- •І. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •5. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •7. Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •8. Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9. Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •14. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •15. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •16. Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •17. Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •18. Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •20. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Іі. Криміналістична техніка:
- •21. Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •22. Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •23. Методи судово-оперативної фотографії.
- •24. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •25. Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •26. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •27. Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •28. Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29. Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •30. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •31. Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •32. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •33. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •34. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •35. Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •36. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •37. Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •38. Загальні і окремі ознаки сліду взуття. Його криміналістичне значення та правила опису в протоколі огляду місця події.
- •39. “Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •40. Поняття та криміналістична класифікація зброї. Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •41. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •42. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •43. Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •44. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •45. Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані.
- •46. Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •47.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •48. Криміналістична документалістика, її система, місце у криміналістиці та наукові основи.
- •49. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •50. Види і способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •51. Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •52. Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •54. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •55. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •56. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидимих і невидимих текстів.
- •57. Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •58. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та об’єкти.
- •59. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •60. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •61. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •63. Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •64. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •65. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •66. Правила (принципи) описання людини за методом „словесного портрету”. Використання методики «словесного портрету» у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •67. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •68. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •69. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •70. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукуваних осіб. Поняття, види. Процес виготовлення різних видів суб’єктивних портретів. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •71. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •72. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: суть, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •73. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, порядок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •74. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
- •Криміналістична тактика
- •76. Структура та характеристика елементів загальних положень криміналістичної тактики.
- •77. Поняття і класифікація засобів криміналістичної тактики.
- •78. Поняття, сутність та ознаки тактичного прийому. Його співвідношення із криміналістичною рекомендацією.
- •81. Тактика процесуальної (слідчої) дії.
- •82. Тактична операція і комбінація: поняття, місце в розслідуванні та їх класифікація.
- •83. Слідча ситуація: поняття, структура, види, значення.
- •84. Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
- •85.Поняття, завдання, умови, зміст планування розслідування. Взаємозв'язок планування і організації розслідування.
- •86. Принципи планування розслідування.
- •87. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа та специфіка.
- •88. Форми планування і структура плану розслідування.
- •89. Поняття, завдання, види й учасники слідчого огляду.
- •90. Принципи слідчого огляду.
- •91. Огляд місця подій: суть, об”єкти дослідження, завдання.
- •92. Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення. Види інсценувань.
- •93. Етапи огляду місця події і завдання, що вирішуються на кожному з них.
- •94. Методи та способи огляду і дослідження обстановки місця події.
- •95. Фіксація результатів огляду місця події.
- •96. Тактика освідування.
- •97. Поняття обшуку, принципи організації і управління ним, умови правомірності його проведення.
- •98. Об’єкти і види обшуку.
- •99. Підготовка до проведення обшуку.
- •100. Тактика проведення обшуку в приміщенні (індивідуального, загального та службового користування).
- •101. Тактика особистого обшуку.
- •102. Особливості тактики проведення групового обшуку.
- •103. Фіксація результатів обшуку.
- •105. Підготовка до проведення слідчого експерименту.
- •106. Тактика проведення слідчого експерименту.
- •104. Поняття, мета, значення, види і учасники слідчого експерименту.
- •107. Тактика слідчого експерименту у формі перевірки показань на місці.
- •108. Зміна умов дослідів під час слідчого експерименту: мета, завдання, види.
- •Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту та оцінка його результатів.
- •Оцінка результатів слідчого експерименту
- •Поняття допиту, його сутність і види.
- •Структура допиту і підготовка до нього як до керованого процесу одержання інформації (ідеальних відображень).
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Способи виклику та місце проведення допиту
- •Тактичні прийоми допиту
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Тактичні прийоми допиту свідка за умов конфліктної ситуації.
- •Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації давання неправдивих показань. А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •Підстави, процесуальні і тактичні правила застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
- •Тактика одночасного допиту (очної ставки).
- •Особливості тактики судових допитів.
- •Поняття, сутність, види і значення результатів пред'явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •Підготовка до пред’явлення для впізнання.
- •Пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями).
- •Пред'явлення для впізнання речей (будівель, споруд, земельних ділянок, тварин, птахів).
- •Тактичні особливості пред'явлення для впізнання трупа.
- •Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •Вибір експертної установи або експерта. Система державних експертних установ в Україні.
- •Сутність етапу проведення судової експертизи. Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
- •Іv. Криміналістична методика:
- •137. Поняття, завдання структура методики розслідування окремих видів злочинів
- •138. Джерела формування окремих криміналістичних методик
- •139. Принципи формування окремих криміналістичних методик
- •140.Етапність окремих криміналістичних методик
- •141. Поняття кримінальної характеристики злочинів , її співвідношення з кримінально – правовою і кримінальною характеристиками злочинів.
- •142. Структура кримінальної характеристики злочинів
- •143. Види і форми взаємодії в розкритті і розслідуванні злочинів.
- •144. Криміналістична характеристика вбивств.
- •145. Типові версії розслідування вбивства за ситуації, коли виявлено труп із ознаками насильницької смерті, та шляхи їх вирішення.
- •146. Гласні та не гласні слідчих дій та оперативно-розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств
- •147. Види судових експертиз під час розслід. Вбивств
- •148. Кримінал. Характеристика та початковий етап розслідування крадіжок чужого майна
- •149. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •150. Початковий етап розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації, версії та програми розслідування за кожної ситуації.
- •152. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •153.Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
На початку становлення криміналістики вона була поліційною технікою, бо містила положення, що стосувалися рекомендацій про застосування технічних засобів у виявленні та дослідженні речових доказів.
З часом було вирізнено та узагальнено методи проведення слідчих дій. Так з'явився другий розділ криміналістики - тактика.
Наприкінці 20 - на початку 30-х років XX ст. криміналістика збагатилася третьою частиною - методикою розслідування окремих видів злочинів, або інакше її можна назвати особливою частиною.
Після появи у 50-х роках "Вступу у криміналістику", в якому почали розглядати предмет, завдання, історію, розвиток і сучасний стан криміналістики, а згодом і методи криміналістики тощо, сформувався повий розділ криміналістики - методологія криміналістики.
2. Згідно з сучасним уявленням система криміналістики об'єднує чотири розділи: Перший - методологію криміналістики; Другий - криміналістичну техніку; Третій - криміналістичну, або слідчу, тактику; Четвертий - методику розслідування окремих видів злочину (криміналістичну методику).
За своєю природою криміналістика — це юридична наука. Такий погляд сформувався в 1952-55 рр. і згодом став панівним у правовій науці.
Історія криміналістики знає й інші погляди на природу криміналістики. Одним із таких напрямів є визначення природи криміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань.
Криміналістику розглядали також як науку подвійної природи — правову і технічну. Помилковість поглядів концепції подвійної природи криміналістики полягає у механічному розподілі єдиної науки на правові та неправові її розділи.
В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згідно з якими криміналістика — це наука синтетичної природи, бо в криміналістиці неможливо виділити суто правові та суто природничо-наукові, або технічні розділи. Вона являє собою єдиний сплав знань.
4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
А. Система криміналістики - це складові її розділи, розташовані в певній послідовності, яким притаманна наявність внутрішніх і зовнішніх взаємних зв'язків. Розділи, виступаючи самостійними структурними одиницями, одночасно співвідносяться між собою за змістом, певними взаємозв'язками або закономірностями і сукупно характеризують індивідуальне ціле.
Б. На початку становлення криміналістики вона була поліційною технікою, бо містила положення, що стосувалися рекомендацій про застосування технічних засобів у виявленні та дослідженні речових доказів.
З часом було вирізнено та узагальнено методи проведення слідчих дій. Так з'явився другий розділ криміналістики - тактика.
Наприкінці 20 - на початку 30-х років XX ст. криміналістика збагатилася третьою частиною - методикою розслідування окремих видів злочинів, або інакше її можна назвати особливою частиною.
Після появи у 50-х роках "Вступу у криміналістику", в якому почали розглядати предмет, завдання, історію, розвиток і сучасний стан криміналістики, а згодом і методи криміналістики тощо, сформувався повий розділ криміналістики - методологія криміналістики.
В. Згідно з сучасним уявленням система криміналістики об'єднує чотири розділи: Перший - методологію криміналістики; Другий - криміналістичну техніку; Третій - криміналістичну, або слідчу, тактику; Четвертий - методику розслідування окремих видів злочину (криміналістичну методику).