Екологічні проекти

<...> Формувати екологічну культуру особистості - означає виховувати таке ставлення до природи, що перетворює знання морально-етичних норм і правил на внутрішнє надбання люди­ни, робить їх регулятором її поведінки. Отже, не бездумне на­шпиговування малюка екологічними знаннями, а формування емоційної сфери, розвиток естетичного почуття та любові до природи — основа екологічного виховання дошкільнят. Дити­на повинна поринути у світ казки, міфу, рольової гри, побачити себе позитивним героєм і другом природи, що досягається че­рез розвиток саме її естетичного відчуття.

Педагоги-практики, реалізуючи завдання екологічного виховання дошкільнят, застосовують найрізноманітніші фор­ми й методи. Широкого визнання, зокрема, набув останнім ча­сом метод проекту як універсальний засіб впливу на інтелекту­альну, емоційно-чуттєву та вольову сфери особистості дитини, як шлях розвитку ініціативної, творчої особистості.

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-х роках XX ст. у США. Його називали також методом проблем і пов’язували з ідеями гуманістичного напря­му у філософії та освіті , розробленим американським філосо­фом і педагогом Дж. Дьюі, а також його учнем В. Кілпатриком. Метод проекту широко застосовувався в радянській педагогіці у 20-х роках, проте вже в 30-х він був заборонений. Серед його прихильників можна назвати С. Шацького, С. Кагарова, В. Шуль-

гіна, М. Крупєніну. У педагогічній науці метод проекту трак­тувався тільки як метод навчання, при цьому недооцінювалися його виховні можливості. Тим часом саме специ-фікою методу зумовлений його виховний потенціал. Як зазначається у сучас­них педагогічних розробках (Є. Полат, І. Цвєткова), метод про­ектів є методом практичної цільової дії, він відкриває великі можливості для формування власного життєвого досвіду дити­ни у процесі взаємодії з навколишнім світом і є педагогічною технологією, що актуалізує суб’єктну позицію дитини в педаго­гічному процесі. Він ґрунтується на дитячих потребах та інтере­сах, вікових та індивідуальних особливостях дітей, стимулює їхню самостійність. Це - один з небагатьох методів, який виводить педагогічний процес за межі дошкільного закладу в довкілля - природне і соціальне середовище.

Сьогодні існує кілька класифікацій проектів. Найбільш повною і вдалою, на нашу думку, є класифікація, запропонова­на Є. Полат за такими ознаками:

1. за пріоритетним методом (дослідницький, творчий, ро­льово-ігровий, ознайомлювально-орієнтувальний);

2. за характером координації проекту: безпосередній (жор­сткий, гнучкий) такий, в якому немає реального учасника, він вигаданий або передбачається;

3. за характером контактів (у межах однієї групи, закладу, міста, країни);

4. за кількістю учасників проекту (одиничні, парні, групо­ві, колективні);

5. за тривалістю проекту: короткотривалі, середньої трива­лості (від одного дня до одного тижня), довготривалі (від одного тижня до одного місяця).

Кожний проект має свою структуру. Найбільш вдалою, на наш погляд, є загальна структура, запропонована І. Цветковою:

1. визначення мети проекту (або окремого його етапу);

2. розробка проекту - плану діяльності для досягнення по­ставленої мети;

3. виконання проекту;

4. підбиття підсумків виконання проекту, визначення но­вих завдань для нового проекту (наступного його етапу).

Неодмінною умовою створення та здійснення проекту є на­явність усіх його складових.

Пропонуємо вашій увазі кілька екологічних проектів.

Проект 1. Прикрась довкілля.

Прийшла весна. Зійшли сніги і відкрили нам не тільки красу природи, що прокинулася від зимового сну, а й залишки сміття. Цей проект спрямований на те, щоб подбати про чисто­ту й затишок не тільки власної оселі, а й довкілля. Дошкільня­та можуть дещо зробити для цього, зокрема прибрати свої ігрові майданчики на території дитячого садка. Звичайно, цю роботу має організувати вихователь. Бажано побудувати її так, щоб ця діяльність стала сюрпризом для інших вихованців і працівників дитячого садка, подарунком для них. Коли роботу буде завер­шено, варто ще раз нагадати дітям про мету їхньої діяльності, бажано, щоб хтось з працівників дитячого садка подякував ма­лечі за роботу, працьовитість, хазяйновитість. Під впливом при­ємних вражень від своїх досягнень діти разом з вихователем дохо­дять висновку: треба підтримувати лад і чистоту скрізь: і вдо­ма, і на вулиці. Це дуже приємна і радісна справа. <...>

Проект 3. Книга скарг і пропозицій.

Мета проекту - зібрати в книгу «скарг», які «надходять» від тварин і рослин, що безпосередньо оточують дітей, а також їхні пропозиції: рослини і тварини не завжди знаходять «спільну мову», і в них виникають конфлікти, наприклад, ре­п’яхи лопуха заважають вільно пересуватися котам, собакам - лопух можна пересадити в інше місце, де природні умови відпо­відають його життєвим потребам.

Напередодні акції діти вирушають на прогулянку-подорож, щоб мати уявлення про стан навколишньої природи.

Можна запропонувати вихованцям провести індивідуальне спостереження за якимось одним об’єктом. Потім дитина роз­повідає про «скарги і пропозиції», якими з нею «поділилася» тварина чи рослина, виступаючи від імені цього об’єкта.

Наступним етапом може стати обговорення надісланих скарг та пропозицій. «Що ми можемо зробити, щоб допомогти мешканцям лісів, полів?» Розмірковуючи над цим питанням, діти можуть придумати нові практичні проекти («Первоцвіти», «Ііерезові сльози»). «Книгу скарг і пропозицій» бажано про­ілюструвати дитячими малюнками. <...>

Проект 5. Бережімо воду.

Це проект бережливих. Його мета - з’ясувати можливості та способи економного використання води. Перший етап про­екту присвячений пошуку місць, де неекономно використову­ють воду. Можна намалювати карти-схеми, позначивши на них місця неекономного використання води, продумати і намалювати запобіжні знаки, плакати. На наступному етапі діти встановлю­ють чергування біля зазначених місць, стають мовби «живими лічильниками» людської безгосподарності, неощадливості. Крім того, діти разом з дорослими продумують можливі шляхи змен­шення витрат води під час виконання різноманітних хатніх справ: миття посуду, прання білизни тощо. Для цього вони консультуються з досвідченими господинями - своїми мамами.

Наприкінці вихователь дякує малятам і дорослим за корисні поради і за їхній внесок у збереження водних ресурсів планети.

Проект 6. Колекція тварин.

Діти залюбки розповідають друзям, де вони бували, що не­звичайне бачили. Проте далеко не всі з них мають можливість десь побувати і на власні очі побачити різні дива. Так, багато дітей мріють побувати в зоопарку, а його в їхній місцевості немає. А чи не влаштувати заочне знайомство з дикими твари­нами? Звичайно, живе спілкування було б цікавішим, проте непогано було б розпочати знайомство хоча б з фотокарток, лис­тівок, малюнків. Діти люблять колекціонувати різні речі. Зап­ропонуйте їм створити колекцію різноманітних зображень тва­рин. Тоді малюки не тільки самі матимуть змогу краще ознайо­митися з тваринами, а й зможуть цікаво розповідати про них друзям, обмінюватися листівками, фотокартками своїх улюб­ленців, а отже, взаємозбагачувати знаннями одне одного.

Проект може бути як індивідуальний, так і колективний. Наприкінці роботи бажано організувати виставку найкращих зображень, підготувати дітей-екскурсоводів, які могли б роз­повісти цікаві історії про тварин, продекламувати віршики, виконати пісні.

Проект 7. Прогноз погоди.

Мета проекту-зібрати якомога більше народних прикмет, за якими можна було б завбачати погоду. Проект колективний. Дітей можна поділити на групи. Перша група збиратиме на­родні прикмети і разом з вихователем записуватиме їх у спеці­альний щоденник, а друга - вестиме календар природи. Про­ект довготривалий, тому групи можуть мінятися, по черзі вико­нувати завдання. Коли буде зібрано достатню кількість прикмет (наприклад, у кінці певної пори року), можна перевірити, які з них справдилися, а які - ні, порівнявши із записами в кален­дарі погоди. Кожна дитина знаходить якусь прикмету, пере­віряє її, а потім використовує для своїх прогнозів.

Запропоновані проекти короткотривалі, проте їх можна об’єд­нати в певну систему - складні довготривалі проекти або про­грами. Метод проектів допомагає об’єднати зусилля дітей і до­рослих, як найближчого оточення (батьків, родини, сусідів, ви­хователів), так і далекого (школярів, колективи підприємств) - це ще одна перевага методу проектів.

(Маршицъка В. Екологічні проекти // Дошкільне виховання. - 2001.- №5. -С. 24-25).

Н. РИЖОВА, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник Центру «Дошкільне дитинство» ім. О.В. Запорожця