41. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.

Судова балістика - розділ криміналістики, який вивчає ручну вогнепальну зброю та сліди її застосування для одержання доказової інформації. Судову балістику застосовують у сфері діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду для боротьби зі злочинністю.

До об'єктів судово-балістичних досліджень належать: 1) зброя та її складові частини; 2) боєприпаси, стріляні кулі та гільзи, шрот, капсулі, пижі, прокладки; 3) вибухові речовини (порох); 4) сліди дії снаряда вогнепальної зброї на вражених перешкодах; 5) сліди впливу на вражену перешкоду явищ, що супроводжують постріл; 6) сліди продуктів згоряння заряду.

Предмет судової балістики - пізнання особливостей і ознак названих об'єктів, виявлення закономірностей утворення слідів зброї.

Вогнепальна зброя - це пристрій, в якому для вильоту кулі з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. Для вирішення питання, чи належить предмет до вогнепальної зброї, крім установлення загальної ознаки — цільового призначення, необхідно, щоб він задовольняв такі критерії: 1) для метання снаряда має бути використана енергія, яка утворюється під час згоряння вибухової речовини (пороху та ін.); 2) предмет повинен мати ствол для спрямування руху снаряда; 3) наявність у предмета пристроїв для замкнення каналу ствола та для запалення заряду; 4) достатня вражаюча дія снаряда; 5) достатня міцність конструкції предмета.

Перші три критерії можна визначити візуально, оглядаючи зброю на місці події. Критерій міцності конструкції передбачає, що з неї можна здійснити більш як один постріл.

42. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.

Вогнепальна зброя — це пристрій, в якому для вильоту кулі з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин.

Судова балістика досліджує тільки ту вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, які застосовують злочинці для вчинення злочинів. Такою є ручна стрілецька вогнепальна зброя.

Ручну вогнепальну зброю класифікують так: 1) за цільовим призначенням — бойова (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери, рушниці гладкоствольні спеціального та бойового призначення тощо), мисливська (рушниці різних систем, мисливські карабіни, штуцери), спортивна (тренувальна та цільова зброя — дрібнокаліберні гвинтівки, спортивні пістолети); 2) за ступенем автоматизації — неавтоматична, автоматична, самозарядна; 3) за способом заряджання — казнозарядна, дульнозарядна; 4) за кількістю стволів — одно-, дво- та багатоствольна; 5) за кількістю зарядів — одно- та багатозарядна; 6) за конструктивними особливостями ствола — гладкоствольна, нарізна, гладконарізна (з парадоксом); 7) за калібром — малокаліберна (до 6,5 мм), середнього калібру (6,5-9 мм) та великокаліберна (понад 9 мм); 8) за способом виготовлення — заводська, кустарна (виготовлена майстром-зброярем або спеціалістом у кустарних умовах, без дотримання встановлених стандартів і, як правило, невеликими партіями) та саморобна (виготовляється, як правило, з наявних матеріалів, а інколи із частковим застосуванням окремих частин заводського виготовлення); 9) за особливістю конструкції — стандартна, нестандартна та атипова.