- •І. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •5. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •7. Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •8. Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9. Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •14. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •15. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •16. Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •17. Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •18. Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •20. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Іі. Криміналістична техніка:
- •21. Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •22. Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •23. Методи судово-оперативної фотографії.
- •24. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •25. Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •26. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •27. Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •28. Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29. Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •30. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •31. Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •32. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •33. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •34. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •35. Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •36. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •37. Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •38. Загальні і окремі ознаки сліду взуття. Його криміналістичне значення та правила опису в протоколі огляду місця події.
- •39. “Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •40. Поняття та криміналістична класифікація зброї. Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •41. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •42. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •43. Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •44. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •45. Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані.
- •46. Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •47.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •48. Криміналістична документалістика, її система, місце у криміналістиці та наукові основи.
- •49. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •50. Види і способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •51. Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •52. Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •54. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •55. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •56. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидимих і невидимих текстів.
- •57. Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •58. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та об’єкти.
- •59. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •60. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •61. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •63. Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •64. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •65. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •66. Правила (принципи) описання людини за методом „словесного портрету”. Використання методики «словесного портрету» у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •67. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •68. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •69. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •70. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукуваних осіб. Поняття, види. Процес виготовлення різних видів суб’єктивних портретів. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •71. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •72. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: суть, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •73. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, порядок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •74. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
- •Криміналістична тактика
- •76. Структура та характеристика елементів загальних положень криміналістичної тактики.
- •77. Поняття і класифікація засобів криміналістичної тактики.
- •78. Поняття, сутність та ознаки тактичного прийому. Його співвідношення із криміналістичною рекомендацією.
- •81. Тактика процесуальної (слідчої) дії.
- •82. Тактична операція і комбінація: поняття, місце в розслідуванні та їх класифікація.
- •83. Слідча ситуація: поняття, структура, види, значення.
- •84. Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
- •85.Поняття, завдання, умови, зміст планування розслідування. Взаємозв'язок планування і організації розслідування.
- •86. Принципи планування розслідування.
- •87. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа та специфіка.
- •88. Форми планування і структура плану розслідування.
- •89. Поняття, завдання, види й учасники слідчого огляду.
- •90. Принципи слідчого огляду.
- •91. Огляд місця подій: суть, об”єкти дослідження, завдання.
- •92. Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення. Види інсценувань.
- •93. Етапи огляду місця події і завдання, що вирішуються на кожному з них.
- •94. Методи та способи огляду і дослідження обстановки місця події.
- •95. Фіксація результатів огляду місця події.
- •96. Тактика освідування.
- •97. Поняття обшуку, принципи організації і управління ним, умови правомірності його проведення.
- •98. Об’єкти і види обшуку.
- •99. Підготовка до проведення обшуку.
- •100. Тактика проведення обшуку в приміщенні (індивідуального, загального та службового користування).
- •101. Тактика особистого обшуку.
- •102. Особливості тактики проведення групового обшуку.
- •103. Фіксація результатів обшуку.
- •105. Підготовка до проведення слідчого експерименту.
- •106. Тактика проведення слідчого експерименту.
- •104. Поняття, мета, значення, види і учасники слідчого експерименту.
- •107. Тактика слідчого експерименту у формі перевірки показань на місці.
- •108. Зміна умов дослідів під час слідчого експерименту: мета, завдання, види.
- •Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту та оцінка його результатів.
- •Оцінка результатів слідчого експерименту
- •Поняття допиту, його сутність і види.
- •Структура допиту і підготовка до нього як до керованого процесу одержання інформації (ідеальних відображень).
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Способи виклику та місце проведення допиту
- •Тактичні прийоми допиту
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Тактичні прийоми допиту свідка за умов конфліктної ситуації.
- •Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації давання неправдивих показань. А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •Підстави, процесуальні і тактичні правила застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
- •Тактика одночасного допиту (очної ставки).
- •Особливості тактики судових допитів.
- •Поняття, сутність, види і значення результатів пред'явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •Підготовка до пред’явлення для впізнання.
- •Пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями).
- •Пред'явлення для впізнання речей (будівель, споруд, земельних ділянок, тварин, птахів).
- •Тактичні особливості пред'явлення для впізнання трупа.
- •Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •Вибір експертної установи або експерта. Система державних експертних установ в Україні.
- •Сутність етапу проведення судової експертизи. Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
- •Іv. Криміналістична методика:
- •137. Поняття, завдання структура методики розслідування окремих видів злочинів
- •138. Джерела формування окремих криміналістичних методик
- •139. Принципи формування окремих криміналістичних методик
- •140.Етапність окремих криміналістичних методик
- •141. Поняття кримінальної характеристики злочинів , її співвідношення з кримінально – правовою і кримінальною характеристиками злочинів.
- •142. Структура кримінальної характеристики злочинів
- •143. Види і форми взаємодії в розкритті і розслідуванні злочинів.
- •144. Криміналістична характеристика вбивств.
- •145. Типові версії розслідування вбивства за ситуації, коли виявлено труп із ознаками насильницької смерті, та шляхи їх вирішення.
- •146. Гласні та не гласні слідчих дій та оперативно-розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств
- •147. Види судових експертиз під час розслід. Вбивств
- •148. Кримінал. Характеристика та початковий етап розслідування крадіжок чужого майна
- •149. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •150. Початковий етап розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації, версії та програми розслідування за кожної ситуації.
- •152. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •153.Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Поряд із судово-медичною експертизою у справах даної категорії частіше за все призначається автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна і судово-хімічна експертизи.
На розгляд судової автотехнічної експертизи ставляться питання, спрямовані на встановлення:
а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, має система, механізм, вузол даного транспортного засобу; коли — до ДТП або в процесі її розвитку — виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причинний зв’язок між даною несправністю і наїздом, перекиданням, сутичкою; чи мав водій технічну можливість запобігти події за наявності даної несправності тощо);
б) дій учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх обставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, перекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху);
в) параметрів механізму дорожньо-транспортної події (швидкість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмування; допустима швидкість транспортного засобу при умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіуса; яке було взаємне розташування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; взаємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який із транспортних засобів у момент зіткнення стояв, а який рухався тощо).
Крім того, перед автотехнічною експертизою можуть ставитися питання, пов’язані з дослідженням на основі спеціальних автотехнічних знань дорожньої обстановки (визначення значень параметрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об’єктів на місці події; умови видимості та оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результатами огляду; які обставини, що належать до дорожньої обстановки, сприяли або могли сприяти виникненню ДТП тощо).
Можливості автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів. Її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об’єкти можуть використовуватися фактичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому разом з постановою про призначення автотехнічної експертизи направляються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фототаблицями, протокол огляду транспорту, протокол відтворення обстановки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема, судово-медичної) та ін.
Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об’єктів біологічного походження.
При розслідуванні дорожньо-транспортних подій досить часто виникає необхідність проводити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасологічну (в тому числі цілого за частинами), дактилоскопічну і техніко-криміналістичну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортному засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь у події; його тип, модель (групову належність); напрямок руху; механізм слiдоутворення; послідовність виникнення слідів та ін.
Трасологічна експертиза цілого за частиною призначається у разі виявлення на місці події скалок розсіювачів фар, уламків деталей і виявлення транспорту зі схожими пошкодженнями (розтрощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, структуру і склад частин, експерт може встановити, чи не були раніше одним цілим частини транспортного засобу та уламки (скалки), виявлені на місці події.
Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспортом умомент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка за слідами рук, виявлених на держаках керування, ідентифікує конкретну людину.
Під час техніко-криміналістичної експертизи документів, що можуть бути вилучені у водія, потерпілого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання щодо їх справжності або підробки, початкового змісту (наприклад, якщо вони були пошкоджені, залиті речовиною, що фарбує).
Судово-хімічна експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склад хімічних елементів, що містяться в досліджуваній речовині; однорідність паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, рідкого і сипкого вантажу, лакофарбувального покриття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому і на транспортному засобі.
Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різних спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У разі наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експертиза допомагає вирішити питання щодо механізму виникнення ушкоджень на тілі потерпілого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питання про їх взаємне розташування в момент події призначається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна експертиза. Питання про місцеперебування в транспорті кожної із осіб може бути вирішене у процесі проведення комплексної судово-медичної, трасологічної і судово-автотехнічної експертизи.
Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і найчастіше проводиться з метою встановлення:
1) можливості сприйняття будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка перебувала за кермом);
2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розвороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту);
3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптового виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплення водія світлом фар);
4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).
