32. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.

Шкіра на долонній поверхні складається з декількох шарів: над-шкіра (епідерміс) і власне шкіра (дерма), нижній шар. Дерма має будову у вигляді сосочків, розміщених рядками, які посідають чітко визначене місце. Надшкіра, повторюючи, копіюючи рельєф сосочків, утворює папілярні лінії. Надшкіра має пори, якими закінчуються потові залози. Поверхня вкрита потожировими виділеннями. Папілярні лінії утворюють різні малюнки - папілярні узори.

Долонна поверхня рук людини (підошва стопи) вкрита папілярними лініями - лінійними піднесеннями незначної ширини і висоти, що розокремлюються невеликими борозенками.

Об'єктом вивчення дактилоскопії є сліди рук, точніше папілярний узор, що має певну структуру: загальні (тип і вид папілярного узору; будова центральної частини узору; кількість, будова та положення дельт; крутизна дугоподібних ліній; ширина і частота папілярних ліній) та окремі ознаки (особливості розташування й конфігурації окремих деталей папілярного узору).

Завданням дослідження папілярного узору є ідентифікація особи, якій він належить, або діагностика її анатомічних і функціональних ознак; встановлення механізму і давності утворення таких слідів тощо.

До особливостей папілярного узору належать: 1) індивідуальність (співвідношення 1:64.000.000.000 щодо збігання папілярного узору, хоча має суто теоретичну (математичну), а не емпіричну основу); 2) відновлюваність (ушкодження верхніх шарів шкіри спричиняє змінення узору, але шкіра швидко загоюється і папілярний узор відновлюється); 3) відносна незмінність (упродовж усього життя, починаючи з внутрішньоутробного розвитку, папілярний узор залишається незмінним, зберігається однакове розташування деталей та їх особливостей).

Папілярні узори піддаються класифікації залежно від характеру внутрішнього малюнку на нігтьових фалангах пальців рук. Традиційно виокремлюють три типи папілярних узорів,

1) дуговий (такий узор формують два потоки папілярних ліній, які у центрі нігтьової фаланги сходяться у вигляді дуг, шатра; зустрічається у 5 % випадків);

2) петльовий (такий узор формують три потоки папілярних ліній: перший проходить паралельно до флексорної лінії, а два інших потоки в центрі нігтьової фаланги формують петлю (яка має вершину і ніжки), дельту (кут, який за формою нагадує букву грецького алфавіту-дельту) зустрічається у 65 % випадків); петльові узори поділяють на петльові ульнарні (ніжки петель повернені в бік мізинця) і петльові радіальні (ніжки петель - у бік великого пальця);

3) завитковий (такий узор формують три потоки папілярних ліній: перший проходить паралельно до флексорної лінії, а два інших потоки в центрі нігтьової фаланги формують, зокрема, характерні замкнені кола, спираль тощо, дві (або більше) дельти - зустрічається у 30 % випадків). Як четвертий тип виділяють нетипові папілярні узори (вкрай незначна кількість).

Кожен з означених типів папілярних узорів має по декілька видів. Типи і види папілярних узорів розглядаються як загальні ознаки. Також папілярні лінії мають особливості будови, які розглядаються як деталі - окремі ознаки папілярного узору. До них належать: початок, закінчення, розрив, стоншення папілярної лінії, злиття, роздвоєння (розгалуження) ліній, гачок, відрізок, точка, місток, острівок, вершина петлі, дельта тощо.