1.3. Роль грошей в ринковій економіці

Грошам належить ключова роль в ринковій економіці. Виявляється це в наступному.

1. Суспільна роль грошей, їх функція в економічній системі полягає у тому, що вони виступають зв’язучою ланкою між товаровиробниками. Будучи конкретизованими в певному предметі, вони є як би загальною умовою суспільного виробництва, «інструментом» суспільних економічних зв'язків незалежних товаровиробників, знаряддям стихійного обліку суспільної праці в товарному господарстві.

2. Гроші грають і якісно нову роль: вони стають капіталом, або самозростаючою вартістю. Гроші перетворюються на грошовий капітал у відтворенні індивідуального капіталу завдяки тому, що їх функціонування включене в кругообіг промислового капіталу і вони є початковим пунктом і результатом кругообігу останнього.

Гроші обслуговують також виробництво і реалізацію суспільного капіталу, виступаючи у вигляді грошових потоків, які рухаються як усередині першого підрозділу (виробництво засобів виробництва), так і усередині другого (виробництво предметів споживання), а також між ними.

Роль грошей як капіталу виявляється через їх функції.

3. За допомогою грошей відбувається створення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики і інфляцію.

4. Гроші є об'єктом грошово-кредитного регулювання економіки промислово розвинених країн, заснованого на монетаристській теорії грошей. З обліком загальних економічних задач встановлюється на рік грошовий орієнтир зміни грошової маси і відповідно до нього проводиться її регулювання за допомогою кредитних інструментів центрального банку. Грошово-кредитне регулювання, як правило, направлене на заборону зростання грошової маси, подолання інфляційних процесів і стимулювання зростання ВВП.

Список рекомендованої літератури

[11, 16, 19, 22, 31, 41, 45, 70]

Лекція 2. Грошовий обіг і грошові потоки

2.1. Грошовий обіг і його структура

Грошовий обіг — це процес безперервного руху грошових знаків в наявній і безготівковій формах. Він є частиною платіжного обороту країни; при цьому гроші знаходячись в обороті, виконують функції платежу, обігу, накопичення.

Грошовий обіг країни розглядають на двох рівнях: на мікро рівні (обслуговування домашніх господарств, фірм) та на макро рівні (на рівні суспільства).

Залежно від форми функціонуючих в грошовому обігу грошей його прийнято ділити на наявно-грошовий і безготівковий.

Наявно-грошовий обіг — це рух наявних грошових знаків (паперових грошей, розмінної монети, банкнот).

Сфера використання готівки в основному пов'язана з доходами і витратами населення: розрахунки населення з підприємствами роздрібної торгівлі і громадського харчування; оплата праці підприємствами і організаціями, виплата інших грошових доходів; внесення грошей населенням у внески і отримання по внесках; виплата пенсій, допомоги і стипендій, страхових відшкодувань за договорами страхування і ін.

Безготівковий обіг переважає у всіх країнах і обслуговується чеками, кредитними картками, жиронаказами, платіжними дорученнями, електронними засобами платежу і іншими розрахунковими документами (казначейськими векселями, сертифікатами і ін.).

Між наявно-грошовим і безготівковим обігом є тісний взаємозв'язок і взаємозалежність, оскільки гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу. Безготівковий грошовий обігом знаходить вираз в безготівкових розрахунках.

Безготівкові розрахунки — це платежі, здійснювані шляхом документообігу у вигляді матеріального обігу письмових документів і електронних засобів.

Перевагами безготівкового обігу є: створення необхідних умов для державного регулювання грошового обігу; прискорення грошового обігу; зменшення суспільних витрат обігу.

Грошовий обіг складається з конкретних грошових потоків.

Грошовий потік – це частина грошового обороту, що відображають певні платежі за реальні цінності (наприклад, за товари, послуги, працю), чи пов’язані з формуванням та використанням фінансових ресурсів держави тощо. Загальна схема руху товарів і грошей може бути представлена за допомогою моделі кругообігу продуктів і доходів.