141. Поняття кримінальної характеристики злочинів , її співвідношення з кримінально – правовою і кримінальною характеристиками злочинів.

У науці кри­мінального права питання класифікації злочинів розгля­даються стосовно її Загальної частини, де критерієм для цього є ступінь тяжкості діяння, та Особливої частини, де такими підставами є юридичні ознаки складу злочину.

В основі криміналістичної класифікації злочинів і від­повідно окремих методик їх розслідування лежить кри­мінально-правова класифікація злочинів, система норм Особливої частини КК. Між тим очевидно, що криміналіс­тичні методики, побудовані тільки на основі кримінально-правової класифікації злочинів, мають здебільшого за­гальний характер і потребують для свого практичного за­стосування більш конкретизованих окремих методик.

Традиційно у криміналістиці класифікація злочинів будувалася, виходячи з системи кримінального закону, за­лежно від того, до якої глави КК віднесені ті чи інші норми. У літературі висловлювалася думка про те, що класифіка­ція злочинів у криміналістиці повинна базуватися тільки на криміналістичних даних, що мають безпосереднє зна­чення для розкриття злочинів, головним чином за спосо­бом їх вчинення. Однак переважаючим є положення, згід­но з яким криміналістична класифікація злочинів буду­ється на основі поєднання кримінально-правових та кри­міналістичних критеріїв. В основі такої класифікації зло­чинів за класами, групами, підгрупами, видами та різнови­дами мають бути перш за все кримінально-правові ознаки. Запропоновані різні види класифікації, наприклад родова (за групами злочинів, об'єднаних однією главою КК) та ви­дова кримінально-правова класифікація злочинів, що ви­користовується в криміналістиці як основна ознака при розробці окремих криміналістичних методик. Можливі й інші класифікації, до яких належать класифікації: а) за способом вчинення злочину; б) за ступенем приховання, маскування злочину; в) за злочинним досвідом особи, яка вчинила злочин; г) за місцем їх вчинення: злочини, місце вчинення яких локалізується в просторі; злочини, місце вчинення яких не має певного територіального характеру, а пов'язане з якою-небудь організаційною структурою, сис­темою.

На думку деяких авторів, підставою для класифікації, що розглядається, є криміналістична характеристика зло­чинів, слідчі ситуації та напрями розслідування, що ви­значаються ними, механізм виникнення доказової інфор­мації. Перелічені варіанти рішення цієї проблеми відбива­ють широкий спектр думок, аналіз яких дозволяє йти до певного рішення.

В основу криміналістичної класифікації злочинів ма­ють бути покладені два взаємопов'язані критерії: 1) кри­мінально-правовий, що визначає нормативну суть класи­фікації, передбаченої законом, та 2) криміналістичний, що враховує чинники, пов'язані зі специфікою виявлення і розкриття злочинів різних видів залежно від особливостей предмета посягання, обстановки приготування, вчинення і приховування злочину, його механізму та способів, типо­логії особи злочинця, мети та мотивації злочинних дій тощо.