Іv. Криміналістична методика:

137. Поняття, завдання структура методики розслідування окремих видів злочинів

Методика розслідування окремих видів злочинів являє собою розділ криміналістики, що вивчає досвід здійснення й практику розслідування злочинів і, що розробляє на основі пізнання їхніх закономірностей систему найбільш ефективних методів розслідування й попередження різних видів злочинів. Завдання методики розслідування полягають у сприянні найбільш успіш­ному здійсненню конституційних положень про захист ін­тересів держави, законних інтересів та прав громадян, у вирішенні завдань кримінального судочинства, оперативно-розшукової діяльності, у сприянні досягненню мети боротьби з організованою злочинністю охорона прав і законних інтересів фізичних та юри­дичних осіб у кримінальному судочинстві, швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних.

. Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відображається у специфічних проявах наслідків, слідах.

У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування:

а) криміналістична характеристика даного виду злочину;

б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;

в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи;

г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню;

ґ) організація і планування розслідування;

д) першочергові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій);

є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян;

ж) заходи криміналістичної профілактики.

138. Джерела формування окремих криміналістичних методик

Джерела криміналістичної методики є, по суті, джерелами методичних рекомендацій щодо розслідування окремих видів злочинів. Узагальнено такі джерела розподіляються на такі групи:

* методологічні джерела - це положення матеріальної діалектики як всезагального методу пізнання, основи логіки;

* правові джерела - закони, кримінальний кодекс, кримінально-процесуальний кодекс (впливають на побудову окремих (видових та групових) криміналістичних методик, визначають предмет доказування, перелік доказів, джерела доказів, особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх тощо);

* практичні джерела - основні джерела розроблення окремих криміналістичних методик, зокрема практика органів досудового слідства, оперативно-розшукова, експертна та судова практика;

* наукові джерела - положення криміналістичної науки (наукове розроблення криміналістичної техніки й тактики, вдосконалення окремих криміналістичних теорій) та дані інших наук (психологія, наукова організація праці, загальна статистика, соціологія, судова медицина та інші). Особливу важливу роль у формуванні криміналістичних методик відіграє кримінальне та кримінально-процесуальне право