155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Поряд із судово-медичною експертизою у справах даної категорії частіше за все призначається автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна і судово-хімічна експертизи.

На розгляд судової автотехнічної експертизи ставляться питання, спрямовані на встановлення:

а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, має система, механізм, вузол даного транспортного засобу; коли — до ДТП або в процесі її розвитку — виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причинний зв’язок між даною несправністю і наїздом, перекиданням, сутичкою; чи мав водій технічну можливість запобігти події за наявності даної несправності тощо);

б) дій учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх обставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, перекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху);

в) параметрів механізму дорожньо-транспортної події (швидкість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмування; допустима швидкість транспортного засобу при умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіуса; яке було взаємне розташування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; взаємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який із транспортних засобів у момент зіткнення стояв, а який рухався тощо).

Крім того, перед автотехнічною експертизою можуть ставитися питання, пов’язані з дослідженням на основі спеціальних автотехнічних знань дорожньої обстановки (визначення значень параметрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об’єктів на місці події; умови видимості та оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результатами огляду; які обставини, що належать до дорожньої обстановки, сприяли або могли сприяти виникненню ДТП тощо).

Можливості автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів. Її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об’єкти можуть використовуватися фактичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому разом з постановою про призначення автотехнічної експертизи направляються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фототаблицями, протокол огляду транспорту, протокол відтворення обстановки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема, судово-медичної) та ін.

Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об’єктів біологічного походження.

При розслідуванні дорожньо-транспортних подій досить часто виникає необхідність проводити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасологічну (в тому числі цілого за частинами), дактилоскопічну і техніко-криміналістичну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортному засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь у події; його тип, модель (групову належність); напрямок руху; механізм слiдоутворення; послідовність виникнення слідів та ін.

Трасологічна експертиза цілого за частиною призначається у разі виявлення на місці події скалок розсіювачів фар, уламків деталей і виявлення транспорту зі схожими пошкодженнями (розтрощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, структуру і склад частин, експерт може встановити, чи не були раніше одним цілим частини транспортного засобу та уламки (скалки), виявлені на місці події.

Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспортом умомент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка за слідами рук, виявлених на держаках керування, ідентифікує конкретну людину.

Під час техніко-криміналістичної експертизи документів, що можуть бути вилучені у водія, потерпілого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання щодо їх справжності або підробки, початкового змісту (наприклад, якщо вони були пошкоджені, залиті речовиною, що фарбує).

Судово-хімічна експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склад хімічних елементів, що містяться в досліджуваній речовині; однорідність паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, рідкого і сипкого вантажу, лакофарбувального покриття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому і на транспортному засобі.

Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різних спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У разі наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експертиза допомагає вирішити питання щодо механізму виникнення ушкоджень на тілі потерпілого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питання про їх взаємне розташування в момент події призначається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна експертиза. Питання про місцеперебування в транспорті кожної із осіб може бути вирішене у процесі проведення комплексної судово-медичної, трасологічної і судово-автотехнічної експертизи.

Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і найчастіше проводиться з метою встановлення:

1) можливості сприйняття будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка перебувала за кермом);

2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розвороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту);

3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптового виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплення водія світлом фар);

4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).