Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Урок 101 --202.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
908 Кб
Скачать
☆

I. Організаційний момент

Клас прикрашений різноманітними українськими виробами. Звучить українська народна мелодія.

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні урок-майстерня у нас.

Погляньте, як багато виробів чекає на вас.

Так будемо рушник вишивати.

Й наш клас оберегом-красою прикрашати.

Для цього потрібні старанність і пильність.

Бо копітка ця робота вимагає сумлінність

— А з якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»

О. Кононенко

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьо­му вірші? (Звук [ш])

— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпа­чисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)

— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня.)

Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, по­люють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.

— Отже, сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення. А також познайомимося з дівчинкою, яка власноруч вишила рушник. Вона сьогодні завітає до нас і розпо­вість про те, як його вишивала.

III. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язич­ком, наші очі й наша розумна голова.

1 Мовна розминка. Скоромовки

— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо.

Учитель починає скоромовку — учні продовжують.

Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

На узліссі довелося

Наполохать Лесі лося.

Лось — у ліс, а з лісу — лис.

У ямі не спиться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому.

Захар заліз

— Захарку, злізь!

— Захарку, злазь!

Зумів залізти —

Знай, як злізти.

Через річку, через брід

Ходить чапля на обід,

Носить дрібних жабенят

Для маленьких чапленят.

У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

2 Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів)

— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання ми здобули.

Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних уго­рі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вка­зівка рухається від голосних до приголосних праворуч — «парашут опус­кається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).

— Щойно ми підготували свої місця. Тож, часу не гайте — пра­цювати починайте!

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Робота над звуком [ш]

1) Розвиток фонематичного слуху

— Підготуємо малюнок, який вишиємо ми. А для цього слід бути уважними.

Наш рушник буде незвичним, бо у кожнім візерунку є секрет — це звук [ш]. Ось послухайте й скажіть — що намалюємо на нашім рушничкові?

Гра починається — плескаймо лише тоді, коли почуємо звук [ш]!

Учитель демонструє малюнки квітів (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка) і метелика шовкопряда.

Вишиймо ми літечко

З сонечком й віконечком!

Виростим шипшину — ніжну та пахучу!

Й трошечки колючу!

Квітку сонця — соняшник зростимо.

Й у казковий світ квітів ми пориньмо.

Ще й волошок голубих, весняних шафранів

У наш рушник ми додамо — гарний, вишиваний.

А метелик-шовкопряд на ромашку прилине,

Й у світ чарівний, гарний ми усі пориньмо!

— Отже, чим прикрасимо рушник? (Учні називають метелика-шовкопряда й назви квітів: шипшина, соняшник, волошки, шаф­ран, ромашка.)

— Який звук повторюється у всіх цих назвах? (Звук [ш])

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]