1) Читання вчителем

— Чому Лисичка запросила Журавля в гості?

2) Читання учнями (напівголосно, самостійно)

Після напівголосного перечитування уривка вчитель з’ясовує, чи добре школярі запам’ятали зміст.

— З яким проханням звернулася Лисичка до Журавля? Що вона приготувала на обід? Хто знає, що було далі?

3) Читання казки повністю (за книгою)

Відповіді учнів на запитання.

— На що сподівалися Лисичка та Журавель, коли йшли у гості?

— Як Лисичка пригощала Журавля? Чи гостинною вона була? Чи смачна була страва? Чому Журавель її не скуштував?

— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так учинив? Чим закінчилася їхня дружба?

— Як ви вважаєте, чи були вони справжніми друзями? Чому?

— Чого вчить ця казка? (Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.)

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель? До чого це призвело? (До сварки назавжди.) Які правила забули герої цієї каз­ки? (Правила гостинності.)

— Як ви зустрічаєте своїх друзів? Якими правилами керує­тесь?

Станція 6 (Народ скаже, як зав’яже)

Робота з прислів’ями (на дошці)

— Ми так добре працювали, що й не помітили, як дісталися до станції: «Народ скаже, як зав’яже».

• Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.

• Яке частування, таке й дякування.

Бесіда

— Здавна наш народ цінує дружбу і засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів’їв. Подивіться, які прислів’я нам зустрілися на цій станції. (Учні чи­тають записи на дошці.)

— Як ви їх розумієте? Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте? (Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів — що дерево без корін­ня. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш. 3 добрими дру­жись, а лихих стережись.)

— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?

Станція 7 (Друкування)

— Щойно ми зайшли до станції «Друкування». Вона маленька, але на вдачу велика. Той, хто її пройде, закарбує у своїй пам’яті дорогоцінне прислів’я про справжню дружбу. (Учні друкують прислів’я на дошці та у зошитах «Яке частування, таке й дяку­вання».)

Станція 8 (Інженерна)

Фізкультхвилинка. Переказ казки учнями за допомогою малюнків

— Ми писали, ми писали й на станцію «Інженерну» потрапили.

Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися.	(Потягування.)
Будьмо дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали-сіли, встали-сіли. Бачите, як звеселили.	(Присідання.)
Стало сонце танцювати, Нас до танцю закликати: Нумо разом, нумо всі Потанцюймо по росі.	(Танцювальні рухи.)

— Подивіться, хто прийшов? Їжачки-інженери країни Жукландії!

Їжачки. Доброго здоров’ячка вам! Ви потрапили прямо на нашу роботу. Бачите, як багато нам потрібно зробити! (Демонстра­ція малюнків до казки «Лисичка і Журавель».) Нам потрібно на цій дорозі казку намалювати та усі малюнки правильно розташувати. Та одне лише нас непокоїть — казки цієї ми не знаємо, а Лисичка в гості нас не пускає. Що робити?

— А ми цю казку добре знаємо. Допоможемо їжачкам? Розка­жемо їм казочку про «Лисичку і Журавля»? Та спершу давайте ма­люнки розставимо на місця. (На дошці учні послідовно розташову­ють малюнки, а потім переказують казку за їх допомогою.)

Станція 9 «Я». Підбиття підсумків уроку

— А ось і остання станція. Як вона називається? («Я») Тут по­трібно відповісти на запитання: «Що я зробив за урок? Що в мене вийшло найкраще? Чому? З чим мені було тяжко працювати? Над чим мені ще потрібно попрацювати?»

— А для того, щоб краще все згадати, скористаємося нашою картою.

— Перед подорожжю до країни Жукландії нам потрібно було пройти митницю. Що ми там робили? (Перевіряли свої знаннябукви Ж, ж («же»): на слух сприймали слова зі звуком [ж], працю­вали

з чистомовками, скоромовками, читали склади і слова з бук­вою ж («же»).)

— З ким ми зустрілися на початку нашої подорожі? (З жуком-сторожем, який розповів про жабеня-буквоїда.)

— Що ми зробили на станції «Урожайна»? (Учні згадують про те, як вони вставляли пропущені літери й отримували слова уро­жаю; згадують, які нові слова вони почули і яке їх значення, яку пораду дали жабеняті.)

— Згадайте, який ключ до казки ми знайшли? Що це за слово і що воно означає? (Учні згадують про те, як вони читали деформо­ваний жонглером Жаном текст. Що цікавого дізналися про птаха журавля, як його ще називають у народі, згадують віршик про жу­равля і розповідають, чому ставлять криниці з журавлем.)

— Як нас зустріли на станції «Лисиччина»? Як ми допомогли лисичці приготуватися? (Учні згадують про звуко-буквений аналіз слів; яку пісню вони згадали на цьому уроці.)

— Який сюрприз нам приготувала станція «АКЗАК»? (Казоч­ку, яку уважно слухали, й уривок з якої прочитали; відкрили для себе нові слова і їх значення; згадали правила гостинності.)

— Що нового дізналися на станції «Народ скаже, як зав’яже»? (Учні згадують прислів’я, які запам’ятали.)

— А тепер скажіть, чи викарбувалося у вас у пам’яті прислів’я до казки, яке ми друкували на наступній станції? («Яке частуван­ня, таке й дякування».) Що воно означає?

— Кого ми зустріли на станції «Інженерна»? Як ми допомогли їжачкам? Як ви гадаєте, їм сподобався наш переказ казочки?

— Отже, що ми зробили за урок? (Закріпили вміння читати склади, слова і речення з буквою ж («же»), вдосконалили навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагатили активний і пасивний словник, навчилися передавати зміст казки, згадали правила етикету.)

— Мешканці країни Жукландії дякують вам за допомогу, за вашу чудову роботу. Тому король країни Жук дарує кожному ось такий гарний смайлик (). Він допоможе вам самостійно оцінити свою роботу на уроці.

— Кому на уроці було все зрозуміло, з усіма завданнями впора­лися впевнено, намалюйте веселого чоловічка. ()

— Якщо ви не змогли гарно виконати деякі завдання, нама­люйте такого чоловічка. ()

— Кому на уроці було дуже важко працювати, із завданнями не могли впоратися, намалюйте сумного чоловічка. ()

— Розкрию секрет цього смайлика. Він може змінювати свій настрій і свою посмішку. А для того, щоб він був завжди усміхне­ним, слід старанно працювати на уроці.

Урок 154 (письмо)

Тема. Закріплення навичок письма букви ж («же»), слів, речень. Урок-ярмарок

Мета: закріпити навички написання букви ж («же») окремо, у складах, словах, реченнях; збагачувати словниковий запас; удосконалювати уміння робити звуко-буквений ана­ліз слів; ознайомити учнів із такою традицією українського народу як ярмаркування; розвивати творче мислення, усне і писемне мовлення, естетичні смаки, уміння ви­разно читати вірші; виховувати повагу до українських звичаїв і традицій, бережливе ставлення до праці людей, природи, близьких; виховувати працелюбність, старанність, ініціативність, рефлексивність.

Обладнання: столи, прикрашені різноманітним товаром: квітами (жоржинами, жасмином, підсніж­никами), ласощами (пиріжками, коржиками, коржами та ін.), ажурними поробками (серветками та ін., прикрасами та ін.); одягом (жупан, кожух, піджак, жакет); аудіо­запис українських народних мелодій, співу жайворонка, скрекотіння сорок, кумкання жаб, звучання скрипки; кольорові олівці; таблиці на кожну дитину («Будинок жука», «Тарілки жабенят» (з прислів’ями); українські костюми, маски жука, журавля, квітника (для учнів, які виконують роль продавців); малюнки: огорожа (з буквою ж («же»)), жайворонок, журавель, жабенята, упряжки коня, жатки; малюнки, у назвах яких є лі­тера ж (жолудь, ожина, їжак, сніжинка, ведмежа, рижики, жираф, ложка, кружка, книжка, рожевий колір, морж, баклажани, бджола з жалом, діжка, ножиці та ін.); мікрофон.

Хід уроку