Список рекомендованої літератури

[10, 12, 14, 32, 40, 50, 70]

Лекція 5. Інфляція та грошові реформи

5.1. Суть і причини розвитку інфляції

Термін «інфляція» від латинського означає здуття. Вперше термін «інфляція» був застосований в США в період громадянської війни 1861-1865 рр.

Інфляція – це процес знецінення грошей унаслідок їх надмірного випуску і насичення ними каналів грошового обігу.

Розрізняють зовнішні і внутрішні причини інфляції.

До зовнішніх причин відносять: зростання цін на світовому ринку; скорочення надходження експорту; негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу; структурні світові кризи, пов'язані із зменшенням ресурсів; війни; зростання зовнішнього боргу.

До внутрішніх причин відносять: надмірна емісія грошей; криза державних фінансів; монопольне положення великих підприємств; необґрунтоване підвищення заробітної платні без урахування зростання її продуктивності; надмірні військові витрати; деформація економіки; активізація «тіньової» економіки.

Сучасна інфляція знаходиться під впливом як грошових, так і не грошових чинників. До першої групи відносяться чинники, що викликають підвищення грошового попиту над товарною пропозицією, внаслідок чого відбувається порушення вимог закону грошового обігу. Друга група об'єднує чинники, які ведуть до первинного зростання витрат і цін товарів, підтримуваному подальшим підтяганням грошової маси до їх збільшеного рівня.

Залежно від переважання чинників тієї або іншої групи розрізняють два типи інфляції: інфляцію попиту і інфляцію витрат.

Інфляція попиту викликається тиском на ціни з боку грошей в результаті зростання їх пропозиції банківською системою і обумовленого цим збільшенням платоспроможного попиту на товарних ринках.

Інфляцію попиту викликають такі грошові чинники: мілітаризація економіки і зростання військових витрат; дефіцит державного бюджету і внутрішнього боргу; кредитна експансія банків; інфляція, що імпортується (при покупці іноземної валюти країнами з активним платіжним балансом;) надмірні інвестиції у важку промисловість.

Інфляція витрат – викликається тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат.

Інфляцію витрат характеризує дія не грошових чинників на процеси ціноутворення: лідерство в цінах крупних компаній; зниження зростання продуктивності праці і падіння виробництва; збільшення попиту на продукцію сфери послуг; прискорення зростання витрат і особливо зарплати на одиницю продукції; енергетична криза.

В цілому динаміка споживчих цін промислово розвинених країн характеризується тим, що темпи зростання споживчих цін систематично обгонять темпи зростання ВВП, що свідчать про наявність інфляційних процесів.

5.2. Види і методи вимірювання інфляції

За формами прояву інфляція підрозділяється на наступні види:

цінова інфляція (виявляється у формі зростання цін);

інфляція заощаджень (знецінення грошей виявляється в зростанні вимушених заощаджень при фіксованих державних цінах і доходах);

девальвація (знецінення національних грошей виявляється в зниженні їх курсу до іноземних валют).

За темпами знецінення грошей інфляція ділиться на наступні види:

повзуча інфляція характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростання цін (до 5% за рік);

помірна інфляція виявляється в прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін в межах від 5% до 20% за рік, що спонукає економічних суб'єктів вживати адаптаційні заходи;

галопуюча інфляція характеризується стрибкоподібним, не рівномірним зростанням цін (20-50% за рік, іноді 100% за рік); підвищення цін стає непередбачуваним і не піддається регулюванню;

гіперінфляція характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш ніж 100% за рік, гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, розповсюджується бартер, порушуються фінансові і кредитні механізми.

Інфляція вимірюється такими показниками, як індекс споживчих цін, індекс цін виробників, дефлятор ВВП:

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня вартості споживчого кошику в поточному році до вартості споживчої корзини в базисному році і розраховується за формулою:

, (5.1)

де і - ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

- кількість товарів в «споживчому кошику» базового періоду.

Індекс цін виробників (ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання і розраховуються за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса:

(5.2)

де - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів;

- кількість товарів (послуг) в базовому періоді.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, які реалізовані споживачами, і розраховується за допомогою індексу Пааше:

(5.3)

де - об'єм виробництва в розрахунковому періоді.

У відкритому вигляді інфляція завжди виявляється в зростанні цін. Прогноз її збільшення можна зробити на основі даних середньорічного рівня інфляції.

Для вимірювання інфляції використовується індекс інфляції (І_і), який показує, на яку величину зросли ціни за даний період:

І_і = (1 + ВІ₁) х (1 + ВІ₂) х (1 + ВІ₃) х..х (1+ВІ_n), (5.4)

де ВІ₁ ВІ₂, ВІ₃, ВІ_n - величина інфляції за певні проміжки часу (від 1 до n).

Якщо величини інфляції і дані періоди рівні, то індекс інфляції (І_і) приймає наступний вигляд:

І_і = (1 + ВІ)^t, (5.5)

де t - кількість інфляційних періодів.

Одним з важливих питань є правильний облік інфляції в інвестиційних проектах банку, коли розрахунки в поточних цінах повинні враховувати інфляційну надбавку. Крім того, необхідно враховувати сумісну залишкову дію прибутковості і інфляції. Розрахунок накопиченої суми в результаті інвестицій первинної суми в який-небудь проект з урахуванням інфляції можна визначити за наступною формулою:

НІ = ПІ х (1 + ПС) х (1 + В_і), (5.6)

де НІ - накопичена сума інвестицій за даний період;

ПІ - первинна сума інвестицій;

ПС - процентна ставка доходу інвестицій;

В_і - величина інфляції.

Якщо обчислення виконуються в розрахунку первинної суми інвестицій, рівної 1 грн., то формула 5.6 приймає наступний вигляд:

(1 + П_і) = (1 + ПС) х (1 + В_і), (5.7)

де П_і - процентна ставка доходу інвестицій, що враховує інфляцію.

Інфляція має економічні і соціальні наслідки.

До економічних наслідків відносять:

• зменшення доходів у тих верств населення, які живуть за рахунок бюджетних коштів, а так само за рахунок виплат по соціальному страхуванню;

• знецінення заощаджень;

• зниження життєвого рівня населення з фіксованими доходами;

• скорочення платоспроможного попиту населення;

• загострення соціальних суперечностей в суспільстві.

До економічних наслідків відносять:

• скорочення об'ємів виробництва товарів і послуг,

• посилення диспропорції розвитку економіки,

• зниження об'ємів інвестицій,

• скорочення нових капіталовкладень,

• спад науково-технічного прогресу,

• розлад банківської системи,

• скорочення об'ємів міжгосподарського кредитування,

• розповсюдження бартерних операцій,

• девальвація національної валюти.