75. Умови формування громадянського суспільства в Україні.

Однією з головних умов забезпечення соціально–політичної стабільності є належний розвиток громадянського суспільства. Саме тому згідно із Законом України “Про основи національної безпеки України” створення громадянського суспільства віднесено до пріоритетних національних інтересів. Це означає, що розв’язання проблеми інтенсифікації процесів його становлення як одного із ключових чинників забезпечення суспільно–політичної стабільності є досить актуальним завданням, на що звертає увагу чимало дослідників.

Громадя́нське суспі́льство — це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Саме таку норму містить Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України», ухвалений у 2010 році.

Україна має ряд міжнародних зобов’язань щодо забезпечення права на свободу об’єднання, свободу мирних зібрань та доступу до інформації й інші як основи розвитку громадянського суспільства.

серед найбільш важливих напрямів подальшого формування громадянського суспільства в Україні, слід виділити такі умови:

- реформування законодавства;

· подальше реформування політичної системи;

· реформування державної служби;

· дослідження політико–правових та економічних аспектів взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства і втілення їх результатів у практику державотворення;

· вивчення методологічних основ формування політичної нації та втілення їх результатів у практичну діяльність органів державної влади;

· встановлення закономірностей формування громадянського суспільства з урахування культурно–історичних та соціально–економічних особливостей розвитку українського суспільства;

· обґрунтування системи індикаторів (показників), які б дозволяли здійснювати моніторинг процесу формування та функціонування громадянського суспільства і на його основі розробляти практичні рекомендації щодо підвищення його ефективності;

· комплексне дослідження впливу процесів глобалізації на формування інститутів громадянського суспільства в Україні та його врахування у практичній діяльності органів державного управління.

76.Проблема співвідношення західних демократичних зразків з політичними режимами незахідних країн.

Проблема співвідношення західних демократичних зразків із політичними режимами незахідних країн, зокрема країн ісламського світу, сьогодні особливо викликає чималий інтерес у багатьох науковців і політичних діячів.

Демократія може утвердитися й інституціоналізуватися на конкретному національному ґрунті лише в тому випадку, якщо загальноприйняті демократичні цінності і норми стануть поведінковими настановами для більшості населення. Сьогодні ісламський світ у процесі «демократичного» саморозвитку всіляко прагне відстояти характерні для нього соціально - політичні устрої, обмежуючи вектор своєї залученості до сучасних глобалізаційних процесів тільки економічними спрямуваннями.

Безперечно, що подібна еволюційна стратегія викликає суттєве незадоволення з боку західних правлячих еліт. Оскільки ціннісно - орієнтаційна модель їх свідомості передбачає обов'язкове поєднання економічної та політичної лібералізації як основи прогресу, а еталоном соціально - політичного облаштування проголошує демократичний стан західного суспільства.

Поширення демократичного ареалуактуалізує і питання, яке глибоко пов'язане із вищенаведеною проблемою: що являє собою демократія - не лише в її західній версії, за певних умов найбільш раціональної і ефективної, а демократія східна, що відповідає вимогам і викликам сучасності?

Аналіз демократичних політичних процесів в мусульманських суспільствах ускладнюється тим, що влада в них ґрунтується, перш за все, на особистісних стосунках і концентрується в соціальних структурах, прихованих за формальним фасадом урядових інститутів, які перебувають у стані постійних змін. Свідомість населення більшості мусульманських суспільств, по суті, все ще залишається патріархальною. Вона керується не ідеологією «класу» або «нації», а ідеологією успадкованої віри і традиційних цінностей, які мають потенціал, і мовчазної згоди та войовничості. Тому надзвичайно складно в європейських параметрах і термінах достатньо адекватно оцінити реальні політичні процеси, механізми прийняття ключових рішень, як і програм, декларацій політичних лідерів.

За Палом 17 специфічних закономірностей- відмінностей «незахідного» політичного процесу від західного :

1. У незахідних суспільствах політична сфера не чітко відокремлена від суспільних і особистих взаємин.

2. Політичні партії в незахідних суспільствах зазвичай виступають представниками певного світогляду, певного способу життя.

3. Характерною особливістю політичного процесу незахідних країн є наявність великого числа різного роду клік.

4. Особливості політичної лояльності в незахідних суспільствах дають лідерам політичних груп вельми високу міру свободи у виборі як довготривалої, так і короткострокової стратегії.

5. У незахідному політичному процесі опозиційні партії і еліти, що претендують на владу, часто стають ініціаторами революційних рухів.

6. Для незахідного політичного процесу характерна відсутність інтеграції його учасників; це є результатом відсутності єдиної системи комунікації в суспільстві.

7. Незахідний політичний процес відрізняється високими темпами рекрутування нових політиків.

8. Для незахідного політичного процесу характерні серйозні відмінності в політичних орієнтаціях різних поколінь.

9. У незахідних суспільствах практично відсутня єдина думка з приводу легітимності цілей та засобів політичної дії.

10. У незахідних суспільствах процес ухвалення політичних рішень майже не залежить від інтенсивності і масштабу дискусій.

11. У незахідному політичному процесі дуже висока взаємозамінність ролей.

12. Для незахідного політичного процесу характерна наявність досить малого числа організованих груп інтересів, що володіють функціонально певною роллю.

13. Лідери незахідних країн прагнуть до досягнення популярності у всьому суспільстві, не розділяючи його на групи.

14. Аморфний характер політичного процесу незахідних країн сприяє тому, що позиції їх лідерів з питань міжнародних відносин визначені чіткіше, ніж із питань внутрішньої політики.

15. У незахідних державах емоційний і експресивний аспекти політики часто переважають над процесом вирішення проблем і визначення державної політики.

16. Тип лідерства в незахідних суспільствах переважно харизматичний.

17. Незахідні політичні системи функціонують, в основному, без участі політичних «брокерів»