Список рекомендованої літератури

[1, 12, 48, 68, 69, 70, 75, 84]

Лекція 7. Валютний ринок і валютні системи

7.1. Поняття і види валют. Конвертованість валют

Валюта – це будь-які грошові кошти, формування і використання яких прямо або опосередковано пов'язане із зовнішньоекономічними відносинами.

Валюта – це:

• готівка;

• депозитні гроші;

• платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви);

• фондові цінності (акції, облігації).

Класифікація валюти здійснюється за певними ознаками.

За емітентською приналежністю:

• національна;

• іноземна;

• міжнародна (колективна).

Національна валюта – платіжний засіб, який емітується національною банківською системою.

Іноземна валюта – платіжний засіб, який емітується банківськими системами інших країн.

Колективна валюта – платіжний засіб, який емітується міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонує по міждержавних угодах (наприклад, ЄВРО з 1999 р.).

Золото виконує функцію міжнародного резервного засобу в модифікованому вигляді: для використання золотого резерву як міжнародний платіжний засіб його потрібно реалізувати на долари.

За режимом використання:

• не конвертована;

• конвертована (повністю конвертована, частково конвертована).

Конвертованість валюти – здатність валюти вільно обмінюватися на валюти інших країн і міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

Повна конвертованість означає вільний обмін національної валюти на іноземну для всіх категорій власників і по всіх операціях без обмежень.

На сучасному етапі розвитку повністю конвертованих валют близько 20 (США, Канада, Великобританія, Японія, Кувейт і ін.).

Часткова конвертованість означає, що на певні валютні операції і окремі категорії власників режим конвертованості не розповсюджується, тобто вводяться певні обмеження (Україна).

Зовнішня конвертована означає повну свободу обміну національної валюти на іноземну тільки нерезидентам.

Внутрішня конвертованість (резидентна) означає, що правом обміну національної валюти на іноземну користуються тільки резиденти, а для нерезидентів зберігається режим неконвертованості.

Залежно від сфери і мети використання:

• валюта оплати;

• валюта кредиту;

• валюта угоди.

Валюта оплати – це валюта, по якій здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою або погашенням міжнародного кредиту.

Валюта кредиту – це валюта, в якій за угодою кредитора і позичальника надається міжнародний кредит.

Валюта угоди (ціни) – це валюта, в якій встановлюється ціна товару або послуги в зовнішньоторговельному контракті або визначається сума міжнародного кредиту.

Валютні відносини – це сукупність економічних відносин, які виникають в процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.

Складові валютних відносин:

• міжнародні розрахунки по зовнішньоторговельних операціях;

• отримання і погашення зовнішніх позик;

• переміщення валюти при зовнішніх інвестиціях;

• надання економічної і технічної допомоги;

• операції купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Об'єкти валютних відносин:

• національна валюта;

• платіжні документи і цінні папери, виражені в національній валюті;

• іноземна валюта;

• платіжні документи і цінні папери, виражені в іноземній валюті;

• монетарні відносини.

Суб'єкти валютних відносин:

• резиденти;

• нерезиденти;

• уповноважений банк.