, де заховані ці силуети рослин. Попередьте, що силуети можна знайти тільки на дере­вах. Коли завдання буде виконано, з’ясуйте, як діти відрізняли дерева від кущів, трав. Підкресліть, що в дерев, на відміну від кущів, один стовбур, покритий корою.

Вибір об’єкта досліджень. Отже, ви з дітьми своєї групи ви­бираєте на території дитячого садка дерево, що їм подобається. Перед вами непросте завдання: з одного боку, зберегти волю ви­бору кожної дитини, з іншого боку - непомітно зробити так, щоб уся група прийшла до згоди, що саме це дерево подобається усім.

Об’єктом досліджень може бути будь-яке дерево - дикорос­туче чи культурне, декоративне; характерне для місцевої фло­ри чи інтродуковане, тобто таке, що не зустрічається в природ­них умовах вашого регіону. Це не має значення при виборі об’єк­та, але знайде відображення в особливостях розвитку, зовніш­ньому вигляді дерева, а отже, у специфіці і результатах спосте­режень. <...>

Вибираємо дереву ім’я. Запропонуйте дітям з’ясувати, як називається їхнє дерево, і придумати йому ім’я. Можна навіть улаштувати конкурс на найбільш оригінальне ім’я (у конкурсі з задоволенням візьмуть участь і батьки). Бажано, щоб діти да­вали дереву ім’я з урахуванням його особливостей, щоб воно відображало зовнішній вигляд чи «характер» об’єкта дослі­джень. <...>

Для оформлення результатів роботи необхідно заздалегідь зробити своєрідний «Щоденник спостережень» - зошит (ба­жано товстий) чи альбом. Зручно використовувати і прозорі фай­ли, з яких легко зробити папку. У файли ви будете вкладати аркуші з результатами спостережень, дитячі малюнки, осінні листки тощо. У зошит діти разом із педагогом (часто за допомо­гою батьків) заносять результати спостережень за деревом про­тягом року, роблять замальовки, туди ж педагог записує їхні оповідання, твори, казки.

На титульному аркуші вказується назва «Наше дерево». Можна дозволити дітям оформити обкладинку так, як їм хочеть­ся - що-небудь намалювати, наклеїти. Умова одна: усі малюнки, наклейки на обкладинці повинні відображати розглянуту тему.

На першій сторінці зошита діти малюють портрет свого де­рева і підписують (якщо вміють) його назву й ім’я - наприклад, береза Біляночка. За бажанням можна намалювати себе поруч із деревом і написати своє ім’я. Малюнок може замінити колек­тивна фотографія «Ми і наше дерево».

Друга сторінка зошита називається «Що потрібно нашому дереву?» Запропонуйте дітям подумати й обговорити: що по­трібно їхньому дереву для життя, без чого воно не зможе прожи­ти? Як правило, на цій сторінці вони пропонують намалювати сонце (дереву потрібні світло і тепло), воду (крапелька води або хмара), грудочку землі (ґрунт), дощового хробака, вітер (він розносить насіння деяких дерев, запилює їхні квітки), бджолу або джмеля. Запропонуйте дітям придумати свій варіант зобра­ження повітря: можна вирізувати на аркуші віконце і заклеїти його прозорим матеріалом (повітря невидиме). Можна просто домовитися, що повітря прозоре, воно «ховається» на картинці, але ви все одно пам’ятаєте про його існування. Перелічуючи всі ці об’єкти, ми закладаємо в дітей уявлення про взаємозв’язок дерева (рослини) з об’єктами живої і неживої природи (повітря, вода, світло, тепло, ґрунт, ґрунтові тварини, птахи, бджоли та інші). У дітей формується уявлення про те, що живий організм не може жити сам по собі, він живе у певному середовищі і його життя залежить від багатьох факторів.

На що потрібно звернути увагу під час обговорення змісту другої сторінки?

1. Сонце - світло. Дерево не може жити без світла. Світло, як художник, офарблює листки в зелений колір. У них знахо­диться особлива «їжа» для дерева (зернятка хлорофілу, що і роб­лять листок зеленим). Одні дерева дуже люблять світло (сосна), інші можуть рости й у тіні (ялина). Нехай діти подумають, чи любить їхнє дерево світло, де воно росте — на відкритому місці чи притінку.

Світло грає ще одну важливу роль у житті рослин. Коли во- с«‘ііи спітлоний день стає коротшим, дерева одержують сигнал: потрібно і'отуватися до зими (у цьому випадку в екології світло називається «сигнальним фактором»).

2. Світло - тепло. Різні дерева по-різному ставляться до тепла. Одні з них витримують холод, інші можуть жити тільки II теIIлі. Якщо узимку бувають дуже сильні морози, дерево може загинути, змерзнути. Від кількості тепла залежить і початок появи листків на дереві.

3. Вода - дерева п’ють воду, як і люди. Одним деревам по­трібно багато води, іншим - менше. Зверніть увагу дітей на цей факт, тому що в багатьох з них укоренилася думка: чим більше поливати дерево, тим краще для нього. Цій омані почасти спри­яють і багато літературних творів, у яких обов’язково підкрес­люється, що люди (мається на увазі, що вони поводяться пра- нильпо) постійно поливають рослини. Ці уявлення дітей про необхідність рясного поливу всіх рослин яскраво проявилися в їхніх висловленнях: «Я буду часто поливати своє дерево», «Я принесу йому багато води», «Я щодня буду поливати наше де­рево» (це стосувалося будь-якої рослини, у тому числі і ялини, що може загинути від рясного і частого поливання). З погляду екології важливо, щоб діти розуміли, що вода потрібна деревам у різній кількості. Якщо їм цього не пояснити, вони можуть (з найкращих спонукань) навіть кактус поливати кілька разів у день. Від надмірного поливання деякі дерева гинуть так само, як і від нестачі вологи!

Воду дерево одержує з дощем, із поталою водою, «п’є» її з землі - ґрунту. Крім дощів, бувають й інші типи опадів - сніг, роса, іній, град, потала вода.

4. Повітря- дерева, як і ми, повинні дихати. Вони дихають через маленькі отвори на листках, що неможливо помітити неоз­броєним оком. Деревам, як і нам, потрібне чисте повітря. Від

брудного повітря (наприклад, поблизу заводів, шосе) вони ги­нуть. У той же час самі дерева очищають повітря, роблять його придатним для дихання людини й інших живих істот.

5. Птахи - їхня роль у житті різних дерев різна, це діти повинні з’ясувати під час власних досліджень. Птахи поїдають різних комах (не називайте їх «шкідливими», у природі немає «корисних» чи «шкідливих», вони усі виконують свою роль, усі необхідні), що живуть на дереві, переносять насіння дерев.

6. Вітер - у ряду дерев (наприклад, ялини, сосни) перено­сить пилок, а також поширює їхнє насіння (ялина, береза, со­сна, клен, ясен, тополя, липа).

7. Бджоли, джмелі, метелики. Ці комахи п’ють сік-нектар із квіток і запилюють їх (але не у всіх рослин).

8. Дощові черв’яки - беруть участь в утворенні ґрунту, «про­пускають» через себе грудочки землі, сухі листки, рихлять ґрунт, роблять його придатним для росту рослин, у тому числі і дерев. Чим більше листків перероблять хробаки, тим більше «їжі» для рослин.

Крім природних факторів, об’єктів, діти малюють на цій сторінці і предмети догляду за деревом: лопату, лійку, граблі. Ці й інші малюнки мають право на існування, але педагог пови­нен зробити акцент не на них, а саме на природних факторах, без яких життя дерева неможливе. При цьому малюнки можуть стати темою для дискусії, наприклад: «Чи може дерево прожи­ти без лійки, лопати?», «Хто доглядає за деревами в лісі?», «Чи може дерево прожити без допомоги людини? »

Пропонуємо кілька варіантів заповнення другої сторінки « Що потрібно моєму дереву? »

Варіант 1. Сторінка заповнюється відразу ж, як приступа­ють до реалізації проекту. Педагог обговорює з дітьми кожен малюнок, тобто вже на початку роботи вони дізнаються, що саме необхідно дереву для життя. У процесі досліджень педагог по­стійно повертається до матеріалів цієї сторінки, нагадуючи, як ті чи інші явища, процеси, що діти спостерігають, пов’язані зі змістом малюнків (цим підкреслюється зв’язок дерева з навко­лишнім середовищем).

Варіант 2. Сторінка заповнюється так само, як і в поперед­ньому варіанті. Як правило, вказуються не всі фактори, а тільки ті, про які діти згадали самі. Звичайно вони згадують сонце і воду. Не оцінюючи їхніх висловлювань, ви пропонуєте перевіри­ти свої припущення під час досліджень: «Ви говорите, що на­шому дереву для життя потрібні вода і сонечко. Ми їх намалює­мо на сторінці, але під час прогулянки перевіримо, чи так це. Можливо, дереву потрібне ще щось? Якщо з’ясуємо, що саме, повернемося до цієї сторінки ще раз».

Таким чином, сторінка спочатку заповнюється частково, а нові об’єкти зображуються в процесі проведення досліджень. 11лприклад, на прогулянці діти з’ясували, що сніг укриває ко­роні дерен як ковдра, - на сторінці малюють сніг, побачили, як вітер розносить насіння, - зображують вітер тощо. Отже, сто­рінка буде цілком заповнена тільки до закінчення роботи з про­екту. У цьому випадку при аналізі малюнків обов’язково по­трібно підкреслити різницю в уявленнях дітей на початку робо­ти (коли вони намалювали лише один-два об’єкти) і по її закін­ченні (коли на сторінці з’явилося багато малюнків). При тако­му підході послідовність заповнення сторінки відображає зміну уявлень дітей про життя дерева.

Варіант 3. Сторінка заповнюється поступово - у міру про­ведення досліджень. Наприклад, діти одержують завдання з’я­сувати, що стало з деревом, коли довго не було дощу. Після цьо­го на сторінці з’являється крапелька води чи хмара, тобто всі малюнки відображають результати дослідження дошкільників.

Третю сторінку можна умовно назвати «Паспорт нашого дерева». Тут вказуються загальні дані: вік дерева (старе, моло­де), його висота, «ширина» (діаметр стовбура), «сусіди», на­явність молодих дерев того ж виду чи його відростків («дитин­чат»), гнізд на дереві. На інших сторінках зошита педагог пері­одично записує висловлювання дітей, результати спостережень, а діти малюють (наприклад, сторінка «Наше дерево під снігом», «Земля-ґрунт», «Листя», «Коріння», «Кора», «Хто з деревом дружить» тощо). Назви сторінок і їхня кількість залежать від частоти спостережень і їхньої розмаїтості. На окремих аркушах діти малюють «портрети дерева» у різні пори року. Батьки зви­чайно допомагають оформити сторінку з загадками, прислів’я­ми, приказками, віршами про дерево. <...>

(Рыжова Н. Экологический проект «Здравствуй, дерево» II Дошкольное воспитание. - 2002. - М3. - С. 38-47).

В. ЗЕБЗЕЄВА, викладач методики екологічної освіти, Оренбурзьке педучилище М2

ЕКОЛОГО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

<...> Еколого-психологічний тренінг - одна з форм еколо­гічної освіти. Він сприяє вирішенню таких завдань:

1. розширення чуттєвого досвіду дошкільників, розвиток пер- цептивних можливостей при контакті з природними об’єктами;

2. розвиток почуття емоційної чуйності, почуття причет­ності до живої природи, почуття співпереживання;

3. формування екологічних установок особистості, актив­ної життєвої позиції стосовно природи, подолання прагматич­ного ставлення до природи;

4. навчання умінням і навичкам взаємодії з природою;

5. розширення індивідуального екологічного простору.

Тренінг проводиться вихователем або психологом у групі,

на ділянці дитячого садка, у кімнаті природи, зимовому саду або в іншому приміщенні, у якому розташовуються об’єкти при­роди. Вибір місця здійснюється в залежності від змісту вправ. Тривалість тренінгу - від 20 до ЗО хвилин, що визначається склад-ністю вправ і видами діяльності дітей у них. Еколого-пси- холо-гічний тренінг проводиться з підгрупою дітей (5-7 чо­ловік) у вільний від занять час 1-2 рази на тиждень. Розгляне­мо зміст вправ, використовуваних у роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

Перша група вправ спрямована на розширення досвіду взає­модії з природою.

Вправа «Чарівні дощечки».

Мета. Розширення чуттєвого досвіду дітей, розвиток уяви.

Час проведення - 20 хвилин.

Матеріал і устаткування: на кожну дитину комплект із 10 карток розміром 5x10 см. З одного боку на картках закріпле­ний різноманітний природний матеріал: стебла рослин різної товщини, листя і кора дерев, насіння рослин, пісок, насипаний на клей; дрібні камінчики, наклеєні на картон; рибна луска; голки ялини і сосни; пір’їнки птахів і ін.

Рекомендації до проведення вправи.

Кожна дитина отримує комплект карток і їй пропонується досліджувати кожну різними способами: розглянути, пощупа­ти, понюхати і т.д. Визначити природний матеріал, закріпле­ний на картці, згадати, де його можна зустріти в природі. Потім закрити очі, вибрати одну з карток, обстежувати її і розповісти про свої відчуття. Уявити себе на тім місці, де зустрічається цей матеріал, розповісти про спогади, пов’язані з даним місцем, про досвід використання цього природного матеріалу. Приду­мати назву картці. Подібні вправи проводяться й у наступні дні. Поступово кожна картка одержує свою назву, зв’язану з чуттє­вим досвідом, відчуттями дитини.

Потім вправа ускладнюється. Вихователь пропонує послу­хати невелику розповідь, вірш, що містять опис природи. Діти повинні вибрати картку, що, на їхню думку, підходить до цього опису, і пояснити свій вибір.

Більш складний варіант вправи: дитині пропонується виб­рати картку, схожу на туман над рікою, осінній вітер, пташи­ний щебет, грибний дощ та ін. Дитина повинна не тільки пояс­нити вибір, але і замалювати свої відчуття.

<...> Вправа «Ароматна казка».

Мета. Розширення чуттєвого досвіду дітей, розвиток уяви.

Час проведення - 20 хвилин.

Матеріал і устаткування: полотняні мішечки з різними видами трав, природними матеріалами, картинки із зображен­ням поля, лугу, лісу, ріки.

Рекомендації до проведення вправи.

Кожній дитині пропонується полотняний мішечок, у яко­му «захована» ароматна казка. Дитина повинна понюхати міше­чок, спробувати уявити, де живе герой казки (море, поле, ліс). Пояснити свої відчуття і свій вибір. На наступному етапі дити­на вибирає ілюстрацію із зображенням місця, де міг би жити головний герой, намагається думкою побувати в гостях у героя казки (у лісі, біля ріки і т.д.). Потім розповідає про свої вражен­ня і відчуття.

На перших етапах тренінгу дітям пропонують для обсте­ження тільки один мішечок. Потім його замінюють іншим. Коли в дітей нагромадиться певний чуттєвий досвід, можна дати

відразу 2-3 мішечки з запахами, пропонуючи придумати «аро­матну казку», спираючись на виниклі відчуття, асоціації.

Вправа «Лісовий карнавал».

Мета. Розширювати чуттєвий досвід дітей. Стимулювати прояв емпатії, прагнення передавати образ тварини в міміці, рухах, жестах.

Час проведення - 20 хвилин.

Рекомендації до проведення вправи.

Пояснити дітям, що сьогодні в лісі карнавал. Усі звірі прий­шли в масках. Впізнати їх можна тільки за рухами і звичками. Одна дитина показує якусь тварину, інші відгадують, поясню­ючи, чому вони так вирішили. Після того як тварина вгадана, вихователь подає додаткову інформацію про неї, намагаючись підтримати інтерес дітей, викликати подив. Пропонує показа­ти цю тварину ще раз.

Аналогічна робота проводиться з іншими учасниками кар­навалу.

Вправа «Природний оркестр».

Мета. Розширювати чуттєвий досвід дітей. Стимулювати прагнення дітей передавати різноманітні звуки, почуті в при­роді, за допомогою предметів, матеріалів, музичних інстру­ментів. Розвивати уяву.

Час проведення - 20 хвилин.

Рекомендації до проведення вправи.

Дітям пропонується послухати звуки природи. Спробувати визначити їхні джерела. Використовуючи різноманітні мате­ріали, предмети, музичні інструменти, діти можуть відтвори­ти почуті звуки. Оцінити їхню подібність. Коли в дітей нагро­мадиться достатній досвід, організуйте «природний оркестр». Кожна дитина вибирає свій спосіб передачі звуків. Спочатку «природний оркестр» складається довільно.

Більш складний варіант вправи: вихователь підбирає неве­лику розповідь з описом природи, а діти, прослухавши його, озвучують.

<...> Друга група вправ спрямована на розвиток екологіч­ної емпатїі. Зупинимося на деяких вправах.

Вправа «Привітаємося».

Мета. Розвивати емоційну чуйність. Сприяти розвиткові екологічної емпатії.

Час проведення - 20 хвилин.

Рекомендації до проведення вправи.

Вихователь розповідає дітям: у старовину люди ставилися до природи з глибокою повагою. Вони вітали настання нового дня, просили прощення в Землі-годувальниці за те,

«Что рвала я твою гру душку Сохою острою, разрывчатой Что не катом укатывала,

Не гребешком чесывала,

Рвала грудушку боронышкой тяжелою Со железными зубьями ржавыми...»

Запропонуєте дітям придумати вітання деревам на ділянці дитячого садка, сонечку, водичці, іншим об’єктам природи. Зап­ропонуєте вимовити ці вітання емоційно, з різною інтонацією. Зверніть увагу на міміку під час вимови.

Вправа «Розвідники природи».

Мета. Розвивати емоційну чуйність, почуття екологічної емпатії.

Час проведення - 20 хвилин.

Рекомендації до проведення вправи.

Запропонуєте дітям уважно поспостерігати і прислухатися до усього того, що відбувається в природі, розповісти про свої нраження від зустрічі з деревами, птахами, комахами. Особли­во варто зупинитися на тих ознаках, на підставі яких дитина будує свою розповідь про самопочуття живих об’єктів природи.

Вправа «Я - берізка».

Мета. Розвивати почуття екологічної емпатії.

Час проведення - 20 хвилин.

Рекомендації до проведення вправи.

Дитині пропонується представити себе берізкою, передати свої відчуття в міміці, жестах, рухах, розповісти, про що думає берізка, чим живе. Вправа повторюється з новим об’єктом, у який перевтілюється дитина. Полегшити входження в образ допоможе вправа, пропонована Маурою О’Коннор у книзі «Світло життя» (частина І). Вправа називається «Якби я був де­реном...» Основна мета вправи — допомогти дітям засвоїти час­ти ми рослини і їхнє призначення, однак одночасно вирішуєть­ся і завдання розвитку почуття емпатії.