104. Поняття, мета, значення, види і учасники слідчого експерименту.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка полягає у здійсненні дослідів з метою перевірки того, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події та яким саме чином.

Мета - здійснення дослідів, результати яких і є тими фактичними даними, що дозволяють дійти висновку про обставини, котрі мають значення для розкриття злочину.

Значення - слідчий експеримент має своїм завданням встановлення того, могла чи не могла відбутися подія або дія за певних умов.

Залежно від мети слідчого експерименту розрізняють його види. Найвідоміші види слідчих експериментів:

1. Перевірка можливості бачити у даних умовах.

2. Перевірка можливості чути в конкретних умовах.

3. Перевірка можливості проникнути крізь певний отвір та вийняти через нього ті чи інші предмети.

4. Перевірка можливості вчинення якоїсь дії за певний проміжок часу.

5. Перевірка можливості настання певних наслідків даних дій (розгоряння, поламки та ін.).

6. Встановлення спеціальних та професійних навичок особи.

7. Встановлення того, як саме відбулася подія.

105. Підготовка до проведення слідчого експерименту.

Перш ніж проводити слідчий експеримент, до нього необхідно підготуватися, а саме:

1) визначити мету експерименту, для чого слід вивчити матеріали справи та всі обставини, з огляду на які проводиться слідчий експеримент;

2) визначити умови, в яких має бути проведений слідчий експеримент (встановити, як, де, коли і в якій послідовності слід проводити досліди тощо);

3) визначити учасників експерименту (свідків, обвинувачених, кількість понятих та ін.).

4) передбачити, які матеріали, засоби, знаряддя при цьому використовуватимуться.

Слід завчасно продумати також доставлення цих предметів до місця експерименту та перевірити їхній стан. Речові докази, які згодом будуть об’єктами експертного дослідження, при експерименті використовувати не можна;

5) слідчий повинен підготувати слідчу валізу;

6) перед проведенням слідчого експерименту рекомендується складати його план. До плану доцільно внести такі обставини: а) місце і час проведення експерименту; б) кількість учасників та їх розташування; в) сутність дослідів, їх послідовність та роль учасників експерименту при проведенні кожного досліду.

У разі потреби при складанні плану слід проконсультуватися з спеціалістами — судово-медичним експертом, криміналістом, які можуть дати цінні вказівки з відтворення обстановки експерименту і характеру проведення дослідів. Під час підготовки до експерименту слідчому доцільно побувати на місці майбутнього експерименту, аби краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.

106. Тактика проведення слідчого експерименту.

Методика слідчого експерименту передбачає виконання та дотримання правил його проведення — процесуальних та тактичних. До процесуальних правил належать:

1) участь понятих; їх кількість визначається характером дослідів та розташуванням учасників експерименту;

2) участь фахівців у випадках, коли їхні спеціальні знання можуть бути використані для відтворення чи визначення місця розташування учасників експерименту або їхніх поз;

3) доцільною є присутність осіб, показання яких перевіряються;

4) про перебіг і результати проведення слідчого експерименту складається протокол.

Тактичні правила проведення: 1.має бути проведено в умовах макс. наближених до умов реального перебігу досліджуваної події (діянь); 2.Для унеможливлення випадковості в результатах дослідних дій, їх треба проводити неоднократно; 3.У тих випадках, коли слідчий недостатньо володіє інформацією про потрібні умови, застосовувати різноваріантні умови експериментів ( ускладнені або спрощені); 4.Досліди, особливо складні, тривалі за часом повинні проводитись у декілька етапів, черговість яких та специфіку визначає слідчий; 5.Показання повинні перевірятись лише на тому місці, де відбувалась досліджувана подія, де було залишено сліди чи знаряддя злочину тощо; 6.У разі потреби слідчий оглядає вказані перевірюваною особою місця і об”єкти.

Якщо перевіряються показання на місці кількох осіб, кожна з них виводиться на нього окремо, іншим складом понятих, водія тощо.