I. Організаційний момент

Які чудові очі я бачу навкруги!

А спинки — як з картинки — рівненькі і прямі.

Дівчатка, хлопці — які ви молодці!

Хвилиночка мовчання у нас на язиці!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми та мети уроку

— Чуєте, до нас завітала тиша! Вона — справжня чарівниця. З нею наш урок перетвориться у справжню казку. Давайте дізнає­мось, який сюрприз вона нам підготувала. Послухайте загадку, а відгадку тихо скажіть своєму сусідові по парті.

Загадка-добавлянка

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них, від А до Я,

Промовля своє ім’я.

Лиш одна із них німа.

Здогадався, певно всяк!

Звуть цю букву… (м’який знак).

— Здогадалися? Ми сьогодні закріпимо наші знання про м’який знак.

І це не весь сюрприз! Адже до нас в гості завітали герої казок. А хто вони — ми дізнаємось, якщо відгадаємо загадки.

• У темнім лісі проживає

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її… (лисиця).

— Так, першого героя ми знаємо. А ви її знаєте? У яких казках ми з нею зустрічалися? («Колобок», «Вовчик-братик і Лисичка-сестричка»…)

Спробуймо визначити ще одного героя казок!

• Влітку носить сіру шубу,

Взимку — білого кожуха.

Має з тріщиною губи,

Косі очі й довгі вуха. (Заєць)

— Справді, це маленька пухнаста тваринка, яка має довгі вуш­ка. Як ви думаєте, навіщо їй такі великі вушка? Так, вона дуже полюбляє слухати! А як ви вважаєте, що зайчикові найбільше по­добається слухати? (Музику, спів пташок, розповіді, казки…) Так, це казки. От сьогодні ми й прослухаємо казочку про зайчика і ли­сичку. І це не просто видумана історія, а справжня реальна подія, що сталася з нашими героями.

Та перш ніж слухати казку, нам треба трохи розім’ятися. Да­вайте покажемо нашим гостям, що ми вміємо! Повторимо скоро­мовки — чітко й виразно. Я починаю — ви продовжуєте.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Скоромовки

На узліссі довелося

Наполохать Лесі лося.

Лось — у ліс, а з лісу — лис.

• Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

• Король орел, орел король.

2 Гра «Спіймай звук»

— Зараз я буду вам називати слова, а ви повинні «спіймати» (плеснути в долоні) і запам’ятати лише ті з них, у яких є м’який приголосний звук.

Олесь Оленка Олень осінь

базар ведмідь лист льон

півень рак сир дах

качка ручка сосна пальма

3 Повторення вивченого про м’який знак

— Пригадайте, що особливого про цю букву ви дізналися на по­передньому уроці читання. (Буква ь (м’який знак) лише вказує на м’якість попереднього приголосного і не позначає ніякого звука.)

4 Звуко-буквений аналіз слів півень, ведмідь

Учні читають з дошки слова, що подані вище, а потім роблять звуко-буквений аналіз слів півень, ведмідь.

1) Усний звуко-буквений аналіз слова півень

— Чи зустрічався нам у грі той, хто двічі народився, у школі не вчився, а години знає? Хто це?

— Молодці, це півень. Зробимо усний звуко-буквений розбір цього слова. (На дошці висить плакат з алгоритмом звуко-буквеного розбору.)

— Яке слово ми розбираємо? ([п′івен′])

— Скільки в слові складів? (Два: [пі-вен′])

— На який склад падає наголос? ([п′і])

— Які звуки ви чуєте? ([п′], [і], [в], [е], [н′])

— Полічіть їх. (5 звуків)

— Вимовте голосні звуки. ([і], [е])

— Скільки їх? (2 звуки)

— Вимовте приголосні звуки. ([п′], [в], [н′])

— Скільки їх? (3 звуки)

— Назвіть перший і останній звук. ([п’], [н′])

— Порівняймо їх. Вони глухі чи дзвінкі? ([п′] — глухий, [н′] — дзвінкий) Тверді чи м’які? ([п’] — пом’якшений і [н′] — м’який)

— Як на письмі позначається м’якість звука [н′]? (М’якість звука [н′] на письмі позначається за допомогою букви ь.)

— Чи однакова кількість звуків і букв у слові? (Кількість звуків і букв у слові неоднакова, тому що букв більше, ніж звуків, на один.)

— Чи можна це пояснити? (Так, це можна пояснити тим, що буква ь не утворює ніякого звука, а лише пом’якшує попередній приголосний.)

— Отже, у слові півень 5 звуків і 6 букв. Воно має два склади, перший [п’і] — наголошений. У другому складі є ь, який пом’якшує букву н.

2) Письмовий звуко-буквений аналіз слова ведмідь

— Бачу, ви чудово впоралися з нашим завданням. А зараз спро­буймо скласти звукову модель слова-відгадки.

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий.

Одягнеться в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Любить влітку полювати,

А зимою в лігві спати.

Як зачує він весну —

Прокидається від сну. (Ведмідь)

— Розгортаємо зошити для читання, пишемо слово ведмідь і ро­бимо його звукову схему. Один учень працює біля дошки, решта — у себе в зошитах.

— Скільки складів у слові? (2 склади) А скільки звуків у слові? (5) Куди ставимо наголос? (На другий склад) Який перший звук? ([в] — приголосний, дзвінкий, твердий) Який другий звук? ([е] — голосний, ненаголошений) Третій звук [д] — приголосний, дзвін­кий, твердий. Четвертий звук [м] — приголосний, дзвінкий, пом’якшений. П’ятий звук [і] — голосний, наголошений. Останній звук [д′] — приголосний, дзвінкий, м’який.

— Чим відрізняється звук [д], що стоїть у середині слова, від звука [д′], що стоїть у кінці слова? (М’якістю вимови, а також по­ложенням спинки язика, при вимові останнього звука він розши­рюється і просувається в глибину ротової порожнини.)

IV. Фізкультхвилинка

Я малюю зайчика для вас — раз!	(Колові рухи руками над головою.)
Це у нього голова — два!	(Руки кладуть на голову.)
Це у нього вуха догори — три!	(Підняти руки вгору.)
Це стирчить у нього хвостик сірий — чотири!	(Повертати тулуб вправо,вліво.)
Це очиці весело горять — п’ять!	(Руки до очей біноклем.)
Раз, два, три, чотири, п’ять — Нам потрібно спочивать! Тож піднімемо руки вгору Та подивимось на зорі. А тепер всі руки в боки — Як зайчики — скоки, скоки.

V. Читання складів, слів із м’яким знаком

1 Читання пірамідки слів

— Поки ми робили зарядку, наші гості змайстрували повітря­ний парашут! Саме на ньому вони пропонують нам дістатися

до чарівної країни Казки. Але, щоб він злетів, нам треба добре по­працювати! На ньому написаний спеціальний код, який треба вмі­ти швидко прочитати! Давайте спробуємо його розшифрувати. (Учні разом із учителем читають слова.)

— Ми прочитали код, але наш парашут не злетів. Як ви гадаєте, чому? Так, тому що в нього немає сили злетіти. Йому потрібний сильний швидкий поштовх повітря! І ми можемо допомогти! Да­вайте всі разом швидко наберемо повітря через ніс і заповнимо наші легені так, щоб плечі не піднімалися. А тепер зробимо повільний і «пружний» видих через рот. Зробили? Чудово! Раз, два, три — на­брали повітря через ніс і повільно видихнули через рот. Бачите, наш парашут пожвавився! Але він не зміг піднятися. Як ви гадаєте чому? Так, тому що повітря має бути заповнене чарівним кодом, який ми щойно розгадали. Спробуймо зараз на видиху швидко про­читати код! Подивіться, як я це роблю.

Учитель читає на видиху слова.

Тепер — разом!

— Ви добре впоралися із завданням — наша кулька злетіла!!!

— Чуєте, вона нам хоче щось сказати!

Учні затихають і прислухаються до тиші.

Так, ця кулька хоче нам подякувати за нашу працю, тому дарує кожному ось такий будиночок. Уважно подивіться на нього, і ді­знайтеся, які звірі там живуть.

2 Гра «Хто-хто в хатинці живе?»

— Візьміть зелений олівець і обведіть тварин, яких ви знайшли. (Діти обводять слова: собака, рись, лис, олень, бик, ведмідь, лань, півень, лось. А вчитель згодом виставляє малюнки із зображенням цих тварин на дошці.) Скільки тварин ви знайшли? (9) Щойно ми побували в гостях у цих звірят. І як вони всі там розмістилися? Адже хатинка їхня така маленька — на одному аркуші паперу її можна розмістити! Так, справді, ця хатинка азбучна, і в ній живуть букви, які можуть створити цілий світ життя!

VI. Робота з дитячою книжкою

1 Підготовча бесіда. Словникова робота (луб’яний, крижаний)

— Пам’ятаєте казку про рукавичку? У тій хатинці також по­містилося багато тварин, хоча вона й була зроблена з… простої тка­нини. А з чого ще може бути зроблена хатинка? (З цеглини, глини, соломи, ракушняку, бетонних плит, дерева) А як ви вважаєте, чи можна побудувати хатинку з криги? Як ще можна назвати таку хатинку? (Крижаною) А хто з вас знає, з чого побудована луб’яна ха­тинка? (Так, вона зроблена з листяного дерева, а саме — з його вну­трішньої частини кори.) Така хатинка, як жива істота,— зігріває взимку і дає прохолоду влітку. У ній приємно жити.

— Отже, луб’яний — це зроблений з внутрішньої частини кори, а крижаний — зроблений із криги.

— Зараз я прочитаю казку, і ви дізнаєтеся, хто жив у луб’яній хатинці, а хто — в крижаній, і що трапилося з героями. А ще — будь­те дуже уважні! У казці будуть зустрічатися тварини, що заховалися у нашій азбучній хатинці. Їх виділіть червоним кольором!

2 Читання казки «Лисиця та заєць»

— Будьте уважні, заплющте очі й уявіть, що ви — герой цієї казки! Подумайте, що б ви зробили на його місці? Не забудьте виді­лити (показує червоний олівець) й інших героїв казки!

Учитель виразно читає казку «Лисиця та заєць».

3 Бесіда за змістом прочитаного

— Чи сподобалася вам казка? А про що вона? (Казка про те, як лисиця вигнала зайця з його хатинки, і про те, як тварини допо­магали повернути хатинку зайчикові.) Діти, як сталося так, що лисиця вигнала зайчика з його хатинки? У лисички не було своєї хатинки? (Жили собі заєць та лисиця. Кожен з них мав свою ха­тинку: у зайчика — луб’яна, а в лисички — крижана. Та прийшла весна й лисиччина хатинка стекла водою, бо вона була зроблена з криги. І лисичка залишилася без хатинки. От і вирішила попро­ситися до зайчика в гості переночувати. І вигнала зайчика з хати.) І що зробив зайчик? (Зайчик пішов геть і плакав.) Як по­чувався зайчик? Хто уявив себе на місці зайчика? (Діти розповіда­ють про свої почуття, про те, як їм (в образі зайчика) було тяж­ко, важко й образливо.) Чи допоміг хто-небудь зайчикові у його біді? (Так, це був півник.) А хто перший прийшов на допомогу зай­чикові? (Це був собака.) Що зробив собака? (Він загавкав і спробу­вав вигнати лисицю геть, та після слів лисиці, дуже злякався за себе й утік.) Кого зустрів зайчик потім? (Ведмедя) Як ви уявили собі його? (Громіздкий, бурий, з великою пащею) І що сталося? (Учні переказують сюжет казки.) Хто зустрівся далі на шляху зайчика? (Бик. Діти діляться своїми враженнями про бика.) Такі великі, сильні звірі! А бояться маленької хитрої лисички. Кого ж зустрів зайчик далі? (Півника) Яким ви уявили собі півника? (Діти розпо­відають свої уявлення.) Що зробив півник? (Налякав лисицю. Він лапами затупотів, крилами залопотів.) Хто пам’ятає, що сказав півник лисичці? («Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди лисице геть!») Чи довго прийшлося півнику кричати? (Ні, тричі.) Коли півник крикнув перший раз, що зробила лисиця? (Вона крикнула: «Взуваюся».) На другий раз? («Одягаюся».) А на третій раз? (Діти діляться уявлен­нями про те, як лисиця вибігала, як вона почувалася.) Як ще наля­кав півник лисицю? (Махнув косою.) Чи став півник другом зайчи­кові? (Так, і вони стали разом жити в луб’яній хатинці.)

— Діти, як ви гадаєте, чому півнику вдалося вигнати лисицю з хатинки зайчика? (Він був мудрим, розумним і хоробрим.) Що б ви зробили на місці лисички, якби ваша хатинка розтала? (Відпо­віді учнів.) Бачите, як по-різному могла б вчинити лисичка. Тоді б вона нікого не скривдила і ніхто б її не виганяв.

— А як ви гадаєте, чого казка нас вчить? (Нікого не ображати. Бути чесними, хоробрими і кмітливими.) Чи відоме вам прислів’я: «І на хитру лисицю капкан знайдеться»? Як ви гадаєте, це прислів’я підходить до цієї казки і чому? (Діти співвідносять прислів’я з казкою і висловлюють свої думки.)

4 Ознайомлення з книжкою «Пшеничний колосок» (казки слов’янських народів)

— А ви знаєте, хто автор нашої казочки? Так, це народна каз­ка. Якому народові вона належить? Правильно, російському. Це народна російська казка. У цій книжечці ви можете зустріти каз­ки слов’янських народів: російського, словацького та білорусько­го. Давайте з вами розглянемо цю книжечку. Що ви бачите на об­кладинці? (Курочку, гуся й індика, зерно) Бачите, у цій книжечці ви можете ознайомитися ще й із казкою «Пшеничний колосок». Давайте розглянемо, що ж там всередині? Розгортаємо її на другій сторінці. І що ми бачимо? Що це за казка? Так, це саме та казка, яку ми почули на уроці. Бачите, за малюнками ви тепер зможете своїм батькам, молодшим сестрам, братикам розповісти цікаву ка­зочку. Гортаємо сторінки. Яка цікава книжечка! Ось словацька казочка — «До сонечка на гостину». Цікаво, про що там? А ось іще одна казочка (сторінка 13), упізнаєте? Так, це білоруська казка «Пшеничний колосок». Її назву ми бачили на обкладинці.

— А що в кінці книжечки? На сторінці 19 — зміст. У ньому за­значено, які казки є у цій книжечці й на якій сторінці їх можна знайти. Зручно? Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам по­трібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки) А що ми можемо дізнатися з останньої сторінки обкладинки? (Тут ми бачимо цікаві завдання для дітей, які прочитали усі казки цієї книжечки. А та­кож можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упоряд­ник, у якому році вона вийшла.)

VII. Підсумок уроку

— Чим відрізняється буква ь (м’який знак) від інших вивчених букв? (Вона не позначає ніякого звуку, а лише вказує на м’якість попереднього приголосного.)

— З якою казкою ми сьогодні ознайомилися? («Лисиця та Заєць»)

— Яка ж подія сталася у казці? (Лисичка вигнала зайчика з його хатинки.)

— Якою була хатинка у зайчика? (Луб’яною, тобто зроблена з внутрішньої кори дерева.)

— Що зробив зайчик? Хто допомагав зайчикові?

— На кого ж з героїв казки ви хочете бути схожим і чому?

— А зараз давайте послухаємо тишу, про що вона нам розпо­вість? Вона нам дякує за плідну працю на уроці. Їй дуже сподобало­ся у нашім класі. Тому вона залишає нам ось цю чарівну книжечку у «Куточку читача». Тепер ви зможете не тільки розглядати ма­люнки книжечки, переказувати казки своїм близьким, а й самі на­малювати улюблених героїв казок, придумати з ними цікаві істо­рії, або пограти в «Казки» (сюжетно-рольові ігри).

Урок 108 (письмо)

Тема. Буквосполучення ьо. Написання складів і слів із буквосполученням ьо. Урок-подорож

Мета: закріпити знання учнів про вживання м’якого знака на письмі; вчити написання буквосполучення ьо окремо, у складах, словах і реченнях; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів, форму­вати у школярів навички орфографічно правильного письма; розвивати пізнавальний інтерес до орфографії, каліграфії й орфоепії; спостережливість, пам’ять, увагу, волю; виховувати акуратність, працелюбність, інтерес до навчання, письма, бережливе став­лення до природи.

Обладнання: грамзапис пісні солов’я і королька, гудіння джмеля, рохкання поросяти, звуки лі­су, шум дерев, дзюрчання струмочка; зображення дельтаплана, літака, крила птаха, повітряної кульки, льоду, льону, льоху, пасльону, малюнок лісу; конверт з маркою журавля; картки зі словами і звуковими моделями до них; малюнки лісових меш­канців (з «секретом» —ьо): хмаринка, льон, метелик, гусінь; плакат (макет) дерева з пелюстками (з літерами); (Загадки з абетки: Навчально-методичний посібник / Упо­рядник Т. Ф. Баєва. — Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. — 72 с.).

Хід уроку