VI. Підсумок уроку

— Яку букву навчилися писати на уроці?

— Які звуки позначаються буквою ц («це») на письмі?

— Які слова з буквою ц («це») запам’ятали?

— Чи сподобалось вам допомагати іншим? Чому?

— Що сподобалося на уроці?

Урок 171 (читання)

Тема. Звукосполучення [йу]. Позначення його буквами Ю, ю. Робота з дитячою книжкою. Урок-гра «З якої це казки?» (за сторінками прочитаних казок)

Мета: ознайомити учнів зі звукосполученням [йу] та буквою, що його позначає; вчити ви­конувати звуко-буквений аналіз слів, читати склади і слова з вивченими буквами; розвивати мовлення учнів, уміння слухати, відтворювати прослухане; виховувати до­питливість, бажання дотримуватися правил дорожнього руху.

Обладнання: малюнки до казок «Ріпка», «Курочка Ряба», «Івасик-Телесик», «Колобок», «Котик і Пів­ник», «Колосок», «Рукавичка», «Коза-дереза», «Солом’яний бичок».

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель звертає увагу дітей на наявність шкільного приладдя, готов­ність учнів до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу

1 Мовна розминка

1) Придумайте назву для казки

По обніжку йшов цапок. Опирався на ціпок. Він гілляки із лози Ніс для білої кози.

А для сірих козенят Півмішечка гарбузенят. Бородою тряс цапок, Опирався на ціпок. («Цапок»)

— Хто такий цапок?

— Коли ми вживаємо слово цапок? (Коли говоримо про малень­ку тваринку або називаємо її лагідно.)

— А коли ця тварина доросла, як ми говоримо? (Цап)

— Ким був цап у тексті «Циркова залізниця»?

— Який перший звук у слові? Дайте йому характеристику.

— Яким цей звук може бути ще?

— У якому слові віршика ви чули звук [ц′]?

— Що означає слово ціпок?

— Якою буквою на письмі позначаються звуки [ц], [ц′]? Пока­жіть її у абетці.

2) Гра «Доповни словосполучення»

Великий камінь, а маленький... (камінець).

Великий прапор, а маленький... (прапорець).

Великий ремінь, а маленький... (ремінець).

— Що спільного у доповнених словах?

3) Чистомовка

Ця-ця-ця — до крамниці зайшла вовчиця.

Це-це-це — купила ковбаси кільце.

Ці-ці-ці — і дві паляниці.

Ці-ці-ці — ще й трохи гірчиці.

2 Читання стовпчика слів

Цирк

сцена

цуценя

хлопець

залізниця

— Прочитайте слова мовчки.

— Прочитайте:

• слова з одним складом;

• слово із наголосом на першому складі;

• слово з двома звуками [ц];

• слово, у якому кількість букв і звуків буде різною.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Слухання вірша

Юра рибку упіймав, Ще картоплі накопав. Потім із кринички Витягнув водички.

А маленька Юля — Принесла цибулі, Кропу і петрушки — Зварить мама юшки.

— Про кого цей вірш?

— Що зробив Юра?

— Що зробила Юля?

— Що ви можете сказати про Юру і Юлю?

2 Звуковий аналіз слова Юра

— Поділіть це слово на склади, поставте наголос.

— Який перший звук? Який перший склад? Які чуєте звуки?

3 Викладання звукової моделі слова Юра

Учитель починає і викладає перший склад, учні продовжують.

— Що нового, незвичного ви побачили?

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну літеру. Спробуємо ви­значити, на що вона схожа, знайдемо її у абетці. Навчимося читати слова з нею. А наприкінці уроку на вас чекатиме чудова гра.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Ознайомлення з буквою ю

Аналіз будови, порівняння великої і малої літери ю. Визначення її міс­ця в абетці.

Букву Ю я впізнаю —

Трохи дивна буква Ю.

Нібито до ясена

Буква О прив’язана.

Сіють, миють і співають —

Букву Ю слова ці мають.

Імена Юрко, Юхим —

З неї починаєм їх.

У абетці от дива —

Перед Я стоїть вона.

2 Добирання слів з буквою ю

1) Слухання вірша. Виділення у ньому слів з буквою ю

— Юро! Юро! Оглянися!

В’юн на вудочку зловився!

Поки юра позіхав,

В’юн з гачка у воду впав

І поплив собі, поплив...

Юра юшки не зловив.

2) Самостійне добирання слів

3 Робота за Букварем

1) Аналіз звукових моделей слів Юля і Юрко

2) Читання слів у стовпчику

• читання вчителем;

• самостійне читання;

• читання хором зі зміною темпу;

• читання ланцюжком.

3) Читання вірша Лесі Українки «Пісенька весняної води»

— Що робить весняна вода? (Біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю)

— Чому такі дії вода виконує саме навесні?

— У яких словах є буква ю?

4) Розглядування ілюстрації

— Кого ви бачите на малюнку? З якої це казки?

— Перекажіть уривок, до якого створено цю ілюстрацію.

5) Читання уривка казки

— Прочитайте текст. Чи співпадає він з вашим переказом?

— Чому такі дії вода виконує саме навесні?

VI. Фізкультхвилинка

Що ж, мабуть, прийшла пора Трохи відпочити, Я вас хочу на зарядку, Друзі, запросити.

Руки вгору піднімаєм, Швидко вниз їх опускаєм. Нахил вправо, нахил вліво — Повторімо знову вміло.

VII. Робота з дитячою книжкою

— Я знаю, що ви дуже любите читати і слухати казки. Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.

Казок країна чарівна,

У гості й вас чека вона.

Отож часу не гайте,

У подорож рушайте.

— А подорожувати будемо сторінками ось цих книжок. «Пере­ходити» від однієї до іншої ми зможемо лише за умови правильної відповіді на попередньо поставлене запитання.

• Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала,

Всі козу ту виганяли.

Рак козулю ущипнув —

Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)

Маленьке, сіреньке,

Біди наробило:

Щось біле, кругленьке,

Хвостиком розбило.

Сумує і плаче бабуся,

Дідусь витирає сльозу,

А курочка кудкудаче:

«Я вам золоте знесу».

(«Курочка Ряба»)

• Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік,

Втік від баби та від діда

До лисички на язик? («Колобок»)

• Що за хатка на узліссі

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь кабан біжить,

Тут і вовк іде, й ведмідь,

Й кожен хоче в хатці жить.

Так вже тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться й дрижить?

(«Рукавичка»)

• На городі, що за черга?

Дід і баба тут стоять.

Тягнуть щось перед собою

І не витягнуть ніяк.

(«Ріпка»)

В’ється річка невеличка

Хлопчик у човні сидить.

З берега матуся кличе,

Щоб обідом пригостить.

І вгадать цього героя

Справа зовсім не складна.

Казка ця усім відома

Про кого вона?

(Про Івасика-Телесика)

• Сидить півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Мерщій півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лисиці півника забрати.

(«Котик і Півник»)

• Знайшов півник колосок.

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав.

(«Колосок»)

• Я бичок-третячок,

Смоляний в мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(«Солом’яний бичок»)