Лекція 22 Індекс людського розвитку План.

22.1. Вибір і кількісне представлення основних вимірів людського розвитку

22.2.Методика розрахунку Індексу людського розвитку та його складових

22.3. Динаміка індексу людського розвитку та його складових в Україні

22.1. Вибір і кількісне представлення основних вимірів людського розвитку

Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людському розвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН грунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівнянні дані в усіх країнах світу. Кожен з них покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку (див. рис. 5.1). Ці показники час від часу переглядаються, вдосконалюються і т.д., однак основні виміри людського розвитку залишаються незмінними відтоді, як Мегнад Десаі та Амартья Сен винайшли індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку – ІЛР, або англійською мовою Human development index - HDI), а ПРООН включила його у свою доповідь 1990 року.

Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку: прожити довге й здорове життя (вимір – довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір – освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір – матеріальний рівень життя).

В основі виділення саме цих вимірів лежить принцип безумовності вибору, згідно якому кожна людина, маючи можливість обирати, безумовно надасть перевагу тривалішому життю, вищому рівню освіти і більшому матеріальному достатку. Разом з тим зрозуміло, що фактично людина обирає не просто триваліше життя, вищий рівень освіти і більший достаток, але й усі ті блага і переваги, що з цим пов’язані. Наприклад, вищий рівень освіти означає ширші можливості самореалізації, цікавішу роботу, вищий статус, більші доходи і т.ін. Таким чином, три обрані ПРООН виміри людського розвитку відображають значно ширший спектр людських можливостей, ніж здається з першого погляду.

Водночас багато важливих вимірів людського розвитку, щодо яких також діє принцип безумовності вибору, не входять до запропонованої моделі індексу людського розвитку. Такими вимірами є, наприклад, свобода людини, екологічне середовище, рівноправ’я і багато інших важливих для людей аспектів життя. Ці виміри не ігноруються концепцією людського розвитку, однак з причин проблематичності їх оцінювання в різних країнах світу, вони не включаються у розрахунок індексу людського розвитку, а розглядаються окремо від основної моделі, як її важливе доповнення.

Так, щорічні Доповіді про людський розвиток містять, крім таблиць з даними про ІЛР та його складові по 177 країнам світу, групам країн і по світу загалом, також багато інших таблиць: індекси бідності населення; показники демографічних тенденцій; дані про ресурси, доступність і ризики в галузі охорони здоров’я; про стан харчування, води і каналізації; про державні витрати на освіту; про досягнення в освіті; про створення і поширення нових технологій; про охорону довкілля; про нерівність; про становище жінок; про пріоритетність державних витрат; про жертви злочинів і т.ін. Щоправда, усі ці таблиці, крім таблиць з даними про ІЛР та його складові, певною мірою неповні, мають прогалини, або й розраховуються не для усіх країн з причин нестачі даних.

Для трьох основних вимірів людського розвитку ПРООН розроблена система базових показників, які регулярно розраховуються для майже усіх країн світу. Всі ці показники є стимуляторами людського розвитку, тобто збільшення показника означає розширення можливостей людського розвитку, а зменшення показника – звуження можливостей.

Вимір довголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв’язку між довголіттям і здоров’ям населення немає (наприклад, нерідко молоді і здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі з допомогою медицини живуть довго), однак будь-яке продовження життя в загальному випадку бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальному переконанні в тому, що тривале життя цінне як саме по собі, так і з огляду на різні непрямі переваги, тісно пов’язані з більшою тривалістю життя, наприклад, з огляду на більше можливостей скористатися перевагами освіти, високого рівня життя і т.ін. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародної статистики. Він розраховується майже для всіх країн світу за співставною методикою і виражається, як правило, в роках.

Показник освіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знань і здібностей для повноправної та багатогранної участі в житті сучасного суспільства та суттєвого і значимого особистого внесеку в це життя. В сучасних умовах цінність освіченості особливо висока і дедалі зростає мірою розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів: досягнутий рівень грамотності дорослого населення та сукупна частка учнів в загальній чисельності населення відповідного віку. В кінцевому рахунку зазначені складові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. При побудові цього показника виходять з того, що грамотність є необхідною передумовою здобуття освіти, першим кроком навчання, і тому міра грамотності (частка грамотних у загальній чисельності населення старшого 15 років) має бути важливішим з показників даного виміру людського розвитку, тому більша вага (2/3) надається досягнутому рівню грамотності дорослого населення. Стосовно економічно розвинених країн рівень грамотності – лише мінімальна характеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах того ж виміру освіченості доповнено показником сукупної частки учнів (сукупного валового контингенту учнів, або рівня охоплення навчанням). Цій другій складовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупна частка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, які розпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломної освіти) вподовж даного року до загальної чисельності населення відповідного віку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретному випадку можуть залежати від країни.

Показник матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної і соціальної мобільності, обмін інформацією і участь в житті суспільства. Цей вимір, безумовно, є найскладнішим для оцінки і трактування людського розвитку. ПРООН підкреслює, що матеріальний стандарт життя (або персональне багатство) лише відкривають для людини можливості, однак не визначають використання цих можливостей. Тобто, це засіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний рівень життя при розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним (розрахованим за паритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення. В цьому випадку більше, ніж стосовно інших вимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наявністю зручних і співставних статистичних даних для практично всіх країн, а не обгрунтованістю його як міри людського розвитку, однак знайти більш обгрунтований показник поки що не вдається.

Таким чином, для кількісного представлення трьох базових вимірів людського розвитку використовуються такі індикатори (див. рис. 5.1):

1. показник довголіття: середня очікувана тривалість життя при народженні;

2. показники освіченості: рівень грамотності (частка грамотних серед населення 15 років і старшого) та рівень охоплення навчанням (сукупна частка учнів серед населення відповідного віку);

3. показник матеріального добробуту (скорегований реальний ВВП на душу населення)

22.2. Методика розрахунку Індексу людського розвитку та його складових

Перераховані в п.5.1 індикатори вимірюються різними одиницями виміру (роками, відсотками, долларами), змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому для побудови загального індексу людського розвитку (ІЛР) потрібне нормування цих індикаторів, тобто приведення їх до одного виміру, для чого розраховуються часткові індекси людського розвитку - індекс тривалості життя, індекс рівня освіченості, індекс скоригованого реального ВВП.

Індекс тривалості життя обчислюється за формулою:

, (22.1)

де Х _i – очікувана тривалість життя при народженні населення і-тої території;

Х _max – максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);

Х _min – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).

Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Середня очікувана тривалість життя при народженні характеризує середній показник тривалості життя стосовно новонароджених в даному році, за умови, що вподовж усього їх життя рівень смертності в кожному віці буде таким же, яким він був у рік їх народження. Іншими словами, середня очікувана тривалість життя при народженні характеризує довголіття гіпотетичного новонародженого, якщо б йому довелося прожити все життя в умовах данної інтесивності смертності. Це показник поточного процесу - інтенсивності смертності в країні. Він миттєво реагує на будь-які події, що викликають зміни у смертності – наприклад, стихійні лиха або війни. Реально за рахунок зростання якості життя новонароджений в певному році в середньому проживе більше, ніж за розрахунком середньої очікуваної тривалості життя.

Індекс тривалості життя розраховується для того, щоб знормувати показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Чим ближчий цей індекс до 1, тим ближче країна до досягнення середньої очікуваної тривалості життя населення значенням 85 років, яка поки що для населення будь-якої країни Землі залишається мрією.

Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою:

(22.2)

де І _adult – індекс грамотності дорослого населення;

І _child – індекс сукупної частки учнів в загальній чисельності населення відповідного віку.

Складові цього індексу І_adult та І_child обчислюються за такою ж формулою, що і очікувана тривалість життя при народженні (22.1). При цьому Х _i – означає частку грамотних серед дорослого населення і-тої території в % (для розрахунку X _adult) і сукупну частку учнів в % (для розрахунку X _child); максимум і мінімум тут також фіксовані – за максимум прийнято 100%, за мінімум – 0%). Реально у деяких країнах І_child перевищує 100%, оскільки при його розрахунку співвідноситься загальна чисельність людей, які розпочали навчання на всіх рівнях освіти (в тому числі іноземних громадян, які навчаються у цій країні, а також людей, старших 25 років) до загальної чисельності населення віком від 5 до 24 років. Однак при розрахунку ІЛР максимальний І_child береться на рівні 100%.

Життєва інтерпритація цих індексів нескладна: чим ближчі вони до 1, тим ближче ця країна до повної грамотності та повного охоплення навчанням молоді. На практиці розрахувати І_adult та І_child означає перевести процентний вираз у індексний. Наприклад, рівень грамотності дорослого населення 99,6% означає, що І_adult дорівнює 0,996, а рівень охоплення навчанням 84,5% означає, що І_child дорівнює 0,845.

Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення обчислюється за формулою:

(22.3)

Х _max – максимальне значення показника (прийняте на рівні 40000 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності);

Х _min – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності).

Реально у деяких країнах перевищує 40000 доларів США на рік на особу (наприклад, у 2002 р. у Люксембурзі – 61190 дол.), однак при розрахунку ІЛР максимальний береться на рівні 40 000, що відповідає положенню концепції людського розвитку про те, що людині не потрібен безкінечно високий доход для забезпечення розвитку.

ПРООН підкреслює, що ВВП на душу населення найменш вдало із чотирьох показників відображає реальні можливості людського розвитку. Для принаймні часткового згладжування суперечностей ВВП на душу населення як показника людського розвитку використовуються певні методичні прийоми. По-перше, ВВП на душу населення перераховується в міжнародну валюту (на практиці - доллар США) не за офіційним обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності, який визначається кількістю одиниць національної валюти, необхідною для придбання визначеного “кошика” товарів і послуг, аналогічного тому, який можна купити на 1 доллар у США. По-друге, для врахування спадної корисності зростаючого доходу використовується процедура логарифмічне нормування ВВП за десятковим логарифмом. При такому розрахунку будь-який приріст доходу дисконтується, однак має певну цінність, а зменшення граничної корисності відображається специфікою самої логарифмічної функції. На рис. 5.2 показано графік залежності індекса скоригованого реального ВВП на душу населення ( ) від реального ВВП на душу населення (Х _i ). Як бачимо, при низьких значеннях Х _i зростає дуже швидко, а при високих – майже не реагує.

Отже, ми вже знаємо, як розраховуються часткові індекси людського розвитку, що характеризують його основні виміри. Для побудови загального індексу людського розвитку потрібне їх агрегування, тобто зведення їх воєдино. В загальному вигляді індекс людського розвитку розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексів окремих складових:

Рис. 22.2. Залежність індекса скоригованого реального ВВП на душу населення ( ) від реального ВВП на душу населення (Х_i)

Таким чином, показник ІЛР для кожної країни свідчить про те, скільки ще належить зробити цій країні для досягнення певних визначених цілей: середньої тривалості життя 85 років, повної грамотності населення і суцільного охоплення навчанням молоді, та рівня середньорічних доходів на душу населення у розмірі 40000 долларів за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближче значення ІЛР до одиниці.

Система числових показників вимірювання рівня людського розвитку, яка використовується ПРООН для більшості країн світу, поки що ще не зовсім досконала, у зв’язку з чим вона не лише постійно вдосконалюється, але й постійно підлягає критиці. Однак, вона чітко обгрунтована теоретично і обумовлена наявністю статистичних даних, співставних для практично всіх країн світу.