23.2. Структура та склад персоналу і методи їхнього обчислення.

За характером і складністю виконуваних робіт весь персонал групується за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Під професією розуміють певний вид діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань і практичних навичок, що дозволяють виконувати певний вид роботи.

Спеціальність — це є комплекс знань у рамках тієї чи іншої професії (слюсар-інструментальник, слюсар-складальник).

Кваліфікація — це є ступінь і рівень підготовки робітника. Характеризує ступінь складності даного конкретного виду роботи, що ним виконується. Для спеціалістів і службовців рівень їхньої кваліфікації визначається, як правило, на основі рівня спеціальної освіти з коригуванням в наступному за підсумками атестацій, що проводяться. Для робітників рівнем кваліфікації служить тарифний розряд, що присвоюється кожному за підсумками випробувань, які проводяться.

Склад робітників за категоріями створює структуру кадрів. Структура — це є питома вага відповідної групи робітників у загальній чисельності персоналу. Структура кадрів вивчається і аналізується як по підприємству в цілому, так і по окремих його підрозділах.

Вивчення складу робочої сили припускає й отримання відповідних структурних характеристик за низкою демографічних ознак: стать, вік, рівень загальної та спеціальної освіти тощо. Ці дані цікаві підприємству для вироблення кадрової політики і перспектив кадрового складу.

Чисельність персоналу підприємства не залишається постійною. Вона безперервно змінюється внаслідок того, що підприємство протягом певного періоду здійснює наймання і звільнення робітників. Тому розрізняють поняття “обліковий склад”, “середньообліковий склад” і “явочний склад робітників”.

До облікового складу відносяться всі робітники, що прийняті на постійну, сезонну і тимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх на роботу. У цьому списку кожний календарний день враховуються як фактично працюючі, так і відсутні за будь-якими причинами. Трудові книжки таких робітників знаходяться в кадровій службі підприємства, а в наказі про призначення на роботу застерігається, що йдеться про штатну посаду. Виділяють сумісників, в наказі про призначення яких зазначається, що тривалість їх робочого дня не повинна перевищувати 50 % встановленого законом для даної категорії. Крім того, виділяється група робітників, які працюють за договорами підряду (доручення), чисельність яких до облікової чисельності не включається, але в окремих випадках вони враховуються як цілі одиниці, на відміну від сумісників, які вносяться до списку “у розмірі” не більш 0,5 одиниці.

Середньооблікова чисельність за звітний період розраховується шляхом підсумовування чисельності робітників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 31 числа, враховуючи святкові та вихідні дні, і розподілу отриманої суми на число календарних днів звітного місяця.

Для малих підприємств припускається спрощене визначення середньооблікової чисельності робітників як полусуми даних про їх наявність на початок і кінець кожного звітного місяця.

Явочна чисельність показує, скільки осіб з числа тих, що є в спис-ку, з’явилися на роботу. Число фактично працюючих — це є чисельність не тільки персоналу, що прийшов на роботу, але й такого, що фактично приступив до роботи. Різниця між явочним числом і фактично працюючим персоналом дозволяє визначити цілоденні простої.

Як вже відзначалося, зміни у обліковій чисельності персоналу від-буваються внаслідок прийому на роботу і звільнення робітників. Рух кадрів також обумовлений необхідністю приведення до відповідності потреб виробництва з потребами в праці певної якості та кількості.

За даними про наявність кадрів в цілому і за категоріями та групами персоналу можна розраховувати показники, що характеризують оборот кадрів:

1) коефіцієнт інтенсивності обороту з прийому (К.) — відношення прийнятих робітників (Ч ) до середньооблікового числа (Ч ):

2) коефіцієнт обороту з вибування (К ) — відношення чисельності вибулих (4) до середньооблікового складу робітників:

3) коефіцієнт плинності (К ) — відношення вибулих за причинами (Ч ) за власним бажанням, за прогул, інші порушення до серед-ньооблікового складу:

4) коефіцієнт заміщення (К ) — відношення різниці чисельності прийнятих і вибулих до середньооблікового складу:

5) коефіцієнт сталості кадрів (К ) — відношення чисельності осіб, які є в обліковому складі весь календарний рік (Ч ), до середньооблікового складу:

Аналогічні показники можуть бути розраховані по внутрішніх підрозділах підприємства.